Миколаївської області
Справа №477/1568/25
Провадження №1-кс/477/888/25
про арешт майна
05 серпня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №42025152410000139 від 25 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України про арешт майна
04 серпня 2025 року до Вітовського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , що подане в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42025152410000139 від 25 липня 2025 року про арешт майна, що було виявлено та вилучено 01 серпня 2025 року в ході проведення огляду місця події - відкритої ділянки місцевості, розташованої біля будинку №65 по проспекту Героїв України в м. Миколаєві.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за частиною третьою статті 201-2 КК України, за фактами незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, а саме продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, під час воєнного стану, про що 25 липня 2025 року внесено відповідні відомості до ЄРДР за №42025152410000139.
Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, що вказують на ймовірне вчинення вказаного злочину ОСОБА_5 , який будучи військовослужбовцем з метою отримання прибутку реалізовує транспортні засоби підвищеної прохідності ввезені в Україну під видом гуманітарної допомоги для Сил оборони України без сплати митних платежів.
01 серпня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України в порядку статті 208 КПК України.
Цього ж дня під час проведення огляду місця події - відкритої ділянки місцевості, розташованої біля будинку №65 по проспекту Героїв України в м. Миколаєві було виявлено та вилучено предмети ззовні схожі на банкноти номіналом 100 доларів США, у кількості 215 штук, які мають серію та номер LD08800009D, що були отриманні ОСОБА_5 за продаж ним транспортних засобів, які є предметами гуманітарної допомоги.
Оскільки майно, вилучене в ході проведення огляду ділянки місцевості є безпосереднім предметом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям речових доказів, визначених частиною першою статті 98 КПК України, слідчий ОСОБА_3 звернувся з даним клопотанням у якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
У судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, подавши заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки.
Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Встановлено, що слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України, за фактом незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, а саме продажу товарів (транспортних засобів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, під час воєнного стану, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 липня 2025 року, що підтверджується витягом з ЄРДР №42025152410000139.
Досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 обрав для себе як спосіб особистого збагачення незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, за наступних обставин.
З цією метою, він у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 23 липня 2025 року отримав доступ до транспортних засобів: автомобіля, марки «MERCEDES-BENZ ML 270 CDI», 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстровано за БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД БЕРЕГИНЯ ТАВРІЇ», автомобіля, марки «MERCEDES-BENZ ML 270 CDI», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , який зареєстровано за БО «БФ НЕЗЛАМНІСТЬ.УА», автомобіля, марки «RENAULT KOLEOS», 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстровано за БО «РОДИНА ТУРБОТА» та автомобіля, марки «BMW X5» з номерами іноземної реєстрації НОМЕР_5 ,які було ввезено на територію України в якості гуманітарної допомоги, у встановленому Законом порядку.
Маючи відповідні документи, що підтверджують, що вказані вище транспортні засоби є предметами гуманітарної допомоги, розуміючи та чітко усвідомлюючи, що ці транспортні засоби є товарами (предметами) гуманітарної допомоги, вирішив здійснити їх продаж, з метою особистого збагачення та отримання прибутку.
Діючи з корисливих мотивів в мовах воєнного стану, ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 вказані транспортні засоби, документи на вказані транспортні засоби та ключі від автомобілів, отримавши від ОСОБА_6 який діяв під контролем правоохоронних органів грошові кошти.
При цьому, станом на 01 серпня 2025 року загальна сума, яку ОСОБА_5 визначив як вартість транспортних засобів, становила 21800 доларів США (в еквіваленті національної валюти України, станом на 01 серпня 2025 року становить 909 347,76 гривні, за курсом 41,7132 гривень за 1 долар США), що відповідно до примітки статті 201-2 КК України у 350 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є значним розміром.
За змістом протоколу затримання від 01 серпня 2025 року вбачається, що ОСОБА_5 , цього ж дня затриманий у порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України.
Цього ж дня, під час проведення огляду місця події - відкритої ділянки місцевості, розташованої біля будинку №65 по проспекту Героїв України в м. Миколаєві було виявлено та вилучено предмети ззовні схожі на банкноти номіналом 100 доларів США, у кількості 215 штук, які мають серію та номер LD08800009D, що були отриманні ОСОБА_5 за продаж ним транспортних засобів, які є предметами гуманітарної допомоги.
Згідно постанови про визнання речовими доказами від 01 серпня 2025 року, вилучене під час огляду місця події майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42025152410000139 від 25 липня 2025 року.
З метою збереження речових доказів, слідчий ОСОБА_3 02 серпня 2025 року звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вилучене під час огляду місця події майно, шляхом його направлення засобами поштового зв'язку.
Вирішуючи питання арешту в межах поданого клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами статті 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до частини другої статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (частина третя статті 132 КПК України).
Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до частини першої, другої статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, долученими до клопотання матеріалами підтверджується наявність обґрунтованої підозри, щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Описана у клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами кримінального провадження свідчить про причетність ОСОБА_5 до дій які мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України, та полягають в незаконному використанні з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, що в силу пункту 2 частини другої статті 173 КПК України є підставою для накладення арешту на майно відповідно до пункту 1 частини другої статті 170 цього Кодексу.
За змістом статті 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Відповідно до частини п'ятої статті 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (частина перша статті 167 КПК України).
Згідно частини другої статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Так у випадку вилучення майна під час огляду місця події, що врегульовано положеннями статті 237 КПК України, таке майно набуває статусу тимчасово вилученого майна та за правилами статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про його повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
З огляду на встановлені матеріалами клопотання обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов'язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.
Матеріали клопотання свідчать, що предмети ззовні схожі на банкноти номіналом 100 доларів США, у кількості 215 штук, які мають серію та номер LD08800009D, що були отриманні ОСОБА_5 за продаж ним транспортних засобів, які є предметами гуманітарної допомоги має відношення до кримінального провадження, оскільки може зберігати на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням статтями 170-173 КПК України, приходжу до переконання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на вищезазначене майно, яке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, так як зберегло сліди кримінального правопорушення, є предметом та /або знаряддям вчинення кримінального правопорушення та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З огляду на те, що у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що в подальшому ускладнить встановлення істини у кримінальному провадженні та проведенню необхідних слідчих (процесуальних) дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 170-173, 175, 372 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 01 серпня 2025 року в ході проведення огляду місця події - відкритої ділянки місцевості, розташованої біля будинку №65 по проспекту Героїв України в м. Миколаєві майно, а саме на предмети ззовні схожі на банкноти номіналом 100 доларів США, у кількості 215 штук, які мають серію та номер LD08800009D, із встановленням заборони будь-яким особам користуватися та розпоряджатися цим майном.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7