465/4364/25
2/465/2911/25
05.08.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Мигаль Г.П.,
при секретарі судового засідання Титикайлу І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою суду від 27 травня 2025 року провадження у справі відкрито провадження.
Відповідач заявив клопотання про надання судом строку для примирення відповідача з позивачкою. Позивачка проти задоволення поданого клопотання заперечила, просила не надавати строку для примирення, оскільки це суперечить її інтересам. Вказала, що примирення між сторонами неможливе.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно з частиною 5 статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3 та 4 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Судом встановлено, що позивачка категорично не має наміру примирятися із відповідачем, підтримувати шлюбні стосунки не бажає. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, та такі питання можуть вирішуватися виключно між подружжям. Сімейний кодекс України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Беручи до уваги наведене, фактичні взаємини сторін у даній конкретній справі, як подружжя, а також категоричне небажання позивачки зберегти шлюб і сім'ю та те, що сторони після подання позивачкою позову про розірвання шлюбу (27.05.2025), до цього часу не примирились, позивачка і надалі наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає, що надання подружжю строку для примирення є недоцільним та суперечитиме інтересам позивачки.
Виходячи з положення, яке визначено ч. 7 ст. 240 ЦПК України, суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення.
Отже, надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Таким чином, суд вважає що клопотання відповідача про надання строку для примирення є таким, що суперечить інтересам позивачки, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст. 55, 56, 111, 112 СК України, ст.ст. 240, 251 ЦПК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 а про надання строку для примирення подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою збереження шлюбу відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.