Справа № 182/4033/25
Провадження № 1-кп/0182/1019/2025
05.08.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2025 за №12025041340000645 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Змагання, Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, має сина 2015 р.н., особою з інвалідністю, депутатом не являється, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
- 04.11.1997 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2, 3 ст. 206, ст. 42 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнений з Павлоградської ВК 29.09.1999 року;
- 22.07.2002 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки;
- 03.05.2006 року Нікопольським міськрайонним суду Дніпропетровської області за ч.2, 3 ст. 185, ч.2, 3 ст. 186, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, відповідно до ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання 6 місяців за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.07.2002 року;
- 25.12.2009 року Нікопольським міськрайонним суду Дніпропетровської області за ч.2, 3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнений 08.02.2013 року з Солонянської ВК;
- 06.11.2013 року Нікопольським міськрайонним суду Дніпропетровської області за ч.2, 3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.12.2009 року та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років 1 день;
- 15.04.2014 року Нікопольським міськрайонним суду Дніпропетровської області за ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України зазначений вирок поглинутий покаранням за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 06.11.2013 року до відбуття покарання 5 років 1 день позбавлення волі. 26.01.2018 року звільнений з ВК№4;
- 25.10.2018 року Заводським районним судом м. Кам'янське за ч.2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки 3 місяці;
- 16.06.2022 року Нікопольським міськрайонним суду Дніпропетровської області за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням за вироком Заводського районного суду м. Кам'янське від 25.10.2018 року до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці.;
- 26.03.2024 року Нікопольським міськрайонним суду Дніпропетровської області за ч.1 ст. 162 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,
- 05.04.2024 року Нікопольським міськракй1онним судом за ч.2 ст. 125 КК України до штрафу у сумі 1700 гривень;
у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4 , в режимі відео конференції,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IХ, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, ст. 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, затвердженого Законом України N?2105-IХ від 10.03.2022, громадянин України ОСОБА_3 призваний до Збройних Сил України за мобілізацією та згідно наказу N? 143 від 10.10.2024 року направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , перебуває у військовому званні «солдат».
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №2 від 27.09.2024 зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду стрільця-снайпера першого механізованого відділення третього механізованого взводу сьомої механізованої роти третього механізованого батальйону у військовому званні «солдат», де проходив військову службу до 10.10.2024 року після чого самовільно залишивши лікувальний заклад військової частини НОМЕР_2 та вчинив кримінальні правопорушення при наступних обставин.
17.06.2025 приблизно о 10:30 год. ОСОБА_3 знаходився в кафе «Нова Баварія», розташованому за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 65, де разом з раніше незнайомим йому ОСОБА_6 , розпивав спиртні напої. В цей же день приблизно об 11:30 год. ОСОБА_6 вийшов з вищевказаного кафе та направився додому.
В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадання чужого майна, а саме рюкзака з майном, яке знаходилося у ньому, який належав потерпілому ОСОБА_6 та висів у нього за спиною.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадання чужого майна, ОСОБА_3 пішов слідом за ОСОБА_6 та наздогнавши його на вулиці Геннадія Жиздика, навпроти домоволодіння №3, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, введеного в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, підбіг до ОСОБА_6 та вдарив його кулаком руки по голові. Від отриманого удару, останній впав на землю, відчувши фізичний біль, тобто ОСОБА_3 застосував насильство по відношенню до потерпілого, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_6 . Після чого, придушивши можливий опір з боку потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_3 відкрито, умисно, з корисливих мотивів, шляхом ривку, зірвав з плеча потерпілого рюкзак з майном, яке знаходилося в ньому та утримуючи викрадене при собі, втік.
Тим самим, ОСОБА_3 умисно, з корисливих мотивів, повторно, відкрито викрав майно, яке належить ОСОБА_6 а саме:
-мобільний телефон Nokia model: TA-1114; IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 , CODE 23NEB14RU00, ринкова вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1480 від 18.06.2025 року становить 537 грн. 25 коп.,
-мобільний телефон SAMSUNG Galaxy JS, модель: серійний SM-J530FM,
номер НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , ринкова вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1480 від 18.06.2025 року становить 1750 грн.
