вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"29" липня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/664/22
Господарський суд Рівненської області у складі головуючий суддя Торчинюк В.Г., при за участі секретаря судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" про зміну способу та порядку виконання судового рішення
у справі
за позовом Приватне акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд"
до відповідача Сарненська міська рада
про стягнення в сумі 4 196 261 грн. 57 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача (заявник): Буковський Володимир Миколайович (в залі суду);
Від відповідача: не з'явився.
В серпні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Сарненської міської ради про стягнення в сумі 4 196 261 грн. 57 коп. через неналежне виконання умов договору про закупівлю.
05 вересня 2022 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/664/22 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" до відповідача Сарненської міської ради про стягнення в сумі 4 196 261 грн. 57 коп. Визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27 вересня 2022 року.
23 вересня 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла спільна заява сторін про укладання мирової угоди.
23 вересня 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Приватного акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" надійшло клопотання про повернення судового збору.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 вересня 2022 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 18 жовтня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2022 року затверджено мирову угоду у справі № 918/664/22, укладену між Приватним акціонерним товариством "Рівнеавтошляхбуд" та Сарненською міською радою про стягнення в сумі 4 196 261 грн. 57 коп. через неналежне виконання умов договору про закупівлю. Провадження у справі № 918/664/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" до Сарненської міської ради про стягнення в сумі 4 196 261 грн. 57 коп. через неналежне виконання умов договору про закупівлю - закрито.
21 липня 2025 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Приватного акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24 липня 2025 року розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 918/664/22 призначено на 29 липня 2025 року.
28 липня 2025 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли пояснення щодо заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, відповідно до яких останній не заперечує проти задоволення вказаної заяви та просить суд здійснити розгляд заяви без його участі.
В судовому засіданні 29 липня 2025 року представник заявника підтримав подану заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення та просив задоволити останню. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі, суд встановив наступне.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. (ч. 2 ст. 331 ГПК України).
В обґрунтування поданої заяви позивач (стягувач) вказує, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2022 року заяву сторін про затвердження мирової угоди задоволено, затверджено мирову угоду у справі № 918/664/22, укладену між Приватним акціонерним товариством "Рівнеавтошляхбуд" та Сарненською міською радою про стягнення в сумі 4 196 261 грн 57 коп. через неналежне виконання умов договору про закупівлю.
За змістом мирової угоди відповідач визнав існуючу перед позивачем заборгованість по договору про закупівлю № 341 від 22 серпня 2019 року в розмірі 4 196 261 грн. 57 коп. та зобов'язувався сплатити її позивачу в строк до 31 грудня 2023 року.
Пунктом 4 вказаної ухвали визначено, що вказана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з 18 жовтня 2022 року, і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до пункту 5 згаданої ухвали строк пред'явлення цієї ухвали до виконання становить три роки, тобто до 19 жовтня 2025 року.
У зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань у добровільному порядку на підставі вказаного 25 червня 2025 року Приватне акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд" звернулося із заявою № 427 про виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області від 08 вересня 2022 року у справі № 918/365/22 до Управління Державної казначейської служби України у Сарненському районі Рівненської області.
