Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
05 серпня 2025 року Справа №200/5738/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ),
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Ліпенка Ю.К., звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 06.01.2022р. по 21.04.2025р. включно грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошового забезпечення (у тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, щомісячної премії та інші доплати у відсотковому значенні, що виплачені при проходженні служби) за період з 06.01.2022р. по 21.04.2025р. включно, одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, які були виплачені у вказаному періоді, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022р., на 01.01.2023р., на 01.01.2024р. та на 01.01.2025р., на відповідні тарифні коефіцієнти згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. № 44.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд встановив, що його скеровано до суду 30 липня 2025 року, при цьому, зі списків особового складу відповідача позивач виключено 21.04.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, згідно статті 233 Кодексу Законів про працю України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX (далі Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, законодавцем встановлено єдиний строк для звернення із заявою про вирішення трудового спору (окрім справ про звільнення) до суду, у тому числі для спорів щодо порушення законодавства про оплату праці - тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Аналізуючи питання дотримання строків звернення до суду в спірних правовідносинах, суд встановив, що відповідно до п. 1 Глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпПУ (чинного на дату набрання чинності Законом № 2352-IX та подання адміністративного позову в даній справі), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено з 19 грудня 2020 р. по до 28 лютого 2021 р. карантин, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
В подальшому вказаний карантин неодноразово продовжувався Кабінетом Міністрів України.
Востаннє Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 383 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 09.12.2020 р. № 1236», карантин продовжено до 30 червня 2023 року.
З 01 липня 2023 року карантин не продовжено.
Верховний суд вирішуючи питання щодо застосування строків звернення до суду у рішенні від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, яке набрало законної сили на підставі постанови Великої палати від 21 вересня 2023 року дійшов наступних висновків щодо строків звернення до суду:
«…до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Таким чином, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України...».
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 дійшов висновку, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Ураховуючи викладене, в спірних правовідносинах строк звернення до суду із позовними вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 06.01.2022 року по 18.07.2022 року жодним строком не обмежено, проте за період з 19.07.2022 року по 21.04.2025 року застосовується тримісячний строк звернення до суду, який відраховується від дати виключення зі списків особового складу військової частини станом на момент звернення до суду позивачем пропущено.
Стороною позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, в обґрунтування якого зазначено, що позивач з 06.01.2022 року мобілізований до лав Збройних Сил України для виконання свого конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності України. Під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 позивач приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, при цьому, в ході виконання бойових (спеціальних) завдань потрапив у полон, у подальшому у зв'язку з цим звільнений з військової служби. Позивачем після звільнення з військової служби вживалися заходи, які вказують на те, що поведінка позивача щодо захисту свого права на належний розмір грошового забезпечення була активною та спрямованою на відновлення порушеного права, зокрема позивач звернувся за правовою допомогою, представником позивача направлено позивачу запит щодо складових грошового забезпечення, проте відповідь на це питання відповідачем надана не була.
Надаючи оцінку доводом клопотання сторони позивача, суд дійшов висновку, що позивачем після звільнення активно дійсно вживались заходи направлені на встановлення розміру складових грошового забезпечення, виплачених у спірний період, також суд ураховує незначний термін пропуску строку звернення до суду.
Відтак, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, тому підлягає прийняттю до провадження та розгляду судом.
Відповідно до ч. 2, 6 ст. 12 та ст.ст. 257-261, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Стороною позивача заявлено клопотання про витребування у відповідача інформацію (довідку) про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 06.01.2022р. по 21.04.2025р., із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення (у т.ч. посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, премія, винагорода та ін.), а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, які були виплачені у вказаному періоді.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Отже, реалізуючи надані суду ст. 9 КАС України повноваження, суд вважає за необхідне за відсутності достатньої доказової бази витребовувати у сторін по справі, а також інших осіб, докази, які на його думку сприяють повному та всебічному з'ясуванню обставин та підстав виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 3-9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне для забезпечення повного та всебічного встановлення обставин справи задовольнити клопотання сторони позивача та витребувати у відповідача інформацію (довідку) про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 06.01.2022р. по 21.04.2025р., із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення (у т.ч. посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, премія, винагорода та ін.), а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, які були виплачені у вказаному періоді.
На підставі викладеного, керуючись статтею 5, 6, 12, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити клопотання сторони позивача про поновлення строку звернення до суду.
Прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 200/5738/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Справу призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Задовольнити клопотання сторони позивача про витребування доказів.
Витребувати у відповідача інформацію (довідку) про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 06.01.2022р. по 21.04.2025р., із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення (у т.ч. посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, премія, винагорода та ін.), а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, які були виплачені у вказаному періоді.
Витребувані документи надати до суду в 5-денний строк з моменту отримання цієї ухали засобами електронного зв'язку шляхом надсилання на електронну поштову скриньку суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua або за допомого засобів Підсистеми ЄСІТС “Електронний суд».
Попередити відповідача про застосування заходів процесуального примусу, що встановлені ст. 149 КАС України, у випадку ухилення від виконання даної ухвали.
Зобов'язати відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали, подати до суду відзив на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.
Роз'яснити сторонам, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.
Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з одночасним направленням його копії відповідачу.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для можливості подання до суду заперечень, з одночасним направленням його копії позивачу.
Адміністративна справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Кониченко О.М. одноособово.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає крім випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Роз'яснити сторонам, що, беручи до уваги Рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, тимчасово до припинення або скасування воєнного стану введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:
- на час існування небезпеки для учасників провадження, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться;
- сторони по справі та інші громадяни мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або у разі неможливості надсилання через систему «Електронний суд» електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом), а також засобами поштового зв'язку.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -http://court.gov.ua/fair/sud0570.
Суддя О.М. Кониченко