Ухвала від 30.07.2025 по справі 404/7894/25

Справа № 404/7894/25

Номер провадження 1-кс/404/2597/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року місто Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12025121010001959 від 28.07.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Суть клопотання.

Старший слідчий СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області майор поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят діб.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ним здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 28.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч ч.1 ст.114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що мешканець м.Кропивницький Кіровоградської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у суспільстві, в тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, 28.07.2025 умисно перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України під час здійснення ними призову громадян України на військову службу в особливий період.

Так, 28.07.2025 близько 07:20 год.ОСОБА_5 , переслідуючи злочинний умисел, спрямований на перешкоджання представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на АДРЕСА_2 , біля гаражного кооперативу «Автолюбителів № 1» помітив представника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , а також працівника Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 , які відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.07.2025 № 193 «Про призначення уповноважених осіб на перевірку документів та вручення повісток резервістам та військовозобов'язаним станом на 28.07.2025», доручення начальника ГУНП в Кіровоградській області № 50388-2025 від 15.07.2025 «Про проведення спільних фільтраційно-профілактичних заходів», а також на виконання ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про національну поліції», розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29.04.2025 № 10-р ДСК, з метою гарантованого доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань мобілізаційними ресурсами, своєчасного та в повному обсязі виконання заходів призову та поставки військовозобов'язаних та техніки національної економіки до військових частин, проводили відповідні заходи та звернулися до ОСОБА_5 для перевірки військово-облікових документів останнього.

З метою перешкоджання проведення співробітниками ТЦК та СП відповідних заходів та ухиленню від виконання своїх обов'язків з захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період, ОСОБА_5 не реагував на звернення співробітника ІНФОРМАЦІЯ_3 та поліції відповідно та продовжив рух у напрямку вказаного гаражного кооперативу, та не виконуючи законні вимоги, при наближенні до нього представника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 умисно наніс один удар кулаком правої руки в область щелепи ОСОБА_8 внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забою нижньої щелепи.

Після чого, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, продовжуючи свої злочинні наміри, почав бігти з місця скоєння злочину, а саме забіг на територію вказаного гаражного кооперативу до автомобіля «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_1 . З метою припинення подальших протиправних дій ОСОБА_5 , представник ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме військовослужбовець ОСОБА_10 , став перед вказаним вище автомобілем, однак ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, з метою перешкоджання діяльності представників Збройних Сил України, в особливий період, умисно, керуючи вказаним автомобілем здійснив наїзд на представника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , в результаті якого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді саден м'яких тканин скроневої ділянки зліва, тулуба зліва, коліна зліва, закритий крайовий перелом голівки лівої променевої кістки, забійна рана лівого ліктьового суглобу, після чого з місця скоєння злочину зник.

Перешкоджання законній діяльності ЗСУ полягало у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражалося у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення та заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ або істотному зниженні її ефективності.

Умислом ОСОБА_5 прямо охоплювались дії, спрямовані на заподіяння шкоди діяльності представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 як військового формування ЗСУ. Встановлено, що ОСОБА_5 вчиняючи вказані вище дії, чітко усвідомлював, що він перешкоджає законній діяльності ЗСУ в особливий період та передбачав настання суспільно небезпечних наслідків.

Внаслідок вищевказаних умисних дій ОСОБА_5 , дало можливість як ОСОБА_5 , так і особам призовного віку уникати від отримання повісток в означеному місці, і як наслідок, створювало передумови для ухилення ними від виконання військового обов'язку, а також перешкоджає військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 законній діяльності, визначеній ст.ст.1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов'язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Таким чином, вище зазначені дії ОСОБА_5 фактично перешкодили проведення мобілізаційних заходів співробітниками ТЦК та СП Кіровоградської області, ОСОБА_5 28.07.2025 втрутився у його законну діяльність та створив перешкоди в діяльності ЗСУ, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Перешкоджання з боку ОСОБА_5 фактично представляє собою цілеспрямовану діяльність, яка полягає у незаконному втручанні, що створює перешкоди, перепони, для недопущення, припинення відповідної законної діяльності військових формувань, за відсутності ознак державної зради у вигляді підривної діяльності проти України.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст.114-1 КК України.

28.07.2025 року о 14 год. 10 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

29.07.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує: протоколами допиту потерпілих; протоколами допиту свідків; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; довідками з КНП «КОЛ КОР» та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому.

