Справа № 405/886/25
1-кп/405/54/25
05 серпня 2025 року м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького в складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кропивницького кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.11.2024 за № 12024121010002912 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Медерове Кіровоградського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
за участю:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8
захисника-адвоката ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_4
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.11.2024 близько 17 години 25 хвилин, керуючи автомобілем «Renault Megane Scenic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому достовірно знаючи про технічну несправність у вигляді встановлення шин різних розмірів, різних моделей з різними малюнками протектора на задню вісь, що суперечить вимогам п.31.4.5. «г» ПДР України, та забороняється експлуатація транспортного засобу (п. 31.4.5. Колеса і шини: «г»), здійснюючи рух по вул. Героїв Маріуполя м. Кропивницькому зі сторони пров. Експериментального, наближаючись до нерегульованого перехрестя з вул. Ялтинською, проігнорував вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) ПДР України (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), проявивши особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем.
У подальшому, ОСОБА_4 , наближаючись до перехрестя з вул. Ялтинською в м. Кропивницькому та маючи намір рухатись прямо в напрямку вул. Бєлгородської, наближаючись до пішохідного переходу по вказаній вулиці, який був помічений дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «Пішохідний перехід», та дорожньою розміткою 1.14.1, не вибрав безпечної швидкості руху керованого транспортного засобу, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати ним, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не впевнившись у відсутності пішоходів на пішохідному переході, яким може бути створена небезпека для руху, проявивши особисту неуважність і безпечність, продовжив рух, та під час проїзду пішохідного переходу, не надавши перевагу в русі пішоходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину по пішохідному переходу з ліва - на - право по ходу його руху, з необережності допустив наїзд на неї, чим грубо порушив вимоги п. 18.1 ПДР України (п. 11.1 Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека).
У результаті ДТП пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 941 від 16.12.2024 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому гілок лонної та сідничної кісток тазу справа зі зміщенням; підшкірної гематоми тімені голови справа, гематоми правого ліктьового суглобу, які відносяться до категорії СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я, строком понад 21 добу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що у листопаді минулого року, день не пам'ятає, приблизно о 17:00, рухався на автомобілі Renault в районі Катрановки, поворот до онкологічного диспансері, із сторони міста Кривого Рога. Освітлення було відсутнє, моросив дощ. На зустріч їхав автомобіль (засліпив), а за ним дівчина вийшла. Пояснив, що не помітив дівчину на пішохідному переході. Зіткнення з дівчиною відбулося правою передньою стороною автомобіля. Після зіткнення обвинувачений зупинився. Дівчині викликали швидку. Пояснив, що вину визнає та розкаюється у вчиненому. Цивільний позов визнає частково (моральна шкода 10 тис., матеріальна шкода 40 тис.).
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 показала, що 15.11.2024, у вечірній час, але було достатньо світло, було увімкнене вуличне освітлення, рухалася по вул. Героїв Маріуполя, це перехрестя з Бережинки на низ, потім рухалася по пішохідному переході, йшла спокійно. По пішохідному переходу вона йшла 5 секунд, а потім її збив автомобіль. Вона втратила свідомість, прокинулася на асфальті, поруч була жінка, яка напевно намагалася надати її допомогу. Коли вона отямилася в неї боліла спина. Пояснила, що бачила як до неї наближався транспортний засіб. Додала, якби транспортний засіб трішки притормозив, то вона б спокійно перейшла дорогу. Дорожньо-транспортна пригода сталася на кінці пішохідного переходу. Момент удару не пам'ятає. Після дорожньо-транспортної пригоди її відвезли до лікарні, що біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », там її зробили дослідження голови, а потім перевили до 4-ї лікарні, де продовжили лікування. Вона перебували з лікарні з моменту потрапляння туди і по 19 число. В подальшому вона перебувала вдома та продовжувала лікування у іншого лікаря. 