Однак Управління Казначейства листом від 30 червня 2025 року повернуло ухвалу без виконання. Підставою стало посилання на пункт 3 ухвали, яким прямо передбачено, що вона може бути виконана виключно через органи ДВС, тобто шляхом примусового виконання. Водночас бюджетне законодавство містить інші вимоги. Зокрема, згідно з підпунктом 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення суду про стягнення коштів з місцевих бюджетів підлягають виконанню виключно органами Казначейства України. Такі рішення не можуть бути примусово виконані через ДВС, а підлягають безспірному списанню коштів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року. Таким чином, через те, що в ухвалі вказано на можливість лише примусового виконання рішення органами ДВС, а не шляхом виконання через Казначейство, останнє юридично не може виконати ухвалу. У зв'язку з цим заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання ухвали суду, визначивши, що дана ухвала може бути пред'явлена до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Як вбачається із пояснень боржник не заперечує проти задоволення заяви стягувача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 918/664/22 з огляду на наступне. Згідно зі ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" та підп. 1 п. 9 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу, стягнення коштів із місцевих бюджетів здійснюється виключно органами Казначейства, а не через органи примусового виконання. Такі рішення реалізуються шляхом безспірного списання коштів у порядку, визначеному постановою КМУ №?845. Безспірне списання можливе лише в межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, та за наявності коштів на рахунках. Сарненська міська рада є бюджетною установою й має відкриті рахунки в Казначействі.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам сторін, суд дійшов висновку про задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 918/664/22 з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 18 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Тобто основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Суд бере до уваги практику ЄСПЛ, який, зокрема, в п. 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Невиконання або несвоєчасне виконання постановленого на користь особи рішення суду та відсутність ефективного засобу правового захисту у національній правовій системі свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) у поєднанні зі статтею 1 першого Протоколу до Конвенції (захист права власності), а також порушення статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту) (рішення ЄСПЛ від 14 січня 2020 року у справі "Andreyev v. Russia" (заява № 28852/06); від 28 січня 2020 року у справі "Yunusova v. Russia" (заява № 5489/10); від 04 лютого 2020 року у справі "Shibayeva v. Russia" (закон № 13813/06); від 10 березня 2020 року у справі "Indayeva and Sultanov v. Russia" (заяви № 58821/08 та 18360/13); від 16 січня 2020 року у справі "Sinadinovska v. North Macedonia" (заява № 27881/06); від 11 лютого 2020 року у справі "Shmatova and others v. Russia" (заява № 36539/08); від 20 лютого 2020 року "Livancic and others v. Bosnia and Herzegovina" (заява № 15313/15); від 20 лютого 2020 року у справі "Vucenovic and Malkoc v. Bosnia and Herzegovina" (заяви № 17760/16 та 57495/17); 20 лютого 2020 року у справі "Pramenkovic and others v. Bosnia and Herzegovina" (заяви № 44114/16 та № 47031/16); від 05 березня 2020 року у справі "Kladnicanin v. Serbia" (заява № 137/10); від 02 липня 2020 року у справі "Dmytrenko and Bezdorozhniy v. Ukraine" (заяви № 59552/11 та № 7096/12), а також від 8 жовтня 2020 року у справі "Gogic v. Croatia" (заява № 1605/14).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).
Згідно з ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2022 року заяву Приватного акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" та Сарненської міської ради у справі № 918/664/22 про затвердження мирової угоди - задоволено. У пункті 10 Мирової угоди сторони визначили: "10. Сторони визнають та підтверджують, що Ухвала Господарського суду Рівненської області про затвердження Мирової угоди по справі № 918/664/22 буде виконавчим документом (згідно п. 2 ч. 1 ст. З Закону України "Про виконавче провадження") та у разі порушення порядку та строків її виконання, може бути пред'явлена Позивачем у встановлені чинним законодавством України до примусового виконання.".
У пунктах 3, 4 резолютивної частини ухвали від 18 жовтня 2022 року про зтаервдження мирової угоди у справі № 918/664/22 визначено:
"3. Вказана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з "18" жовтня 2022 р., і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
4. Строк пред'явлення цієї ухвали до виконання становить три роки, тобто до "19" жовтня 2025 р.
5. Стягувачем за цією ухвалою є Приватне акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд" (код ЄДРПОУ: 31435931, 33024, м. Рівне, вул. Соборна, 446).
6. Боржником за цією ухвалою є Сарненська міська рада (код ЄДРПОУ: 04057770, Рівненська обл., Сарненський р-н, місто Сарни, вул. Широка, 31).".
Як встанолвено судом та не заперечується сторонами, - Сарненською міською радою виконано зобов'язання за мировою угодою лише частково, про що свідчать платіжні інструкції наявні у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Згідно з підп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року (далі - Порядок).
Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
- виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Як встановлено судом, 25 червня 2025 року Приватне акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд" звернулося із заявою про виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2022 року у справі № 918/664/22 до Управління Державної казначейської служби України у Сарненському районі Рівненської області.
Тобто оскільки боржником є орган місцевого самоврядування - Сарненська міська рада, яка фінансується з місцевого бюджету, Приватне акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд" правомірно звернулося до Управління Державної казначейської служби України у Сарненському районі (за місцем обслуговування боржника) із заявою про виконання судового рішення.
