Справа № 473/2339/25
іменем України
(заочне)
"05" серпня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Ротар М.М., за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
встановив
в травні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з навчанням у розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду до закінчення нею навчання.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначила, що відповідач є батьком ОСОБА_3 . Повнолітня донька навчається у Дніпровському державному медичному університеті на денній формі навчання з 01.09.2024 року.
Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дочки. Тому позивач просить суд стягувати на свою користь з відповідача аліменти в розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду до закінчення навчання доньки.
Ухвалою суду від 08 травня 2025 року провадження по справі відкрито та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, на адресу суду надіслала заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про наявність справи у суді та виклик до суду, також і шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади України, але вони результатів не дали.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечувала.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 27 березня 2013 року) .
Повнолітня донька ОСОБА_3 навчається у Дніпровському державному медичному університеті на денній формі здобуття освіти за державним замовленням. Дата вступу 01.09.2024 рік. (а.с.10)
У відповідності зі ст. 199 СК України якщо повнолітня донька, син продовжує навчання в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України за рішенням суду кошти на утримання повнолітньої дитини визначаються у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку платника аліментів з врахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, платника аліментів, наявності в останнього інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, тощо.
Відповідно до ст..201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 Постанови від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів,обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 досягла віку, який перевищує 18, але її вік є меншим 23 років, вона продовжує навчання на денній формі навчання в навчальному закладі, у зв'язку із чим, потребує матеріальної допомоги, відповідач є її батьком та в нього наявна можливість надавати матеріальну допомогу доньці.
В судовому засіданні не було встановлено підстав, які б свідчили про неможливість відповідача утримувати свою повнолітню доньку.
З врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що аліменти на утримання повнолітньої доньки слід стягувати в у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» яка передбачає пільги щодо сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи положення ст.141 ЦПК України, Закону України “Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211 гривні 20 коп..
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 89, 263-265, 273, ЦПК України, суд
ухвалив
позов - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання м. Амвросіївка Донецької області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5000 гривень, щомісячно, починаючи з 05.05.2025 року до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років та при умові продовження навчання.
Рішення суду в цій частині щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання м. Амвросіївка Донецької області) на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 гривні 20 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів після проголошення рішення.
Суддя М.М. Ротар