Справа № 173/1627/25
Номер провадження1-кп/173/174/2025
іменем України
05 серпня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041430000166 від 05.04. 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бородаївка Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України,-ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 19.03.2025 о 12 годині 30 хвилин, перебуваючи поблизу будинку № 1 по вулиці Шкільній у селищі Дніпровське Верхньодніпровської ТГ Кам'янського району Дніпропетровської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту між ним та раніше не знайомою йому жінкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з необережністю, не маючи умислу на спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, внаслідок злочинної недбалості, а саме не передбачаючи можливості втрати ОСОБА_4 рівноваги та подальшого падіння потерпілої, а також настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді середньої тяжкості тілесного ушкодження, хоча міг і повинен був це передбачити, якби діяв з більшою обачністю, наніс один удар своєю правою рукою в область лівої скроні голови ОСОБА_4 .
Від отриманого удару ОСОБА_4 втратила рівновагу, не втрималася на ногах та намагаючись пом'якшити своє падіння виставила ліву руку в напрямку падіння па землю, після чого всією вагою тіла з прискоренням впала па долоню своєї лівої руки.
Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 391-Е від 08.04.2025 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому дистального метаепіфізу лівої променевої кістки, з синцями на лівій верхній кінцівці, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як зазвичай викликаючи тривалий розлад здоров'я понад 21 добу (п.п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).
Між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , за згодою потерпілої ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_6 20 червня 2025 року укладена угода про визнання винуватості.
Відповідно п. 2 угоди ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України, та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_5 буде призначено покарання за ст. 128 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України погоджено звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання з іспитовим строком з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Потерпіла у кримінальному провадженні ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила згоду на укладання угоди. Зазначила, що вибачила обвинуваченого, але онук, який був присутній під час цих подій отримав стрес.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і вирішити долю речових доказів.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити, підтвердити позицію обвинуваченого щодо визнання позову.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз'яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та виконання вимоги п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ст. 128 КК України необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, яке згідно з ч. 4 ст. 12 КК України є не тяжким злочином, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.
Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить ні чим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.
Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, 20 червня 2025 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст. 128 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 20 червня 2025 року слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання передбачене угодою.
Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Судом враховано, що ОСОБА_5 критично ставиться до скоєного, має постійне місце проживання, не одружений, офіційно не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
За таких обставин, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік з застосуванням до нього ст. 75 КК України є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки передбачені ст. 76 КК України та надати можливість обвинуваченому виправитись та інтегруватись у суспільство без відбування призначеного покарання.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадження відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід не обирався і на теперішній час відсутні підстави для його обрання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 червня 2025 року укладену між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за згодою потерпілої ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1