вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/785/24
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Коваленко М.М., розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова компанія»
03134, місто Київ, проспект Корольова Академіка, буд. 1, код ЄДРПОУ 37401646
до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз»
08150, Київська область, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178, код ЄДРПОУ 20578072
про стягнення заборгованості
за участі представників сторін:
позивача: Павліченко Л.М., посвідчення адвоката №000577 від 24.02.2020, довіреність №19Др-1-0124 від 12.01.2024;
відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2461 від 27.03.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова компанія» до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору №07/082-81/19-Bil від 30.09.2019, що укладений між сторонами, у зв'язку із чим позивачем нарахована заборгованість у розмірі 354386,61 грн, з яких: 307470,00 грн основного боргу, 36646,01 грн пені, 3296,69 грн 3% річних та 6973,91 грн інфляційних втрат.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.03.2024 позовну заяву (вх. №2461 від 27.03.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова компанія» до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/785/24 за правилами загального позовного провадження, встановлено процесуальні строки для сторін.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про вступ у справу представника (вх.№3850/24 від 10.04.2024).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№4009/24 від 15.04.2024).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№4553/24 від 26.04.2024).
У судове засідання 30.04.2024 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 30.04.2024 відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, суд постановив ухвалу у судовому засіданні про надання позивачу в порядку частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, дозволу подати додаткові пояснення з питання фактичного надання спірних послуг та наявності у спірних правовідносинах сторін інших учасників правовідносин на чиї права або обов'язки може вплинути рішення в даній справі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З метою надання сторонам можливості для повної реалізації своїх процесуальних прав та неможливістю вчинення всіх дій, визначених частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про встановлення та продовження сторонам процесуальних строків та відкладення підготовчого засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.04.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 11.06.2024 о 14:20.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№4691/24 від 01.05.2024).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи (вх.№3600 від 03.05.2024).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло заперечення на клопотання про призначення судової експертизи (вх.№5772/24 від 29.05.2024).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№5771/24 від 29.05.2024).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення заяви свідка (вх.№5843/24 від 30.05.2024).
У судове засідання 11.06.2024 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом за допомогою підсистеми ЄСІТС “Електронний суд».
У судовому засіданні суд розглядав клопотання відповідача про призначення судової експертизи (вх.№3600 від 03.05.2024) та заперечення позивача на клопотання про призначення судової експертизи (вх.№5772/24 від 29.05.2024).
Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Зважаючи на доводи відповідача про необхідність призначення судової експертизи для встановлення реальності надання відповідачу спірних у справі послуг, з огляду на надані позивачем докази користування програмними продуктами позивача особами, які позначені як представники відповідача, у спірний період, та відсутності з цього питання пояснень відповідача, суд дійшов висновку про необхідність витребування письмових пояснень в Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» про те, чи працювали в Акціонерному товаристві “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» у період вересень - жовтень 2023 року такі особи (на будь-якій правовій підставі: трудовий договір / контракт, цивільно-правовий договір тощо), про яких позивач стверджує, що це працівники відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 09.07.2024 о 16:20.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшла заява про огляд оригіналів електронних документів (вх.№7185/2024 від 04.07.2024) та додаткові пояснення у справі (вх№7326/2024 від 09.07.2024).
У судове засідання 09.07.2024 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом за допомогою підсистеми ЄСІТС “Електронний суд».
У судовому засіданні проведено окрему процесуальну дію - дослідження оригіналів електронних доказів на носії позивача у системі M.E.doc за електронним цифровим підписом головного бухгалтера позивача: акт надання послуг №РЕЯ73001715 від 30 вересня 2023 року та протокол руху даного акту, акт надання послуг №РЕЯ73001925 від 31 жовтня 2023 року та протокол руху даного акту, здійснено огляд системи на комп'ютері позивача та актів, сформовано актуальні протоколи руху документів до них.
У зв'язку із поданням нових доказів, що стосуються розгляду клопотання відповідача про призначення експертизи та ненаданням відповідачем доказів, що витребувані ухвалою суду, з метою забезпечення сторонам можливості для реалізації їх процесуальних прав, суд дійшов висновку про відкладення розгляду клопотання відповідача про призначення судової експертизи та оголошення перерви у судовому засіданні на стадії підготовчого провадження до 30.07.2024 о 15:20, відповідно до частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання 30.07.2024 з'явились представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні 30.07.2024 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з'ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу, не заявлено клопотань про відкладення підготовчого засідання.
Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначена справа до розгляду по суті на 03.09.2024 о 16:00.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу (вх. №6763 від 02.09.2024).
У судове засідання 03.09.2024 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом за допомогою підсистеми ЄСІТС “Електронний суд».
Під час судового засідання представниця позивача надала усні пояснення, що заява про відшкодування витрат на правову допомогу (вх.№6763 від 02.09.2024), яка подана позивачем через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» є попередньою і позивач не ставить перед судом питання розгляду його витрат на правничу допомогу під час розгляду справи по суті, остаточні докази з цього питання будуть подані позивачем після ухвалення рішення у справі.
Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у даному судовому засіданні до 01.10.2024 о 14:40, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; повідомлення здійснюється шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому Господарського процесуального кодексу України для вручення судових рішень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2024 повідомлено учасників справи №911/785/24, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 01.10.2024 о 14:40, за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108, у Господарському суді Київської області (зал судових засідань №2).
У судове засідання 01.10.2024 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом за допомогою підсистеми ЄСІТС “Електронний суд».
У судовому засіданні 01.10.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За результатами дослідження матеріалів справи, всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
1. Правовідносини сторін
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» (далі - сторона-1/позивач) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі - сторона-2/відповідач) укладено договір №07/082-81/19-Віl від 30.09.2019 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторона-1 надає стороні-2 право строкового платного користування програмними продуктами, в тому числі оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу та консультаційні послуги по їх використанню (далі -послуги), а сторона-2 зобов'язується сплатити за надані права та послуги обумовлену цим договором суму.
Програмний продукт, на який передається право користування:
- автоматизована система обліку споживання і розрахунків за природний газ населенням «RGC-Billing»;
- мобільний додаток контролера оператора ГРМ, для операційної системи Android « 104 Mobile Controller» з функцією формування маршруту обходу споживачів (пункт 1.2. договору).
Перелік послуг, що надається за цим договором:
- послуги з оновлення програмного забезпечення «Автоматизована система обліку споживання і розрахунків за природний газ населенням «RGC-Billing»;
- послуги по адмініструванню програмного забезпечення «Автоматизована система обліку споживання і розрахунків за природний газ населенням «RGC-Billing»;
- послуги по адмініструванню серверного програмного забезпечення та баз даних сторони-2 на яких працює «Автоматизована система обліку споживання і розрахунків за природний газ населенням «RGC-Billing»;
- консультаційні послуги з питань використання програмного забезпечення «Автоматизована система обліку споживання і розрахунків за природний газ населенням «RGC-Billing»;
- консультаційні послуги з питань відповідності методики ведення обліку споживання і розрахунків за природний газ населенням на підприємстві сторони-2 нормам діючого законодавства України (пункт 1.3. договору).
Згідно з пунктом 4.2. договору сторона-1 має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за цим договором.
Сторона-2 на підставі положень пункту 4.3. договору зобов'язана, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі проводити оплати за цим договором.
У разі порушення стороною-2 строків оплати, визначених розділом 3 цього договору, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (пункт 5.2. договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, діє з 01.01.2020 по 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 8.1. договору).
Також між сторонами підписано додаток №1 до договору №07/082-81/19-Bil від 30.09.2019.
Відповідно до пункту 2.1. додатку обмін документами за договором здійснюється із застосуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги» та чинного законодавства України.
Сторони домовились про те, що при виконанні умов договору будуть здійснювати документообіг в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи, зазначеної в пункті 1.1. даного додатку (пункт 2.1. додатку).
Сторони домовились, що Е-документи, які відправлені та підписані сторонами з використанням ЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі Е-документів (відправлення, отримання тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування (пункт 2.10. додатку).
01.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» (сторона-1) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (сторона-2) укладено додаткову угоду №ДУ-1/07/082-81/19-Bil до договору №07/082-81/19-Bil від 30.09.2019.
Відповідно до вказаної додаткової угоди до договору сторони домовились викласти з 01.06.2022 пункт 3.1. договору в новій редакції та погодили такі умови оплати послуг:
3.1. У 2020 році сторона-2 щомісячно сплачує стороні-1:
- за право користування програмними продуктами, зазначеними в пункті 1.2. договору, кошти в сумі 82500,00 грн, без ПДВ.
