адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
05.08.2025 Справа № 917/277/25
Суддя Киричук О.А. , розглянувши заяву відповідача про поновлення строку на подання доказів (вх. № 6015 від 06.05.25) у справі
за позовною заявою Керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (Код ЄДРПОУ/Умовний код: 3834701427, Полтавська область, м. Полтава, майдан Незалежності, 1-Б, 36003) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (адреса Полтавська область, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 1/23, 36000, ЄДРПОУ 42769539)
До Акціонерного товариства «Кременчуцьке кар'єроуправління «Кварц» (адреса Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 85, 39631, ЄДРПОУ 35328439)
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України (адреса Київська область, м. Київ, просп.Повітряних Сил, 6, 03168, ЄДРПОУ 00034022)
про стягнення 11 727 416, 34 грн.,
Керівник Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства «Кременчуцьке кар'єроуправління «Кварц» про стягнення 11 727 416, 34 грн. заборгованості по договору оренди № 01/Ц-2009 від 01.06.2009, з яких заборгованість по орендній платі 9 029 150, 03 гривень та пеня в сумі 2 698 266,31 гривень.
Ухвалою від 12.02.25 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, залучити до участі у справі №917/277/25 Міністерство оборони України як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, призначити підготовче засідання у справі на 11.03.2025, запропонувати, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
05.03.2025р. від відповідача надійшли відзив на позов, та заява про поновлення строку на подачу відзиву на позов. Суд постановив поновити відповідачу строк для подання відзиву.
16.04.25 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
21.04.25 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях надійшли заперечення на клопотання про залучення доказів.
06.05.25 від відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання доказів.
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання доказів, суд встановив наступне.
У клопотанні відповідач вказав, що:
- у клопотанні про долучення доказів (вих.№10/119-2 від 10.04.2025) до копії листа від 06.03.2025 №10/78 з додатками додається копія експертного висновку КВ ПТПП 90/Ю-27 від 24.03.2025. Зазначений висновок створений на виконання положень пункту 3.4. Договору в редакції договору про внесення змін №7 від 27.10.2015 до Договору оренди від 26 березня 2009 року №01/Ц-2009.
- зазначений документ є доказом належного виконання АТ «ККУ «КВАРЦ» умов спірного договору.
- згаданий документ був створений після подання заяви по суті спору, а відтак не існував на час проведення судового засідання 11.03.2025.
За даних обставин, відповідач просить:
- визнати поважними причини пропуску процесуального строку на долучення в якості доказу до матеріалів справи №917/277/25 копії експертного висновку №90/ Ю-27 від 24.0.2025 Кременчуцького відділення Полтавської Торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України;
- долучити до матеріалів справи №917/277/25 копію експертного висновку №90/Ю-27 від 24.0.2025 Кременчуцького відділення Полтавської Торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України, що подана з клопотання про долучення доказів від 10.04.2025 №10/119-2.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За приписами ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч. 2 ст. 118 ГПК заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частина восьма статті 80 ГПК містить імперативну заборону суду приймати до розгляду докази, якщо вони подані не у встановлений судом строк. Особа має письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (постанова Верховного Суду у № справі № 910/7381/21 від 11.10.2023).
Положення ст. 80 ГПК України відображають приватноправові засади змагальності господарського процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов'язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист. При цьому особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі. Поряд із цим, таке право сторони також має свої межі. Тоді, коли особа використовує свої процесуальні права у сфері доказування всупереч їх меті, діє недобросовісно, то починає зачіпатися загальний публічно-правовий інтерес в ефективному відправленні правосуддя, що повинно мати наслідком відповідну реакцію суду.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).
Суд враховує, що вказуючи на те, що експертний висновок КВ ПТПП 90/Ю-27 від 24.03.2025 створений після подання заяви по суті спору, а відтак не існував на час проведення судового засідання 11.03.2025, відповідач не вказує на здійснення всіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання відповідного висновку на виконання положень пункту 3.4. Договору в редакції договору про внесення змін №7 від 27.10.2015 до Договору оренди від 26 березня 2009 року №01/Ц-2009 для подання суду у встановлений законом строк.
З моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для звернення до суду з клопотанням про продовження процесуальних строків. Будь-яких доказів існування поважних причин, які б перешкодили відповідачу реалізувати свої права у встановлений судом строк, суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не обґрунтовано наявність поважних причин пропуску процесуального строку, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про його поновлення.
Відповідно до ч.7 та 8 ст.119 Господарського процесуального кодексу України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись статтями 119, 234 ГПК України, суддя, -
1.Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання доказів.
2. Докази, подані відповідачем, до розгляду не приймати.
3. Ухвалу надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
3. Повідомити учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua
Ухвала набирає законної сили 05.08.25 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Киричук О.А.