Справа №: 465/5089/25
3/465/2664/25
04.08.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого,
встановив:
16 червня 2025 року до Франківського районного суду м. Львова надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 51 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11 червня 2025 року, ОСОБА_1 , який три і більше разів протягом року піддавався адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, 21.05.2025 о 18 год. 41 хв. перебуваючи в магазині "Близенько", що по вул. Городоцька, 213 в м. Львові здійснив дрібне викрадення чужого майна з прилавку шляхом вільного доступу, а саме продуктів харчування на суму 328,35 грн. без ПДВ, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 51 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 05.08.2025 правопорушник ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи, що підтверджуєтеся SMS-повідомленнями на контактний номер телефону, вказаний ним, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток "Viber" та повідомленням розміщеним на сайті "Судова влада".
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних матеріалів, так як від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а тому відповідно до приписів ч.2 ст. 268 КУпАП України справа розглянута у її відсутності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
За змістом статей 245, 280, 283КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 51 КУпАП адміністративним правопорушенням є дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Диспозиція ч. 4 ст. 51 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.
На підтвердження вини, ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.51 КУпАП, суду надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №454630 від 11.06.2025, довідка про вартість товару, заява директора магазину, пояснення ОСОБА_1 , рапорт від 11.06.2025, постанова Залізничного районного суду м. Львова від 09.04.2025 у справі 462/2377/25.
Суддя наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Свідки подій та обставин, що зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення, відсутні, також відсутні дані відеозапису з камер відеоспостереження.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення огляд ОСОБА_1 не проводився, речі у нього не вилучалися.
Крім того, зважаючи на кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 51 КУпАП, суду не надано жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 більше трьох разів протягом року, піддавався адміністративному стягненню за вчинення дрібних крадіжок.
Суд критично оцінює наданий, після скерування матеріалів справи на дооформлення, рапорт ДОП СДОП ВП ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, щодо помилкової кваліфікації правопорушення за ч. 4 ст. 51 КУпАП, замість правильної ч. 3 ст. 51 КУпАП. Оскільки пояснення лейтенанта поліції ОСОБА_2 про те, що така помилка була допущена не навмисно, через поспішність та значне службове навантаження, не може бути беззастережно прийнята судом як виправдання для суттєвого порушення вимог законодавства при складанні матеріалів справи. Службове навантаження не звільняє уповноважених осіб від обов'язку діяти в межах та у спосіб, передбачений законом, особливо з огляду на те, що правова кваліфікація діяння має визначальне значення для подальшого розгляду справи, обсягу прав та обов'язків особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також забезпечення дотримання принципів законності та справедливості.
Оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що вказані документи не містять фактичних даних, які б «поза розумним сумнівом» підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Інших доказів, які б підтверджували обставини викладені в протоколах, суду не надано.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно з вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи той факт, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе не інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, суд вважає за необхідне відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.51 КУпАП закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.247, 251, 284, 287 КУпАП, КУпАП
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя З.М. Коліщук