31.03.2025 закінчила лікування. З моменту дорожньо-транспортної пригоди перебувала на лікарняному. Шкоду обвинувачений її не відшкодував. До дорожньо-транспортної пригоди вона працювала, 31.03.2025 звільнилася. 02.04.2025 почала працювати на іншій роботі.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що з обвинуваченим та потерпілою раніше не знайомий. Після робочого дня, був біля кафе. Потерпіла спокійно переходила дорогу на пішохідному переході з ліва на право, майже перейшла дорогу, почув скрип автомобільних шин, автомобіль збив потерпілу, вона підлетіла і впала на перехресті, відлетіла близько на 5 м. Момент дорожньо-транспортної пригоди свідок бачив. Він підбіг до потерпілої, вона лежала в свідка на руках більше пів години, поки приїхала швидка допомога. Ні водій, ні його пасажир до потерпілої не підійшли. Додав, що було темно, вуличне освітлення працювало, але була мряка. Швидкість автомобіля була приблизно 60 км/год.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, крім отриманих в судовому засіданні показань обвинуваченого, потерпілої, свідків, підтверджується також іншими дослідженими судом письмовими джерелами доказів, а саме:
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.11.2024, зі схемою, фото таблицею до нього, за участю слідчого, двох понятих було проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди - перехрестя вулиць Героїв Маріуполя та Ялтинської в м. Кропивницькому, в ході якого встановлено, що проїзна частина - горизонтальна ділянка, призначена для руху в двох напрямках. Вид та стан покриття: асфальтобетон, вологе, чисте. Дорожня розмітка: 1.14.1 білого кольору, 1.8. За узбіччям ліворуч та праворуч розташовані будови міського типу. Рух на цій ділянці не регулюється. Дорожні знаки: 5.38.1; 3.38.2; 2.1, 2.3. Умови освітлення: темна пора доби, міське електроосвітлення. Загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія: +200 м. Об'єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч відсутні. Наявність слідів, що свідчать про переміщення об'єктів (транспортних засобів, трупів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляду: відсутні. Локалізація пошкоджень на транспортних засобах: передній правий блок фари, лобове скло. Колеса і шини в задовільному стані, без ознак розгерметизації. Сліди гальмування відсутні. Виявлено уламки скла.
/т. 1 а.п. 9-21/
Епікрізом-випискою із медичної карти стаціонарного хворого №11536 ОСОБА_7 , згідно якої діагноз останньої: закритий перелом гілок лонної та сідничної кісток тазу справа зі зміщенням. Забій, підшкірна гематома тімені голови справа. Забій ділянки правого ліктьового суглобу.
/т. 1 а.п. 30/
Протоколом перегляду відеозапису від 19.11.2024 року, проведеного слідчим Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції ОСОБА_11 в приміщенні службового кабінету СУ ГУНП в Кіровоградській області, в ході проведення якого було проведено перегляд відеозапису «Ch2_20241115172600.mp4» та встановлено: «З перших секунд відеозапису встановлюється видимість прилеглої території біля автомобільної мийки, проїзної частини вул. Героїв Маріуполя та перехрестя вул. Героїв Маріуполя та Ялтинської. В верхньому правому куті наявна дата відеозапису 15-11-2024 та час 17:26:00. При перегляді відеозапису встановлено, що темна пора доби, горить вуличне освітлення, дорожнє покриття вологе. На 00 хв. 07 сек. відеозапису в кадрі з'являється автомобіль, який рухається в напрямку вул. Преображенської з увімкненим світлом фар, який зупиняється біля правого краю проїзної частини. До цього, в зустрічному напрямку будь-яких транспортних засобів не рухалось. Після зупинки з даного автомобіля вийшов водій та пасажир.
В ході перегляду відеофайлу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » встановлено, що верхньому правому куті наявна дата відеозапису 15-11-2024 та час 17:26:00, а також, при перегляді видно темна пора доби, горить вуличне освітлення, дорожнє покриття вологе. На 00 хв. 07 сек. відеозапису в кадрі з'являється автомобіль, який рухається в напрямку вул. Преображенської з увімкненим світлом фар, який зупиняється біля правого краю проїзної частини та в зустрічному напрямку будь-яких транспортних засобів не рухалось. Після зупинки з даного автомобіля вийшов водій та пасажир.
/т.1 а.п. 41, 42/
Протоколом про тимчасовий доступ до речей і документів від 11.12.2024 та описом до нього, згідно якого слідчим Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.12.2024 вилучено у КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » історію хвороби стаціонарного хворого на ім'я ОСОБА_7 , 2005 року народження.
