01 серпня 2025 рокуСправа № 160/17825/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
18.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 08.02.2025 року №254к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ІТТ №1 (м. Дніпро) ГУНП» в частині застосування до начальника ізолятора тимчасово тримання №1 ГУНП майора поліції ОСОБА_1 (0049052) дисциплінарного стягнення у виді догани.
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 19.02.2025 року №340к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» в частині застосування до начальника ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП майора поліції ОСОБА_1 (0049052) дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.
Ухвалою суду від 23.06.2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Копія ухвали від 23.06.2025 року направлялася позивачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовим відправленням.
Однак, на адресу суду 29.07.2025 року повернулося поштове відправлення з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 1 статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси, повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Частиною 11 статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 року у справі №820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 року у справі №640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 року у справі №826/12038/17.
З огляду на викладене, судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.
Суд також зауважує, що згідно частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частинами 1, 3 статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зазначає, що позивач, направивши позов до суду, не звернувся у будь-який спосіб до суду, щоб дізнатись про стан розгляду позовної заяви.
Отже, суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що позивач став ініціатором судового процесу, вважаючи, що його права були порушені, у подальшому свідомо нехтував своїми процесуальними правами та обов'язками, не цікавившись станом розгляду його позовної заяви. Відтак, процесуальна бездіяльність позивача не можете ставити під сумнів здійснення судочинства судом.
Суд звертає увагу, що позивач станом на 01.08.2025 року не виконав вимоги ухвали суду від 23.06.2025 року та не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом строк, клопотання про продовження строку на виправлення недоліків в адміністративному позові до суду не надходило.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачеві, що згідно ч. 8 ст. 169 вказаного Кодексу, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко