65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1507/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» (50051, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Вітчизни, буд. 9, код ЄДРПОУ 37215372)
До відповідача: Одеської державної академії будівництва та архітектури (65052, м. Одеса, вул. Дідріхсона, буд. 4, код ЄДРПОУ 02071033)
про стягнення
та за зустрічною позовною заявою: Одеської державної академії будівництва та архітектури (65052, м. Одеса, вул. Дідріхсона, буд. 4, код ЄДРПОУ 02071033)
до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» (50051, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Вітчизни, буд. 9, код ЄДРПОУ 37215372)
про визнання зобов'язань припиненими
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Коротков С.О.
Представники сторін:
Від позивача (ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП»): Сліпич О.О. - в порядку самопредставництва;
Від відповідача (Одеської державної академії будівництва та архітектури): Криворучко В.О. - на підставі довіреності від 02.01.2025р.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської державної академії будівництва та архітектури про стягнення заборгованості за Договором №134/24 від 11.09.2024р. у розмірі 1 267 000 грн.
Ухвалою суду від 21.04.2025р. позовну заяву залишено без руху. 24 квітня 2025р. на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 28.04.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1507/25, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.05.2025р.
08 травня 2025р. на адресу суду від Одеської державної академії будівництва та архітектури надійшла зустрічна позовна заява у справі №916/1507/25 про визнання зобов'язань за Договором №134/24 від 11.09.2024р. припиненими з 18.10.2024р., та застосування до Договору наслідків недійсності/нікчемності правочину.
Ухвалою суду від 12.05.2025р. зустрічну позовну заяву залишено без руху. 13 травня 2025р. до суду від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.05.2025р. прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об'єднано її в одне провадження з первісним позовом у справі №916/1507/25.
Ухвалою від 20.05.2025р. закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 03.07.2025р. Ухвалою суду від 03.07.2025р. відкладено судове засідання на 15.07.2025р. Протокольною ухвалою суду від 15.07.2025р. відкладено судове засідання на 25.07.2025р.
Позивач за первісним позовом - ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП», підтримує позовні вимоги, просить задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених позовній заяві. У задоволенні зустрічної позовної заяви просить відмовити з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву, який надійшов до суду 19.05.2025р.
Відповідач за первісним позовом - Одеська державна академія будівництва та архітектури, проти задоволення позовних вимог ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 08.05.2025р. Позовні вимоги зустрічної позовної заяви просить задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві..
Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи викладене, матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач за первісним позовом - ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП», зазначає, що 19.07.2024 р. Одеською державною академією будівництва та архітектури було опубліковано оголошення про проведення процедури закупівлі (відкриті торги з особливостями) за предметом закупівлі «Розроблення проектної документації (робочий проект) на Капітальний ремонт (комплексна термомодернізація) навчального корпусу (літ. С, С1) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона. 4 в м. Одеса».
Закупівля проводилася па підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2018р. №815 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію проекту «Вища освіта України» (далі - Порядок).
Як зазначає позивач, з метою реалізації Порядку між Міністерством фінансів України, Міністерством освіти і науки України та Одеською державною академією будівництва та архітектури була укладена Угода про передачу коштів позики №13110-05/33 від 02.02.2024р.. згідно якої Міністерством фінансів України, у співпраці з Міністерством освіти і науки України, надає Одеській державній академії будівництва та архітектури кошти в розмірі до 399 996 євро для використання з метою підвищення енергоефективності будівельних об'єктів відповідача, в тому числі й учбових корпусів Архітектурно-художнього інституту (літ.С та літ.С1), що розташовані за адресою м.Одеса. вул.Дідріхсона, 4.
На твердження позивача, переможцем процедури закупівлі «Розроблення проектної документації (робочий проект) на Капітальний ремонт (комплексна термомодернізація) навчального корпусу (літ. С., С1) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона. 4 в м. Одеса» стало ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОПСТРАКШН ГРУП», що підтверджується протоколом уповноваженої особи Одеської державної академії будівництва та архітектури №05/09/24-02ВТ від 05.09.2024р., яким також було прийняте рішення про намір укласти договір про закупівлю.