-мобільний телефон: «Xiaomi Redmi» 23129RN51X, серійний номер НОМЕР_8 ,IMEI 1: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 , ринкова вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1480 від 18.06.2025 року становить 3143 грн.44 коп.
-рюкзак з тканини, жилетку, два контейнера для харчових продуктів та термос, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють. Загальна сума спричиненого матеріального збитку потерпілому ОСОБА_6 складає 5430 грн. 69 коп.
При цьому ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, утримуючи при собі викрадене майно та маючи можливість розпорядитись ним на власний розсуд.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
Позиція обвинуваченого.
В судовому засіданні ОСОБА_3 винуватим себе визнав і повідомив наступне.
17.06.2025 року він випадково познайомився в кафе «Нова Баварія» з потерпілим, з яким спільно вживали спиртні напої. Під час розмови між ними виник конфлікт. Потерпілий почав йому розповідати про переваги Росії, говорив нісенітницю і він йому запропонував йти додому а потім вдарив рукою по вуху. При цьому4 потерпілий, який вже був у стані сп'яніння, не втримався на ногах і впав. Тоді він забрав рюкзак з речами, який був у нього в руці і випав під час падіння, а сам пішов додому. Через деякий час йому зателефонували співробітники поліції і він одразу ж видав їм рюкзак з речами потерпілого, який він навіть не оглядав. Не заперечував, що рюкзак викрав, але з метою провчити потерпілого, а вдарив його ніби через конфлікт на грунті воєнної тематики. Він прагнув того, що потерпілий попросив у нього вибачення за те, що образив його і говорив «Чому він не здох на війні».
Позиція потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. Цивільний позов потерпілим не заявлений, оскільки матеріальна шкода відшкодована, шляхом повернення викраденого майна. Під час призначення покарання обвинуваченому, потерпілий покладався на розсуд суду.
Покази свідків.
Свідок ОСОБА_7 повідомила суду, що в той день, точної дати не пам'ятає, але стверджує, що бачила саме обвинуваченого ОСОБА_3 , фото якого їй пред'являли для впізнання і який був вдягнутий в момент вчинення злочину у білу футболку, жовті шорти і неяскраві кросівки. Вона йшла в літній день цього року у лікарню для проходження медичного огляду по вул. Трубченка. Потім повернула у провулок, бо добре знала там дорогу, оскільки на тій вулиці живуть її знайомі. На вулиці вона помітила обвинуваченого, який йшов крадучись від двору о двору і подумала, що він хоче щось викрасти з будинків. Але потім побачила поте5рпілого, який йшов попереду і за плечима у нього був рюкзак. Обвинувачений підбіг до нього ззаду і вдарив кулак правої руки в голову. Він удару потерпілий впав/, ніяких активних дій не вчиняв і вона не чула/, щоб він щось говорив. Обвинувачений зняв з нього рюкзак, «обшманав» кишені/, усе викрадене майно повісив на себе і пішов. Йшов їй назустріч і вона добре його розгляділа. Вона викликала поліцію, повідомила про злочин, але не змогла залишитися на місці, бо поспішала. Тому її допитували пізніше і пред'являли фото обвинуваченого для впізнання.
