Справа № 456/4347/24 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.
Провадження № 22-ц/811/881/25 Доповідач в 2-й інстанції:Бойко С.М.
01 серпня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Марко О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживача,
встановив:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства (далі - АТ) «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 2021 році на виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.05.2020 року по справі №456/3046/17 АТ «Львівгаз», яке здійснює розподіл природного газу на території Львівської області, виготовило для споживача ОСОБА_1 «План-схему встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_1 ».
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, зокрема, достовірні дані про основні властивості продукції, умови використання (п.3 ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Проте, у План-схемі міститься недостовірна/недійсна інформація, обґрунтуванням чого зазначає наступне.
Загальновідомими обставинами є наявність вологи у повітрі, яким дихає людина, скло вікон або дзеркало у ванній кімнаті, крани і труби водопостачання на кухні або у ванній кімнаті «пріють» (на них утворюються конденсат - маленькі краплі води), якщо їх температура є нижчою від «точки роси» (температури, за якої вологість повітря досягає 100%). Якщо температура скла, кранів, труб стане нижче 0°С, на них буде утворюватись іній - маленькі кристалики льоду, оскільки 0°С - це температура плавлення/кристалізації води. При цьому, за повсякденним досвідом людини є загальновідомими обставинами, що на трубах водопостачання та газопостачання, які знаходяться у кухні та ванній кімнаті, ніколи не утворюється іній. Більше того, труби газопостачання ніколи не «пріють» (на них не утворюється конденсат). Відповідно, температура природного газу, який знаходиться у трубах газопостачання, не буває нижче 0°С.
Проте, у План-схемі в розділі «Розрахунок вузла обліку газу» зазначено, що: «Діапазон виміру температури газу +10 ... -25С°». Вказане є недостовірною/недійсною інформацією про робочі умови використання споживачем ОСОБА_1 природного газу температурою нижче 0°С, оскільки його температура «-25С°» застосована у розрахунку «Мінімальної витрати газу в робочих умовах»: Qрmin=0.3х(273.15-25)х0,99x0,101325/0,104325х(273,15+20)=0,25м.куб/год.
Просив визнати право споживача ОСОБА_1 на достовірну/дійсну інформацію про «робочі умови» постачання/використання природного газу, за яких його температура не є нижчою 0°С; визнати недостовірною/недійсною інформацію про «робочі умови» постачання/споживання природного газу температурою «-25 С°», яка зазначена у розділі «Розрахунок вузла обліку газу» вище вказаної План-схеми; зобов'язати АТ «Львівгаз» зазначити у розділі «Розрахунок вузла обліку газу» вище вказаної План-схеми дійсні/достовірні «робочі умови» постачання/використання природного газу споживачу/споживачем ОСОБА_1 , за яких температура природного газу не є нижче 0°С, та здійснити відповідний розрахунок «Мінімальної витрати газу в робочих умовах».
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 січня 2025 року у позові відмовлено.
Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_1 , просив його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що в порушення вимог процесуального закону суд першої інстанції не вирішив його заяв та клопотань, зокрема: заяви про виправлення описок в ухвалі від 19.08.2024 року про відкриття провадження у справі; заяви про зобов'язання відповідача надати відповіді на запитання позивача у формі заяви свідка, яка б відповідала вимогам ст.93 ЦПК України; заяву про залучення до участі у справі співвідповідачем ТОВ «Газорозподільні мережі України»; клопотання про відкладення підготовчого засідання; заяви про надання інформації по справі.
Вважає, що без вирішення його заяв, суд не повинен був закривати підготовче провадження.
Також зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам, які є загальновідомими і не потребують доказуванню, не дослідив та не оцінив подані ним письмові докази, зокрема, копію-витяг з розділу «Розрахунок вузла обліку газу», дійшовши помилкового висновку про недоведеність порушеного права позивача.
Наголошує, що предметом спору є право позивача, як споживача, яке визначене Законом України «Про захист прав споживачів», однак, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права призвело до помилкових висновків по суті вирішення спору.
Звертає увагу, що суд першої інстанції не зазначив норми матеріального права, в силу яких «зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу АТ «Львівгаз» має наслідком втрату АТ «Львівгаз» можливості здійснення іншої господарської діяльності з наданням послуг «виготовлення План-схем встановлення газового лічильника» побутовим споживачам, зокрема ОСОБА_1 .
Також, вважає, що суд не дав належної правової оцінки локальним нормативним актам НКРЕКП, на які відповідач посилався у відзиві на позовну заяву, зокрема, постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 31.08.2023 року №1595, відповідно до якої, з 01.09.2023 року (дата набрання чинності постанови) новим Оператором ГРМ для споживачів міста Стрий Львівської області є ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії, власне, у зв'язку з чим, він і заявляв клопотання (подавав заяву) про залучення такого, як співвідповідача у справі за його позовом.
Також, позивач подав заперечення на ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, покликаючись на те, що суд першої інстанції, в порушення норм ЦПК України, не розглянув і не вирішив подані ним: заяву від 05.09.2024 року про виправлення описки, заяву від 16.09.2024 року про зобов'язання надати відповіді на запитання, заяву від 16.09.2024 року про залучення до участі у справі співвідповідача, клопотання від 04.10.2024 року про відкладення підготовчого засідання, заяви від 04.11.2024 року та 28.01.2025 року про надання інформації щодо справи.
28.03.2025 року відповідач АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи та вимоги апелянта.