/т.1 а.п. 49-50/
Висновком експерта № 941, згідно якого:
Згідно наданої медичної документації у ОСОБА_7 малися тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому гілок лонної та сідничної кісток тазу справа зі зміщенням; підшкірної гематоми тімені голови справа, гематоми правого ліктьового суглобу.
Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (-их) предмету (-ів), індивідуальні властивості якого (яких) в медичній документації не описано, могли утворитись в строк, вказаний в постанові, та відноситься до категорії середньої ступені тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я, строком понад21 добу, згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.
Виписка з акту №4337 від 21 листопада 2024 року: «В крові гр. ОСОБА_7 не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий бутиловий, ізоаміловий спирти.
/т.1 а.п. 53-54/
Висновком експерта № СЕ-19/112-24/14287-ІТ від 28.11.2024, згідно якого:
1.На момент експертного огляду, рульове керування та робоча гальмова система автомобіля Renault Megane Scenic (номерний знак НОМЕР_1 ), знаходилися в працездатному стані.
Ходова частина автомобіля Renault Megane Scenic (номерний знак НОМЕР_1 ), на момент експертного огляду знаходилася в технічно-несправному, але працездатному стані.
2. На момент експертного огляду ходова частина автомобіля Renault Megane Scenic (номерний знак НОМЕР_1 ), знаходилася в технічно-несправному, але працездатному стані. Ходова частина має технічну несправність у вигляді встановлення шин різних розмірів, різних моделей з різними малюнками протектора та задню вісь, що суперечать вимогам п. 31.4.5 «г» ПДР України, та забороняється експлуатація транспортного засобу.
3. Шини з різними типами малюнка протектора і різних конструкцій мають різні властивості та різну ефективність під час гальмування та маневру транспортного засобу. Установлення на одну вісь шин діагональної (нитки корду перетинаються між собою) і радіальної (нитки корду розташовані по колу профілю шини) конструкцій може призвести до заносу транспортного засобу або втрати його стійкості.
Не допускається встановлення на одну вісь автобусів, легкових автомобілів, причепів та напівпричепів до них різних розмірів, конструкцій (радіальною, діагональною, камерною, безкамерною), моделей з різними малюнками протектора, ошипованих і неошипованих, морозостійких і неморозостійких.
Виявити вказану технічну несправність водій міг шляхом зовнішнього візуального огляду. Дана невідповідність ПДР України, могла бути своєчасно усунена належним технічним обслуговуванням ходової частини автомобіля Renault Megane Scenic (номерний знак НОМЕР_1 ).
/т.1 а.п. 59-64/
Висновком експерта № СЕ-19/112-24/14285-ІТ від 04.12.2024, згідно якого:
В умовах розглянутої події, можливо заключити, що первинне контактування автомобіля Renault Megane Scenic (номерний знак НОМЕР_1 ) з перешкодою (тілом пішохода), відбулося передньою правою частиною кузова транспортного засобу.
/т.1 а.п. 69-71/
Висновком експерта № СЕ-19/112-24/15621-ІТ від 24.12.2024, згідно якого:
1.В дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля «Renault Megane Sceni» ОСОБА_4 повинен був керуватися вимогами дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра», дорожніх знаків 5.38.1-5.38.2 «Пішохідний перехід» та діяти до вимог п.п. 2.3 (б) та 18.1 Правил дорожнього руху України.
2. Водій автомобіля «Renault Megane Sceni» ОСОБА_4 в даній ситуації, виконуючи належним чином вимоги п.п. 2.3 (б) та 18.1 Правил дорожнього руху України, мав можливість своїми односторонніми діями запобігти наїзд на пішохода.
3-4. Питання, що стосуються оцінки дій пішохода, можуть бути вирішені органами слідства (суду) самостійно з урахуванням вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України.
5. У діях водія автомобіля «Renault Megane Sceni» ОСОБА_4 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.п. 2.3(б) та 18.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
/т.1 а.п. 79-81/
Наведені вище та досліджені в ході судового розгляду письмові джерела доказів є належними і допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування згідно з вимогами Кримінального процесуального законодавства України та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Проаналізувавши отримані в ході судового розгляду показання потерпілої, суд враховує що вони є послідовними та повністю узгоджуються з вище приведеними та дослідженими судом письмовими джерелами доказів та з отриманими в ході судового розгляду показаннями як свідків, так і обвинуваченого щодо підтвердження факту наїзду на пішохода.
