Справа № 211/1882/25
Провадження № 2/211/1359/25
іменем України
05 серпня 2025 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Костенко Є.К.,
за участю секретаря судового засідання - Гоєнко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позовна заява мотивована тим, що 19.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №19.05.2024-100002486, який був підписаний відповідачем електронним підписом відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора, надісланого на його номер мобільного зв'язку, відповідно до умов якого йому було надано кредит в розмірі 6000,00 грн, строком на 98 днів, з фіксованою процентною ставкою в розмірі 1,35% в день. Відповідач порушив умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 24.02.2025 утворилась заборгованість в розмірі 13735,94 грн, з яких: 5547,48 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5248,46 грн - заборгованість за процентами, 2940 грн. - неустойка, яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати понесені при зверненні до суду.
Ухвалою суду від 03.03.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явились, у позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі, на задоволенні позову наполягала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач відзив на позов до суду не надав, про причину неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений завчасно належним чином.
Відповідно до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцем реєстрації, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, крім того, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.
Оскільки сторони не з'явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом, 19.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №19.05.2024-100002486, шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, та підтвердження укладення кредитного договору, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у сумі 6000,00 (шість тисяч) гривень 00 копійок, строком на 98 днів з дати надання кредиту, з датою повернення кредиту - 24.08.2024, з первинним періодом користування кредитом - 14 днів з дня його надання, з черговим періодом користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дати закінчення первинного періоду, з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1,35 % за один день користування кредитом, з неустойка 60,00 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, комісія, пов'язаною з наданням кредиту, договором не встановлена.
Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 19.05.2024, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) підтверджено укладення електронного кредитного договору між ТОВ «Споживчий кредит» та ОСОБА_1 . Тобто, відтак між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Пунктом 11 заявки визначено графік платежів: проценти за первинний, черговий періоди сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти; сума кредиту у розмірі 6000 гривень 00 копійок сплачується одним платежами в останній день строку, на який надається кредит.
Підписання вказаного договору та заявки електронним підписом відповідачем ОСОБА_1 свідчить про його обізнаність щодо умов кредитування.
Відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти надаються ОСОБА_1 шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до квитанції ІD платежу 2464556409 на рахунок ОСОБА_1 , який був вказаний у заявці на отримання кредиту, перераховано 6000,00 грн. за договором №19.05.2024-100002486.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконує, унаслідок чого станом на 24.02.2025 утворилась заборгованість у сумі 13735,94 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5547,48 грн, процентів у розмірі 5248,46 грн., неустойки в розмірі 2940,00 грн.
Станом на час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів сплати ним зазначеної суми заборгованості за вказаним кредитним договором.
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченоу ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію).
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення ( відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення ( відсилання) до них.
Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, кредитний договір між сторонами у справі був укладений в електронній формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1,2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаними вище кредитним договором утворилась заборгованість, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач ОСОБА_1 , не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не спростував суми заборгованості, заявленої до стягнення, не надав контррозрахунку у разі незгоди з таким розрахунком.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду із вказаною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, який на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 142, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за кредитним договором №19.05.2024-100002486 від 19.05.2024 у сумі 13735 (тринадцять тисяч сімсот тридцять п'ять) гривень 94 копійок, яка складається з: 5547 (п'яти тисяч п'ятиста сорока семи) гривень 48 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 5248 (п'яти тисяч двухсот сорока восьми) гривень 46 копійок - заборгованість за процентами; 2940 (двох тисяч дев'ятиста сорока) гривень 00 копійок - заборгованість за неустойкою.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення складено 05.08.2025.
Суддя Костенко Є. К