29 липня 2025 року Справа № 915/20/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М., за участі секретаря судового засідання Дюльгер І.М.,
за участю:
представника позивача: - Хлівицької О.В.,
представника відповідача: - Літкової Л.В.,
при розгляді справи
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Карапетян Лусіне Арменівни ( АДРЕСА_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 )
про стягнення 1 916 085,75 грн, зобов'язання звільнити та повернути об'єкт оренди, усунення перешкод в користуванні нерухомим майном,
встановив:
ОСОБА_1 пред'явлено позов до фізичної особи - підприємця Карапетян Л.А. з вимогами про стягнення з ФОП Карапетян Лусіне Арменівни на користь ОСОБА_1 1916085,75 грн., а саме: заборгованість з орендної плати в розмірі 767438,20 грн., що еквівалентно сумі 22000,00 дол.США за період з 01.03.2022 року по 01.12.2023 року; неустойки в розмірі 292064,30 грн., за період з 03.05.2023 року по 03.12.2023 року; пеню у розмірі 597391,55 грн.; сума збитків від інфляції - 217686,96 грн.; 3% річних від простроченої суми - 41504,74 грн. Також просить зобов'язати відповідача звільнити та повернути об'єкт оренди.
31.01.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву в новій редакції, в якій позивач ОСОБА_1 пред'являє до фізичної особи - підприємця Карапетян Л.А. такі вимоги:
- “Стягнути з ФОП Карапетян Лусіне Арменівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1916085 (один мільйон дев'ятсот шістнадцять тисяч вісімдесят п'ять) гривень 75 копійок, а саме: заборгованість з орендної плати в розмірі 767438,20 гри. (сімсот шістдесят сім тисяч чотириста тридцять вісім гривень 20 копійок), що еквівалентно сумі 22000,00 дол.США за період з 01.03.2022 року по 01.12.2023 року; неустойка в розмірі 292064 (двісті дев'яносто дві тисячі сорок шість) гривень 30 копійок, за період з 03.05.2023 року по 03.12.2023 року; несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати, підлягає стягнення пені у розмірі 597391 (п'ятсот дев'яносто сім тисяч триста дев'яносто одна) гривня 55 копійок; сума збитків від інфляції становить 217686 (двісті сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 96 копійок; 3% річних від простроченої суми становить 41504 (сорок одна тисяча п'ятсот чотири) гривні 74 копійки.
- Зобов'язати відповідача звільнити та повернути позивачу об'єкт оренди за Договором оренди від 01.12.2016р., б/н - нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 215, загальною площею 100,2 (сто цілих дві десятих) кв. метрів, а саме: Приміщення №1 площею 54,7 кв, м., Приміщення №2 площею 6,1 кв. м., Приміщення №3 площею 2,4 кв. м., Приміщення №4 площею 1,4 кв. м, Приміщення №5 площею 6,8 кв. м., Приміщення №6 площею 28,8 кв, м.
- Зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем нерухомим майном - нежитловим приміщенням, що розташоване за адресою: м.Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 215, загальною площею 100,2 (сто цілих дві десятих) кв. метрів, а саме: Приміщення №1 площею 54,7 кв. м., Приміщення №2 площею 6,1 кв. м., Приміщення №3 площею 2,4 кв. м., Приміщення №4 площею 1,4 кв. м.. Приміщення №5 площею 6,8 кв. м., Приміщення №6 площею 28,8 кв.м.
- Судовий збір, який підлягає стягненню при поданні позовної заяви та сплачений в сумі 34109 (тридцять чотири тисячі сто дев'ять) гривень 29 копійок - стягнути з відповідача».
За такими вимогами ухвалою від 05.02.2024 суд відкрив провадження у даній справі, призначив підготовче засідання на 05.03.2024 та встановив сторонам відповідні процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 02.04.2024, зокрема залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ); клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково; витребувано у ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) оригінал договору оренди від 01.12.2016. Постановлено витребуваний судом договір надати суду через відділ документального забезпечення господарського суду до 30.04.2024.
02.07.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача та третьої особи оригінал договору оренди від 01.12.2016.
На вимогу суду ОСОБА_2 витребуваний судом доказ (оригінал договору оренди від 01.12.2016) до суду не надано.
Протокольною ухвалою суду від 06.08.2024, судом частково задоволено клопотання відповідача про витребування доказів у справі.
Ухвалою суду від 06.08.2024, зокрема повторно витребувано у ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) оригінал договору оренди від 01.12.2016, а також витребувано оригінали акту приймання - передачі оренди нежитлових приміщень від 01.12.2016, технічного плану нежитлового приміщення торгово-офісного центру та оригінали платіжних доручень, по яким сплачувалися кошти (якщо такі існують) для огляду у судовому засіданні. Постановлено витребувані судом докази надати суду через відділ документального забезпечення господарського суду Миколаївської області до 02.09.2024.
Ухвалами суду від 31.10.2024, 28.01.2025, 24.03.2025 повторно витребувано у ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) оригінал договору оренди від 01.12.2016, а також витребувати оригінали акту приймання - передачі оренди нежитлових приміщень від 01.12.2016, технічного плану нежитлового приміщення торгово-офісного центру та оригінали платіжних доручень, по яким сплачувалися кошти (якщо такі існують) для огляду у судовому засіданні.
Проте, витребувані судом докази ОСОБА_2 у встановлені судом строки не надано.
Третьою особою - ОСОБА_2 ухвали суду від 02.04.2024, 06.08.2024, 31.10.2024, 28.01.2025, 24.03.2025 були отримані, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, однак, вимоги ухвал суду не виконано, витребувані докази - оригінал договору оренди від 01.12.2016, оригінали акту приймання - передачі оренди нежитлових приміщень від 01.12.2016, технічного плану нежитлового приміщення торгово-офісного центру та оригінали платіжних доручень, по яким сплачувалися кошти (якщо такі існують) суду не надано.
Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Ненадання третьою особою ОСОБА_2 витребуваних доказів суд розцінює як допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, що є підставою для застосування до відповідної особи заходів процесуального примусу. При цьому обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи за практикою ЄСПЛ є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (справа "Смірнова проти України", заява N 36655/02, рішення від 08.11.2005, пункти 66, 69).
Статтею 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф (ч.1 ст.132 ГПК України).
Згідно з п.2 ч.1 ст.135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Відповідно до ч.1-5 ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
З урахуванням викладених обставин, враховуючи факт повторного неподання третьою особою витребуваних судом доказів без поважних причин, ухилення від надання витребуваних доказів, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету штрафу у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 15140,00 грн.
Керуючись ст. ст. 135, 177-185, 196, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Застосувати до ОСОБА_2 захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в дохід Державного бюджету 15140,00 грн штрафу.
3. Надіслати ухвалу Державній судовій адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) для примусового виконання в частині стягнення штрафу.
4. Дану ухвалу надіслати учасникам справи.
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення - 29.07.2025.
6. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 04.08.2025.
За даним судовим рішенням в частині стягнення штрафу:
стягувач - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, UA908999980313111256000026001, ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Казначейство України (ЕАП), 22030106, КОД отримувача 37993783, ЄДРПОУ Банку 37567646, МФО 899998),
боржник - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Ухвала є виконавчим документом.
Ухвалу може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців.
Суддя Т.М.Давченко