05 серпня 2025 рокуСправа № 160/17713/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/17713/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
17 червня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати постанову Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.05.2025 р. про накладення на ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн. за невиконання вимог виконавчого документа у виконавчому провадженні № 77706883.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постанови про відкриття виконавчих проваджень №77706153 (про стягнення судового збору), №77707858 (про вселення), №77706883 (про надання ключів) не були вручені їй своєчасно. 29.04.2024 отримала копії означених вище постанов та лише ознайомившись з останніми дізналась, що їй необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Також зазначає, що при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження №77706883, їй стало відомо про наявність акту державного виконавця від 23.04.2025 (під час її тимчасової відсутності у Дніпропетровській області), складеному при примусовому виконанні виконавчого листа №175/181/23, про її відсутність за адресою та постанови державного виконавця від 21.05.2025 у ВП№77706883 (про надання ключів) про накладення на неї штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн, за невиконання вимог виконавчого листа. Вважає дії державного виконавця Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Суліми Г.С. щодо винесення постанови у ВП №77706883 від 21.05.2025 про накладення на неї штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн за не виконання вимог виконавчого листа неправомірними та такими, що порушують вимоги ч.ч.1,6 ст.28, ст. 63, ч.1 ст. 75 Закону №1404, а оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Також зазначає, що для вселення ОСОБА_2 їй потрібен був час для звільнення та підготовки приміщення для його знаходження, що нелегко було зробити у недобудованому та не введеному в експлуатацію будинку. А надати ключі від будинку, означало пустити в будинок фактично сторонню їй людину до підготовки окремого приміщення для нього. Враховуючи той факт, що виконання судового рішення в частині вселення ОСОБА_3 в будинок у ВП №77707858 фактично відбулося 04.06.2025, в цей же день нею також були передані ключі у ВП №77706883, оскільки передача ключів раніше була об'єктивно неможливою. За таких обставин вважає, причини невиконання нею у встановлений державним виконавцем строк рішення щодо передачі ключів у ВП №77706883 поважними, а тому не було законних підстав виносити постанову про накладення на неї штрафу урозумінні норм Закону №1404.
Позов не відповідав вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 03.07.2025 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.
Ухвалою суду від 08.07.2025 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою, прийнято останню до розгляду та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 14.07.2025 по 28.07.2025 у щорічній оплачуваній відпустці, судовий розгляд справи призначено на 30 липня 2025 року о 09:30.
Відповідачем 29.07.2025 подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що державним виконавцем оскаржувана постанова у межах наданих законом повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства. В додатках до відзиву було зазначено, що представником долучено копію ВП №77706883 на 18 арк., однак відповідно до акту управляння з аналітично - статистичної та організаційної роботи від 30.07.2025 №27, виявлено відсутність означених додатків.
В судовому засіданні 30.07.2025 судом, на обговорення сторін було поставлено питання щодо витребування додаткових доказів у справі, а саме завірену належним чином копію виконавчого провадження № 77706883.
Так, ухвалою суду від 30.07.2025 витребувано у Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) завірену належним чином копію виконавчого провадження №77706883.
В судове засідання 05.08.2025 сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники повідомлені належним чином. Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі та без участі позивача. Представник відповідача причини неявки в судове засідання суду не повідомив, витребувані судом документи не надав.
За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 04.04.2025 державним виконавцем Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №77706883 з виконання виконавчого листа №175/181/23 виданого 12.02.2025 Дніпропетровським районним судом, про: усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні об'єктом житлової нерухомості, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 ключі від будинку, воріт, хвіртки зазначеного домоволодіння.
У постанові про відкриття виконавчого провадження №77706883 зазначено про те, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, окрім того зазначено про необхідність направлення копії зазначеної постанови сторонам виконавчого провадження.
07.04.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про відкладення проведення виконавчих дій, зокрема у виконавчому провадженні №77706883, у зв'язку із її від'їздом з 11.04.2025 по 25.04.2025 (вх. №1840 від 07.04.2025).
10.04.2025 позивач також звернулась до відповідача із заявою в якій зазначила, що станом на дату подання цієї заяви, копії постанов про відкриття виконавчих проваджень, зокрема виконавчого провадження №77706883 їй не вручено. Також зазначила про те, що з 11.04.2025 виїжджає за межі Дніпропетровської області, у зв'язку із чим повторно просила відкласти проведення виконавчих дій. Окрім того зазначила, що після її повернення та отримання копії постанов про відкриття провадження, будуть вчинятися відповідні дії.
23.04.2025 державним виконавцем Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено акт від 23.04.2025, відповідно до якого, встановлено: виїздом державного виконавця за адресою: с. Дослідне, вул. Тиха, буд. 13 боржник відсутній, калитка зачинена.