За результатами процедури закупівлі, 11.09.2024р. між ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» (виконавець) та Одеською державною академією будівництва та архітектури (замовник) був укладений Договір №134/24.
Позивач важає, що Договір №134/24 був укладений з дотриманням вимог пунктів 5, 18, 49 Особливостей, здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі, а назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником відповідає роботам, шо фактично закуплені Одеською державною академією будівництва у звязку із чим зазначеий Договір не є нікчемним.
Як зазначає позивач, згідно н.1.1. Договору №134/24 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з Розроблення проектної документації (робочий проект) на Капітальний ремонт (комплексна термомодернізація) навчального корпусу (літ. С, С1) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона. 4 в м. Одеса (код згідно з ЄЗС ДК 021:2015:71220000-6 - Послуги з архітектурного проектування, з урахуванням Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва»).
Позивач зазначає, що виконував роботи поетапно, а саме: на першому етапі було проведено обстеження навчального корпусу (літ. С, С1) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона. 4 в м. Одеса, на другому етапі виготовлено проектну документацію, тобто сумлінно виконував умови Договору.
На твердження позивача, за результатами виконання першого етапу робіт по Договору №134/24 було надано відповідачу Акт обстеження навчального корпусу (літ. С. СІ) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона. 4 в м. Одеса, що підтверджуєтеся Проміжним актом приймання-передачі робіт №1 від 13.11.2024р.
За результатами виконання другого етапу робіт по Договору позивачем було надано замовнику попередню проектну документацію на Капітальний ремонт (комплексна термомодернізація) навчального корпусу (літ. С, С1) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона. 4 в м. Одеса в одному примірнику у паперовій формі та флеш-накопичувач, на якому знаходиться попередня проектна документація у форматі pdf, що підтверджуєтеся Проміжним актом приймання-передачі робіт№2 від 25.02.2025р.
Позивач відмітив, що проміжні акти приймання-передачі робіт з боку Одеської державної академії будівництва та архітектури підписані без зауважень, жодних претензій щодо якості виконаних проектних робіт замовником ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» не заявлялось.
Як зазначає позивач, відповідно до п.4.1.1. Договору №134/24 виконавець бере на себе зобов'язання розробити проект (проектну документацію) відповідно до умов Договору та додатків до нього, із дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, та у встановлені строки передати їх замовнику.
Згідно з п.8.1 Договору він вважається укладеним та набирас чинності після підписання сторонам та діє до 31.12.2024 року, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним Договором.
На думку позивача, роботи за Проміжним актом приймання-передачі робіт №1 від 13.11.2024р. виконані вчасно, а роботи за Проміжним актом приймання-передачі робіт №2 від 25.02.2025р. хоча і виконані поза межами строку, визначеного п.8.1 Договору, проте в межах строку, визначеного додатковими угодами до Договору.
За умовами п.8.3 та п.8.4. Договору істотні умови договору (предмет, ціна та строк дії договору) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених в Особливостях та ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме продовження строку дії Договору та/або строку виконання зобов'язань щодо виконання робіт, у разі виникнення затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі.
Як зазначає позивач, так як Міністерством фінансів України та Міністерством освіти і науки України не здійснювалось фінансування Одеської державної академії будівництва та архітектури, то додатковими угодами до Договору, укладеними між позивачем та відповідачем, строки виконання робіт були продовжені до 30.04.2025р.
За таких обставин, позивач зазначає, що договірні зобов'язання виконувались належним чином, у відповідності до умов Договору, із дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, та у встановлені строки.
Відповідно до п.2.4.1. Договору №134/24 розрахунок у розмірі 30% Договірної ціни, що складає 543 000 грн. без ПДВ, здійснюється протягом 20 (двадцяти) робочих днів після підписання сторонами проміжного акту приймання-передачі робіт №1 із зазначенням виконавцем видів та переліку робіт першого етапу договору з наданням підтверджуючих документів, що супроводжується передачею примірників актів обстеження об'єкту (об'єктів) замовнику, відповідно до умов цього Договору та в обсягах і кількості, що погоджені із замовником.
У п.11 Завдання на проектування Розроблення проектної документації (робочий проект) на Капітальний ремонт (комплексна термомодернізація) навчального корпусу (літ. С, С1) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона, 4 в м. Одеса, що є Додатком №1 до Договору, визначений, та погоджений із замовником перелік та види робіт першого етапу робіт по Договору.
