(про відмову у відстроченні чи розстроченні виконання рішення суду,
зміні чи встановленні способу і порядку виконання судового рішення)
04 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/9341/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 ухвалено: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)."
Через підсистему "Еектронний суд" ЄСІТС 07.04.2025 та 25.07.2025 надійшли заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, у прохальній частині заяви просить:
- ухвалити рішення яким встановлений раніш рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №240/9341/20 спосіб і порядок його виконання, а саме щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зобов'язано здійснити із 17 липня 2018 року здійснити нарахування та виплату мені підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) частково змінити.
- «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області неотриману за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №240/9341/20 додаткову пенсію, як непрацюючому та проживаючому на території радіоактивного забруднення пенсіонеру у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) нараховану за період з 17.07.2018 по 30.06.2023 у сумі 357474,12 грн.».
В обґрунтування заяви вказує, що згідно долученого до звіту розрахунку, що підлягає виплаті по пенсійній справі за судовим рішенням за період з 17.07.2018 по 30.06.2023 підлягає виплаті спірне підвищення до пенсії у розмірі 357474,12 грн. Зазначає, що із 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат. В силу абз.2 ч.3 ст.378 КАС України у випадку невиконання судового рішення даної категорії понад два місяці раніш встановлений спосіб і порядок його виконання підлягає зміні. На переконання позивача, враховуючи вказану норму, зміна способу і порядку виконання рішення шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника" можлива.
Заперечення на заяву надійшли до суду 07.04.2025.
У період із 30.06.2025 по 18.07.2025 (включно) головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
На виконання приписів ч. 2 ст. 378 КАС України, розгляд заяви призначено на 04.08.2025, про що повідомлено представника заявника та Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
У судове засідання представник заявника, заявник та представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не прибули.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Так, в обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що згідно долученого до прийнятого звіту розрахунку за період з 17.07.2018 по 30.06.2023 підлягає виплаті нараховане за судовим рішення спірне підвищення до пенсії у розмірі 357474,12 грн. Обґрунтовуючи необхідність зміни способу виконання рішення суду, заявник вказує, що у зв'язку з невиконанням суб'єктом владних повноважень не на користь якого постановлено судове рішення понад два місця судового рішення в частині здійснення виплати належних сум коштів раніш встановлений судом спосіб виконання судового рішення підлягає зміни на стягнення недоотриманої суми коштів.
Суд, при розгляді заяви заявник зауважує, що приймаючи рішення про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796, суд виходив з наявності у позивача права на "нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону", а тому судом не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум, а встановлено обов'язок відповідача провести нарахування та виплату.
Отже, при вирішенні спору судом були враховані як характер спірних правовідносин, так і зміст та специфіка реалізації управлінських функцій відповідачем.
Відповідно до частини 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зауважує, що метою звернення заявника до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду є отримання нарахованих на виконання рішення суду, однак не виплачених пенсійних виплат за період із 17.07.2018 по 30.06.2023 у розмірі 357474,12грн.
При цьому, представником заявника не заперечується, що суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у даній справі, позивачу здійснювалась поточна виплата доплати до пенсії згідно статті 39 Закону №796, а також було здійснено нарахування та виплату такої доплати до пенсії, право на яку захищене судовим рішенням у даній справі.
Отже, заява представника заявника не містить тверджень та посилань, про які зазначено у абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, щодо невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
При цьому, суд зауважує, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, якими, як встановлено абз. першим ч. 3 ст. 378 КАС України, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, наведена норма пов'язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Суд зазначає, що вищенаведені норми не дають чітких роз'яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці заявлених обставин.
При цьому, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Оцінивши докази у їх сукупності, відповідно до положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставини, які обумовили подання вказаної заяви не є винятковими, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення, оскільки невиплата нарахованих на виконання рішення суду коштів та їх невиплата через відсутність у відповідача відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст. 378 КАС України, не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Окрім того, ч. 2. ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
За приписами частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 р. № 157 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, головним розпорядником бюджетних коштів є Мінсоцполітики. Відповідальним виконавцем бюджетної програми та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня є Пенсійний фонд України (далі - Фонд).
Згідно пп. 9 п. 4. Порядку №157, бюджетні кошти спрямовуються на виплату доплат до пенсії/щомісячного довічного грошового утримання, встановлених законодавством, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до п. 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Підпунктом 3 пункту 9 Порядку №845 визначено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. №1465 затверджено Прядок казначейського обслуговування коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Відповідно до п.5 Порядку №1465, обслуговування коштів Фонду здійснюється органами Казначейства відповідно до умов укладених договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Приписами п. 3 Порядку №1465 встановлено, що для здійснення операцій з коштами Фонду відкриваються рахунки:
Пенсійному фонду України (далі - Фонд) - в Казначействі;
головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду) - в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі для здійснення операцій, визначених пунктом 8 цього Порядку.
У п. 8 цього порядку №1465 встановлено, що суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій, не сплачені до передачі функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ДПС відповідно до Закону України від 4 липня 2013 р. № 406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", які надійшли на рахунки головних управлінь Фонду, відкриті у відповідних головних управліннях Казначейства, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів ДПС.
Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не має в Казначействі відкритого рахунку для здійснення операцій з коштами Фонду, що свідчить на користь висновку про неможливість виконання рішення суду про стягнення коштів Фонду з такого державного органу, тобто про відсутність маханізму такого стягнення.
Отже, зміна способу виконання рішення суду, як просить у заяві, що розглядається судом, унеможливить виконання рішення суду.
Відповідно до судової практики Сьомого апеляційного адміністративного суду, справа № 240/14934/21 (постанова від 16.07.2025), №240/22426/20 (постанова від 02 червня 2025 року), тощо, невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Окрім того, вимоги щодо розміру нарахованої але не виплаченої доплати до пенсії за період із 17.07.2018 по 30.06.2023 та нарахування і виплати таких коштів у справі не заявлялись, а тому не розглядались і не вирішувались судом при ухваленні рішення у даній справі. Відповідно, стягнення з відповідача нарахованої, проте не виплаченої доплати до пенсії у сумі 357474,12 грн грн на користь позивача не було предметом розгляду даної справи.
Заміна способу захисту права особи у формі зобов'язання вчинити певні дії на спосіб захисту права особи у формі стягнення коштів означає зміну предмету позову, що є неможливим після завершення розгляду справи по суті.
Верховний Суду постанові від 24 липня 2023 року у справі № 420/6671/18 дійшов висновку, що змінивши спосіб виконання цього рішення із зобов'язання ГУ ПФУ здійснити виплату заборгованості по пенсії на стягнення з ГУ ПФУ конкретної суми цієї заборгованості, суди, фактично, змінили рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішили питання, яке не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України. У справі встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом обрано зобов'язання ГУ ПФУ вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав. Верховний Суд зробив висновок про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив державний виконавець, оскільки це, фактично, змінює зміст резолютивної частини судового рішення у цій справі. При цьому Суд зазначив, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу за судовим рішення, не є власністю ГУ ПФУ та не знаходяться на його рахунках
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви про заміну способу виконання судового рішення.
Окрім того, виплата пенсійних коштів, нарахованих за рішенням суду, здійснюється із Державного бюджету України у порядку черговості, а тому необґрунтована зміна способу виконання такого рішення матиме наслідком порушення порядку виплати та призведе до того, що особа, яка мала право на виплату у порядку черговості, отримає його позачергово, що не є справедливим по відношенню до інших громадян, які перебувають у черзі на виплату коштів з бюджету.
Згідно ч. 8 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу за результатами розгляду питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.21 в адміністративній справі № 240/9341/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Лавренчук