адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
17.07.2025 Справа № 917/304/25
За позовною заявою Фізичної особи-підприємця Коба Сергій Миколайович, АДРЕСА_1
до Фізичної особи-підприємця Лисенко Віталій Анатолійович, АДРЕСА_2
про стягнення коштів.
Суддя Погрібна С.В.
Секретар судового засідання Сорока Є.С.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи. Фізична особа-підприємець Коба Сергій Миколайович звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Лисенко Віталія Анатолійовича, в якому просить:
- стягнути суму заборгованості за Договором № 1 від 12.11.2024 в розмірі 1 358 000,00 грн; пеню в розмірі - 80 117,93 грн; 3 % (відсотків) річних в розмірі - 8 806,72 грн; інфляційне збільшення суми боргу в розмірі - 35 536,14 грн; судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу;
- органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нарахувати 3 % (відсотків) річних за такою формулою:
Сума 3 % (відсотків) річних = С x Z(3) x Д: 365: 100, де
С - сума основного боргу, простроченого відповідачем,
Z (3) - відсоток річних, зазначений в договорі (36%),
Д - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період: з 26.11.2024 і до моменту виконання рішення суду в частині сплати основного боргу;
365- кількість днів у році, у якому нараховуються проценти;
- органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нарахувати пеню за такою формулою:
Пеня = С х 2УСД х Д:100, де
С - сума основного боргу простроченого відповідачем,
2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,
Д - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період: з 26.11.2024 і до моменту виконання рішення суду в частині сплати основного боргу.
Ухвалою від 19.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17.04.2025, 10:00.
16.04.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. № 5132), у зв'язку з відрядженням.
Ухвалою суду від 17.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 03.06.2025, 10:30.
03.06.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. № 7371), у зв'язку з відрядженням.
03.06.2025 представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі позивача та його представника (вх. №7407), в якому просить суд закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
Станом на 03.06.2025 відзив в матеріалах справи відсутній. Явка представника відповідача в судове засідання 03.06.2025 обов'язковою не визнавалась, а тому були відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 03.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 17.07.2025, 10:30.
17.07.2025 позивачем подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача за наявними матеріалами (вх. № 9477), заперечення проти відкладення розгляду справи (вх. № 9469) та заяву в порядку частини 8 статті 129 ГПК України (вх. № 9471).
Представник відповідача в судове засідання 17.07.2025 не з'явився, причин щодо неявки не повідомляв, його явка в судове засідання обов'язковою не визнавалась, відзив чи заперечення проти позову в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
12 листопада 2024 року між Фізичною особою-підприємцем Коба Сергієм Миколайовичем (Постачальником, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Лисенко Віталієм Анатолійовичем (Покупцем, відповідач) було укладено Договір № 1, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві товар українського походження, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар (а.с. 10).
Відповідно до п. 1.2. Договору, асортимент, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість та назва базису поставки Товару, які підлягають поставці за цим Договором, визначається сторонами у Специфікаціях (Додатках до Договору), які є його невід'ємною частиною.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціна Договору складається з загальної вартості партій Товару, що передаються згідно з цим Договором. Платежі Покупця за Договором вважаються виконаними в момент надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника (п. 2.2 Договору).
Згідно п. 2 Договору, датою поставки Товару вважається день підписання документів про приймання-передачу (накладної, акту приймання-передачі) Товару.
У разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань з цим Договором Сторони несуть взаємну господарсько-правову відповідальність, визначену цим Договором та діючим законодавством, а також шляхом відшкодування завданих збитків у частині, не покритій цими санкціями відповідно до чинного законодавства України (п.4.1 Договору). У разі несвоєчасної оплати за Товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день виконання зобов'язань, обчислену від несплаченої в строк суми за кожний день прострочення. (п. 4.2. Договору).
Відповідно Комплектувальної відомості №1 від 12.11.2024 (Додаток до Договору № 1, а.с. 12) товар, який буде поставлятися ФО-П Коба Сергієм Миколайовичем до ФО-П Лисенко Віталія Анатолійовича - соняшник загальна вага 54,320 тон, загальна вартість без ПДВ 1 358 000,00 грн.
Відповідно до умов Комплектувальної відомості №1 від 12.11.2024, Покупець здійснює оплату вартості Товару в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника у терміни - до 25 числа місяця в якому здійснена поставка.
Як вказує позивач, дотримуючись умов Договору № 1 від 12.11.2024 ФО-П Коба Сергій Миколайович відвантажив (поставив) ФО-П Лисенко Віталію Анатолійовичу товар соняшник загальною вагою 54,320 тон, що підтверджується Товарно-транспортною накладною №1 від 12.11.2024, Товарно-транспортною накладною №2 від 12.11.2024 та Видатковою накладною №2 від 12.11.2024 (а.с. 14-15, 22).
Датою поставки товару (соняшнику) є 12 листопада 2024 року, таким чином до 25 листопада 2024 року ФО-П Лисенко В.А. повинен був сплатити на користь ФО-П Коба С.М. грошові кошти за поставлений товар в загальній сумі 1 358 000,00 грн.
