Іменем України
04 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/545/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради,
код ЄДРПОУ 44819434, вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014,
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄГАРТ ОІЛ",
код ЄДРПОУ 45232649, Незалежності майдан, буд. 3/1, м. Суми, 40000,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКІЛА ГОЛД",
код ЄДРПОУ 40504261, проспект Незалежності, буд. 106, офіс 503 В, м. Чернівці, 58000
про стягнення 353 641,84 грн
без повідомлення (виклику) сторін;
Обставини справи:
До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради, в якій просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄГАРТ ОІЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКІЛА ГОЛД" 353 641,84 грн, в тому числі 339 924,54 грн заборгованості за поставлену теплову енергію для опалення, 10 247,25 грн пені, 2 475,78 грн інфляційних втрат та 994,27 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами умов укладеного між Комунальним підприємством “Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради, товариством з обмеженою відповідальністю "ВЄГАРТ ОІЛ" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКІЛА ГОЛД" договору №2-0046 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 01.10.24.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.25 справу №927/545/25 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.06.25 постановлено:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).
відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі: надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати позивачу: копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
- подати до суду протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив (ст.167, 251 ГПК України).
запропонувати позивачу: відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: надіслати (надати) до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу, а докази надсилання надати суду.
звернути увагу учасників справи на те, що:
- відповідно до п. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
- за приписами п.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
- згідно з ч.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, заяви та клопотання, які без поважних причин не будуть подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.
роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
звернути увагу учасників справи, що заяви з процесуальних питань (заяви, клопотання, заперечення) учасники справи подають з дотриманням вимог ст. 169, 170 ГПК України.
звернути увагу позивача, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою статті 46 ГПК України, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (ч. 5 ст. 46 ГПК України).
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.06.25 направлена позивачу та відповідачам до електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідками про доставку електронного листа, роздрукованими з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінета позивача 02.06.25 14:19, відповідача-1: 02.06.25 14:19, відповідача-2: 02.06.25 14:19.
Відповідно до ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідач-1 та відповідач-2 вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 02.06.25 не виконали, письмовий відзив на позовну заяву відповідачами не подано.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
23.06.25 через систему «Електронний суд» від позивача по справі надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої 17.06.25 останнім було виявлено, що оплата в сумі 5751,60 грн за платіжним дорученням №869 від 07.05.25 з призначенням платежу «за послуги згідно рахунку 46 від 30.04.25» була помилково зарахована відповідачам в оплату квітня 2025 року; оплата була здійснена іншим споживачем та перенесена на відповідний договір, у зв'язку з цим заборгованість відповідачів збільшилась на суму знятого помилково зарахованого платежу. Керуючись нормами п.2 ст. 46 ГПК України, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів по справі основну заборгованість за заявлений період з 01.12.24 по 30.04.25 (включно) з урахуванням зазначеної вище заборгованості (5751,60 грн) за Договором у розмірі 345 676,14 грн. До заяви про збільшення розміру позовних вимог в якості додатку надано платіжну інструкцію №869 від 07.05.25 на суму 5751,60 грн, розрахунок боргу, платіжну інструкцію №4418 від 18.06.25 на суму 86,27 грн в якості доказу доплати судового збору, докази направлення заяви з додатком до електронних кабінетів відповідачів по справі.
Проаналізувавши заяву позивача про зміну предмета позову, суд вважає, що позивачем фактично подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідачами по справі заперечень на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог не подано.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд приймає збільшення позивачем розміру позовних вимог, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, та заяву подано з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України в межах встановленого процесуального строку.
Відповідно, з урахуванням поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка задоволена судом, предметом спору у даній справі є стягнення солідарно з співвідповідачів 345 676,14 грн заборгованості за поставлену теплову енергію для опалення, 10 247,25 грн пені, 2 475,78 грн інфляційних втрат, 994,27 грн 3% річних, а також 5390,90 грн.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.
Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз'яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 23.06.25.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
05 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКІЛА ГОЛД" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЄГАРТ ОІЛ" (Орендар) укладено договір оренди №ВГ-12, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приямає у строкове платне користування (в оренду) нежитлові будівлі, адмінбудівля «А-3», загальною площею 887,3 кв.м., за адресою Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Олександра Довженка, 154Б.
Таким чином, Відповідач - 2 є власником нежитлової будівлі в м. Чернігові, по вул. Олександра Довженка (Толстого), буд. 154Г, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.06.2017.