Таким чином, у даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 - обвинувачений ОСОБА_4 , виконуючи належним чином вимоги п.п. 31.4.5 «г», 1.5, 2.3 (б), 5.38.1, 5.38.2, 1.14.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України, мав можливість уникнути наїзду на пішохода, що рухалася по пішохідному переході. Отже, дії ОСОБА_12 перебували в причинному зв'язку з настанням події (виникненням даної ДТП), внаслідок якої потерпілій було спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні необережних дій, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху (п.п. 31.4.5 «г», 1.5, 2.3 (б), 5.38.1, 5.38.2, 1.14.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України) особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як необережні дії, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким необережним злочином, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують та обставини, які обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання, передбачених ст. 66 КК України судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, вищеприведених даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який допустив внаслідок грубого порушення Правил дорожнього руху України наїзд на пішохода, та беручи до уваги відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд переконаний, що останньому слід призначити покарання у виді штрафу, у мінімальному розмірі, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 положень статей 69 КК України, судом не встановлено.
Також до початку судового розгляду потерпіла ОСОБА_7 звернулась з цивільним позовом до ОСОБА_4 в якому просила стягнути на її користь із обвинуваченого моральну шкоду у розмірі 20 000 грн; матеріальну шкоду, яка вже понесена та буде понесена потерпілою в результаті подальшої реабілітації у розмірі 45 000 грн; витрати в упущених доходах, втрачених нею внаслідок втрати працездатності у розмірі 40 000 та витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.
Обвинувачений визнав цивільний позов частково.
Згідно із ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно із положеннями ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Частина 5 ст. 128 КПК визначає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Вирішуючи вимоги цивільного позову щодо стягнення моральної шкоди, повно та всебічно дослідивши докази подані сторонами у їх сукупності, суд зазначає таке.
Положеннями ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.п.3 та 5 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Вирішуючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд керується правовою позицією, викладеною у постанові Великої палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц, відповідно до якої моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Так, судом встановлено, що внаслідок протиправних винних дій обвинуваченого, які полягали у порушенні ПДР потерпілій ОСОБА_7 були завдані тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. У зв'язку з отриманням травм потерпіла була вимушена з 15.11.2024 по 19.11.2024 перебувати на стаціонарному лікуванні у медичному закладі, що підтверджується епікрізом-випискою із медичної карти стаціонарного хворого №11536, яка наявна у матеріалах справи та відповідно до якого потерпілій рекомендовано ліжковий режим 1,5 місяці. За період ліжкового режиму заробітна плата потерпілої суттєво знизилася порівняно з іншими відпрацьованими місяцями, тобто вона втратила частину свого доходу, що підтверджується довідкою про доходи директора « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_13 .
За таких обставин, суд дійшов висновку що потерпілій очевидно була завдана моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, моральних переживаннях в зв'язку з втратою частини заробітку, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, тимчасовій відірваності від активного соціального життя внаслідок перебування на стаціонарному лікуванні і тривалого ліжкового режиму. Отже, заподіяння цієї шкоди перебуває у причинному зв'язку з травмами отриманими внаслідок вчинення ОСОБА_4 15.11.2024 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України щодо потерпілої.
Беручи до уваги обставини події кримінального правопорушення, характер спричинених потерпілій ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, глибину пов'язаних із цим душевних страждань, керуючись принципом розумності, співмірності та справедливості, суд оцінює моральну шкоду потерпілої у розмірі 20 000 грн, саме такий розмір буде співмірним обсягу понесених потерпілою моральних страждань, тому цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди суд задовольняє в повному обсязі.
Вирішуючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_7 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди, яка вже понесена та буде понесена потерпілою у майбутньому в результаті подальшої реабілітації та отримання зазначених тілесних ушкоджень, яка оцінюється ОСОБА_7 у сумі 45 000 грн, суд керується наступним.
