Провадження №3/748/1188/25
Єдиний унікальний № 748/2328/25
05 серпня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Майбороди С.М.,
з участю секретаря судового засідання Шкоди А.Ю,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого машинистом крана ДП "Чернігівський військовий лісгосп", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,
Відповідно до складеного протоколу ОСОБА_1 08 липня 2025 року о 21 години 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї сестри - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вдарив ногою по сідницях, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він проживає по АДРЕСА_2 разом з матір'ю, яку доглядає. Його сестра ОСОБА_2 проживає окремо та приходить до матері. В той день йому не сподобалось, що його сестра почала дивитись по шафам, де він зберігає гроші, він на емоціях вигнав її з будинку. Пояснив, що будинок, якому вони проживають разом з матір'ю, він успадкував за заповітом від батька, мати також склала на нього заповіт.
Заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За визначенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
З досліджених матеріалів та з урахуванням пояснень ОСОБА_1 слідує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник саме конфлікт як між родичами з приводу спадкового майна. Так ОСОБА_1 проживає разом з матір'ю у будинку, що є спадковим майном, його сестра приходить провідувати матір та того дня вона почала шукати гроші, перебуваючи у будинку, що їй не належить на праві власності. На такі дії ОСОБА_1 обурився та вигнав сестру з будинку.
Отже, за даних обставин не встановлено, що з боку ОСОБА_1 були вчинені дії, за яких була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2 ..
При цьому, можлива нецензурна лайка в межах конфлікту, який склався між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
З урахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.М. Майборода