Відповідач - 1 за договором оренди №ВГ-12 від 05.09.2024 прийняв від Відповідача - 2 у строкове платне користування (в оренду) нежитлову будівлю за адресою: м. Чсрнігов, по вул. Олександра Довженка (Толстого), буд. 154Б терміном на два роки та одинадцять місяців з моменту прийняття об'єкту за актом приймання-передачі від 05.09.24 (а.с.38).
01 жовтня 2024 року між Комунальним підприємством “Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради (Теплопостачальна організація), Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЄГАРТ ОІЛ" (надалі Споживач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКІЛА ГОЛД" (надалі Балансоутримувач/Споживач-2) уклали договір №2-0046 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії (далі - Договір) (а.с. 13-19).
Відповідно до п. 1.1 Договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві теплову енергію для опалення, а споживачі зобов'язуються сплачувати Теплопостачальній організації за теплову енергію за встановленими тарифами/двоставковими тарифами в терміни та на умовах, передбачених договором.
Тарифи/двоставкові тарифи на теплову енергію змінюються за поданням Теплопостачальної організації до органів державної влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому діючим законодавством України порядку. Нові тарифи/доставкові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод (п. 1.2 Договору).
Згідно із п. 1.3 Договору ціна Договору складається з вартості виробництва, транспортування та постачання за Договором теплової енергії. Вартість виробництва, транспортування та постачання за Договором визначається на підставі встановлених тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та кількості спожитої теплової енергії, визначеної згідно з умовами цього Договору.
Абонентська плата (умовно-постійна частина тарифу) у разі застосування двоставкових тарифів в опалювальний та міжопалювальний періоди нараховується Теплопостачальною організацією та сплачується споживачами незалежно від наявності чи відсутності засобів (приладів) обліку теплової енергії.
Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія виробляється, транспортується та постачається споживачам для обєктів, перерахованих у додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору.
Виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється протягом всього опалювального періоду, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади (п. 2.3 Договору).
За умовами п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії проводиться за показаннями засобів (приладів) обліку або розрахунковим методом у відповідно до максимального теплового навантаження вказаного у додатку № 1 до Договору, встановлених норм споживання (витрат) теплової енергії, а також з урахуванням вимог діючих нормативних-правових актів України (норм, правил і таке інше) в сфері теплопостачання та “Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні», затверджених Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що споживачі або один з споживачів, які мають засоби обліку, повинні щомісячно подавати Теплопостачальній організації підписаний та скріплений печаткою одного з споживачів Звіт, в якому відображаються зняті візуально показання засобу (приладу) обліку теплової енергії в одиницях виміру засобу (приладу) обліку теплової енергії. Звіт подається до останнього дня календарного поточного місяця. У випадку, коли останній день календарного поточного місяця збігається з вихідним днем або святковим, то день подання Звіту переноситься на попередній робочий день. В разі ненадання споживачами вказаного Звіту, Теплопостачальна організація має право виконати облік спожитої теплової енергії розрахунковим методом у відповідності до умов Договору.
Відповідно до п. 5.9 Договору у разі щомісячної зміни для Теплопостачальної організації згідно з умовами договору постачання природного газу ціни природного газу (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торгівельної надбавки (націнки) постачальника), що використовується для виробництва теплової енергії, Теплопостачальна організація змінює розмір нарахувань за спожиту теплову енергію для відповідної категорії споживачів теплової енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021р. про «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв'язку із зміною ціпи природного газу» (далі - Постанова) встановлено механізм зміни теплопостачальною організацією (виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води) розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв'язку з щомісячною зміною ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) застосовується до споживачів теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) з урахуванням диференціації тарифів, що визначається згідно з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим Постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги».
Згідно абз. 2 п. 2 зазначеної Постанови зміна розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам (крім населення, бюджетних установ,, релігійних організацій) у зв'язку із щомісячною зміною ціпи природного газу (без урахування зміни тарифів па послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) відображається щомісяця у платіжних документах зазначених споживачів, надісланих у .місяці, що настає за розрахунковим періодом.
Зміна розміру нарахувань за теплову енергію у зв'язку із щомісячною зміною ціпи природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії для потреб відповідної категорії споживачів проводиться згідно формул визначених п. 48 "Правил користування тепловою енергією" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198.
Згідно із п. 6.1 Договору розрахунки за теплову енергію споживачі здійснюють щомісячно у грошовій формі шляхом перерахування на поточний рахунок Теплопостачальної організації у відповідності до всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами Договору. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.
Розрахунки за теплову енергію здійнюються за розрахунковою одиницею - гігакалорія (Гкал) (п. 6.2 Договору).
