Миколаївської області
Справа №477/1455/25
Провадження №1-кс/477/850/25
про арешт майна
04 серпня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесеного у кримінальному провадженні №12025150000000256 від 25 березня 2025 року про арешт майна
23 липня 2025 року до Вітовського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025150000000256 від 25 березня 2025 року про накладення арешту на майно, що було вилучене 21 липня 2025 року в ході проведення санкціонованого обшуку службового кабінету ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Сапетня, вул. Північна, 14 на території КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за частиною третьою статті 368 КК України, за фактами вимагання неправомірної вигоди службовою особою КНП ««Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою з іншими особами, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, про що 25 березня 2025 року внесено відповідні відомості до ЄРДР за №12025150000000256.
Досудовим розслідуванням встановлений факт вчинення ОСОБА_4 дій направлених на одержання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди в сумі 200 доларів США, за вчинення в інтересах останнього дій з використанням наданого йому службового становища.
21 липня 2025 року в межах вказаного кримінального провадження проведено обшук службових кабінетів КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради, за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Сапетня, вул. Північна, 14, де здійснює свою діяльність ОСОБА_4 , під час якого було виявлено та вилучено речі та документи згідно переліку.
Оскільки майно, вилучене в ході проведення обшуку, що здійснено на підставі ухвали слідчого судді, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям речових доказів, визначених частиною першою статті 98 КПК України, тому з метою забезпечення збереження речових доказів прокурор звернувся з даним клопотанням.
01 серпня 2025 року уповноваженою особою КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради подано заперечення проти задоволення клопотання прокурора у якому просив відмовити у накладені арешту на вилучене під час обшуку майно, з огляду на те, що вилучене майно не містить відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та не відповідає ознакам речового доказу.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився, надіславши заяву про розгляд клопотання без його участі.
ОСОБА_4 та представник КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради, як володільці вилученого майна в судове засідання по розгляду клопотання прокурора не з'явилися.
Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12025150000000256 від 25 березня 2025 року за правовою кваліфікацією, передбаченою частиною третьою статті 368 КК України за фактом вимагання неправомірної вигоди службовою особою КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я», яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища.
Досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді завідувача відділення № 14 КНП ВСПД КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» МОР, виконуючи обов'язки, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, та будучи службовою особою, 21 липня 2025 року близько 15:00 год., у приміщенні службового кабінету на дверях якого наявна табличка з написом «завідуючий відділенням ОСОБА_4 » одержав для себе від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 200 доларів США, що станом на 21 липня 2025 року, відповідно до встановленого Національним банком курсом валют становить 8 350 грн за вчинення в інтересах ОСОБА_5 дій з використанням наданого йому службового становища, а саме - організацію фіктивного поміщення ОСОБА_5 на стаціонарне лікування до відділення № 14 КНП ВСПД КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» МОР без фактичного перебування у приміщенні відділення та видачу довідки на ім'я ОСОБА_5 про проходження такого лікування із зазначенням діагнозу щодо наявності психічного захворювання.
Цього ж дня ОСОБА_4 на підставі пункту 2 частини першої статті 208 КПК України затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
21 липня 2025 року, у межах вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 21 липня 2025 року, проведено обшук службових кабінетів КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради, за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Сапетня, вул. Північна, 14, де здійснює свою діяльність ОСОБА_4 під час якого, було виявлено та вилучено речі та документи згідно переліку.
Згідно постанови про визнання речовими доказами від 22 липня 2025 року, вилучене, в ході проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_4 майно, визнано в якості речових доказів у кримінальному провадженні №12025150000000256 від 25 березня 2025 року.
22 липня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому з вимаганням неправомірної вигоди.
З метою збереження речових доказів, прокурор, звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно.
Вирішуючи клопотання в межах заявлених вимог та відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя виходить з такого.
Порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і, зокрема, арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.
Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З огляду на вищезазначені положення закону, на майно, що було вилучено у ході обшуку службових кабінетів КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради може бути накладено арешт незалежно від того, кому належить вилучене майно, за умови наявності у вилученого майна ознак, передбачених статтею 98 КПК України.
У відповідності до частини першої, другої статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, долученими до клопотання матеріалами підтверджується наявність обґрунтованої підозри, щодо вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із пов'язаного із вимаганням та отриманням неправомірної вигоди службовою особою КНП «Миколаївський обласний центр психіатричного здоров'я», яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою з іншими особами, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, що охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, та може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Зі змісту клопотання та долучених до нього документів, вбачається, що під час проведення обушку службового кабінету ОСОБА_4 в КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради, вилучено речі та документи перелічені прокурором у поданому клопотанні, які безпосередньо виступають як знаряддя вчинення кримінального правопорушення або предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, або які могли бути здобуті протиправним шляхом та свідчать про ймовірну причетність останніх до вчинення вищевказаних протиправних дій.
Звертаючись із указаним клопотанням, прокурор обґрунтовував наявність підстав для накладення арешту тим, що до вчинення дій, пов'язаних із постановкою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та низці третіх осіб, неіснуючих діагнозів про психічні розлади з метою тимчасового звільнення від призову на військову службу під час мобілізації можуть бути причетні посадові (службові) особи КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради, а відповідно до протоколу обшуку від 21 липня 2025 року під час обшуку в приміщенні де ОСОБА_4 здійснювали свою діяльність, виявлено медичні документи низки фізичних осіб, яким підозрюваний міг надавати послуги, отримуючи за це неправомірну вигоду та мобільну техніку.
