65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"23" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1353/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Курилова О.А. на підставі довіреності;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення 81 772,24 грн, -
Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі по тексту - АТ «ПУМБ») звернулось до господарського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 81 772,24 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 72 594,00 грн, з яких 16 132,00 грн - прострочена заборгованість, 56 462,00 грн - строкова заборгованість, заборгованості за комісією у розмірі 9 178,24 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» №79808822104 від 28.03.2024.
Ухвалою суду від 08.04.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження. Водночас судом було витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб про місце проживання/перебування ОСОБА_1
06.05.2025 до суду від Міністерства соціальної політики України на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2025 надійшов лист, згідно якого Міністерством повідомлено, що фактично ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 у судові засідання по даній справі жодного разу не з'явилася, про причини неявки суд не повідомляла, про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином.
Слід зазначити, що зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно з відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру є тимчасово окупована територія Херсонської області. Водночас у період з 29.06.2023 до 24.09.2024 відповідач згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснювала підприємницьку діяльність у м. Одеса. Таким чином, до надходження відповіді від Міністерства соціальної політики України ухвали суду надсилалися відповідачу за останнім відомим місцем його перебування, тобто з урахуванням відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, додатково ухвали суду були направлені на електронну пошту відповідача, повідомлену позивачем.
Проте направлені на адресу ОСОБА_1 ухвали суду були повернуті з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене господарський суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
АТ «ПУМБ» було затверджено та введено в дію з 08.02.2023 Типові умови кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», згідно з п. 2.1 яких ці Типові умови регулюють відносини між Банком та Позичальниками, з якими укладено договори, щодо надання, використання та повернення кредиту, здійснення плати за кредит. Типові умови затверджуються Банком, підписуються від імені Банку уповноваженою особою та містять типові умови надання кредиту в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС».
Несплата Позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з договором/ Типовими умовами, у передбачений ними строк, та або невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких інших обов'язків за договорами та або за іншими договорами, укладеними між сторонами, повинна тлумачитись як несприятлива подія (п. 4.1 Типових умов).
Згідно з п. 4.2 Типових умов у випадку виникнення будь-якої несприятливої події Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові кредит, а Позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п.1.1.3. п.1.4. договору, п .5.1.1. Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків Позичальника в порядку, встановленому договором та Типовими умовами, для погашення боргових зобов'язань Позичальника.
28.03.2024 між АТ «ПУМБ» (Банк) та ФОП Шевченко Т.В. (Позичальник) було укладено кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» №79808822104, відповідно до ст. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступних умов: сума кредиту - 97 000,00 грн; строк кредитування - до 28.03.2026 року; процентна ставка за користування кредитом - 0,00001 % річних, проценти нараховуються відповідно до п.6.2. Типових умов та сплачуються згідно графіку платежів, наведеного в п.1.4. договору; процентна ставка на прострочену суму кредиту - 0,00001% річних, проценти нараховуються та сплачуються відповідно до п.6.2. Типових умов.
У п. 1.4 кредитного договору №79808822104 від 28.03.2024 сторонами викладено графік сплати платежів, який містить відомості про суму платежу за кредитом та за процентами, дата останнього платежу є 28.03.2026.
Згідно з п. п. 2.1, 2.2 кредитного договору №79808822104 від 28.03.2024 підписанням договору Позичальник звертається до Банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в п.1.1.1. договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до договору. Умови цього пункту договору є заявою (клопотанням) Позичальника про надання кредиту. Банк надає Кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п.1.1.1. договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов'язання Банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою Банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію.
Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 кредитного договору №79808822104 від 28.03.2024 цей договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це Позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, Позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку. У всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями Типових умов та законодавством. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет.
Кредитний договір №79808822104 від 28.03.2024 був підписаний сторонами кваліфікованими електронними підписами, на підтвердження чого суду було надано протокол створення та перевірки удосконаленого електронного підпису.
28.03.2024 АТ «ПУМБ» було перераховано на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 96 030,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.
Крім того, ОСОБА_1 за рахунок кредитних коштів сплатила комісію у розмірі 970,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.03.2024.
ОСОБА_1 згідно наявної в матеріалах справи виписки по банківському рахунку за період з 28.03.2024 до 24.02.2025 здійснювала часткове погашення отриманих кредитних коштів за договором №79808822104 від 28.03.2024 на загальну суму 36 380,00 грн.
13.02.2025 АТ «ПУМБ» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про погашення простроченої заборгованості №110, відповідно до якої позивач, посилаючись на приписи ч. 1 ст. 1050 ЦК України, просив негайно погасити прострочену заборгованість, зокрема, за договором №79808822104 від 28.03.2024 у загальному розмірі 81 021,28 грн. При цьому у вимогі була звернута увага відповідача, що остаточна сума процентів буде нарахована на момент фактичного погашення кредиту в повному обсязі та додатково пред'явлена до сплати.
