Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 серпня 2025 року Справа№200/3072/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника Пономаренко А.Є. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
визнати протиправними дії щодо поновлення на військовому обліку з попереднім статусом придатності до військової служби;
зобов'язати здійснити виправлення щодо виключення з військового обліку.
В обґрунтування наданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає що на підставі довідки ВЛК 31.003.2022 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військової служби, проте відповідач протиправно не вносить відповідні відомості до системи «Оберіг». Позивач наполягає, що має бути виключений з військового обліку на підставі підпункту 3 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», в зв'язку з чим звернувся до суду.
Ухвалою від 05 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що 29.11.2023 слідчим управлінням ГУНП Донецької області в ході обшуку в рамках досудового розслідування, було встановлено, що позивача виключено як офіцера запасу з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» неправомірно, так як рішення військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку від 31 березня 2022 року оформлено всупереч законодавству України довідкою ВЛК № 7.
Згідно пункту 22.5. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 № 402, яке діяло на період проходження військовозобов'язаним ОСОБА_1 медичного огляду, тобто станом на 31 березня 2022 року, під час дії воєнного часу на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням, постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність оформлювалися свідоцтвом про хворобу. Тому, на думку відповідача, довідка ВЛК не є підставою для виключення з військового обліку.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до наведених норм, враховуючи здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України та період відпустки головуючого у справі, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується копією електронного військово-облікового документа Резерв+.
Відповідно до Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 21.01.2016, ОСОБА_1 , молодший лейтенант, визнаний придатним до військової служби.
Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії № 7 від 31.03.2022 позивач визнаний непридатним з військової служби з виключенням з військового обліку на підставі «ст. 8А, графи ІІ розкладу хвороб, 1-5 Наказу МОУ від 14.08.2008 № 402», а саме, діагнозу - лімфома Ходжкіна ст. ІV з ураженням легень.
У Тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.03.2022 здійснений запис про виключення з військового обліку на підставі підпункту 3 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Проте в додатку «Резерв+» станом на 10.07.2024 позивач значиться військовозобов'язаним.
На звернення позивача щодо внесення відповідних даних щодо зняття з військового обліку в Єдиному електронному реєстрі призовників, ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь № 14/2321 від 14 квітня 2025 року, в якому зазначив наступне:
«29.11.2023 слідчим управлінням ГУНП Донецької області в ході обшуку в рамках досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за номером 12023050000000557 від 06 вересня 2023 року особиста справа на ОСОБА_1 була вилучена і на теперішній час знаходиться в матеріалах вказаного кримінального провадження.
В ході розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що позивача було виключено як офіцера запасу з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» неправомірно, так як рішення військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку від 31 березня 2022 року було оформлено всупереч законодавству України довідкою ВЛК № 7.
Повідомляємо Вам, що згідно пункту 22.5. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 № 402 (далі Положення), яке діяло на період проходження військовозобов'язаним ОСОБА_1 медичного огляду, тобто станом на 31 березня 2022 року, під час дії воєнного часу на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням, постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність оформлювалися свідоцтвом про хворобу.
У даному випадку довідка ВЛК не може бути підставою для виключення з військового обліку за станом здоров'я, так як постанова ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно п.3.8 Положення повинна бути оформлена свідоцтвом про хворобу, яке в подальшому затверджується штатними ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово лікарської експертизи.
У зв'язку з чим гр-на ОСОБА_1 поновлено на військовому обліку за його попереднім статусом придатності до військової служби. Таким чином, для визначення придатності до військової служби заявнику необхідно отримати направлення на проходження повторного медичного огляду ВЛК.»
Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду з цією позовною заявою.
Щодо складу учасників справи суд вказує, що за визначеннями статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (Пункт 7 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024);
відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9 частини першої статті 4 КАС України).
За змістом спірних відносин ІНФОРМАЦІЯ_2 є підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , який як суб'єкт владних повноважень, є належним відповідачем у справі.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд дійшов таких висновків.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
У статті 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону № 3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє станом на момент ухвалення рішення суду у даній справі.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
Аналогічні норми містить вказаний пункт в редакції від 10.05.2025: виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно із пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з частиною 9 статті 5 Закону № 1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.