- за надані послуги, які зазначені в пункті 1.3. договору, кошти в сумі 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн.
У 2021 році сторона-2 щомісячно сплачує стороні-1:
- за право користування програмними продуктами, зазначеними в пункті 1.2. договору, кошти в сумі 90750,00 грн, без ПДВ.
- за надані послуги, які зазначені в пункті 1.3. договору, кошти в сумі 18150,00 грн, в тому числі ПДВ 3025,00 грн.
У 2022 році сторона-2 щомісячно сплачує стороні-1:
- за право користування програмними продуктами, зазначеними в пункті 1.2. договору, кошти в сумі 99825,00 грн, без ПДВ.
- за надані послуги, які зазначені в пункті 1.3. договору, кошти в сумі 19965,00 грн, в тому числі ПДВ 3327,50 грн.
У 2023 році сторона-2 щомісячно сплачує стороні-1:
- право користування програмними продуктами, зазначеними в пункті 1.2. договору, кошти в сумі 109810,00 грн, без ПДВ.
- за надані послуги, які зазначені в пункті 1.3. договору, кошти в сумі 21963,00 грн, в тому числі ПДВ 3660,50 грн.
У 2024 році сторона-2 щомісячно сплачує стороні-1:
- за право користування програмними продуктами, зазначеними в пункті 1.2. договору, кошти в суми 120791,00 грн, без ПДВ.
- за надані послуги, які зазначені в пункті 1.3. договору, кошти в сумі 24000,00 грн, в тому числі ПДВ 4000,00 грн.
Строк проведення розрахунків - до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг та користування програмними продуктами.
Решта умов договору залишається незмінними і обов'язковими для виконання сторонами.
23.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» (сторона-1) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (сторона-2) укладено додаткову угоду №ДУ-2/07/082-81/19-Bil до договору №07/082-81/19-Bil від 30.09.2019 відповідно до якої сторони домовились викласти з 01 січня 2023 року пункт 3.1. договору в новій редакції та погодили такі умови оплати послуг:
3.1. У 2020 році сторона-2 щомісячно сплачує стороні-1:
- за право користування програмними продуктами, зазначеними в пункті 1.2. договору, кошти в сумі 82500,00 грн, без ПДВ.
- за надані послуги, які зазначені в пункті 1.3. договору, кошти в сумі 16500,00 грн, в тому числі ПДВ 2750,00 грн.
У 2021 році сторона-2 щомісячно сплачує стороні-1:
- за право користування програмними продуктами, зазначеними в пункті 1.2. договору, кошти в сумі 90750,00 грн, без ПДВ.
- за надані послуги, які зазначені в пункті 1.3. договору, кошти в сумі 18150,00 грн, в тому числі ПДВ 3025,00 грн.
У 2022 році сторона-2 щомісячно сплачує стороні-1:
- за право користування програмними продуктами, зазначеними в пункті 1.2. договору, кошти в сумі 99825,00 грн, без ПДВ.
- за надані послуги, які зазначені в пункті 1.3. договору, кошти в сумі 19965,00 грн, в тому числі ПДВ 3327,50 грн.
У 2023 році сторона-2 щомісячно сплачує стороні-1:
- за право користування програмними продуктами, зазначеними в пункті 1.2. договору, кошти в сумі 109810,00 грн, крім того ПДВ 20% в сумі 21962,00 грн.
- за надані послуги, які зазначені в пункті 1.3. договору, кошти в сумі 21963,00 грн, в тому числі ПДВ 3660,50 грн.
У 2024 році сторона-2 щомісячно сплачує стороні-1:
- за право користування програмними продуктами, зазначеними в пункті 1.2. договору, кошти в сумі 120791,00 грн, крім того ПДВ 20% в сумі 24158,20 грн.
- за надані послуги, які зазначені в пункті 1.3. договору, кошти в сумі 24000,00 грн, в тому числі ПДВ 4000,00 грн.
Строк проведення розрахунків - до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг та користування програмними продуктами.
Решта умов договору залишається незмінними і обов'язковими для виконання сторонами.
До матеріалів справи надані копії договору №07/082-81/19-Bil від 30.09.2019, додатку №1 до договору №07/082-81/19-Bil від 30.09.2019, додаткової угоди №ДУ-1/07/082-81/19-Bil від 01.06.2022 до договору №07/082-81/19-Bil від 30.09.2019, додаткової угоди №ДУ-2/07/082-81/19-Bil від 23.12.2022 до договору №07/082-81/19-Bil від 30.09.2019, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток.