Таким чином, позивач зазначає, що він виконав умови Договору в частині виконання всіх робіт першого етапу в повному обсязі належним чином, а тому замовник мав до 11.12.2024 року сплатити 30% Договірної ціни, що складає 543 000 грн., чого не зробив.
Як зазначає позивач, відповідно до п.2.4.2. Договору №134/24 розрахунок у розмірі 40% Договірної ціни, що складає 724 000 грн. без ПДВ здійснюється протягом 20 (двадцяти) робочих днів після підписання сторонами проміжного акту приймання-передачі робіт №2, підставою для підписання якого є погодження замовником проектної документації в повному обсязі та надання замовнику підтвердження подання виконавцем проектної документації до відповідної експертної організації.
Позивач звертає увагу, що зі змісту Проміжного акту приймання-передачі робіт №2 від 25.02.2025р. вбачається, що ним виконані всі роботи другого етапу в повному обсязі та передані підтверджуючі документи.
Таким чином, на думку позивача, він виконав умови Договору №134/24 в частині виконання робіт другого етапу належним чином, а тому замовник мав у строк до 25.03.2025 року сплатити 40% Договірної ціни, що складає 724 000 грн.
У звязку із наведеним вище, на твердження позивача, Одеська державна академія будівництва та архітектури має заборгованість перед ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» в сумі 1 267 000 грн, яку позивач за первісним позовом просить суд стягнути з Одеської державної академії будівництва та архітектури, обгрунтовуючи положеннями ст.ст. 11, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174,193, 324 Господарського кодексу України.
Відповідач за первісним позовом - Одеська державна академія будівництва та архітектури, проти задоволення позовних вимог ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» заперечує та зазначає, що висновком про результати моніторингу процедури закупівлі№ ПА-2024-07- 19-009966-а від 18.10.2024р. Південний офіс Держаудитслужби зобов'язав Одеську державну академію будівництва та архітектури здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за Договором про закупівлю №134/24, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Як зазначив відповідач, у вказаному Висновку встановлено порушення вимог абз. 1 та 8 п. 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178, а також за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ДП «НДПІ МІСТОБУДУВАННЯ» встановлено порушення вимог п. 43, абз. 2 п.п. 2 п. 44 Особливостей та ч.1 ст. 5 Закону. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» встановлено порушення вимог п. 43 Особливостей.
Відповідач зазначив, що вказаний Висновок Одеська державна академія будівництва та архітектури оскаржила до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2025р. по справі №420/34083/24 було відмовлено в задоволенні позовних вимог Одеської державної академії будівництва та архітектури до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП», про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
За таких обставин, на твердження відповідача за первісним позовом, Договір №134/24 від 11.09.2024р., укладений між Одеською державною академією будівництва та архітектури та ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП», має бути розірваний із застосуванням до нього наслідків недійсності договору, а у Академії відсутні підстави для оплати за виконані за Договором роботи.
У зв'язку із цим, Одеська державна академія будівництва та архітектури подала до Господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву, в якій просить визнати припиненими зобов'язання між сторонами за Договором №134/24 від 11.09.2024р., застосувавши до нього наслідки недійсності/нікчемності правочину.
В обгрунтування зустрічної позовної заяви Одеська державна академія будівництва та архітектури зазначає, що Договір №134/24 був укладений за результатами проведення тендерної процедури, адже Академією 19.07.2024 року було опубліковано оголошення про проведення процедури закупівлі (відкриті торги з особливостями) за предметом закупівлі «Розроблення проектної документації (робочий проект) на Капітальний ремонт (комплексна термомодернізація) навчального корпусу (літ. С, СІ) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона. 4 в м. Одеса» та переможцем процедури закупівлі стало ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП».
Висновком про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2024-07- 19-009966-а від 18.10.2024р. (який оскаржувався до адміністративного суду, але у задоволенні позову судом було відмовлено) Південний офіс Держаудитслужби зобов'язав Одеську державну академію будівництва та архітектури здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором про закупівлю, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
За таких обставин, на думку позивача за зустрічним позовом, Договір №134/24 від 11.09.2024р., укладений між року Одеською державною академією будівництва та архітектури та ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» має бути розірваний із застосуванням до нього наслідків недійсності договору.
