Справа №487/5212/25
Провадження №1-кс/487/3550/25
01.08.2025 Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030001046 від 26.07.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, про арешт майна,-
28.07.2025 прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12025152030001046 від 26.07.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події від 26.07.2025, а саме: транспортний засіб марки «MITSUBISHI GALANT», д.н.з. НОМЕР_1 , з забороною відчуження, користування та розпорядження.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що в провадженні слідчого відділу Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, перебувають матеріали кримінального провадження №12025152030001046 від 26.07.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що 26.07.2025 до ЧЧ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що 26.07.2025 приблизно о 16:50, невстановлені особи, перебуваючи біля будинку №83 по вул. Курортна в м. Миколаєві, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я ОСОБА_4 , незаконно заволоділи транспортним засобом Mitsubishi Galant, сірого кольору, з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , яким фактично користується ОСОБА_4 .
В ході проведеного огляду місця події 26.07.2025 було вилучено зокрема транспортний засіб марки «MITSUBISHI GALANT», д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до інформації вказаній в реєстраційні картці транспортного засобу встановлено, що транспортний засіб марки «MITSUBISHI GALANT», д.н.з. НОМЕР_1 , з номером кузову (шасі) НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підставою для внесення клопотання стало те, що вилучений транспортний засіб є предметом вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, є речовим доказом, а тому з метою забезпечення збереження доказів, недопущення його відчуження та знищення, прокурор просить накласти арешт на згаданий автомобіль.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі.
З урахуванням приписів ч.1 ст.172 КПК України, розгляд клопотання було проведено за відсутності власника майна.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Із матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні слідчого відділу Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, перебувають матеріали кримінального провадження №12025152030001046 від 26.07.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Відповідно до клопотання, 26.07.2025 до ЧЧ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що 26.07.2025 приблизно о 16:50, невстановлені особи, перебуваючи біля будинку №83 по вул. Курортна в м. Миколаєві, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я ОСОБА_4 , незаконно заволоділи транспортним засобом Mitsubishi Galant, сірого кольору, з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , яким фактично користується ОСОБА_4 .
В ході досудового розслідування встановлено, що до вказаного кримінального правопорушення імовірно причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який користується транспортним засобом марки «KIA» моделі «Sorento», чорного кольору, на іноземній реєстрації з державним номерним знаком НОМЕР_3 .
26.07.2025 проведено огляд місця подій на відкритій ділянці місцевості, на котрій розташований транспортний засіб марки «MITSUBISHI GALANT», д.н.з. НОМЕР_1 , котрий на момент огляду перебував на розі вулиць Аркасівська та Павла Скоропадського в місті Миколаєві, в ході проведення якого виявлено та вилучено: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , талон на транспортний засіб мопед «Yamahajog 36», чорна сумка середнього розміру марки «Coach» в якій при візуальному огляді через відкрити відсік виявлено ємність з імовірно парфумом, ключ з брилком, гаманець в якому наявні грошові кошти в сумі 2840 грн. банківськими купюрами та 39,70 грн. монетами, упаковано до сейф-пакету №WAR16208969; свідоцтво про реєстрацію т/з марки «MITSUBISHI GALANT», д.н.з. НОМЕР_1 , упаковано до сейф-пакету №PSP1082825; ключі від т/з марки «MITSUBISHI GALANT», д.н.з. НОМЕР_1 , упаковано до сейф-пакету №PSP1082383; транспортний засіб марки «MITSUBISHI GALANT», д.н.з. НОМЕР_1 , опечатано клейкою стрічкою НПУ та поміщено на території Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, за адресою: м. Миколаїв, вул. Біла, 44.
Відповідно до інформації вказаній в реєстраційні картці транспортного засобу встановлено, що транспортний засіб марки «MITSUBISHI GALANT», д.н.з. НОМЕР_1 , з номером кузову (шасі) НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою слідчого СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 від 26.07.2025 автомобіль «MITSUBISHI GALANT», д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом.
Прокурор, посилаючись на те, що вилучений транспортний засіб є речовим доказом, предметом вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, просить накласти арешт , з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до п. п. 1, 2, 3 ч. 2, ч. 3-5 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
За змістом ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органівта органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою ( якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
За наслідками перевірки матеріалів, наданих прокурором до клопотання, обставини та підстави для арешту вищезгаданого майна, зазначені в клопотанні, свого підтвердження не знайшли.
Жодних доказів того, що вказаний автомобіль марки «MITSUBISHI GALANT», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідає критеріям ст. 98 КПК України, прокурором не надано.
В клопотанні не зазначено, які саме сліди або інші відомості кримінального правопорушення можуть зберегти на собі вищезазначений вилучений транспортний засіб, яким чином він може бути використаний, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, з матеріалів кримінального провадження, наданих слідчому судді, не можливо зробити висновок, яким чином зазначений у клопотанні автомобіль може мати значення речового доказу у кримінальному провадженні № 12025152030001046 за ч.3 ст. 289 КК України.
Також у клопотанні не доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існування необхідності накладення арешту на це майно, для забезпечення збереження його як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження.
Враховуючи, обставини кримінального правопорушення за якими проводиться досудове розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030001046 від 26.07.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, про арешт майна - відмовити.
Вилучений транспортний засіб марки «MITSUBISHI GALANT», д.н.з. НОМЕР_1 - повернути власнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1