Однак, в супереч взятих на себе зобов'язань, відповідач отриманий товар не оплатив, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість в сумі 1 358 000,00 грн, що також підтверджується Актом звіряння розрахунків від 02.12.2024 (а.с. 7).
Позивач добросовісно виконував взяте на себе зобов'язання. Товар було поставлено, проте відповідач не оплатив за поставлений (отриманий) товар.
02 грудня 2024 року ФО-П Коба С.М. було направлено ФО-П Лисенко В.А. претензію про виконання останнім зобов'язань, взятих по Договору №1 від 12.11.2024 щодо розрахунку за соняшник в кількості 54,320 тон на суму 1 358 000,00 грн. Претензія була отримана ФО-П Лисенко В.А., що підтверджується його власноручним підписом та печаткою на документі (а.с. 19).
У зв'язку з тим, що ФО-П Лисенко В.А. так і не було сплачено коштів на користь ФО-П Коба С.М. за виконане ним зобов'язання щодо поставки товару, 07 лютого 2025 року останнім було направлено Вимогу № 01/25 про сплату заборгованості за Видатковою накладною №2 від 12.11.2024 (а.с. 8, 11).
Станом на 13.02.2025 ФО-П Лисенко В.А. не сплачено коштів на користь ФО-П Коба С.М. за виконане останнім зобов'язання щодо поставки товару.
ФО-П Лисенко В.А. уникає отримання листів/вимог від ФО-П Коба С.М., а відтак не має наміру виконувати покладені на себе зобов'язання на підставі Договору від 12.11.2024, що стало приводом для звернення до суду з цим позовом.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі - 80 117,93 грн; 3 % річних в розмірі - 8 806,72 грн; інфляційне збільшення суми боргу в розмірі - 35 536,14 грн (розрахунок додано до позовної заяви).
Як вже зазначалось, відповідач відзив на позовну заяву та доказів в спростування викладених обставин не надав.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, при цьому врахувавши наступне.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 180 Господарського кодексу України визначено істотні умови господарського договору.
Так, відповідно до частин 1, 3 і 4 цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань як погоджених сторонами, так і тих, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Поставка позивачем Товару відповідачу підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовано. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 358 000,00 грн підлягає задоволенню.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач факт допущення прострочення виконання обов'язку з оплати вартості отриманого товару не спростував, доказів протилежного суду не надав.
На підставі статі 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі - 8 806,72 грн та інфляційного збільшення суми боргу в розмірі - 35 536,14 грн (розрахунок додано до позову).
Суд перевіривши методику розрахунку інфляційних втрат, здійснену позивачем, дійшов висновку про його правомірність.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 4.2 Договору у разі несвоєчасної оплати за Товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день виконання зобов'язань, обчислену від несплаченої в строк суми за кожний день прострочення.
На підставі вказаного пункту Договору позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі - 80 117,93 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 80 117,93 грн пені, суд прийшов до висновку, що зазначена вимога відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідачем не спростована, а тому підлягає задоволенню.
У прохальній частині позовної заяви позивач просив нарахувати 3% річних та пеню на суму основного боргу з 26.11.2024 і до моменту виконання рішення суду в частині сплати основного боргу.
Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд визнав за можливе задовольнити клопотання позивача та зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних та пені на залишок основного боргу до моменту повної оплати боргу, з урахуванням приписів законодавства України.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, пені, інфляційних та 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.
Як вже зазначалось, доказів сплати заборгованості суду не надано, викладені обставини не спростовано.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України про судовий бір» при поданні до суд процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовну заяву сформовано в системі "Електронний суд".
Зважаючи на вищевикладене, за подання позовної заяви до сплати підлягає судовий збір у розмірі 17 789,52 грн.
Так, відповідно і за рахунок відповідача, позивачу підлягає до відшкодування судовий збір в сумі 17 789,52 грн.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисенко Віталія Анатолійовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Коба Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 1 358 000,00 грн - основного боргу, 80 117,93 грн - пені, 8 806,72 грн - 3% річних, 35 536,14 грн - інфляційних та 17 789,52 грн - витрат по сплаті судового збору.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нарахувати 3 % (відсотків) річних за такою формулою:
Сума 3 % (відсотків) річних = С x Z(3) x Д: 365: 100, де
С - сума основного боргу, простроченого відповідачем,
Z (3) - відсоток річних, зазначений в договорі (36%),
Д - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період: з 26.11.2024 і до моменту виконання рішення суду в частині сплати основного боргу;
365- кількість днів у році, у якому нараховуються проценти;
- органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нарахувати пеню за такою формулою:
Пеня = С х 2УСД х Д:100, де
С - сума основного боргу простроченого відповідачем,
2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,
Д - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період: з 26.11.2024 і до моменту виконання рішення суду в частині сплати основного боргу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення підписано 04.08.2025.
Суддя Погрібна С.В.