Справа № 175/4402/16-ц
Провадження № 2-зз/175/24/25
"04" серпня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Краснокутскої Н.С. за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., розглянувши матеріали заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Забара Альона Володимирівна про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 175/4402/16-ц, -
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Забара Альона Володимирівна про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 175/4402/16-ц, у якій представник заявника просить суд: скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом на підставі ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30.12.2016 року та скасувати арешт, накладений на земельну ділянку площею 0,1200 га (кадастровий номер - 1221455800:02:017:0598, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 531552612214) та домоволодіння, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомості - 685880812214.
В обґрунтуванні вимог заявника зазначено пре те, що у провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області розглядалась цивільна справа № 175/4402/16-ц ОСОБА_2 до територіальної громади Слобожанської (Ювілейної) селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. 30.12.2016 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області була постановлена ухвала про забезпечення позову, якою було накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1200 га (кадастровий номер - 1221455800:02:017:0598, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 531552612214) та домоволодіння, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомості - 685880812214. 21.10.2020 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення у вищезазначеній справі, яким було позов задоволено. На дане рішення ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_7 , було подано апеляційну скаргу і постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.04.2025 року апеляційну скаргу було задоволено частково, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09.12.2021 року скасовані, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.
У зв'язку з тим, що питання про скасування заходів забезпечення позову досі не вирішено заявник вимушений звернутися до суду.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, від заявника жодних заяв стосовно розгляду справи не надходило.
За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
У провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області розглядалась цивільна справа № 175/4402/16-ц ОСОБА_2 до територіальної громади Слобожанської (Ювілейної) селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. 30.12.2016 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області була постановлена ухвала про забезпечення позову, якою було накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1200 га (кадастровий номер - 1221455800:02:017:0598, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 531552612214) та домоволодіння, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомості - 685880812214.
21.10.2020 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення у вищезазначеній справі, яким було позов задоволено. На дане рішення ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_7 , було подано апеляційну скаргу.
30.04.2025 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_7 , було задоволено частково, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09.12.2021 року скасовані, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено (т.3 а.с.139-148). Зазначена постанова суду набрала законної сили з дня її ухвалення.
У зв'язку з тим, що питання про скасування заходів забезпечення позову досі не вирішено заявник вимушений звернутися до суду.
За змістом ст.ст.149-153 ЦПК України забезпечення позову - це заходи, які вживаються судом для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно ч.ч.7, 8 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з вимогами ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ЄСПЛ у своєму рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Також ЄСПЛ у своєму рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Крім того, при вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» від 17 липня 2008 року Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Разом із тим, у постанові Верховного суду України від 25 травня 2016 року зазначено, що забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно із вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Приписами п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
З огляду на викладене, враховуючи те, що 30.04.2025 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Забара А.В., було задоволено частково, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09.12.2021 року скасовані, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня її ухвалення, таким чином потреба в забезпеченні позову, що зумовлювала його застосування, вже відпала, а рішення суду в даній справі набрало законної сили, керуючись принципом верховенства права та непорушності права власності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Забара Альона Володимирівна, про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 175/4402/16-ц задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом на підставі ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30.12.2016 року та скасувати арешт, накладений на земельну ділянку площею 0,1200 га (кадастровий номер - 1221455800:02:017:0598, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 531552612214) та домоволодіння, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомості - 685880812214.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Н. С. Краснокутська