Відповідно до п. 6.3 розрахунки споживачів з Теплопостачальною організацією за теплову енергію здійснюються щомісячно згідно з показаннями засобів (приладів) обліку або, у випадках передбачених Договором, розрахунковим методом, що передбачений Договором, у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами Договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
При цьому сторони домовилися про таке. У місяці, в якому розпочинається опалювальний період, для розрахунків за теплову енергію, що постачається для опалення, розрахунковий період починає свій перебіг з дати початку опалювального періоду (визначається рішенням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади) та закінчується у останній день календарного звітного місяця. У місяці, у якому закінчується опалювальний період, для розрахунків за теплову енергію, що поставляється для опалення, розрахунковий період закінчується датою закінчення опалювального періоду (визначається рішенням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади).
Пунктом 6.4 Договору визначено, що розрахунки за теплову енергію споживачі здійснюють згідно умов Договору щомісячно до 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від того чи є 7-е число місяця вихідним, святковим чи робочим днем.
Пунктом 6.5. Договору визначено, що Споживач, визначений договором як основний платник, до початку опалювального періоду сплачує Теплопостачальній організації 50% вартості фактичного споживання за перший розрахунковий період повного місяця попереднього опалювального періоду.
Згідно із п. 6.10 Договору сторони підписують акт прийому-передачі теплової енергії на підставі Звіту, який передбачаний п. 5.5 Договору, та з урахуванням архівних даних засобу (приладу) обліку теплової енергії споживача та даних журналу обліку споживання теплової енергії споживача. Сторони домовились, що акт підписується теплопостачальною організацією та споживачем-1, обсяг визначеної теплової енергії в такому акті вважаються таким, що прийнятий всіма сторонами цього договору.
В разі, якщо архівні дані засобу (приладу) обліку або дані журналу обліку споживання теплової енергії споживача були зняті Теплопостачальною організацією в періодах, що слідують за періодом оформлення будь-якого Звіту, передбаченого п. 5.5 Договору, Теплопостачальна організація здійснює в поточному періоді донарахування за спожиту теплову енергію та відображає фактичне споживання теплової енергії у попередніх періодах. Акт складається Теплопостачальною організацією, яка має право направити в двох примірниках такий акт споживачу-1 для підписання та скріплення печаткою споживача-1. Споживач-1 зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту одержання акту підписати та скріпити печаткою та повернути другий екземпляр акту Теплопостачальній організації.
Згідно п. 6.13. Договору Споживач-1 та Балансоутримувач/Споживач-2 домовились та визначили, що Споживач-1 є основним платником, який здійснюватиме оплату за спожитий обсяг теплової енергії та всі інші зобов'язання за цим договором.
Відповідно до п. 7.3.3 Договору Споживачі несуть відповідальність за порушення порядку розрахунків, передбаченого п. 6.4. цього Договору сплачують на користь Теплопостачальної організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.
За умовами п.7.5. Договору, Споживач-1 та Балансоутримувач/Споживач-2 несуть солідарну відповідальність за всіма зобов'язаннями, що виникають за цим договором, зокрема, за оплату за отриману теплову енергію та відшкодування завданих збитків, в тому числі штрафів, пені, інфляції, річних.
Договір діє до 01.10.25 включно, набирає чинності з дня його підписання. Як вказує позивач, станом на дату пред'явлення позовної заяви Договір є чинним.
Між сторонами підписано Додаток № 1 до Договору, яким визначено об'єкт теплопостачання - офіс за адресою м. Чернігів, вул. Олександра Довженка, 154Б, площею 887,30 кв. м, навантаження - 0,065120 Гкал/год (а.с. 20).
Згідно підпункту 2 пункту «а» сг. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведсішя, на інші комунальні послуги (крім тарифів па теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів па комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.
Так, рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30.09.24 №651 “Про встановлення тарифів на теплову енергію, її транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води КП “Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради для потреб населення, бюджетних установ, релігійних організацій, інших споживачів» тариф для потреб інших споживачів у розмірі 2793,67 грн (без ПДВ) (а.с. 23-24).
Наказом Комунального підприємства “Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради №367 від 30.12.24 “Про визначення коефіцієнта перерахунку та розміру нарахувань за теплову енергію та за послуги з постачання теплової енергії для інших споживачів» затверджено розмір коефіцієнту перерахунку вартості за грудень 2024 року для споживачів теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) у зв'язку з щомісячною зміною ціни природного газу, зокрема, за теплову енергію за грудень - 1,12, перерахована планова вартість - 4347,65 грн (а.с. 26).