Досліджені в судовому засіданні докази.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується також письмовими доказами, законність, належність та достовірність яких учасниками судового провадження не оспорювалася, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12025041340000645 і які були безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні, а саме:
- електронний рапорт, згідно якого 17.06.2025 об 11.42 год. від гр. ОСОБА_7 надійшло повідомлення до служби «102» Нікопольського РУП про те, що щойно невідомий чоловік догнав чоловіка, вдарив його по голові та забирає його майно. Потім пішов в напрямку вул. Трбученка. А потерпілий без свідомості. (а.п.7,8);
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 17.06.2025 року від ОСОБА_6 , у якому потерпілий зазначив, що 17.06.2025 року приблизно об 11.30 год. малознайома особа на ім'я ОСОБА_8 , знаходячись по АДРЕСА_3 , відкрито заволоділа його майном (а.п.9);
- протокол огляду місця події від 17.06.2025 відповідно до якого оглянуто відкриту територію між буд. АДРЕСА_4 , де було викрадене майно у ОСОБА_6 . Під час проведення огляду нічого не виявлено. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п.10-15);
- протокол огляду предмету від 17.06.2025 р., відповідно до якого проведено огляд спортивного тканинного рюкзаку в якому знаходились речі, а саме: термос; жилетка темно-синього кольору; пластиковий контейнер з їжею; мобільний телефон Nokia model TA-1114; мобільний телефон Samsung Galaxy J5 модель SM-J530FM; мобільний телефон Xiaomi Redmi 23129RN51X, які для огляду та вилучення надав ОСОБА_3 і який пояснив, що зазначені речі він забрав 17.06.2025 року о 13.20 год. поруч з кафе Баварія по пр. Трубників у невідомого чоловіка з яким він познайомився у вищевказаному кафе та відніс їх до себе додому. Речі були вилучені (а.п.20-29 з фото таблицею);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.06.2025, в ході якого потерпілий ОСОБА_6 з 4-ох осіб вказав на ОСОБА_3 (особу на фото №3), як особу, з яким він вживав спиртні напої в кафе Баварія та який викрав у нього рюкзак з трьома мобільними телефонами. Упізнає його за загальними рисами обличчя, формою носа, порушеною формою одного ока, зачіскою та кольором волосся (а.п.41-42);
- висновок судово-товарознавчої експертизи № 1480 від 18.06.2025 року, відповідно до якої, ринкова вартість, з урахуванням зносу мобільного телефону Nokia model TA-1114 IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 , CODE 23NEB14RU00, придбаний в 2018 році, виробництво В'єтнам, без пошкоджень в робочому стані, на момент вчинення кримінального правопорушення 17.06.2025 року становить 537,25 грн. Ринкова вартість, з урахуванням зносу мобільного телефону Samsung Galaxy J5 модель SM-J530FM,серійний номер НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 ; IMEI 2: НОМЕР_7 , придбаний в 2020 році, виробництво Китай, без пошкоджень в робочому стані, на момент вчинення кримінального правопорушення 17.06.2025 року становить 1750,00 грн. Ринкова вартість, з урахуванням зносу мобільного телефону Samsung Xiaomi Redmi 23129RN51X, серійний номер НОМЕР_11 , IMEI 1: НОМЕР_9 ; IMEI 2: НОМЕР_10 , виробництво Китай, без пошкоджень в робочому стані, на момент вчинення кримінального правопорушення 17.06.2025 року становить 3143,44 грн. (а.п.45-53);
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.06.2025 року, згідно якого 17.06.2025 року о 13.20 год. безпосередньо після вчинення злочину біля буд. 50Б по вул. Трубченка в м. Нікополь було затримано ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , як підозрювану особу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаче6ного ч.4 ст. 186 КК України. Після затримання останньому було роз'яснено його права, як підозрюваного, передбачені ч.3 ст. 42 КПК України (а.п.55-57);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.06.2025 року за участю свідка ОСОБА_7 , яка вказала, що 17.06.2025 рок приблизно об 11.40 год. проходила по вул. Трубченка в м. Нікополь, де побачила як попереду йшло два невідомих чоловіка один за одним. І той, що йшов позаду, ховався за деревами, їй це здалося підозрілим і вона вирішила зупинитися і подивитися за ним, коли вони повернули на вул. Г. Жиздика вона побачила, як чоловік, що йшов позаду вдарив кулаком по голові чоловіка, який йшов попереду, від чого він впав на землю, а інший в цей час, забрав його рюкзак і лазив по його карманах. Після цього, невідомий з рюкзаком пішов в її бік, пройшов повз неї по вул. Трубченка і пішов далі, а вона в свою чергу викликала поліцію і пішла у своїх справах. Крім того, вказала, що чоловік, який йшов попереду був в стані алкогольного сп'яніння (а.п.86-88).