Зокрема, зазначає, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2020 року по справі №456/3046/17 АТ «Львівгаз» було зобов'язано надіслати скаржникові схему комерційного ВОГ з прив'язкою до місця встановлення за його адресою та повідомити типорозмір лічильника газу, що входить до складу комерційного ВОГ.
АТ «Львівгаз» добровільно виконав вказане рішення.
Зауважує, що фактично, план-схема є ескізним малюнком місця встановлення лічильника газу в приміщенні споживача і не є проектно-виконавчою документацією, яка видається на підставі технічних умов, тому план-схема не створює жодних прав та обов'язків для споживача.
Додає, що АТ «Львівгаз» відносилось до суб'єктів природних монополій на території м. Львова та Львівської області і здійснювало основний вид господарської діяльності. Оскільки, постановою НКРЕКП від 31.08.2023 року №1595 зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу, а відтак, АТ «Львівгаз» не вправі вносити жодні відомості до план-схеми.
Вважає, що відповідачем не порушено права та інтереси позивача, оскільки з 2021 року будь-яких скарг чи звернень про порушення прав споживача від останнього до АТ «Львівгаз» не надходило, а посилання позивача на те, що у План-схемі є недостовірна/недійсна інформація, не підтверджено жодними доказами.
Щодо доводів скаржника стосовно закриття підготовчого провадження у справі, то вважає, що наведене не впливає на законність оскаржуваного рішення.
В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, представник відповідача подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із вступом у справу нового представника відповідача, однак, наведені причини неявки визнано неповажними, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено апеляційним судом у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 22.07.2025 року, є дата складення повного судового рішення - 01.08.2025 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, в силу наведених вище положень закону, правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2020 року у справі №456/3046/17, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Львівгаз» про захист прав споживача задоволено. Зобов'язано ПАТ «Львівгаз» надіслати ОСОБА_1 схему комерційного ВОГ з прив'язкою до місця встановлення за його адресою: АДРЕСА_2 , та повідомити тип розмір лічильника газу, що входить до складу комерційного ВОГ.
На виконання зазначеного судового рішення, ПАТ «Львівгаз» надіслало ОСОБА_1 схему комерційного ВОГ, чого останнім не заперечується.
Звертаючись із позовними вимогами, позивач ОСОБА_1 свої доводи зводить до того, що відповідачем порушено його права, як споживача, оскільки АТ «Львівгаз», яке здійснює розподіл природного газу на території Львівської області, виготовивши для нього «План-схему» встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_1 , в розділі «Розрахунок вузла обліку газу» зазначило про діапазон виміру температури газу +10 ... -25°С. Вважає, таку інформацію недостовірною/недійсною, оскільки температура природного газу не є нижчою 0°С.
Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про захист прав споживачів», за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.
Статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист права споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц та від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц).
Встановлено, що План-схема встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_1 , виготовлена у 2021 році.
АТ «Львівгаз» здійснювало основний вид господарської діяльності - розподіл природного газу до 01.09.2023 року.
Пунктом 5 Глави 2 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем передбачено, що схему комерційного ВОГ необхідно відображати з прив'язкою до місця встановлення із зазначеними габаритами, розмірами шафи та умовами монтажу комерційного ВОГ з розрахунку забезпечення зручності обслуговування та експлуатації. Усі елементи, які входять до складу комерційного ВОГ, повинні бути винесені в окрему специфікацію з позначенням виробників, маркування, технічних та метрологічних характеристик згідно з технічними умовами, за якими виготовляються ці складові.
Постановою НКРЕКП від 31.08.2023 року №1595 зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу АТ «Львівгаз», це має наслідком втрату основного виду діяльності для товариства - неможливість здійснювати розподіл природного газу, тобто зупинення функцій АТ «Львівгаз» як Оператора ГРМ.
Як зазначає представник АТ «Львівгаз», план-схема фактично є ескізним малюнком місця встановлення лічильника газу в приміщенні споживача і не є проектно-виконавчою документацією, яка видається на підставі технічних умов, тому не створює жодних прав та обов'язків для споживача.
В свою чергу, оскільки будь-які роботи, пов'язані з порушенням схеми комерційного вузла обліку проводяться за погодженням з Оператором ГРМ, при цьому, ліцензія АТ «Львівгаз» з розподілу природного газу зупинена, що виключає можливість діяльності товариства як Оператора ГРМ та свідчить про наявність підстав для відмови у позові з цих підстав, оскільки на даний час АТ «Львівгаз» не вправі вносити будь-які відомості (виправлення) до план-схеми комерційного ВОГ.
Також необхідно зазначити, що з моменту виконання відповідачем судового рішення у справі №456/3046/17 минуло більше трьох років, однак, з 2021 року жодних скарг чи звернень про порушення прав позивача, як споживача, до АТ «Львівгаз» не надходило і позивач ОСОБА_1 не довів, яким чином зазначення в План-схемі діапазону виміру температури газу впливає на його права, як споживача.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року у справі№753/8671/21, провадження №61-550св22).
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено порушення його прав, як споживача, вказаною у План-схемі інформацією щодо температурного режиму природного газу.
У зв'язку з цим, відхиляються посилання позивача на те, що суд першої інстанції не вирішив питання за його заявою про залучення до участі у справі співвідповідачем ТОВ «Газорозподільні мережі України».
При цьому, колегія суддів зауважує, що у випадку, коли предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яким вирішено спір по суті, суд апеляційної інстанції не має повноважень направляти справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 01 серпня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич