Справа № 350/698/25
Номер провадження 2/350/428/2025
04 серпня 2025 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Видойник І.П.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Позивачка 13 травня 2025 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину спадкового майна - будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 , мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 . Вона та відповідачі по справі - її матір та сестра у відповідності до статті 1261 Цивільного кодексу України є спадкоємцями першої черги за законом. З метою оформлення спадщини вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак отримала відмову у видачі такого свідоцтва, оскільки спадкодавець у встановленому порядку не зареєстрував своє право власності на майно та не отримав правовстановлюючі документина на на це майно -будинковолодіння. Зазначила, що факт належності спірного спадкового майна її батькові підтверджується зокрема: будівельним паспортом на забудову земельної ділянки оформленим на його ім'я у 1998 році; актом виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель за 1998 рік; проектом забудови земельної ділянки; дозволом на право виконання будівельних робіт.
На теперішній час у неї виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказане спадкове майно, вона не може оформити в установленому законом порядку своє право на спадщину, а тому змушена звернутися за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.
Просила визнати за нею право власності на 1/3 частину будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка в підготовче судове засідання не прибула, однак спрямувала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю, справу просила розглядати у її відсутності.
Відповідачі в підготовче судове засідання не прибули, однак кожен окремо спрямували до суду заяви про визнання позовних вимог та просили розгляд справи проводити без їхньої участі.
У відповідності до приписів частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 16 травня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 4 червня 2025 року витребувано докази. Станом на 1 липня 2025 року до суду надійшли витребувані документи. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Небилів Рожнятівського району Івано-Франківської області помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 13 серпня 2018 року виконкомом Небилівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області.
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_4 та спадкоємицею ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження останньої (серія НОМЕР_2 ), відповідно до якого батьком ОСОБА_5 записаний ОСОБА_4 .
Згідно повідомлення державного нотаріуса Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Левицької Г.В. від 9 квітня 2025 року за вих. № 60/02-14 до майна померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями за законом є: ОСОБА_2 , 1967 року народження, ОСОБА_1 , 1998 року народження та ОСОБА_3 , 1994 року народження.
Як убачається з матеріалів спадкової справи № 2/2019 заведеної державним нотаріусом Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявами про прийняття спадщини звернулися позивачка ОСОБА_1 та відповідачі по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а згідно статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно листа-роз'яснення державного нотаріуса Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Левицької Г.В. від 30 квітня 2025 року спадкоємцям за законом після смерті ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 . Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Статтею 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який обчислюється з часу відкриття спадщини. Відповідно до статті 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Позивачка у справі є дочкою померлого, відповідачі - дружиною померлого та відповідно дочкою, які відповідно до вимог статті 1261 Цивільного кодексу України є спадкоємцями першої черги за законом та у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки на час смерті останнього проживали разом з ним в спадковому будинковолодінні (відповідачі) та у встановлений законом строк звернулася із заявою в нотаріальну контору про прийняття спадщини (позивачка).
Відповідно до статті 1278 Цивільного кодексу України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
Те, що ОСОБА_4 на законних підставах набув право власності на будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , підтверджується, зокрема, будівельним паспортом на забудову земельної ділянки забудовником (1998 рік) ОСОБА_4 в селі Небилів Рожнятівського району Івано-Франківської області, складовими якого є: акт виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель від 3 лютого 1998 року, а саме виділеної забудовнику ОСОБА_4 для будівництва індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 ; схема виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель, проект забудови земельної ділянки, дозвіл на право виконання будівельних робіт дозволених ОСОБА_4 .
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Згідно з частиною третьою статті 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Позивачка в установленому законом порядку звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак із підстав зазначених нотаріусом у листі-роз'ясненні отримати це свідоцтво не представляється за можливе.
Згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Зважаючи на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивачки немає та відповідно статті 16 Цивільного кодексу України нею обрано правильний спосіб захисту свого порушеного права.
У відповідності з Листом Міністерства Юстиції України № 15-32/319 від 21 лютого 2005 року, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визнання належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинна вирішуватися в судовому порядку.
Оцінив та дослідив усі докази по справі в їх сукупності, суд установив, що ОСОБА_4 на день смерті був власником будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Позивачка у передбаченому законом порядку та у встановлені строки прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , а тому за нею слід визнати право власності на 1/3 частину спадкового будинковолодіння.
Судові витрати по справі суд покладає на позивачку.
Керуючись статями 12, 13, 141, 200, 259, 263, 264, 265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, статями 328, 392, 1216-1218, 1261, 1268, 1276 Цивільного кодексу України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право власності на 1/3 частину будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного оскарження.
Текст рішення складений 4 серпня 2025 року.
Суддя Сокирко Л.М.