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
За правилами ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила (пред'явив) цивільний позов.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання щодо заявленого цивільного позову, суд виходить з норм частин першої, четвертої статті 128 Кримінального процесуального кодексу України, за якими особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов; форма і зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. При цьому права та обов'язки цивільного позивача, цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду (частина друга статті 61, частина друга статті 62 КПК України).
Частиною 1 статті 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ході судового розгляду в даному кримінальному провадженні на підставі вище приведених належних та допустимих доказів встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 дійсно внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії СЕРЕДНЬОЇ ступені тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я, строком понад 21 добу.
На підтвердження витрат на лікування цивільним позивачем надано: копію квитанції від 29.11.2024 (код квитанції 9362-0528-7299-7870) на суму 700 грн; копію квитанції від 17.11.2024 (код квитанції 9360-9427-2243-9527) на суму 200 грн; копію фіскального чеку №206620 від 16.11.2024 на суму 22, 90 грн; копію фіскального чеку №206619 від 16.11.2024 на суму 135, 27 грн; копію фіскального чеку №206558 від 16.11.2024 на суму 354, 00 грн; копію фіскального чеку №206594 від 16.11.2024 на суму 54, 27 грн; копію фіскального чеку від 22.11.2024 на суму 382, 79 грн; копію фіскального чеку №206612 від 16.11.2024 на суму 94, 75 грн; копію фіскального чеку №164306 від 19.11.2024 на суму 314, 36 грн; копію фіскального чеку №164305 від 19.11.2024 на суму 919, 63 грн; копію фіскального чеку від 13.01.2025 на суму 305, 90 грн; копію фіскального чеку №11849:1294.243.381 від 16.01.2025 на суму 239.60 грн.
Надані цивільним позивачем квитанції підтверджують витрати понесені на лікування на загальну суму 3 723, 47 грн.
Крім того, в обґрунтування цивільного позову в частині матеріальної шкоди зазначено, що триває лікування, пов'язане з відновленням та реабілітацією, попередня тривалість якого медичними фахівцями визначена 3-6 місяців, в залежності від строків відновлення пошкодження тканей і кісток. Однак на підтвердження потреби в реабілітації суду не надано належних доказів на підтвердження вказаного факту, зокрема щодо необхідної суми для реабілітації та її тривалості. Водночас, під час допиту потерпіла повідомила, що закінчила лікування 31.03.2025 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що цивільний позов заявлений потерпілою до обвинуваченого в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди, яка вже понесена та буде понесена потерпілою у майбутньому в результаті подальшої реабілітації та отримання зазначених тілесних ушкоджень, яка оцінюється ОСОБА_7 у сумі 45 000 грн, підлягає частковому задоволенню, тобто в сумі, яка підтвердження фіскальними чеками, а саме: 3 723, 47 грн.
Щодо вимог цивільного позову про відшкодування упущених доходів втрачених потерпілою внаслідок втрати працездатності у розмірі 40 000.
Відповідно до довідки про заробітну плату ОСОБА_7 працювала на посаді бариста в « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з лютого 2024 року по січень 2025 року. Згідно вказаної довідки з березня 2025 по жовтень 2025 ОСОБА_7 була нарахована заробітна плата у сумі 8 000 грн за місяць та з урахування стягнень в сумі 1 560 грн, отримувала заробітну плату 6 440 грн.
Відповідно до епікрізу-виписки із медичної карти стаціонарного хворого №11536 потерпіла ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні з 15.11.2024 по 19.11.2024 та в її подальшому рекомендовано ліжковий режим 1,5 місяців. Крім того, до цивільного позову долучено копію рентгенографії № 428 від 10.02.2024, копію рентгенографії № 171 від 23.01.2025, копію рентгенографії №2727 від 24.12.2024 та копію консультативного висновку спеціаліста від 18.02.2025.
