Справа №212/3113/25
1-кп/212/463/25
05 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровського районного суду м. Кривого Рогу в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження №12025041730000399 від 20.03.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білгород-Дністровський, Одеської області, українця, громадянина України, маючого незакінчену загальну середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, не маючого зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого в КП «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 04.03.2020 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком 3 роки;
- 27.04.2020 Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.185, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 06.07.2020 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.185, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі;
- 31.08.2020 Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.185, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі;
- 25.05.2021 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 10 місяців позбавлення волі; звільнений з місць позбавлення волі 09.12.2024 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В підготовчому судовому засіданні брали участь:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник - адвокат ОСОБА_5
ОСОБА_3 19.03.2025 приблизно о 17:00 годині, зустрів раніше знайомого йому потерпілого ОСОБА_6 , 27.12.1975 року, поблизу зупинки громадського транспорту «Дивоцвіт», розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський район, мікрорайон 4-й Зарічний, з яким у нього зав'язалася розмова.
Під час спілкування ОСОБА_3 помітив у ОСОБА_6 мобільний телефон моделі «Xiaomi», марки «POCO X3 Pro», чорного кольору (далі мобільний телефон) та в цей час у нього раптово виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме мобільного телефону.
В подальшому, 19.03.2025 приблизно о 17:05 годині, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи повторно, з корисливих мотивів, під вигаданим приводом необхідності здійснення телефонного дзвінка, попрохав у ОСОБА_6 надати йому мобільний телефон, не маючи при цьому наміру повертати його.
Потерпілий ОСОБА_6 , виходячи з довіри до ОСОБА_3 , а також будучи переконаним у правдивості та добросовісності дій останнього, передав йому мобільний телефон, який належить ОСОБА_6 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи №703 від 21.03.2025, складає 3975 гривень.
ОСОБА_3 , отримавши бажане майно, роблячи вигляд конференційної розмови відійшов від ОСОБА_6 на відстань достатню для того, щоб зникнути з поля зору, після цього розуміючи, що він досяг бажаного, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись мобільним телефоном на власний розсуд.
Вказане кримінальне правопорушення передбачає кримінальну відповідальність визначену ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
24 березня 2025 року між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_3 беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Сторони погодилися на призначення ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік та на застосування до нього ст. 75, 76 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням.
В підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
В підготовче судове засідання потерпілий не з'явився, в своїх заяві просив суд проводити судовий розгляд у його відсутність; в ході досудового слідства надав прокурору письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості (а.с.8).
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену міру покарання, при цьому пояснив, що повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України в обсязі обвинувачення.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просила угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.
Суд, заслухавши учасників кримінального процесу, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди; відповідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості; відповідно до п. 1, 3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України - є нетяжким злочином.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст. 468-470, 472 КПК України, вимогам закону України про кримінальну відповідальність ч. 2 ст. 190 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.
Окрім цього, обвинуваченому роз'яснено частини 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.
Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України - заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України - є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судомне встановлено.
Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є - нетяжким злочином, а також враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, вартість та обсяг майна, яке є предметом кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває; не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має; раніше судимий, офіційно не працевлаштований, хоча працездатний та інвалідності не має, а тому за наявності вказаних обставин, суд вважає за можливе призначити узгоджене покарання за ч. 2 ст. 190 КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що укладена угода про визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає затвердженню.
Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 в ході досудового слідства не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395, 468 - 476, 532 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 березня 2025 року, укладену між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та призначити узгоджене в угоді покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
-мобільний телефон моделі «Xiaomi» марки «POCO X3 Pro», IMEI№1: НОМЕР_1 ; IMEI№2: НОМЕР_2 , чорного кольору, 6/128 Гб (а.к.п.25) - залишити у володінні власника - потерпілого ОСОБА_6 (а.с. 26).
У разі невиконання угоди про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1