Справа №487/9452/24
Провадження №3/487/83/25
31.07.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання: Брижатої А.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адвоката Пірога С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ч. 1 ст.130 КпроАП України, -
03.10.2024 о 22.10 годині, ОСОБА_1 в районі вул. 2 Слобідської 93 у м.Миколаєві, керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo" д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння обличчя, млява та нечітка мова.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Drager» та в установленому законом медичному закладі, а саме КНП «МОЦПЗ» МОР, ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.п.2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненому правопорушенні не визнав. Не заперечував факту керування транспортним засобом у вказаний у протоколі час та місці та факту його зупинки працівниками поліції. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, він одразу погодився, однак згадавши, що приймав ліки, висловив свої припущення, що висновок буде позитивний. Від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі не відмовлявся.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Пірог С.В. в судовому засіданні зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів з урахуванням яких можна прийти до висновку що ОСОБА_1 , було порушено п.п. 2.5 ПДР України та як наслідок вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КпроАП України.
В обґрунтування заперечень вказав, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом медичному закладі ОСОБА_1 не відмовлявся, оскільки на вимогу працівника поліції пройти вказаний огляд, лише висловив свої припущення, на що працівник поліції не діждавшись відповіді ОСОБА_1 щодо згоди чи не згоди, склав протокол.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження відповідного огляду в медичному закладі здоров'я, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, отже адміністративна справа підлягає закриттю. Одночасно зазначив, що працівники поліції порушили Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом №1452/735 від 09.11.2015 року,
Вислухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КпроАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КпроАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 2.5 ПДР України, передбачає обов'язок водія на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Частина 1 ст. 130 КпроАП України встановлює адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.266 КпроАП України - особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають оглядові на стан алкогольного.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.7 розділу І (Інструкції), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України.
Наведене підтверджується належними та допустимим доказами які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 142225 від 03.10.2024; Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП МОЦ ПЗ МОР від 03.10.2024.
Дотримання уповноваженим працівником УПП в Миколаївській області процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, який був досліджений під час судового розгляду справи.
З урахуванням встановленого, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпроАП України, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп'яніння від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Заперечення ОСОБА_1 факту порушення вищезазначених вимог ПДР України та як наслідок скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1. ст.130 КпроАП України, суд сприймає критично та оцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки вони спростовані сукупністю досліджених у судовому засіданні вищезазначених належних та допустимих доказів по справі.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що працівниками поліції не зафіксовано його відмову пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до відеозапису ОСОБА_1 було повідомлено про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, які в послідуючому було зафіксовано у Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та Направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП МОЦ ПЗ МОР, складеному працівником поліції о 22.16 год. 03.10.2024.
Відповідно до переглянутого відеозапису, ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції фактично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки так і у встановленому законом медичному закладі. В подальшому, при роз'ясненні водію про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 погоджувався зі складання протоколу не наполягаючи на проведенні медичного огляду.
Окремо суд зазначає, що в супереч вимогам п.2.5 ПДР України, яким встановлено безумовний обов'язок водіїв, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд, для визначення стану алкогольного сп'яніння, загалом поведінка ОСОБА_1 свідчила про його небажання, ухилення від проходження медичного огляду.
При застосуванні адміністративного стягнення суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 КпроАП України метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Слід зазначити, що у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Одночасно суд зазначає, що скоєне ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
При визначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними на строк один рік та штрафу в межах санкції статті 130 ч.1 КпроАП України, яке є необхідним і достатнім, та згідно ст. 23 КпроАП України, відповідає меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.40-1КпроАПУкраїни у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.40-1, 278, 280, 283, 284 КпроАП України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпроАП України та накласти стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (Отримувач Миколаї. ГУК/Микол.обл./21081300 ЄДРПОУ 37992030 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок UA438999980313010149000014001 Код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. грн. (шістьсот п'ять грн. шістдесят копійоу) у дохід держави (Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001 Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код класифікації доходів бюджету: 22030106 Призначення платежу 101.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Головуючий суддя: С.В.Щербина