Наказом Комунального підприємства “Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради від 02.01.2024 №367 “Про визначення коефіцієнта перерахунку та розміру нарахувань за теплову енергію та за послуги з постачання теплової енергії для інших споживачів» затверджено розмір коефіцієнту перерахунку вартості за грудень 2024 року для споживачів теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) у зв'язку з щомісячною зміною ціни природного газу, зокрема, за теплову енергію за грудень - 1,12, перерахована планова вартість - 4347,65 грн (а.с. 26).
Наказом Комунального підприємства “Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради від 03.02.2025 №39 “Про визначення коефіцієнта перерахунку та розміру нарахувань за теплову енергію та за послуги з постачання теплової енергії для інших споживачів» затверджено розмір коефіцієнту перерахунку вартості за січень 2025 року для споживачів теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) у звязку з щомісячною зміною ціни природного газу, зокрема, за теплову енергію за січень - 1,20, перерахована планова вартість - 4680,60 грн (а.с. 28).
Наказом Комунального підприємства “Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради від 03.03.25 №62 “Про визначення коефіцієнта перерахунку та розміру нарахувань за теплову енергію та за послуги з постачання теплової енергії для інших споживачів» затверджено розмір коефіцієнту перерахунку вартості за лютий 2025 року для споживачів теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) у звязку з щомісячною зміною ціни природного газу, зокрема, за теплову енергію за січень - 1,23, перерахована планова вартість - 4770,91 грн (а.с. 30).
Наказом Комунального підприємства “Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради від 01.04.2025 №95 “Про визначення коефіцієнта перерахунку та розміру нарахувань за теплову енергію та за послуги з постачання теплової енергії для інших споживачів» затверджено розмір коефіцієнту перерахунку вартості за березень 2025 року для споживачів теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) у звязку з щомісячною зміною ціни природного газу, зокрема, за теплову енергію за січень - 1,26, перерахована планова вартість - 4914,39 грн (а.с. 32).
Так, на виконання умов спірного Договору позивач поставив відповідачам теплову енергію у період з 01.12.2024 року по 30.04.2025 року на загальну суму 350 676,14 грн, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії від 31.12.24 за грудень 2024 року на суму 115 001,19 грн; від 31.01.25 за січень 2025 року на суму 82 041,77 грн; від 28.02.25 на суму 94 607,76 грн; від 31.03.25 на суму 47 260,55 грн; від 30.04.25 на суму 11 764,87 грн, які направлені Відповідачам за допомогою системи електронного документообігу, та останніми не підписані.
Будь-яких зауважень або заперечень відповідачів щодо обсягу та вартості спожитої теплової енергії за переліченими актами в спірному періоді позивачем не надано.
Факт надання позивачем відповідачам послуги з постачання теплової енергії підтверджується даними про зняття показників обліку теплової енергії (а.с. 59-62).
На оплату поставленої теплової енергії позивачем виставлені рахунки-фактури № 2-0046 від 31.12.2024 за грудень 2024 року на суму 115 001,19 гри. (з ПДВ), № 2-0046 від 31.01.2025 за січень 2025 року на суму 82 041,77 грн. (з ПДВ), № 2-0046 від 28.02.2025 за лютий 2025 року на суму 94 607,76 грн. (з ПДВ), № 2-0046 від 31.03.2025 за березень 2025 року на суму 47 260,55 гри. (з ПДВ), № 2-0046 від 30.04.2025 за квітень 2024 року на суму 11 764,87 гри. (з ПДВ).
Вказані рахунки-фактури направлені відповідачам за допомогою системи електронного документообігу.
Позивачем наведено повні розрахунки нарахувань на підставі приладів обліку по виставленим рахункам та звіти про спожиту теплову енергію.
Відповідачем-1 на виконання умов Договору здійснено платіж на суму 11 764,87 грн згідно з платіжною інструкцію №12 від 15.01.25 з призначенням платежу “оплата за опалення рах. №2-0046 від 31.10.24».
Відповідач-1 та відповідач-2 у порушення умов спірного договору та вимог чинного законодавства за спожиту теплову енергію у період з 01.12.2024 року по 30.04.2025 року у повному обсязі не розрахувались.
Заборгованість відповідачів за поставлену теплову енергію становить 345 676,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 та відповідачем-2 порушено взяті на себе зобов'язання в частині оплати за отриману теплову енергію у встановлений Договором строк, суму заборгованості за отриманий товар не оплатили, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їхсукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до приписів ст. 3 Закону України “Про теплопостачання» відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ст. 1 цього Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 затверджено Правила користування тепловою енергією (надалі - Правила), які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.