2. Аргументи позивача
Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором №07/082-81/19-Bil від 30.09.2019 з оплати послуг, що отримані у вересні 2023 року та у жовтні 2023 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 307470,00 грн. На основну суму заборгованості позивачем також нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати.
3. Аргументи відповідача
Відповідач вважає позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова компанія» необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню з огляду на відсутність підтвердження факту надання послуг за договором у спірний період.
Зазначає, що акти приймання-передачі наданих послуг за спірний період відповідачем не підписувались, так як у спірний період право користування програмними продуктами, а також послуги, що визначені договором, фактично надані не були.
Також відповідач стверджує, що спірний договір частково є таким, що не відповідає вимогам закону та має бути визнаний судом недійсним.
4. Норми права, що підлягають застосуванню
За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько договірними зобов'язаннями.
Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню уцей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставинами, які входять до предмету доказування у цій справі є обставини укладення договору, природа договору, факт надання послуг, строк оплати, наявність заборгованості, правомірність нарахування штрафних санкцій.
Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» укладено договір №07/082-81/19-Віl від 30.09.2019, який за правовою природою є договором про надання послуг та передбачає щомісячну оплату послуг, які надаються у вигляді надання права строкового платного користування програмними продуктами, в тому числі оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу та консультаційні послуги по їх використанню.
Позивач заявляє до стягнення з відповідача 307470,00 грн заборгованості за надані права та послуги за вересень та жовтень 2023 року.
Відповідно пункту 3.1. договору (в редакції додаткової угоди від 23.12.2022 №ДУ-2/07/082-81/19-Bil) строк проведення розрахунків - до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг та користування програмними продуктами.
Відповідно до пункту 3.2. договору за підсумками звітного місяця cторона-1 складає акт приймання - передачі, який до 7 числа місяця наступного за звітним, надає стороні-2.
Відповідно до пункту 3.3. договору сторона-2 протягом п'яти робочих днів з дня отримання акту підписує його та повертає один примірник акту або мотивовану відмову від його підписання на адресу сторони-1. У випадку ненадання у зазначений строк стороні-1 підписаного акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті стороною-2.
Згідно з пунктом 3.4. договору підписання акту приймання-передачі представником сторони-1 є підтвердженням відсутності претензій з його боку щодо дотримання авторських прав, цілей та способів реалізації стороною-2 права на користування програмними продуктами.
Так, 03.10.2023 позивачем за допомогою системи електронного документообігу відправлено відповідачу акт надання послуг №РЕЯ73001715 від 30.09.2023 про надання послуг, відповідно до якого на підставі договору відповідач отримав у вересні 2023 року права та послуги, передбачені умовами договору на суму 153735,00 грн, 03.10.2023 вказаний акт було прийнято та затверджено відповідачем, що підтверджено протоколом руху документу/звіту та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій від 21.12.2023.
08.11.2023 за допомогою системи електронного документообігу позивачем відправлено відповідачу акт надання послуг №РЕЯ73001925 від 31.10.2023 про надання послуг, відповідно до якого на підставі договору відповідач отримав у жовтні 2023 року року права та послуги, передбачені умовами договору на суму 153735,00 грн, 09.11.2023 вказаний акт було прийнято та затверджено відповідачем, що підтверджено протоколом руху документу/звіту та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій від 21.12.2023.
Тобто, відповідач не заперечив отримання послуг та їх вартості - суми основного боргу у справі, про що свідчить прийняття ним шляхом накладення цифрового електронного підпису актів, складених позивачем про надання послуг.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем зауважень, в порядку пункту 3.3. договору, щодо обсягів та якості наданих послуг, а учасниками судового розгляду не надано доказів сплати відповідачем за договором, з урахуванням укладених додаткових угод до нього, основної суми заборгованості, відтак, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу заявлена обґрунтовано.
Верховний Суд звертає увагу на презумпцію цілісності (достовірності) електронних доказів, що означає, що доказ вважається цілісним (достовірним), поки інша сторона цього не спростує. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21.