Оцінка доказів судом.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв'язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується.
Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч.4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 в частині того, що він вдарив потерпілого під час конфлікту між ними, який раптово виник через різні сприйняття війни, суд находить не доведеними і такими, що спрямовані на пом'якшення вини обвинуваченого. Так, свідок ОСОБА_7 повідомила про те, що вона була очевидцем пограбування потерпілого ОСОБА_9 описала зовнішність обвинуваченого, який з викраденим майном пройшов повз неї та вказала одяг в якому він був вдягнутий, що визнав сам обвинувачений в судовому засіданні. Крім того, свідок вказала, що саме обвинувачений наздогнав, крадючись потерпілого і зненацька вдарив його в голову рукою. Він чого останній впав і деякий час перебував без свідомості, що змусило її викликати поліцію. Тобто потерпілий не вчиняв ніяких активних дій, не чинив супротиву обвинуваченому, а просто лежав. Між ними не було в момент пограбування будь-якого конфлікту або навіть спілкування. З огляду на викладене є очевидним, що обвинувачений ОСОБА_3 застосував насилля у вигляді удару рукою по голові потерпілого, з метою полегшення викрадення майна потерпілого ОСОБА_10 . Свідок підтвердила, що рюкзак з викраденим майном знаходився у потерпілого за плечима і обвинувачений його зняв і обшукав кишені потерпілого, який нерухомо лежав.
Таким чином , вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі і його дії мають правильну кваліфікацію.
Призначення покарання
При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч.4 ст. 186 КК України), скоєним повторно, в умовах воєнного стану.
Також суд бере до уваги обставини справи та особу винного, який є військовослужбовцем ЗС України, посередньо характеризується за місцем проживання. Вчинив злочин в денний час доби, стосовно раніше невідомої особи, з якою спільно вживав спиртні напої із застосуванням насилля, яке не було небезпечним.
Обвинувачений перебуває на обліку лікаря нарколога з 17.02.2025 оку з діагнозом: F1122, Віл. На обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.п.96-97).
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).
Відшкодування шкоди, а саме вилучення викраденого майна та передачу його потерпілому пом'якшуючою обставиною суд не визнає, оскільки воно фактично відбулося без участі обвинуваченого, а завдяки діям співробітників поліції.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочину.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді мінімального строку позбавлення волі.
Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Вирішення цивільного позову
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Вирішення питання про запобіжний захід
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , у даному кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії до 15.08.2025 року.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирішення питання про долю речових доказів
Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Речові докази: спортивного тканинний рюкзак чорного кольору; термос; желетка темно-синього кольору; пластиковий контейнер з їжею; мобільний телефон Nokia модель TA-1114; мобільний телефон Samsung Galaxy J5 модель SM-J530FM; мобільний телефон Xiaomi Redmi 23129RN51X.
Вирішення питання про процесуальні витрати
Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи № 1480 від 18.06.2024, згідно довідки, в сумі 848 грн. 16 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім (7) років.
Строк покарання рахувати з 17 червня 2025 року, згідно протоколу затримання.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без змін. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази: спортивний тканинний рюкзак чорного кольору; термос; жилетка темно-синього кольору; пластиковий контейнер з їжею; мобільний телефон Nokia модель TA-1114; мобільний телефон Samsung Galaxy J5 модель SM-J530FM; мобільний телефон Xiaomi Redmi 23129RN51X, які повернуті потерпілому ОСОБА_6 - залишити в його користуванні.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави у рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта 848 (вісімсот сорок вісім) грн. 16 (шістнадцять) копійок.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у суді.
Головуючий суддя: ОСОБА_1