У своїх запереченнях, уповноважена особа КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради - в.о. директора ОСОБА_7 просив відмовити у накладенні арешту на майно.
Подані заперечення обґрунтовані тим, що вилічені під час обшуку документи не мають відношення до вчиненого кримінального правопорушення.
З урахування доводів захисника та позиції органу досудового розслідування слідчому судді належить вирішити доводи сторін подані в межах розгляду цього клопотання та встановити наявність або відсутність підстав для накладення арешту.
Так, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (стаття 84 КПК).
Сторони кримінального провадження під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частина 5 статті 132 КПК України).
Зі сторони захисту таких переконливих доказів, слідчому судді не надано.
Вирішуючи питання з приводу накладення арешту на вилучені під час обшуку речі та майно, слідчий суддя враховує те, що ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання і вилучення таких речей та документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
Наявність підстав для вилучення документів, зазначених в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, вбачається із відомостей, що містяться безпосередньо в протоколі обшуку від 21 липня 2025 року, згідно з яким в ході проведення обшуку виявлено речі на відшукання яких, в тому числі, надано дозвіл ухвалою слідчого судді.
Оцінюючи можливість використання як доказів вилученого майна, слідчим суддею враховується те, що інформація яка міститься на вказаних документах, може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема містити відомості щодо лікування низки осіб, що вказує на відповідність вилучених документів критеріям, зазначеним у статті 98 КПК та доцільність накладення на них арешту.
Як встановлено слідчим суддею, вилучені документи не мають жодної істотної цінності, корисних властивостей, їх вилученням не завдається майнової шкоди володільцям, такі дії не містять ознак втручання у володіння особою майном.
Вилучена під час проведення обшуку мобільна техніка у ОСОБА_4 , як особи, яка перевіряється органом досудового розслідування на предмет причетності до вчинення противоправних дій, могла бути використаною як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто також відповідає критерію, зазначеному у статті 98 КПК України.
При цьому з огляду на заперечення уповноваженої особи КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради ОСОБА_7 , щодо відсутності підстав для вилучення медичної документації низки сторонніх осіб, слід зазначити і те, що під час обшуку вилучено майно, з метою його подальшого огляду на предмет наявності на цьому майні відомостей та інформації що підлягає встановленню у цьому кримінальному провадженні, тому з метою запобігання спробам знищити, спотворити чи змінити наявну інформацію на даному етапі досудового розслідування слід забезпечити можливість збереження цього майна, шляхом накладення арешту на вилучене майно.
Тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
З огляду на те, що слідчим суддею встановлено, що вилучені під проведення обшуку службових кабінетів КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради речі та документи можуть містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критерію, зазначеному у статті 98 КПК України, клопотання прокурора підлягає задоволенню з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 170-173, 175, 372 КПК України,
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 21 липня 2025 року, під час проведення обшуку службових кабінетів КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я», за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Сапетня, вул. Північна, 14, де здійснює свою діяльність ОСОБА_4 , із встановленням заборони будь-яким особам користуватися та розпоряджатися цим майном, а саме на:
-Медичну карту стаціонарного хворого №1056 від 07 липня 2025 року на ім'я ОСОБА_5 з довідкою без реєстраційного номеру на ім'я ОСОБА_5 , записом у відділенні на ім'я ОСОБА_5 та іншими документами на 7 аркушах;
-Дві банкноти схожі на іноземну валюту долари США номіналом по 100, серії та номери - РК84843956D, РL10199572Q;
-Особисту печатку лікаря з написом: лікар ОСОБА_4 ;
-Медичні карти №926 на 12 арк., №1122 на 5 арк., №846 на 22 арк., №1098 на 11 арк., №997 на 12 арк., №951 на 12 арк., №950 на 14 арк., №1111 на 10 арк., №1113 на 12 арк., №1028 на 9 арк., довідку №01-02.10/263 від 18 липня 2025 року на 1 арк., лист на ім'я ОСОБА_8 від 21 липня 2025 року на 1 арк., які містять зразки почерку та підпису ОСОБА_4 ;
-Мобільний телефон ОСОБА_4 , марки «ONEPLUS mod АС2003» з сім картою НОМЕР_1 ;
-Флеш носій MediaRange 16Gb.
-Відео реєстратор, марки «Dahua» з наліпкою №104800064;
-Журнал обліку вихідної кореспонденції з записами за період часу з 02 січня 2025 року по 21 липня 2025 року;
-Зошит відділу СПД КНП «МОЦПЗ» МОР щойно прибувших у відділення №14 з рукописними записами за період з 27 січня 2023 року по 16 липня 2025 на 48 арк.;
-Копію наказу №2327-к від 01 грудня 2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_9 ;
-Ксерокопія розпорядку дня роботи відділення №14 КНП «МОЦПЗ» МОР на 1 арк;
-Ксерокопія наказу № 1 -л від 01 січня 2025 року на 6 арк;
-Посадова інструкція завідувача відділення №14 КНП «МОЦПЗ» МОР на 4 арк;
-Медичні карти: №05 на ім'я ОСОБА_10 на 25 арк., № 260 на ім'я ОСОБА_11 на 31 арк., №271 на ім'я ОСОБА_12 на 12 арк., №434 на ім'я ОСОБА_13 на 15 арк., №258 на ім'я ОСОБА_14 на 20 арк., №411 на ім'я ОСОБА_15 на 16 арк., №433 на ім'я ОСОБА_16 на 18 арк.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_17