При цьому, Одеська державна академія будівництва та архітектури зазначила, що готова повернути ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» Акт обстеження навчального корпусу (літ. С. СІ) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона, 4 в м. Одеса в одному примірнику у паперовій формі, який отримала за Проміжним актом приймання-передачі робіт №1 від 13.11.2024р., та попередню проектну документацію (робочий проект) на Капітальний ремонт (комплексна термомодернізація) навчального корпусу (літ. С, СІ) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона, 4 в м. Одеса в одному примірнику у паперовій формі та флеш-накопичувач з попередньою проектною документацією, які отримано за Проміжним актом приймання-передачі робіт №2 від 25.02.2025р.
Крім того, в обгрунтування зустрічного позову Одеська державна академія будівництва та архітектури зазначила, що за правилами ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний.
На момент укладення Договору№134/24 від 11.09.2024р. був відсутній Висновок Південного офісу Держаудитслужбипро результати моніторингу процедури закупівлі№ПА-2024-07-19-009966-а від 18.10.2024р., однак з моменту прийняття такого Висновку істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні Договору №134/24, а тому вказаний Договір має бути розірваний з дати опубліковання Висновку на сайті закупівель, а саме з 18.10.2024р.
При цьому, Одеська державна академія будівництва та архітектури вважає, що з дня оприлюднення Висновку Південного офісу Держаудитслужбипро результати моніторингу процедури закупівлі №ПА-2024-07-19-009966-а від 18.10.2024р. ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» було повідомлене про розірвання Договору №134/24, адже оповіщення учасників закупівель проходять в електронній системі закупівель, тобто на веб-порталі Уповноваженого органу.
Також, позивач за зустрічним позовом вважає, що з урахуванням положень ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються, з 18.10.2024р. припинилися зобовязання Одеської державної академії будівництва та архітектури щодо оплати за Договором №134/24.
Крім того, посилаючись на положення ч.4 ст.653, ч.3 ст.652, ст.216 Цивільного кодексу України, позивач за зустрічним позовом дійшов висновку про те, що Одеська державна академія будівництва та архітектури має повернути ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» Акт обстеження навчального корпусу (літ. С. СІ) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона, 4 в м. Одеса в одному примірнику у паперовій формі, який отримала за Проміжним актом приймання-передачі робіт №1 від 13.11.2024р., та попередню проектну документацію (робочий проект) на Капітальний ремонт (комплексна термомодернізація) навчального корпусу (літ. С, СІ) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона, 4 в м. Одеса в одному примірнику у паперовій формі та флеш-накопичувач з попередньою проектною документацією, які отримано за Проміжним актом приймання-передачі робіт №2 від 25.02.2025р. Натомість, ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» втратило право на отримання коштів за Договором №134/24.
Враховуючи все викладене, Одеська державна академія будівництва та архітектури просить визнати припиненими її зобов'язання перед ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» за Договором №134/24 від 11.09.2024р. з 18.0.2024р., застосувавши до нього наслідки недійсності/нікчемності правочину.
Відповідач за зустрічним позовом - ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП», проти зустрічного позову заперечує та зазначає, що Договір №134/24 від 11.09.2024р. був укладений до прийняття та опублікування Висновку Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №ПА-2024-07-19-009966-а від 18.10.2024р. та ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» на момент опублікування цього Висновку вже виконало перший етап робіт за Договором, а станом на даний час виконано другий етап робіт по цьому Договору, які прийнято замовником.
ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» відмітив, що Договором №134/24 від 11.09.2024р. не передбачено, що його можна розірвати на вимогу Південного офісу Держаудитслужби, який не є стороною Договору.
Крім того, відповідач за зустрічним позовом послався на положення ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
За таких обставин, на думку ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП», Договір №134/24 від 11.09.2024р. може бути розірваний лише на майбутнє, а тому позовні вимоги Одеської державної академії будівництва та архітектури задоволенню не підлягають.
Крім того, відповідач за зустрічним позовом вважає, що лише домовленість між сторонами за Договором №134/24 може припинити його дію, та, як наслідок, виконання зобовязань, визначених у ньому.