Втім, Казначейство повернуло ухвалу без виконання, оскільки остання передбачає примусове виконання виключно через органи ДВС, тоді як згідно з Бюджетним кодексом та Порядком, затвердженим постановою КМУ № 845, стягнення з місцевих бюджетів може здійснювати лише Казначейство у безспірному порядку. Так, як встановлено судом, Управління Державної казначейської служби України у Сарненському районі Рівненської області листом № 04-06-06/803 від 30 червня 2025 року повернуло ухвалу без виконання. Підставою для прийняття вказаного рішення став пункт 3 ухвали, який вказує на те, що дана ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання через органи Державної виконавчої служби України, в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" протягом дії мирової угоди та з урахуванням трирічного строку пред'явлення виконавчих документів до виконання, встановленого ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", тобто до 19 жовтня 2025 року включно. У зв'язку з вказаним Управління Державної казначейської служби України у Сарненському районі Рівненської області повідомило, що ухвала суду від 18 жовтня 2022 року не підлягає виконанню органами Казначейства.
Зважаючи на вищевказане, суд дійшов висновку про зміну способу виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2022 року у справі № 918/664/22, виходячи з правової природи зобов'язань сторін та статусу боржника. Як убачається з матеріалів справи, боржником за ухвалою є Сарненська міська рада - орган місцевого самоврядування, витрати якої фінансуються з місцевого бюджету.
Ухвала щодо стягнення коштів з Сарненської міської ради підлягає виконанню не органами примусового виконання, а виключно органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, тобто Казначейством України, шляхом безспірного списання коштів у порядку, встановленому постановою КМУ № 845 від 03 серпня 2011 року.
Разом із тим, пунктом 3 ухвали від 18 жовтня 2022 року визначено, що вона може бути пред'явлена до примусового виконання через органи Державної виконавчої служби. Саме таке формулювання зумовило повернення виконавчого документа Управлінням Державної казначейської служби у Сарненському районі без виконання.
Отже, внаслідок невідповідності способу виконання ухвали чинному бюджетному законодавству, судове рішення залишається невиконаним, що суперечить принципу обов'язковості судових рішень, визначеному статтею 129 Конституції України.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення реального виконання ухвали суду та надання їй юридичної ефективності, суд вважає за необхідне змінити спосіб її виконання, визначивши, що така ухвала підлягає виконанню органами Казначейства України в порядку, передбаченому Порядком, затвердженим постановою КМУ № 845.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.
Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Отже, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Зокрема, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової чи майнової), тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2015 року № 11-рп/2012).
Зміна способу та порядку виконання рішення суду, здійснена судом у порядку, визначеному статті 331 Господарського процесуального кодексу України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання. Така ухвала суду є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 905/3250/16.
У підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України визначено установити, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку № 845 безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку).
Відповідно до Порядку безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.
Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема стороною виконавчого провадження і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження, а є встановленою Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" особою здійснювати гарантоване державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених цим Законом випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Держказначейство - не орган примусового виконання судових рішень, а згідно з пунктом 1 Положення №215 центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 20 червня 2018 року у справі № 916/1227/16.
При цьому суд враховує, що з огляду на статус боржника - Сарненської міської ради як розпорядника коштів місцевого бюджету - Управління Державної казначейської служби у Сарненському районі, усвідомлюючи, що судове рішення стосується саме бюджетної установи, застосувало надмірно формалізований підхід, який фактично нівелює виконання судового рішення. Такий підхід державного органу суперечить принципу обов'язковості судових рішень і верховенства права. Проте з метою усунення будь-яких перешкод до виконання ухвали суду, котра відповідає вимогам виконавчого документа, суд дійшов висновку про зміну формулювання способу її виконання - відповідно до вимог чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення реального виконання ухвали суду та надання їй юридичної ефективності, суд вважає за необхідне змінити спосіб її виконання, визначивши, що така ухвала підлягає виконанню органами Казначейства України в порядку, передбаченому Порядком, затвердженим постановою КМУ № 845.
Керуючись ст. ст. 196, 202, 222, 234, 235, 331 ГПК України, суд -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" про зміну способу виконання рішення суду - задовольнити.
2. Встановити спосіб і порядок виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2022 року у справі № 918/664/22 про затвердження мирової угоди від 22 вересня 2022 року, укладеної між Приватним акціонерним товариством "Рівнеавтошляхбуд" та Сарненською міською радою, встановивши, що дана ухвала може бути пред'явлена до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано "04" серпня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Вадим Торчинюк