Справа № 484/3668/25
Провадження № 2/484/1675/25
05.08.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі : головуючого судді - Медведєва Н.А.,
секретар судового засідання - Бикова О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (далі - ТОВ «Санфорд Капітал») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №Р24.20758.004059204 у розмірі 114773,69грн.
Мотивуючи вимоги представник позивача вказав, що 26.06.2018 ПАТ «Ідея Банк» та відповідачкою укладено кредитний договір №Р24.20758.004059204 за умовами якого відповідачці був наданий кредит на поточні потреби в сумі 83317грн., включаючи витрати на страховий платіж. 16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір факторингу №16/11-23. У подальшому між ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» та ТОВ «Санфорд Капітал» 29.12.2023 був укладений договір факторингу №29/12-23, за умовами якого ТОВ «Санфорд Капітал» набуло права вимоги за вказаним кредитним договором. Посилаючись на невиконання відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, ТОВ «Санфорд Капітал» просило стягнути наявну заборгованість в сумі 114773,69грн., що складається із заборгованості за основним боргом в сумі 71384,94грн; заборгованості за відсотками - 34444,21грн, інфляційних втрат - 6839,55грн. та три проценти річних - 2104,99грн.
Ухвалою від 08.07.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено перше судове засідання по суті, викликані сторони; визначені строки для подачі заяв по суті.
Ухвалою від 22.07.2025 розгляд справи відкладений через неявку відповідача, який про місце, день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення їй поштового відправлення 17.07.2025.
Представник позивача на судове засідання надав заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити його та розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка на судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи та відзив до суду не надходили. Причини неявки суду невідомі.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних вище осіб за наявними в ній доказами.
Ухвалою суду від 05.08.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Оскільки учасники справи на судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 26.06.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачкою укладений кредитний договір №Р24.20758.004059204, відповідно до умов якого відповідачці був наданий кредит на поточні потреби в сумі 83317грн., включаючи витрати на страховий платіж. Відповідачка зобов'язалась одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно із умовами договору. За умовами договору кредит надається шляхом зарахування коштів на банківський рахунок позичальника, який відкривається банком.
У п.1.2 кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 36 місяців з дня підписання договору, тобто до 26.06.2021. Пунктом 1.3. кредитного договору визначено, що позичальник за користування кредитом сплачує банку річну проценти в розмірі 15% річних від залишкової суми кредиту. Відповідно до п.2.1, 2.5. кредитного договору позичальник повертає кредит разом з процентами в 36 щомісячних внесках згідно Графіку щомісячних платежів. Нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту.
26.06.2018 між ПрАТ«СК «Уніка Життя» та відповідачкою був укладений договір добровільного страхування життя.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» (фактор) укладений договір факторингу №16/11-23 за умовами якого клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов'язалося передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 2.2. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому реєстрі боржників (додаток №2), що підписується сторонами в день укладання цього договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді (додаток №1), що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (додаток №3) клієнтом фактору засобами корпоративного зв'язку в день укладання цього договору.
Згідно із п.5.1 договору факторингу №16/11-23 права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора саме в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників та договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання фактором зобов'язань передбачених п. 4.1. цього договору (здійснення оплати за договором).
Пунктом 5.2. договору факторингу №16/11-23 визначено, що в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання фактором зобов'язань передбачених п.4.1 цього договору клієнт втрачає права на будь-які платежі боржників в оплату їх заборгованостей за первинними договорами.
На виконання договору факторингу №16/11-23 клієнт і фактор підписали додатки до договору факторингу, зокрема і друкований реєстр боржників. Отже, фактор набув право вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.
У подальшому, між ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» та ТОВ «Санфорд Капітал» 29.12.2023 був укладений договір факторингу №29/12-23.
Пунктом 2.1. договору факторингу №29/12-23 визначено, що клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до Додатку №2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло і право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.
Відповідно до сформованої АТ «Ідея Банк» довідки-розрахунку заборгованості станом на 16.11.2023 відповідачка має заборгованість за кредитним договором №Р24.20758.004059204 від 26.06.2018 в розмірі 157918,99грн, з яких 71384,94грн - заборгованість за основним боргом, 34444,21грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 52089,84грн - за комісіями.
ТОВ «Санфорд Капітал» просило стягнути з відповідачки заборгованість по кредиту за основним боргом в сумі 71384,94грн, за процентами - 34444,21грн, а також за період з 27.06.2021 по 23.02.2022 інфляційні втрати в сумі 6839,55грн та три проценти річних - 2104,99грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а саме: розміру кредиту, розміру процентів та порядку їх нарахування. Відповідачка, підписавши кредитний договір, погодилась з такими умовами. Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачкою не спростований.
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Санфорд Капітал» крім тіла та відсотків по кредиту, просив стягнути 3% річних та інфляційні втрати нараховані за період з 27.06.2021 по 23.02.2022.
За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
З матеріалів справи убачається, що відповідачка має грошове зобов'язання перед позивачем, яке не виконане, отже у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.
Викладе вище свідчить проте, що позов обґрунтований та належить задоволенню у повному обсязі.
Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Представник позивача підтвердив належними доказами понесення витрати на правничу допомогу в сумі 7200грн. Клопотання про зменшення розміру таких витрат до суду не надійшли. Отже суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки також витрати на правничу допомогу в суму 7200грн..
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за договором №Р24.20758.004059204 від 26.06.2018 у розмірі в сумі 114773,69грн., що складається із заборгованості за основним боргом в сумі 71384,94грн; заборгованості за відсотками - 34444,21грн, інфляційних втрат - 6839,55грн, та три проценти річних - 2104,99грн., а також витрати по сплаті судового в сумі 2422,40грн та на правничу допомогу - 7200грн., всього 124 396.(сто двадцять чотири тисячі триста дев'яносто шість)грн 09коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Миколаївського апеляційного суду.
Інформація про учасників справи:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, м. Дніпро, ЄДРПОУ 4357686.
відповідачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 05.08.2025.
Суддя Н.А.Медведєва