У судовому засіданні 09.07.2024, з огляду на заперечення відповідачем копій електронних доказів - актів надання послуг, що надані позивачем до матеріалів справи та отримання їх відповідачем, проведено окрему процесуальну дію - дослідження оригіналів електронних доказів на носії позивача у системі M.E.doc за електронним цифровим підписом головного бухгалтера позивача: акт надання послуг №РЕЯ73001715 від 30 вересня 2023 року та протокол руху даного акту, акт надання послуг №РЕЯ73001925 від 31 жовтня 2023 року та протокол руху даного акту, здійснено огляд системи на комп'ютері позивача та актів, сформовано актуальні протоколи руху документів до них.
Відповідно до первинних протоколів руху документів до актів, системою M.E.doc підтверджено отримання відповідачем спірних актів надання послуг із складанням Повідомлення про доставку документа адресату 03.10.2023 (акт надання послуг №РЕЯ73001715 від 30 вересня 2023 року) та 09.11.2023 (акт надання послуг №РЕЯ73001925 від 31 жовтня 2023 року).
Як вказано судом вище, між сторонами підписано додаток №1 до договору №07/082-81/19-Bil від 30.09.2019.
Згідно з пунктом 1.1. додатку "М.Е.Doc" - це система електронного документообігу, яка працює з різними типами документів: звітами, податковими накладними, актами, договорами в електронному вигляді. В системі "М.Е.Doc" електронні документи стають електронними оригіналами документів, завдяки використанню електронного підпису; це єдина платформа, що об'єднує всіх учасників документообігу та забезпечує єдиний стандарт обміну, перевірки, захисту та транспортування юридично значущих документів, підписаних електронним підписом (далі - ЕП). Ідентифікація відправника/одержувача здійснюється на підставі їх ідентифікаційних кодів з ЄДРПОУ
Відповідно до пункту 2.1. додатку обмін документами за договором здійснюється із застосуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги» та чинного законодавства України.
Сторони домовились про те, що при виконанні умов договору будуть здійснювати документообіг в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи, зазначеної в пункті 1.1. даного додатку (пункт 2.1. додатку).
Сторони домовились, що Е-документи, які відправлені та підписані сторонами з використанням ЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі Е-документів (відправлення, отримання тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування (пункт 2.10. додатку).
Зважаючи на такі обставини та умови договору, надіслання позивачем актів у системі «М.Е.Doc» є належним виконанням умов договору.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що за підсумками звітного місяця виконавець складає акт приймання-передачі, який до 7 числа наступного місяця надає для підпису замовнику.
Тобто, вказаний пункт договору не передбачає надання позивачем відповідачу акту приймання-передачі виключно в паперовій формі.
Водночас, пунктом 2.5. договору встановлено, що сторони домовились, що обмін актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із сторін.
Враховуючи вказане вище, акти надання послуг №РЕЯ73001715 від 30.09.2023 та №РЕЯ73001925 від 31.10.2023 є належним та допустимими доказами надання позивачем послуг, адже згідно із пунктами 2.2., 2.5. договору відповідні Акти складаються позивачем в односторонньому порядку з їх подальшим направленням відповідачу за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc». Відповідач отримав вказані Акти у системі «M.E.Doc», що підтверджується відміткою на них: «Документ доставлено контрагенту».
Крім того, відповідач не висловив мотивованої відмови від підписання актів надання послуг №РЕЯ73001715 від 30.09.2023 та №РЕЯ73001925 від 31.10.2023, право на що у нього передбачене пунктом 2.3. Договору.
Окрім належного погодження сторонами надання спірних послуг вищевказаним надісланням актів, судом досліджувалось питання фактичного отримання відповідачем послуг, зокрема, з огляду на характер спірних послуг, наявність технічної можливості їх отримання та забезпечення позивачем прав доступу працівникам відповідача до спірного програмного забезпечення.
Судом враховано, що доказів на підтвердження неможливості користування програмним продуктом, доказів відсутності доступу до програмного продукту, доказів звернення до фахівців позивача представниками відповідача щодо усунення перешкод у користуванні програмним продуктом чи налаштування доступу суду не надано.
Позивачем надані до матеріалів справи докази доступу працівників відповідача до програмного забезпечення у спірний період, зокрема, скрін-шоти «Журналу експорту «Обхід» KV RGC Billing: Київоблгаз» та ««Перегляд Платежі» KV RGC Billing: Київоблгаз», якими підтверджується факт користування відповідачем програмним продуктом у спірному періоді.
