Справа № 204/5124/25
Провадження № 3/204/1354/25
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА
04 серпня 2025 року суддя Чечелівського районного суду м. Дніпра Чапала Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №319708 від 04.05.2025 року, 04 травня 2025 року приблизно о 08 год. 20 хв. у місті Дніпро, за адресою: вул. Макарова, буд. 27, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , мав зовнішні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: нереактивні зіниці на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у порядку, визначеному законодавством, ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на відеозаписі. Своїми діями він порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме: відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або на предмет вживання лікарських засобів у встановленому порядку, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання (17.06.2025, 04.08.2025) не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
ОСОБА_1 був обізнаний щодо вищевказаної події, тому зважаючи на це, мав реальну нагоду бути присутнім при розгляді справи, і в подальшому проявити інтерес про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було роз'яснено порядок розгляду справи у Чечелівському районному суді м. Дніпра. ОСОБА_1 власноруч підписав протокол, додаткових пояснень до протоколу не надавав.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами статті 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водія у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена та підтверджується обставинами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №319708 від 04.05.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1), а також матеріалами справи, а саме:
- рапортом тимчасово виконуючого обов'язки командира взводу №1 роти №4 батальйону №2 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції від 04.05.2025 року, з якого вбачається, що 04 травня 2025 року близько 08 год. 20 хв. в ході патрулювання працівниками поліції було зупинено транспортний засіб ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході спілкування та перевірки документів працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло та тремтіння пальців рук. Працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стану наркотичного сп'яніння у спеціальному медичному закладі, на що останній відмовився, що було зафіксовано камери 470449, 470852 (а.с. 2);
- CD-диском із записами з нагрудних камер поліцейських (470449, 470852), з яких вбачається, що під час спілкування із ОСОБА_1 йому було вказано на наявність ознак наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло та тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 відмовився (а.с. 3).
Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 .
Отже, дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
У той же час враховуючи безальтернативність санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.
При цьому, відповідно до вимог ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі, що на момент розгляду справи складає 605 гривні 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 124, 251, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити, що на підставі ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно до ч.4 ст. 307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд м. Дніпра.
Суддя Г.В. Чапала