В судовому засіданні прокурор надав копію обвинувалного акту за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України на підтвердження наявності обставин повідомлення ОСОБА_5 про підозру в іншому кримінальному провадженні, що має враховуватися слідчим суддею.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Щодо себе вказав, що мешкає в АДРЕСА_1 , разом з дружиною та дітьми, у житлі належному його тещі. ОСОБА_5 має повну вищу освіту, працює головою правління громадської організації "Автогаражне об'єднання "Север" та на умовах неповного робочого часу заступником керівника ТОВ «Дізаїр», має на утриманні двох малолітніх дітей, одружений. Має у власності два транспортні засоби, накопичення орієнтовно в сумі 100 000 гривень, має низку хронічних хвороб (жовтениця; проблеми з органами травлення; тиском), група інвалідності відсутня.

Вину не визнає, вказав, що нікуди не тікав та після перевірки документів працівник поліції його відпустив та запитань до нього не мав, однак представник МТЦК заперечив проти цього та вчиняв протиправні дії та перепони щодо його подальшого руху. На вказані дії він зреагував миттєво, так як був у стресовій ситуації. Щодо обставин затримання повідомив, що йому зателефонував слідчий та попросив приїхати до відділу поліції для надання пояснень. Після з'явлення за викликом його було затримано.

Захисник ОСОБА_7 у суді підтримав повністю позицію підзахисного, просив відмовити в задоволені клопотання прокурора. Вказав на необгрунтованість висунутої його підзахисному ОСОБА_5 підозри та відповідно незгодний з кваліфікацію дій останнього. Стверджував, що в матеріалах справи не містяться достатніх доказів щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України. Вказав на незаконні дії працівників МТЦК. Вважав необґрунтованими та недоведеними прокурором ризики, визначені п.п.1, 2, 3, ч.1 ст.177 КПК України, зважаючи на наявність міцних соціальних зв'язків у його підзахисного: постійного місця роботи та реєстрації, сім'ї та дітей. Зазначив, що його підзахисний ОСОБА_5 характеризується виключно позитивно за місцем, має гарні відгуки, є раніше не судимою особою. Заперечив проти доводів прокурора, що його підзахисний не має доходів, так як останній має стабільний заробіток та офіційно працевлаштований. Просив обрати його підзахисному особисте зобов'язання.

При прийнятті рішення по даному клопотанню просив врахувати, що ОСОБА_5 не мав умислу на вчинення кримінального правопорушення та діяв в стресовій ситуації, згідно до обставин, які склались не по його волі.

Заперечив щодо долучення до матеріалів клопотання копії обвинувального акту. Наявність обвинувального акту не свідчить про винуватість особи, оскільки діє призумпція невинуватості. Додатково просив звернути увагу на той факт, що в межах кримінального провадження у справі 404/4148/25 відмовив повністю у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 . Отже, суд констатував відсутність будь-яких ризиків для можливості обрання запобіжного заходу, навіть, особистого зобов'язання. Копії ухвали суду слідчому судді не надав, просив надати їй оцінку після ознайомлення із загальнодоступних джерел, зокрема, Єдиного державного реєстру судових рішень.

Захисник ОСОБА_6 просив обрати ОСОБА_5 запобіжний захід, непов'язаний з триманням під вартою, такий як особисте зобов'язання. Вказав на необґрунтованість висунутої його підзахисному підозри. Незгодний з кваліфікацією дій ОСОБА_5 органом досудового розслідування Стверджував, що ризики, передбачені ст.177 КПК України необґрунтовані та недоведені.

ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12025121010001959, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.

28.07.2025 о 14 год. 10 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

29.07.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. UnitedKingdomof 16 October 2001, § 34).

Розумна підозра, згадана в ст.5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italyof 11 January 2001, §45).

Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: протоколами прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується);довідками КНП «КОЛ КОР»; протоколами допиту потерпілих; витягами з наказів; переліком уповноважених осіб, яким надано право здійснювати перевірку документів та вручення повісток резервістам та військовозобов'язваним на території міста Кропивницький; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколами допиту свідків; дорученням про проведення спільних фільтраційно-профілактичних заходів.

Щодо позиції сторони захисту про необгрунтованість підозри та невірної кваліфікації дій їх підзахисного, слідчий суддя зазначає, що питання кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення, безумовно впливає на питання застосування запобіжного заходу, однак питання кваліфікації вирішується судом у нарадчій кімнаті при ухваленні вироку після допиту всіх учасників процесу, дослідження доказів та вчинення всіх інших дій, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи. Тому, у розрізі вирішення питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу на даній стадії процесу, надання слідчим суддею оцінки кваліфікації кримінального правопорушення є передчасним.

Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав та обов'язків відповідно до чинного законодавства».

Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри

Окрім того, варто зазначити, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий, за погодженням з прокурором, посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Разом з тим, обгрукнтовуючи наявність ризиків слідчий зазначає лише про ризики: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливість незаконно впливати на свідків.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України), передбачених ч. 1 ст. 114-1 КК України, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років.

Згідно з вимогами ст.ст. 178,183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки, пов'язаного з перешкоджанням законні діяльності Збройних Сил України. ОСОБА_5 має вік 39 років, повну вищу освіту, постійне місце реєстрації та проживання, місце роботи, на утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, відтак сталість соціальних зв'язків доведена.

ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Щодо висунутого ОСОБА_5 обвинувачення за ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, то обвинувальний акт перебуває на розгляді в суді та рішення у справі не прийнято. Разом з тим, прокурором не надано доказів, що в кримінальному провадженні ОСОБА_5 порушував процесуальні обов'язки, зокрема, переховувався від досудового розслідування чи перешкоджав кримінальному провадженню. Слідчий суддя ознайомився з ухвалою суду Фортечного районного суду м. Кропивницького від 05.05.2025 у справі № 404/4148/25, як наполягала сторона захисту, з якої вбачається, що в кримінальному провадженні № 12025120000000240 судом відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим суддею враховано в сукупності з іншими встановленими обставинами наявність підозри (обвинуачення) у вчинені іншого кримінального правопорушення.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування слідчий обгрунтовує тяжкістю покарання, яке можу бути затосоване до підозрюваного у разі визнання його винуватим.

Оцінюючи наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд виходить з того, що тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному може бути мотивом та підставою переховуватися від суду, однак, не може бути домінуючим критерієм для обрання найсуворішого запобіжного заходу.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 має міцні сталі соціальні зв'язки, тому ризик переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду має мінімальний ризик інтенсивності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих і свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, на яких могли зберегтися сліди кримінального правопорушення - належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Отже, з огляду на зазначене вище: встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення; наявні достатні підстави вважати, що існують деякі із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор, що є підставою застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Положеннями частин 1, 2 ст.194 КПК України передбачено обов'язок слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

В ході судового розгляду не встановлено всіх необхідних обставин, передбачених п.3) ч.2 ст.183 КПК України, із якими закон пов'язує можливість застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, направленого проти основ національної безпеки, вагомість доказів, що свідчать про обгрунтованість підозри, дані про особу підозрюваного, зокрема, наявні міцні соціальні зв'язки за місцем свого проживання, наявність підозри (обвинувачення) в іншому кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що для досягнення завдань кримінального провадження слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту в період доби, оскільки саме цей запобіжний захід повністю забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надасть можливість працювати та утримувати сім'ю.

Щодо позиції сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя зазначає, що особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, обставинам його вчинення. Слідчий суддя вважає застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Застосовуючи такий запобіжний захід, як домашній арешт в період доби з 22-00 год. вечора до 06-00 год. ранку, слідчий суддя враховує, що у розпорядженні слідчого по даному провадженню є достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, матеріали клопотання, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних умисних дій, потребують детальної перевірки та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Разом з цим, наявність контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі на які посилався прокурор та при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту прокурор/слідчий не позбавлені процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.

Враховуючи вищезазначені обставини, слідчий суддя переконаний, що на даний момент виключно такий запобіжний захід, як домашній арешт в період доби забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 22-00 год. вечора до 06-00 год. ранку, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до положень п.2 ч.3 ст.202 КПК України ОСОБА_5 слід негайно звільнити з-під варти в залі судового засідання та зобов'язати останнього невікладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.

Початок строку дії ухвали про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, рахувати з моменту проголошення цієї ухвали, тобто з 29 липня 2025 року.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу і покладання на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків до 29 вересня 2025 року, включно.

У період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:

- заборонити залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися з міста Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утриматись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою, визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з-під варти в залі судового засідання та зобов'язати його невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Надати можливість працівникам органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 з'являтися в житло з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Копію ували про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 передати для виконання підрозділу поліції за його місцем проживання - АДРЕСА_1 .

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділення Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 .

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, прокурору та захиснику.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1

Попередній документ
129314193
Наступний документ
129314195
Інформація про рішення:
№ рішення: 129314194
№ справи: 404/7894/25
Дата рішення: 30.07.2025
Дата публікації: 06.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (13.08.2025)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 30.07.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
30.07.2025 15:00 Кіровський районний суд м.Кіровограда
01.08.2025 14:20 Кіровський районний суд м.Кіровограда
04.08.2025 08:30 Кропивницький апеляційний суд
13.08.2025 09:30 Кропивницький апеляційний суд