Позивач також надав суду доказ надання доступу АТ «Київоблгаз» до програмного забезпечення «RGC-Billing», а саме: надання прав доступу на гілку Active Directory групи доступу для програмного забезпечення «RGC Billing», оскільки приєднання АТ «Київоблгаз» до програмного забезпечення «RGC Billing» відбулось через надання доступу до програмно-апаратної платформи «RGC Billing» користувачам АТ «Київоблгаз» з використанням інструментів Active Directory.
У групі доступу Active Directory на ім'я «dl-kv-rgcbilling-users» знаходяться учасники групи АТ «Київоблгаз», які мають доступ до програмного продукту «RGC Billing».
Права на наповнення цієї групи були у групи адміністраторів «dl-kv-alladmins», на підтвердження чого надано скрін-шот «Група_ KV_Active Directory». Склад учасників групи «dl-kv-alladmins» наведений на скрін-шоті «Власники_KV_Active Directory». Власники всіх цих облікових записів мали право наповнювати відповідно групу «dl-kv-rgcbilling-users». Власниками зазначених облікових записів були ІТ-співробітники АТ «Київоблгаз».
Також позивачем наданий скрін-шот «Журналу експорту «Обхід» KV RGC Billing: Київоблгаз», скрін-шот «KV RGC Billing: Київоблгаз- (Перегляд Платежі)», та наданий на підтвердження можливості направлення в разі необхідності заявки через систему ServiceDesk скрін-шот «Заявка 303950 ОСОБА_1 », які надані для підтвердження факту приналежності зафіксованих на вказаних скрін-шотах працівників АТ «Київоблгаз» до групи користувачів АТ «Київоблгаз» «dl-kv-rgcbillingusers», крім того, позивачем надана інформація з резервної копії Active Directory по співробітниках, які наведені на скріншоті «Журналу експорту «Обхід» KV RGC Billing: Київоблгаз» ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), «KV RGC Billing: Київоблгаз- (Перегляд Платежі)» (Воробйова Олена), на скрін-шоті «Заявка 303950 ОСОБА_1 » ( ОСОБА_1 ) (скрін-шоти по вказаних співробітниках надані до справи).
Вказаними доказами підтверджується можливість доступу до програмного продукту та підтверджується приналежність користувачів, зазначених на скрін-шотах, до співробітників АТ «Київоблгаз».
Зважаючи на доводи відповідача про необхідність призначення судової експертизи для встановлення реальності надання відповідачу спірних у справі послуг, з огляду на надані позивачем докази користування програмними продуктами позивача особами, які позначені як представники відповідача, у спірний період, та відсутності з цього питання пояснень відповідача, суд ухвалою від 11.06.2024 витребував письмові пояснення у відповідача про те, чи працювали в Акціонерному товаристві “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» у період вересень - жовтень 2023 року такі особи (на будь-якій правовій підставі: трудовий договір / контракт, цивільно-правовий договір тощо), про яких позивач стверджує, що це працівники відповідача.
Відповідачем те, що особи, які користувались програмним забезпеченням від імені відповідача у спірний період, являються працівниками відповідача - не спростовано.
З огляду на зміст спірних правовідносин сторін та послуг, що надавались за договором, фактичне надання спірних послуг у вересні та жовтні 2023 року було забезпечене позивачем наданням права строкового платного користування програмним продуктом шляхом надання доступу до програмного забезпечення автоматизованої системи обліку споживання і розрахунків за природний газ населенням «RGC Billing». Приєднання відповідача до програмного забезпечення «RGC Billing» відбувалось через надання доступу до програмно-апартної платформи «RGC Billing» користувачам відповідача з використанням інструментів Active Directory, що підтверджується скрін-шотами, що надані до матеріалів справи.
Зокрема, фактичне користування у спірний період зазначеним програмним продуктом відповідачем підтверджується скрін-шотом Журналу експорту "Обхід", сформованим програмою «RGC Billing» щодо інформації стосовно здійснення співробітником оператора ГРМ заходів з контрольного зняття показів лічильника газу споживачів та скрін-шотом розділу "Перегляд Платежі" з програми «RGC Billing» щодо перегляду інформації стосовно платежів по розрахунках споживачів з АТ "Київоблгаз".