Також, ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» зазначає про недотримання Одеською державною академією будівництва та архітектури встановленого ст.188 Господарського кодексу України порядку зміни та розірвання господарських договорів.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
19 липня 2024 року Одеською державною академією будівництва та архітектури було опубліковано оголошення про проведення процедури закупівлі (відкриті торги з особливостями) за предметом закупівлі «Розроблення проектної документації (робочий проект) на Капітальний ремонт (комплексна термомодернізація) навчального корпусу (літ. С, С1) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вул. Дідріхсона. 4 в м. Одеса».
Переможцем процедури закупівлі стало ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП».
За результатами процедури закупівлі 11.09.2024р. між Одеською державною академією будівництва та архітектури (Замовник) та ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» (Виконавець) був укладений Договір №134/24, згідно п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи : Розроблення проектної документації (робочий проект) на Капітальний ремонт (комплексна тсрмомодернізація) навчального корпусу (лі г. С, С1) Одеської державної академії будівництва та архітектури на вуя. Дідріхсона, 4 в м. Одеса (код згідно з ЄЗС ДА 021:2015: 71220000-6 - Послуги з архітектурного проектування, з урахуванням Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва відповідно до чинного законодавства України, інших правил, нормативних вимог та стандартів, які є обов'язковими для виконання даного виду Робіт та Додатків.
Відповідно до п. 1.2. Договору роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів передбачених у державному бюджеті за програмою 2201610 "Вища освіта, енсргоефекгивність та сталий розвиток", джерелом надходження яких є кредитні кошти, що залучаються відповідно до Фінансової угоди (Проект Вища освіта України) між Україною та Європейським інвестиційним банком, ратифікованої Законом України від 8 листопада 2017 р. №2186-V III, власних надходжень Замовника та/або інших джерел не заборонених законодавством. Порядок використання коштів визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2018 р. №815.
Укладення цього Договору та певні його особливості також базуються на Законі «Про публічні закупівлі» та Особливостей відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2016р. №43 «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема, реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю та здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
У відповідності до ч. 3 ст. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель.
Крім того, Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 4 ст. 4 Положення).
Матеріали справи містять Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2024-07-19-009966-а від 18.10.2024р. (далі - Висновок) Південного офісу Держаудитслужби, яким зобов'язано Одеську державну академію будівництва та архітектури здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором про закупівлю, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Так, у Висновку встановлено порушення вимог абзаців 1 та 8 пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178 (далі - Особливості). За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» встановлено порушення вимог пункту 43 Особливостей.
Господарським судом встановлено, що вищезазначений Висновок був оскаржений в порядку адміністративного судочинства та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2025р. по справі №420/34083/24 у задоволенні адміністративного позову Одеської державної академії будівництва та архітектури до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП», про визнання протиправним та скасування висновку Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2024-07-19-009966-а від 18.10.2024р. відмовлено.
Господарський суд звертає увагу, що преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. по справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.
Таким чином, Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2024-07-19-009966-а від 18.10.2024р. є чинним.
У Висновку зазначено, що за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей встановлено порушення вимог абз.1 та 8 п.28 Особливостей ; за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ДП «НДПІ МІСТОБУДУВАННЯ» встановлено порушення вимог абз.2 пп.2 п.44 Особливостей та ч.1 ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі»; за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» встановлено порушення вимог п.43 Особливостей.
Частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства. Отже, правочин, укладений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України). Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою для визнання правочину недійсним.
Відповідно до приписів ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Отже, зі змісту статті 228 Цивільного кодексу України випливає, що по-перше, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; по-друге, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину. При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку. З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 р. у справі № 910/4932/19, від 25.03. 2021 р. у справі № 911/2961/19, від 31.01.2024 р. у справі № 461/8830/17, від 16.02. 2024 р. у справі № 917/1173/22., від 12.01.2023р. у справі № 727/5209/20, від 12.02.2025р. у справі №757/18879/20-ц.
