Провадження № 2/522/4991/25
Справа № 522/7269/25-Е
28 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Єрганінова К.В.
розглянувши за правилами загального провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту,
Позивач в особі представника ОСОБА_3 04.04.2025 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 16.03.2015 у справі №522/22007/14-ц, зареєстрований 25.03.2015 у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно за записом про обтяження №9178630.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . Позивачка як єдина спадкоємця майна померлого батька позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, у зв'язку з наявність арешту на спадкове майно. Арешт накладено у рамках справи №522/22007/14-ц в результаті розгляду якої позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 залишено без розгляду, однак арешт скасовано не було. Квартира АДРЕСА_1 ніколи не належала ОСОБА_5 , який був відповідачем у справі, тому арешт був накладений помилково та підлягає скасуванню.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.04.2025 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 07.05.2025.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в м.Одесі та необхідністю слідувати в укриття, розгляд справи у підготовчому засіданні 07.05.2025 відкладено на 18.06.2025.
Ухвалою від 18.06.2025 закрито підготовче провадження, розгляд справи призначено по суті на 28.07.2025.
У судове засідання 28.07.2025 учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду 09.04.2025 з заявою про розгляд справи за відсутності позивача та її представника позовні вимоги підтримав та надав згоду на проведення заочного розгляду справи.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачами відзиву на позов, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 16.03.2015 у справі №522/22007/14-ц, обтяження зареєстроване 25.03.2015 державним реєстратором Одеського міського управління юстиції Шушуковим Максимом Дмитровичем (а.с.19).
У провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа №522/22007/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю та майну джерелом підвищеної небезпеки.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 16.03.2015 у справі №522/22007/14-ц накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (а.с.20).
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 24.09.2015 у справі №522/22007/14-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю та майну джерелом підвищеної небезпеки залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника.
У провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа №522/19799/14-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу, Журавель М.В., про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та стягнення коштів, яка стосувалася квартири АДРЕСА_2 .
Тому, суд приймає до уваги доводи представника позивача про помилковість накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину, яке зареєстроване в реєстрі за №3-1238 від 26.04.2002 (а.с.18).
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.12).
Згідно листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андронакі Н.Г. від 27.03.2025, спадкоємцем ОСОБА_7 є ОСОБА_1 (а.с.14).
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 174/474/17).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).
Арешт на квартиру накладений в інтересах ОСОБА_2 , тому така особа є належним відповідачем по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єкти цих прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили; ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Частиною 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, що передбачений цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому відповідно до ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки їх порушення.
Перелік способів захисту прав та інтересів передбачений ст.16 ЦК України.
З урахуванням того, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_7 , який був власником квартири на яку помилково накладено арешт та позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, суд дійшов висновку про наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивача, яке підлягає захисту, шляхом скасування арешту.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на положення чинного законодавства, враховуючи мету звернення до суду, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, та скасувати арешт з конкретного визначеного нерухомого майна.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 16.03.2015 у справі №522/22007/14-ц, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.03.2015, запис про обтяження №9178630.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 05 серпня 2025 року.
Суддя: В.Я. Бондар