Справа № 352/1455/25
Провадження № 1-кп/352/240/25
05 серпня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
клопотання потерпілого про закриття провадження в зв'язку із відмовою від обвинувачення
у кримінальному провадженні, внесеному 28 травня 2025 року до ЄРДР за № 12025096250000051
відносно ОСОБА_4 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Одаї Івано-Франківської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , не судимий, РНОКПП НОМЕР_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 162 Кримінального кодексу України, -
І. Щодо руху провадження та суті питання, що вирішується ухвалою
24 червня 2025 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 162 Кримінального кодексу України ( далі - КК України).
Ухвалою Суду від 24 червня 2025 року підготовче судове засідання у справі призначено на 27 червня 2025 року.
27 червня 2025 року розгляд справи відкладено на 05 серпня 2025 року в зв'язку із неявкою Обвинуваченого.
27 червня 2025 року до Суду надійшло клопотання Потерпілого про розгляд справи за його відсутності та про закриття провадження у справі в зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення
ІІ. Встановлені обставини та позиція сторін
Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному проникненні 24 травня 2025 року о 23 годині 30 хвилин до домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 , шляхом пошкодження вікна будинку, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 162 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 не мають поміж собою відносин осіб, на яких розповсюджується дія Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Потерпілий надав до Суду письмове клопотання про закриття провадження в зв'язку із відмовою від обвинувачення, в якому зазначив, що він претензій до ОСОБА_4 , не має, розгляд заяви просить провести без його участі.
Обвинувачений просив задовольнити клопотання Потерпілого.
Прокурор не заперечував проти закриття провадження у справі
ІІІ. Висновки суду
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Відповідно до частини першої статті 477 Кримінального процесуального кодексу України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, в тому числі, частиною першою статті 162 КК України (незаконне проникнення до житла особи).
ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному проникненні до житла особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 162 КК України.
Вказане кримінальне правопорушення не пов'язано із домашнім насильством.
Згідно із текстом обвинувального акту, не встановлено вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, тобто обставини, яка б обтяжувала покарання ОСОБА_4 . Під час розгляду клопотання прокурором та обвинуваченим також не повідомлено про наявність такої обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_4 .
Таким чином, вказане кримінальне провадження відноситься до проваджень у формі приватного обвинувачення та може бути закритим у випадку відмови потерпілого від обвинувачення.
Потерпілий ОСОБА_5 надав до суду письмове клопотання про відмову від обвинувачення.
В зв'язку із викладеним, вказане клопотання підлягає задоволенню, а провадження закриттю.
IV.Щодо речових доказів
В ході досудового розслідування стороною обвинувачення долучено в якості речових доказів:
-Слід папілярного узору та слід речовини бурого кольору, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження;
-Пластиковий предмет чорного кольору із написом «Bosch», схожий на акумуляторну батарею до електрокоси; пластиковий предмет чорного кольору із написом «CooLuzer», схожий на повербанк; пластиковий предмет чорного кольору без написів із usb-роз'ємом, схожий на повербанк; зарядний блок чорного кольору із написом «Nokia», з usb-кабелем білого кольору, схожий на зарядний пристрій до мобільного телефону «Nokia», які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ( місто Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області;
Відповідно до частини дев'ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:
-гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);
-документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
В зв'язку із викладеним, сліди папілярного узору речовини бурого кольору підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження № 12025096250000051; а інші речові докази підлягають поверненню власникові - потерпілому ОСОБА_5 .
V.Щодо процесуальних витрат
Згідно обвинувального акта та довідки про витрати на проведення експертизи, під час проведення досудового розслідування проводились експертизи, витрати на проведення яких складають 1782,8; 3565,6 та 2674,2 гривень.
В судовому засіданні прокурор просив стягнути вказані витрати з обвинуваченого.
Обвинувачений не заперечував щодо цього.
Заслухавши учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали провадження в цій частині Суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до частини першої статті 369 Кримінального процесуального кодексу України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.
Згідно положень пункту 13 частини першої статті 368, пунктів 1, 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України питання щодо процесуальних витрат вирішується судом при ухваленні вироку.
Кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 284 КПК у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі: 1) ухвалення щодо неї обвинувального вироку; 2) у разі залучення експерта саме стороною захисту.
Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 149/83/21, у відповідності до ч. 4 ст. 26 КПК України відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. При цьому згода обвинуваченої особи на завершення кримінального провадження з цих підстав не передбачена і тому вона позбавлена права на доведення своєї невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
З урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, колегія суддів приходить до переконання, що всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження покладаються на державу, оскільки потерпілий у справі приватного обвинувачення відмовився від обвинувачення, а суд у даному випадку був зобов'язаний закрити кримінальне провадження, що призвело до втрати особою статусу обвинуваченого.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В даній справі, які і у справі 149/83/21, провадження завершується постановленням ухвали про закриття провадження в зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення, а судові витрати понесені внаслідок залучення експертів державної спеціалізованої установи стороною обвинувачення, а саме органом досудового розслідування.
За таких обставин, Суд вважає, що відносини у справі № 352/1455/25 є релевантними до відносин у справі 149/83/21, в яких Верховний Суд виснував про відсутність підстав для стягнення з обвинуваченого судових витрат на залучення стороною обвинувачення експертів державних спеціалізованих установ за умови закриття провадження у справі приватного обвинувачення в зв'язку із потерпілого від обвинувачення.
Таким чином, Суд враховує вищевказаний висновок Верховного Суду та не вбачає підстав для стягнення судових витрат з обвинуваченого, в зв'язку із чим вони мають бути віднесені на рахунок держави.
В зв'язку із викладеним, керуючись статтями 100, 122, 284-286, 288, 314, 372 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 46 КК України -
Клопотання потерпілого ОСОБА_5 задовольнити.
Закрити кримінальне провадження № 12025096250000051 від 28 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 162 КК України у зв'язку відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Речові докази - слід папілярного узору та слід речовини бурого кольору - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази - пластиковий предмет чорного кольору з написом «Bosch», схожий на акумуляторну батарею до електрокоси; пластиковий предмет чорного кольору із написом «CooLuzer», схожий на повербанк; пластиковий предмет чорного кольору без написів із usb-роз'ємом, схожий на повербанк; зарядний блок чорного кольору із написом «Nokia», з usb-кабелем білого кольору, схожий на зарядний пристрій до мобільного телефону «Nokia», які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ( місто Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути потерпілому ОСОБА_5
Судові витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 05 серпня 2025 року о 16 годині 05 хвилин в залі судового засідання Тисменицького районного суду Івано-Франківської області (місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 150).
Суддя ОСОБА_6