Пунктом 2 Правил встановлено, що Правила є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.
Правилами передбачено, що теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше (п. 29).
Споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Як встановив суд, позивачем поставлено відповідачу теплову енергію за період з листопада 2023 року по березень 2024 року на загальну суму 228109,12 грн, що підтверджується актами прийому - передачі теплової енергії та даними про зняття показників обліку теплової енергії у спірний період.
Відповідачем проведено авансовий платіж за теплову енергію на загальну суму 6200,00 грн.
Відповідно до п. 6.4 Договору сторони визначили, що розрахунки за теплову енергію споживачі здійснюють згідно умов Договору щомісячно до 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від того чи є 7-е число місяця вихідним, святковим чи робочим днем.
У визначений договором строк відповідачі по справі повну оплату поставленої теплової енергії у період з 01.12.2024 року по 30.04.2025 року не здійснили, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 345 676,14 грн.
Факт отримання теплової ененргії за актами прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії та факт виставлення позивачем рахунків на оплату відповідачам у справі не спростовано.
Будь-яких заперечень щодо обсягу та вартості спожитої теплової енергії у спірному періоді відповідачами суду не надано.
Оскільки відповідачами у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконано та не сплачено кошти за отриману теплову енергію у встановлений у Договорі строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів солідарно заборгованості у розмірі 345 676,14 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 10 247,25 грн пені, 2 475,78 грн інфляційних втрат та 994,27 грн 3% річних.
Відповідно до п. 7.3.3 Договору Споживачі несуть відповідальність за порушення порядку розрахунків, передбаченого п. 6.4. цього Договору сплачують на користь Теплопостачальної організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до от. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Ьоржпик. який прострочив виконання грошового зобов'язання, па вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 'три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума заявленої позивачем пені, яка підлягає стягненню з Відповідачів на користь Позивача, за несвоєчасну сплату прийнятої теплової енергії для опалення складає 10 247,25 грн.
Сума інфляційних втрат, заявленої позивачем до стягнення з Відповідачів на користь Позивача, за несвоєчасну сплату прийнятої теплової енергії для опалення складає 2 475,78 грн.
Сума 3% річних, заявленої позивачем до стягнення з Відповідачів на користь Позивача, за несвоєчасну сплату прийнятої теплової енергії для опалення складає 994,27 грн.
Пунктом 7.5. Договору визначено, що Споживач - І та Споживач - 2 несуть солідарну відповідальність за всіма зобов'язаннями, що виникають за цим договором, зокрема за оплату за отриману теплову енергію та відшкодування завданих збитків, в тому числі штрафів, пені, інфляції, річних.
Згідно ч. 1 ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені, трьох відсотків річних порушень не встановлено, а отже позовні вимоги в частині стягнення солідарно з відповідачів по справі 10 247,25 грн пені, 2 475,78 грн інфляційних втрат та 994,27 грн 3% річних підлягають задоволенню повністю.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідачів цих обставин.
Таким чином, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 345 676,14 грн заборгованості за поставлену теплову енергію для опалення, 10 247,25 грн пені, 2 475,78 грн інфляційних втрат та 994,27 грн 3% річних.
Судом були досліджені всі документи в матеріалах справи та надана їм правова оцінка.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у розмірі 5390,90 грн. Стягненню з відповідача-1 підлягає частина судового збору в сумі 2695,45 грн, з відповідача-2 - частина судового збору в сумі 2695,45 грн.
Керуючись ст. 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄГАРТ ОІЛ" (код ЄДРПОУ 45232649, Незалежності майдан, буд. 3/1, м. Суми, 40000) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКІЛА ГОЛД" (код ЄДРПОУ 40504261, проспект Незалежності, буд. 106, офіс 503 В, м. Чернівці, 58000) на користь Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434, вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014) 345 676,14 грн заборгованості за поставлену теплову енергію для опалення, 10 247,25 грн пені, 2 475,78 грн інфляційних втрат та 994,27 грн 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄГАРТ ОІЛ" (код ЄДРПОУ 45232649, Незалежності майдан, буд. 3/1, м. Суми, 40000) на користь Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434, вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014) 2695,45 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКІЛА ГОЛД" (код ЄДРПОУ 40504261, проспект Незалежності, буд. 106, офіс 503 В, м. Чернівці, 58000) на користь Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434, вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014) 2695,45 грн витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.