Вимога про погашення простроченої заборгованості №110 від 13.02.2025 була направлена АТ «ПУМБ» на адресу ОСОБА_1 , вказану у кредитному договорі, що підтверджується листом з описом вкладення від 14.02.2025.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Предметом заявленого АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 позову є вимоги про стягнення всієї суми наданого кредиту у розмірі 72 594,00 грн та процентів за користуванням кредитом у розмірі 9 178,24 грн. Таким чином, звертаючись до відповідача з даним позовом, АТ «ПУМБ» було реалізовано право на дострокове повернення кредитних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 дійшла висновку, що сторони, уклавши кредитний договір, мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно “користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за “користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за “користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 28.03.2024 між АТ «ПУМБ» та ФОП Шевченко Т.В. було укладено кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» №79808822104, положеннями п. п. 5.1, 5.2 якого передбачено, що невід'ємною частиною договору є Типові умови, які затверджуються Банком.
Типові умови, на відміну від кредитного договору №79808822104 від 28.03.2024, містять умови та порядок реалізації Банком права на дострокове повернення Позичальником всієї суми кредиту.
Згідно з п. 4.2 Типових умов у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, наприклад, несплата Позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з договором, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові кредит, а Позичальник зобов'язаний виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.
З урахуванням вищенаведеного господарський суд доходить висновку, що сторонами договору виникнення у Позичальника прострочення заборгованості не було визнано безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов'язання. Навпаки, обов'язковою умовою для дострокового виконання зобов'язань Типовими умовами було визначено направлення Банком письмового повідомлення Позичальнику про дострокове повернення всієї суми кредиту.
Таким чином, право АТ «ПУМБ» вимагати у ОСОБА_1 дострокового повернення кредиту виникає лише після направлення на адресу Позичальника відповідної вимоги, яка має бути виконана останнім протягом 7 банківських днів.
В матеріалах справи наявна вимога про погашення простроченої заборгованості №110 від 13.02.2025, направлена Банком на адресу відповідача. Проте вказана вимога не містить відомостей про реалізацію Банком права на дострокове повернення Позичальником всієї суми кредитних коштів. Так, у зазначеній вимозі Банк посилається лише на ч. 1 ст. 1050 ЦК України, яка не регулює питання дострокового повернення кредиту; будь-які посилання на Типові умови, які є невід'ємною частиною договору, по тексту вимоги також відсутні.
Водночас суд зазначає, що повідомлення Банком Позичальнику про нарахування процентів до моменту фактичного погашення кредиту в повному обсязі також підтверджує висновок суду про звернення Банку з вимогою погасити саме прострочену заборгованість, оскільки правовим наслідком пред'явлення вимоги про дострокове повернення кредиту є відсутність у Банку права продовжувати нарахування процентів після спливу відповідного строку, в даному випадку семиденного строку з дня вручення вимоги ОСОБА_1 .
Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження реалізації АТ «ПУМБ» права на дострокове повернення Позичальником всієї суми кредиту у визначеному Типовими умовами порядку. Відсутність доказів направлення Банком відповідної вимоги дозволяє суду зробити висновок про відсутність у позивача права вимагати повернення відповідачем всієї суми кредиту.
Водночас АТ «ПУМБ» не позбавлено права вимагати стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом та процентами строк виконання (погашення) яких настав на момент звернення Банку до суду з даним позовом.
АТ «ПУМБ» згідно доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості було заявлено до стягнення з ОСОБА_1 заборгованість, розраховану станом на 24.02.2025. Враховуючи відсутність у суду підстав для виходу за межі позовних вимог, господарський суд доходить висновку про необхідність розрахунку простроченої заборгованості за кредитом та процентами до вказаної дати.
ОСОБА_1 згідно графіку сплати платежів протягом періоду з 28.04.2024 до 28.01.2025 мала сплатити кредитні кошти у розмірі 40 416,70 грн, а також сплатити проценти у розмірі 19 400,00 грн.
Суд зазначає, що Банком було зараховано сплачені відповідачем кошти у розмірі 24 406,00 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитом, 11 974,00 грн - в рахунок погашення заборгованості за процентами.
Таким чином, станом на 24.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становила 16 010,70 грн (40 416,70 грн - 24 406,00 грн = 16 010,70 грн), заборгованість за комісією становила 7 426,00 грн (19 400,00 грн - 11 974,00 грн = 7 426,00 грн).
Господарський суд зазначає, що згідно з умовами договору наступний платіж мав бути сплачений відповідачем лише 28.02.2025, а, отже, підстави для врахування заборгованості за лютий 2025 року відсутні.
Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених АТ «ПУМБ» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ОСОБА_1 простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 16 010,70 грн, заборгованості за процентами (комісією) у розмірі 7 426,00 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити з підстав відсутності доказів на підтвердження реалізації АТ «ПУМБ» права на дострокове повернення Позичальником всієї суми кредиту з дотриманням визначеного Типовими умовами порядку.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ОСОБА_1 простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 16 010,70 грн, заборгованості за комісією у розмірі 7 426,00 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 /місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» /04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829/ прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 16 010,70 грн /шістнадцять тисяч десять грн 70 коп./, заборгованість за комісією у розмірі 7 426,00 грн /сім тисяч чотириста двадцять шість грн 00 коп./, судовий збір у розмірі 694,28 грн /шістсот дев'яносто чотири грн 28 коп./.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 04 серпня 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна