Справа № 932/12691/24
Провадження № 1-в/932/191/25
04 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро подання начальника відділу № 9 філії ДУ «Центр пробації в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях» про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, -
Начальник відділу № 9 філії ДУ «Центр пробації в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях» звернувся до суду з поданням про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, в обґрунтування якого вказав, що 04.06.2025 органом пробації отримано на виконання розпорядження та вирок Шевченківського районного суду міста Дніпра від 26.12.2024 відносно ОСОБА_3 , засудженого за ч.1 ст.309, 75,76 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком на 2 роки. В резолютивній частині вироку при покладенні на засудженого ОСОБА_3 обов'язку, передбаченого п.2 ст.76 КК України, який стосується повідомлення уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, судом не було зазначено обов'язку засудженого повідомляти орган пробації ще й про зміну місця роботи або навчання, як то викладено у змісті пункту другого ст.76 КПК України.
Вказуючи на зазначену обставину як таку, що вимагає від суду включення до покладених на засудженого ОСОБА_3 обов'язків і обов'язку повідомляти орган пробації про зміну місця роботи або навчання, суб'єкт звернення з поданням просить суд вирішити це питання в порядку виконання вироку на підставі ст.ст.537, 539 КПК України.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду подання, в судове засідання не з'явилися, що відповідно до ст.539 КПК України не перешкоджає судовому розгляду у їх відсутність.
Судом встановлено, що вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26.12.2024 ОСОБА_3 було засуджено за ч.1 ст.309 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням йому іспитового строку 2 роки. Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_3 були покладені обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набрав законної сили 28.01.2025 та був звернутий до виконання.
Питання, яке ставиться у поданні, стосується необхідності покладення на засудженого ОСОБА_3 обов'язку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи або навчання, що на думку органу пробації є обов'язковим.
Суд не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.
Згідно ч. 2 ст. 21, ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються виключно судом і відносяться до його дискреційних повноважень. Оцінка судового рішення надається виключно вищими судовими інстанціями і не входить до повноважень органу пробації, до обов'язку якого входить лише виконання вироку, який набрав законної сили.
Частиною 1 ст.76 КК України встановлено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Конструкція зазначеної норми закону передбачає в обов'язковому порядку у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням покладення на засудженого обов'язків, передбачених у пунктах 1 та 2 ч.1 ст.76 КК. При цьому, розділовий сполучник «або» у пункті 2 ч.1 ст.76 КК вказує на те, що три зазначені у ньому обов'язки слід розглядати як альтернативу один одному. До того ж, їх застосування є правом, а не обов'язком суду.
На час постановлення вироку засуджений ОСОБА_3 , якому станом на час винесення вироку було 50 років, ніде не працював і не навчався, що було враховано судом при визначенні йому конкретних обов'язків, необхідних і достатніх для його виправлення, при звільненні від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст.75, 76 КК України.
Підстав вважати, що при виконанні вироку у органу пробації виникли сумніви і протиріччя, які підлягають усуненню в порядку ст.537 (п.14 ч.1) КПК України у суду не має, тому подання органу пробації задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.76 КК України, ст.ст.537 ч.1 п.14, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання подання начальника відділу № 9 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1