На підтвердження надання послуг з оновлення програмного забезпечення «RGC Billing», яке здійснювалось за допомогою системи GitLab, системи керування репозиторіями програмного коду, до матеріалів справи наданий скрін-шот з системи GitLab.
Адміністрування програмного забезпечення здійснювалось через систему ServiceDesk, на підтвердження функціонування якої як способу комунікації з ІТ-відділом позивача та на піддтвердження можливості направлення працівниками відповідача заявок через вказану систему, до матеріалів справи надані скрін-шоти заявки працівника відповідача, що подана через цю систему.
Також судом враховано, що сторонами не надано суду доказів повідомлення відповідачем позивача через систему ServiceDesk про наявність зауважень до якості послуг чи будь-яких технічних проблем, зокрема, відсутності доступу або перебоїв у доступі до програмного продукту, тоді як саме повідомлення про недоліки доступу до програмного продукту мало відбуватись шляхом подання заявок через цю систему.
Відтак, матеріалами справи підтверджується наявність у виконавця можливості надавати спірну послугу у спірний період, фактичний доступ працівників відповідача до програмного забезпечення, належне надіслання позивачем актів надання послуг та прийняття їх відповідачем без зауважень, з огляду на викладене вище, позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 307470,00 грн підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на те, що фактичні обставини справи підтверджуються матеріалами справи, судом, в порядку частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи для встановлення надання фактичного доступу (права користування) відповідачу до програмного забезпечення, оскільки такий доступ фіксується елементами самого програмного забезпечення, а те, що особи, які зареєстровані в системі від імені відповідача не являються його співробітниками відповідачем не спростовано.
Позивачем також заявлені до стягнення 36646,01 грн пені, 3296,69 грн 3% річних, 6973,91 грн інфляційних втрат.
За положеннями частини 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України
Відповідно до приписів статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 5.2. договору передбачено, що у разі порушення стороною-2 строків оплати, визначених розділом 3 цього договору, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За результатом перевірки розрахунків позивача, суд дійшов до висновку, що вони здійснені в межах умов договору та відповідно до вимог чинного законодавства України, відтак, позовні вимоги в частині стягнення 36646,01 грн пені, 3296,69 грн 3% річних, 6973,91 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо посилання відповідача на те, що спірний договір частково є таким, що не відповідає вимогам закону та має бути визнаний судом недійсним, суд зазначає таке.
Аргументи відповідача про те, що пункт 4.2. договору не відповідає вимогам Закону, а його зміст прямо суперечить принципам розумності та справедливості, що дає підстави для визнання судом цього пункту договору недійсним, не беруться судом до уваги на підставі встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, оскільки станом на час розгляду цієї справи, вказаний пункт договору недійсним у встановленому законом порядку не визнано.
Згідно із статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Інші доводи та докази сторін оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.
6. Розподіл судових витрат
За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача, відтак, відповідач має відшкодувати позивачу витрати зі сплати судового збору за подання позову, а судові витрати відповідача залишаються за відповідачем.
Оскільки інші судові витрати позивача вказані лише як попередні (орієнтовні) суд не вирішує питання їх розподілу при ухваленні рішення.
За приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судом також враховано, що станом на час складання повного рішення суду, адреса позивача змінилась. Так, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова компанія» є: 03134, місто Київ, пр. Корольова Академіка, буд. 1.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов (вх.№2461 від 27.03.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова компанія» (03134, місто Київ, проспект Корольова Академіка, буд. 1, код ЄДРПОУ 37401646) до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» (08150, Київська область, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178, код ЄДРПОУ 20578072) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» (08150, Київська область, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178, код ЄДРПОУ 20578072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова компанія» (03134, місто Київ, проспект Корольова Академіка, буд. 1, код ЄДРПОУ 37401646) 307470,00 грн (триста сім тисяч чотириста сімдесят гривень) основного боргу, 36646,01 грн (тридцять шість тисяч шістсот сорок шість гривень одна копійка) пені, 3296,69 грн (три тисячі двісті дев'яносто шість гривень шістдесят дев'ять копійок) 3% річних, 6973,91 грн (шість тисяч дев'ятсот сімдесят три гривні дев'яносто одна копійка) інфляційних втрат, 5315,80 грн (п'ять тисяч триста п'ятнадцять гривень вісімдесят копійок) витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 04.08.2025.
Суддя С.О. Саванчук