Так, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
У відповідності до частини 13 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військовозобов'язані та особи, що перебувають на обліку, проходять обов'язковий медичний огляд.
Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України.
За приписами пункту 72 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, рішення щодо придатності резервіста та військовозобов'язаного для проходження військової служби за станом здоров'я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно п.п.1.2, 2.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії.
Пункт 1.1 Положення № 402 передбачає, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 2.1 № 402 Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Згідно з пунктом 22.5. Положення № 402 Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:
на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.
У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.
Отже, оскільки позивач є офіцером запасу, визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у воєнний час здійснюється зі складанням Свідоцтва про хворобу.
Водночас, суд зазначає, що законодавство, яким врегульовані спірні відносини не містить наслідків, які мають настати у разі виключення офіцера запасу з військового обліку за відсутності складеного Свідоцтва про хворобу.
Відповідно до матеріалів справи, згідно з довідкою Військово-лікарської комісії № 7 від 31.03.2022 позивач визнаний непридатним з військової служби з виключенням з військового обліку на підставі «ст. 8А, графи ІІ розкладу хвороб, 1-5 Наказу МОУ від 14.08.2008 № 402», а саме, діагнозу - лімфома Ходжкіна ст ІV з ураженням легень.
В Тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.03.2022 здійснений запис про виключення з військового обліку на підставі підпункту 3 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Відповідачем зазначається, що 29.11.2023 слідчим управлінням ГУНП Донецької області в ході обшуку в рамках досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за номером 12023050000000557 від 06 вересня 2023 року особиста справа на ОСОБА_1 вилучена і на теперішній час знаходиться в матеріалах вказаного кримінального провадження.
В ході розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що позивача було виключено як офіцера запасу з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» неправомірно, так як рішення військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку від 31 березня 2022 року оформлено всупереч законодавству України довідкою ВЛК № 7.
Відповідач наполягає, що для визначення придатності до військової служби позивачу необхідно отримати направлення на проходження повторного медичного огляду ВЛК.
За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В обґрунтування правомірності своїх дій відповідач посилається виключно на обставини розслідування кримінального провадження, в ході якого встановлено, що позивача було виключено як офіцера запасу з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу неправомірно, так як рішення військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку від 31 березня 2022 року було оформлено всупереч законодавству України довідкою ВЛК № 7.
При цьому відповідач не зазначає, ким, коли та в якій формі було встановлено порушення порядку виключення позивача з військового обліку.
Водночас, оформлення Свідоцтва про хворобу відноситься до повноважень військово-лікарські комісії, бездіяльність якої не може негативно впливати на реалізацію прав позивача.
Вирішуючи справу, суд зауважує, що матеріали та висновки кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за номером 12023050000000557 від 06.09.2023, за відсутності вироку суду, який набрав законної сили, не впливають на вирішення справи.
Відповідачем зі свого боку не надано ЖОДНОГО доказу, в якому порядку та на підставі якого акту було відновлено військовий облік позивача.
Крім того, доводи про вилучення в ході кримінального провадження особової справи ОСОБА_1 свідчать про відсутність у відповідача можливості приймати рішення щодо військового обліку особи за відсутності його особової справи.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку діям відповідача, суд керується також нормами частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Всупереч наведеним нормам відповідачем не надано ані нормативного обґрунтування дій, вчинених на поновлення військового обліку позивача, ані доказів щодо підстав, строків, форми, повноважень відповідної особи на вчинення таких дій, повідомлення позивача про вчинені дії.
За вказаних обставин заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., проте заявлено взаємопов'язані вимоги, які за змістом є однієї вимогою немайнового характеру.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI станом на момент звернення до адміністративного суду. Зокрема, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року складає 3028 грн., отже судовий збір за одну позовну вимогу складає суму 1211,20 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення на військовому обліку з попереднім статусом придатності до військової служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з військового обліку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «Оберіг»).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов