Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 серпня 2025 року Справа №200/7661/20-а
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України у справі №200/7661/20-а
23.09.2020 рішенням Донецького окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.08.2020 № 84 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 30.06.2020 № 04-483-20, зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 30.06.2020 № 04-483-20 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
25.08.2021 ухвалою суду замінено боржника - Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області у виконавчому провадженні з виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 № 200/7661/20-а його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл. Соборна, буд.3).
Ухвалою суду від 30.09.2024 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати протягом 60 днів з дати постановлення ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі № 200/7661/20-а.
31.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано звіт про виконання судового рішення у справі.
24.04.2025 позивачем подана заява, в якій зазначено, що рішення суду в частині виплати заборгованості не виконано. ОСОБА_1 просила змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі № 200/7661/20-а із "зобов'язання" на "стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 в розмірі 182218,13 грн".
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2025 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення по справі та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі № 200/7661/20-а протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2025 заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду задоволено. Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі № 200/7661/20-а в частині “зобов'язання здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020» та викласти його в наступній редакції. «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що утворилась за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 у розмірі 182218 (сто вісімдесят дві тисячі двісті вісімнадцять) грн 13 коп.».
28.07.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано звіт про виконання судового рішення у справі, який обґрунтований наступним.
Так, відповідач вказує, що на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2025 змінено спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 № 200/7661/20-а. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунку державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Згідно з п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства. Таким чином, судові рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників здійснюються органами Казначейства, а не Пенсійним фондом України та його структурними підрозділами.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ч. 1, 2 ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
За приписами ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).
Згідно із ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.
Частинами 3, 4 статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду по справі 200/7661/20-а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області виконано розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 19.02.2020 по 31.12.2020, яка складає 182 218,13 грн.
Таким чином, судом встановлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 № 200/7661/20-а виконане відповідачем в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 30.06.2020 № 04-483-20 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 № 200/7661/20-а залишається невиконаним в частині здійснення виплати суми перерахованої пенсії у розмірі 182 218,13 грн.
Поряд із цим, відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Так, ухвалою суду від 13.05.2025 змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі № 200/7661/20-а в частині “зобов'язання здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020» та викласти його в наступній редакції. «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що утворилась за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 у розмірі 182218 (сто вісімдесят дві тисячі двісті вісімнадцять) грн 13 коп.».
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI), виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Згідно до ч. 1 ст. 2, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 3 Закону № 4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановленіЗаконом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) (далі Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до п. 2 Порядку № 845, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження.
Згідно п. 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Водночас, відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Таким чином, подальше виконання рішення суду у справі № 200/7661/20-а врегульовано приписами Закону № 4901-VI та Порядку № 845, покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відбуватиметься шляхом безспірного списання коштів з рахунків відповідача, а отже у спосіб та порядок, що перебувають поза межами контролю відповідача-суб'єкта владних повноважень та від його дій або бездіяльності не залежать.
Водночас, ураховуючи, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового виконання рішень, контроль за виконанням рішення суду, яке покладено на органи ДКСУ, у такому випадку не регулюється приписами ст. ст. 287, 382 КАС України.
Тож, суд вважає за можливе прийняти звіт про виконання судового рішення без установлення нового строку для подання звіту і припинити раніше установлений судовий контроль, оскільки зміна способу виконання судового рішення з спонукання суб'єкта владних повноважень до виплати боргу на спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення боргу за приписами Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зумовлює обтяження обов'язком подальшого примусового виконання судового рішення не відповідача у справі (територіальний орган системи ПФУ), а відповідного суб'єкта владних повноважень системи Державної казначейської служби України.
Керуючись ст. 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд,
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 № 200/7661/20-а.
Судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 № 200/7661/20-а - припинити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя О.О. Кошкош