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Водночас, спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність) або якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним)
Вищенаведена позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 28.07.2021р. у справі №759/24061/19.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04.06.2019р. по справі №916/3157/16 погодилась з висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.11.2018 р. у справі № 577/5321/17, щодо того, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
Тлумачення статті 629 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Разом з тим, не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). Такий же висновок міститься у Постанові ОП КЦС ВС від 23 січня 2019 року в справі №355/385/17.
Частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України закріплено, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду.
У Постанові від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц Верховний Суд виснував, що нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».
Господарський суд зазначає, що нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes).
Аналізуючи положення ст. 216 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто.
Згідно сталої практики, суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.
Разом з тим, норма, яка містить підстави нікчемності (темпоральна і сутнісна складова) має бути чинною на момент вчинення правочину.
Беручи до уваги все зазначене вище, господарський суд приходить до висновку, що Договір №134/24 від 11.09.2024р. є нікчемним в силу положень ст. 228 Цивільного кодексу України.
У зв'язку з вищезазначеним, позовна вимога ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» до Одеської державної академії будівництва та архітектури про стягнення заборгованості за Договором №134/24 від 11.09.2024р. у розмірі 1 267 000 грн. задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги Одеської державної академії будівництва та архітектури у зустрічній позовній заяві про визнання зобов'язань за Договором №134/24 від 11.09.2024р. припиненими з 18.10.2024р., застосувавши до нього наслідки недійсності/нікчемності правочину, господарський суд зазначає наступне.
Господарське та цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Як вже зазначалось вище, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Водночас якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Така позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020р. у справі № 688/2908/16-ц, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019р. у справі № 916/3156/17.
Тлумачення статей 215, 216 Цивільного кодексу України та статей 651 - 653 Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції «недійсність договору» та «розірвання договору», як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору не є підставою для його визнання недійсним. (Постанова Верховного Суду від 22.06.2020 р. в справі № 177/1942/16-ц).
Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов'язків. Нікчемний правочин є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure).
Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2024 р. по справі №369/7921/21.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідний правочин є нікчемним не за висновком Південного офісу Держаудитслужби, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Висновок Південного офісу Держаудитслужби не є підставою для застосування таких наслідків. Складання такого висновку належить до дискреційних повноважень Південного офісу Держаудитслужби, що здійснює державний фінансовий контроль, спрямований на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
З огляду на викладене, визнання зобов'язань за Договором №134/24 від 11.09.2024р. припиненими з 18.10.2024р., застосувавши до нього наслідків недійсності/нікчемності договору, не є належним способом захисту прав, оскільки нікчемний правочин не створює юридичних наслідків.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду.
Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021р. у справі №916/1415/19, від 26.01.2021р. у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022р. у справі № 209/3085/20, постанові Верховного Суду від 26.05.2023р. у справі №905/77/21.
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.09.2020р. у справі №910/3009/18).
У постанові Верховного Суду від 26.05.2023р. у справі №905/77/21 виснувано, що надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Вищезазначене доповнюється у п. 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05.05.2005р. у справі «Афанасьєв проти України» Європейського суду з прав людини, де зазначено, що у статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам
Дана позиція відображена у постановах Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №338/180/17, від 11.09.2018р. у справі №905/1926/16, від 30.01.2019р. у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019р. у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020р. у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020р. у справі № 469/1044/17.
Підсумовуючи все зазначене вище, господарський суд зазначає, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин.
Схожі висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020р. у справі №378/596/16-ц, від 15.09.2022р. у справі №910/12525/20, від 05.07.2023р. у справі №910/15792/20.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви Одеської державної академії будівництва та архітектури про визнання зобов'язань за Договором №134/24 від 11.09.2024р. припиненими з 18.10.2024р., застосувавши до нього наслідки недійсності/нікчемності правочину.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі “Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на сторони згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123,129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» до Одеської державної академії будівництва та архітектури про стягнення заборгованості за Договором №134/24 від 11.09.2024р. у розмірі 1 267 000 грн. - відмовити повністю.
2. У задоволенні зустрічної позовної заяви Одеської державної академії будівництва та архітектури до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП» про визнання зобов'язань за Договором №134/24 від 11.09.2024р. припиненими з 18.10.2024р., застосувавши до нього наслідки недійсності/нікчемності правочину - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Повне рішення складено 04 серпня 2025 р.
Суддя Н.В. Рога