21.05.2025 постановою державного виконавця Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за невиконання вимог виконавчого документа накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 5100 грн., з якою позивач не погоджується у зв'язку із чим звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII, відповідно статті 1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 6 зазначеної статті за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частинами 1, 2 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.
За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
Судом встановлено, що 04.04.2025 державним виконавцем Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №77706883 з виконання виконавчого листа №175/181/23 виданого 12.02.2025 Дніпропетровським районним судом, про: усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні об'єктом житлової нерухомості, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 ключі від будинку, воріт, хвіртки зазначеного домоволодіння.
Постанова про відкриття виконавчого провадження №77706883 була направлена на адресу боржника, що зазначена у виконавчому документі рекомендованим поштовим відправленням за №0601132074040.
Разом з тим, відповідно до трекінгу поштових відправлень на офіційному веб-сайті АТ "УкрПошта" рекомендоване поштове відправлення №0601132074040 було вручено адресату 29.04.2025.
Так, 23.04.2025 державним виконавцем Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено акт від 23.04.2025, відповідно до якого, встановлено: виїздом державного виконавця за адресою: с. Дослідне, вул. Тиха, буд. 13 боржник відсутній, калитка зачинена.
Варто зауважити, що 07.04.2025 позивач зверталась до відповідача із заявою про відкладення проведення виконавчих дій, зокрема у виконавчому провадженні №77706883, у зв'язку із її від'їздом з 11.04.2025 по 25.04.2025 (вх. №1840 від 07.04.2025).
Окрім того, 10.04.2025 позивач також звернулась до відповідача із заявою в якій зокрема зазначала, що з 11.04.2025 виїжджає за межі Дніпропетровської області, у зв'язку із чим повторно просила відкласти проведення виконавчих дій. Окрім того зазначила, що після її повернення та отримання копії постанов про відкриття провадження, будуть вчинятися відповідні дії.
21.05.2025 постановою державного виконавця Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за невиконання вимог виконавчого документа накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
Суд зазначає, що відповідно до наведених вище приписів закону державний виконавець мав не тільки встановити факт невиконання, але й пересвідчитись у поважності причин невиконання боржником рішення суду у встановлений виконавцем строк.
Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення, потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі №821/1568/16.
Разом з тим, суд, проаналізувавши зміст матеріалів справи, доходить висновку, що державним виконавцем не було достатньо перевірені доводи позивача в частині поважності причин не можливості виконання рішення про усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні об'єктом житлової нерухомості, шляхом надання ОСОБА_2 ключів від будинку, воріт, хвіртки зазначеного домоволодіння, державним виконавцем не було перевірено чи своєчасно отримав боржник (позивач) постанову про відкриття виконавчого провадження №77706883 та чи сплив встановлений виконавцем строк для виконання рішення.
Державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й пересвідчитись в отриманні боржником цього документа згідно із частиною першою статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Якщо боржник самостійно не виконав рішення суду без поважних причин, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує накладення штрафу на боржника. Боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду. Таким чином, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. У разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем не допущено факту не виконання рішення суду без поважних причину, позаяк судом з'ясовано та підтверджено відповідними доказами, що постанова про відкриття провадження №77706883 від 04.04.2025 була отримана боржником лише 29.04.2025, тоді як акт виконавця від 23.04.2025 про відсутність боржника і зачинену калитку складений до фактичного вручення постанови.
Окрім того, позивач завчасно повідомляла виконавця письмовими заявами (07.04.2025 та 10.04.2025) про свою відсутність у період з 11.04.2025 по 25.04.2025 та просила відкласти проведення виконавчих дій. Ігнорування таких заяв і складання акту саме 23.04.2025 свідчить про недотримання вимог закону щодо відкладення дій.
Встановлені судом обставини не можуть свідчити про ухилення боржника від виконання рішення чи про невиконання рішення суду без поважних причин. Це означає, що оскаржувана постанова винесена органом державної виконавчої служби необґрунтовано, протиправно, не у межах повноважень та не у спосіб визначений Конституцією України та Законом
Отже, позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови від 21.05.2025 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. у виконавчому провадженні №77706883, є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №0.0.4416754958.1 від 17.06.2025.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь позивача судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Гагаріна, буд. 13, с-ще Солоне, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,52400; ІК в ЄДРПОУ 34868045) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.05.2025 про накладення на ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн. за невиконання вимог виконавчого документа у виконавчому провадженні №77706883.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Гагаріна, буд. 13, с-ще Солоне, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,52400; ІК в ЄДРПОУ 34868045) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.
Суддя Е.О. Юрков