Справа № 465/4364/25
Провадження 2/465/2911/25
Іменем України
05.08.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Мигаль Г.П.,
при секретарі судового засідання Титикайлу І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
23 січня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 89.
У подружжя у шлюбі народився син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивує тим, що протягом останніх кількох років взаємні відносини сторонами суттєво змінилися в гіршу сторону, фактичні шлюбні відносини припинені, сторони обмежені лише спільним проживанням. Сторони мають діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, між сторонами постійно виникають сварки, свідком яких нерідко є дитина, що впливає на психоемоційний стан. Відповідач не докладає жодних зусиль для влаштування сімейного добробуту та не проявляє ініціативи чи бажання покращення відносин подружжя та сім'ї в цілому, не хоче підтримувати нормальну моральну атмосферу в нашій сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між сторонами як подружжям на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Позивачка вказує, що втратила до відповідача почуття любові та поваги, які були у неї під час укладення шлюбу. Вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе. Як подружжя сторони втратили спокій, який має існувати між подружжям, відчуття домашнього комфорту та затишку, спільну візію майбутнього як сім'ї. Згадані вище обставини призвели до фактичного припинення подружніх відносин, що на сьогоднішній день окреслені лише мовчазним спільним проживання без ведення спільного господарства. Вважає, що сім'я розпалася остаточно, а будь-які заходи, спрямовані на відновлення нашого шлюбу є марними і не приведуть до збереження сім'ї, оскільки наміри позивачки розірвати шлюб є обдуманими і остаточними, сформованими протягом останніх років, та відповідають інтересам позивачки та спільного сипа ОСОБА_5 , тобто таким, що спрямовані па збереження нормального рівня ментального здоров'я та комфорту. Вказала, що надання строку на примирення жодним чином не виправить стан відносин з відповідачем, а спроби примирення між сторонами не принесуть жодних результатів. Тому, це лише погіршить стан їхніх відносин з відповідачем та продовжить їх перебіг в часі. Позивачка зазначила, вона з відповідачем мають різні характери, протилежні погляди на сімейне життя, обов'язки та захоплення, що виключає подальше спільне життя як подружжя. Збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та інтересам спільного сина ОСОБА_5 , оскільки в позивачки немає бажання та наміру бути в зареєстрованому шлюбі з чоловіком, з яким вона не бажає сумісно проживати у подальшому майбутньому. З огляду на зазначене просила задоволити позов.
Ухвалою суду від 27 травня 2025 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 05.08.2025 року в задоволенні клопотання відповідача щодо надання строку для примирення відмовлено.
Позивачка в судовому засіданні просила позов задоволити з підстав, зазначених у позовній заяві. Пояснила, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 2018 року, у неї з відповідачем є спільна дитина. Позивачка додала, що з відповідачем вона не спілкується, між ним постійно виникають дрібні побутові конфлікти. Сторони живуть у різних кімнатах більше пів року. Всі спроби налагодити відносини є марними. Зазначила, що 04.07.2025 року через крики між нею та відповідачем сусіди викликали поліцію. Заперечила щодо примирення з відповідачем, оскільки порозуміння між сторонами не відбулось, наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідач в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову. Пояснив, що він приділяє більше часу дитині, ніж позивачка, спілкується з дитиною, вечеряє разом з дитиною. Просив надати час для примирення строком на 6 місяців. Щодо пояснень позивачки про виклик поліції, зазначив, що ініціатором криків він не був, поліція приїхала, вислухала і поїхала. Зазначив, що для повноцінного виховання дитині потрібен.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК України).
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 23.01.2018 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 23.01.2018 року Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (актовий запис №89). Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13 лютого 2020 року, Залізничним районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів), у сторін під час шлюбу народився син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад цивільного судочинства.
Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначена можливість суду у справі про розірвання шлюбу суд зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.
У ході судового провадження примирення між сторонами не відбулось, позивачка категорично заперечила щодо примирення.
Судом встановлено, що сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин, примирення між ними неможливе та суперечить інтересам позивачки.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи те, що шлюб ґрунтується на засадах добровільності, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а стороною відповідача не подано суду доказів на спростування доводів позивачки, сімейний розлад носить тривалий та постійний характер, сім'ю поновити неможливо, суд дійшов висновків про наявність достатніх підстав для задоволення позову. Що стосується питання виховання спільної дитини, то розірвання шлюбу між сторонами не позбавляє батьків, в тому числі і відповідача, прав та обов'язків щодо участі у вихованні сина.
Відповідно до заяви позивачки судовий збір залишити за позивачкою.
Керуючись ст.ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 23 січня 2018 року Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (актовий запис №89).
Судові витрати у виді судового збору залишити за позивачкою.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 05.08.2025 року.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.