З урахування доданих документів до цивільного позову, суд дійшов висновку, що підлягає відшкодуванню упущена вигода за час перебування на посаді баристи в « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (згідно довідки про заробітну плату), за період тимчасової непрацездатності, тобто з 15.11.2025 по 31.01.2025 (2,5 місяці) та з урахуванням суми, яка підлягає стягненню з нарахованої заробітної плати (2 місяці х 6 440 = 12 880; 6 440 : 2 (0,5 місяця) = 3 220 ). Отже, сума, що підлягає відшкодуванню внаслідок упущеної вигоди за 2,5 місяці становить 16 100 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що цивільний позов заявлений потерпілою до обвинуваченого в частині стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, підлягає частковому задоволенню, в сумі 19 823, 47 грн, а саме:
- матеріальна шкода, яка вже понесена та буде понесена потерпілою у майбутньому в результаті подальшої реабілітації та отримання зазначених тілесних ушкоджень, яка оцінюється ОСОБА_7 у сумі 45 000 грн, підлягає частковому стягненню: в сумі, яка підтвердження фіскальними чеками, а саме: 3 723, 47 грн.;
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставн, якби її право не було порушене (упущена вигода) - в сумі 16 100 грн.
Щодо стягнення з ОСОБА_4 витрат пов'язаних з отриманням кваліфікованої правничої допомоги під час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст.120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
За положенням частини 1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно ч.1 ст. 58 КПК потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються, зокрема, документами, передбаченими статтею 50 КПК України, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні (ч.3 ст. 58 КПК України).
Такими документами є: 1 ) свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч.1 ст. 50 КПК).
Згідно зі ст. ст. 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Правовою підставою відшкодування таких витрат є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що з одного боку процесуально підтверджують надання правових послуг представником, а з іншого боку свідчать про сплату вартості зазначеної правової допомоги.
Відповідно до пункту 3 договору про надання правничої допомоги № 27/11 від 27 листопада 2024 року укладеного між потерпілою ОСОБА_7 та адвокатом ОСОБА_8 останній як адвокат зобов'язався надавати потерпілій правову (правничу) допомогу в кримінальному провадженні.
Згідно з додатковою угодою №1 до договору №27/11 про надання правової (правничої) допомоги від 27.11.2024 вартість послуги: представництво інтересів потерпілої в кримінальному провадженні під час досудового слідства становить 10 000 грн; представництво інтересів потерпілої в кримінальному провадження під час судового розгляду та підготовка цивільного позову в рамках кримінального провадження становить 10 000 грн.
Вирішуючи питання розміру процесуальних витрат, понесених потерпілим на правову допомогу, суд констатує, що факт надання професійної правничої допомоги адвокатом ОСОБА_8 підтверджується документами, які він подавав до суду, а саме: позовною заявою, договором №27/11 про надання правничої допомоги, а також журналами судових засідань згідно з якими адвокат ОСОБА_8 безпосередньо брав участь у судовому проваджені.
Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 20 000 гривень є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Відтак, процесуальні витрати потерпілого на правову допомогу у розмірі 20 000 грн. підтверджуються документально, а тому підлягають стягненню з обвинуваченого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Тому, з урахуванням призначеного судом покарання, яким не передбачено застосування конфіскації майна та встановленої належності на праві власності автомобіля «Renault Megane Scenic» реєстраційний номер НОМЕР_1 Всеукраїнській Громадській Організації « ІНФОРМАЦІЯ_7 », яка не несе в даному кримінальному провадженні цивільно-правової відповідальності, накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.11.2024 року арешт (з метою збереження речових доказів) на вказаний автомобіль підлягає скасуванню.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого органом досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню витрати, пов'язані з проведенням експертиз в даному кримінальному провадженні в загальній сумі 6 367 грн 20 коп (шість тисяч триста шістдесят сім гривень двадцять копійок) /згідно довідок про витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні № 12024121010002912/.
Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 124, 174, 368, 373, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 19 823, 47 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 47 коп., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 20 000 (двадцять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в загальній сумі 6 367 грн 20 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18.11.2024 року на автомобіль «Renault Megane Scenic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Речові докази:
- оптичний диск на якому міститься відеозапис «Ch2_20241115172600.mp4», на якому зафіксовано механізм розвитку ДТП від 15.11.2024 по даному кримінальному провадженні, після набрання вироком законної сили зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- автомобіль «Renault Megane Scenic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який зберігається на території майдану тимчасово затриманих ТЗ ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 ), - після набрання вироком законної сили, повернути володільцю ОСОБА_4 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_14