ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.08.2025Справа № 910/5572/25
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК ТРАНС" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 4, офіс 407) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС" (03124, місто Київ, провулок Юрія Матущака, будинок 6) про стягнення 284 148,77 грн.,
без повідомлення (виклику) сторін,
02.05.2025 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК ТРАНС" надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС" про стягнення заборгованості за Договором поставки нафтопродуктів № НП-69-06-2022 від 02.06.2022 в розмірі 284 148,77 грн, з яких: 218593,00 грн - сума основної заборгованості, 15954,29 грн. - 3% річних, 49601,48 грн - інфляційні нарахування та була передана 05.05.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК ТРАНС" залишено без руху.
Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 07.05.2025, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.
Ухвалою суду від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
15.07.2025 через канцелярію суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову, яку передано 16.07.2025 судді Демидову В.О. відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК ТРАНС" про забезпечення позову.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев'ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
02.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БНК ТРАНС" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС" (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № НП-69-06-2022, відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати в погоджені Сторонами строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, визначених в Договорі, нафтопродукти (бензин автомобільний, дизельне паливо), іменовані далі за текстом - «Товар».
Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Договору, Постачальник зобов'язується на підставі наданої Покупцем заявки в погоджені Сторонами строки (за відсутності інших домовленостей Сторін не пізніше 7 ( семи ) робочих днів з моменту погодження заявки Покупця Постачальником) передати у власність Покупця Товар на умовах погоджених Сторонами та визначених Договором.
Відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору, Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату Товару, а також, якщо це передбачено відповідними умовами поставки - витрати, пов'язані з перевезенням Товару.
Згідно п. 3.1, 3.3 Договору, Поставка Товару здійснюється окремими партіями за письмовими заявками Покупця про готовність прийняти і оплатити Товар, на підставі та в разі погодження яких, Постачальником виставляється рахунок-фактура на оплату кожної партії Товару. Номенклатура, кількість, ціна Товару в партії визначається у рахунках-фактурах та видаткових накладних на поставку партії Товару. Видаткові накладні підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюються печатками Сторін.
Сторони домовились вважати датою поставки Товару дату видаткової накладної Постачальника.
Приймання Товару по кількості та якості здійснюється Покупцем в момент передачі партії Товару:
- якщо поставка партії Товару здійснюється Постачальником до місця поставки (передачі), визначеного в заявці Покупця на її поставку, Товар приймається (передається) в момент та в місці передачі його Покупцю із транспортних засобів Постачальника/Перевізника Постачальника (до зливання).
- якщо поставка партії Товару здійснюється на умовах самовивозу транспортом Покупця (або Перевізника Покупця), Товар приймається (передається) в момент передачі Товару Покупцю (перевізнику Покупця) на території об'єкту (нафтобази, складу, наливного пункту, тощо) Постачальника до відправлення транспортних засобів з території Постачальника.
Усі ризики пов'язані зі збереженням (втратою, пошкодженням, тощо) Товару, додатковими витратами, які можуть виникнути після поставки та прийняття Товару Покупцем та/або Перевізником Покупця в порядку, визначеним) ним Договором. несе Покупець (п. 3.6 Договору).
Пунктами 4.1-4.4 Договору сторони погодили, що ціна на Товар є договірною та визначається на кожну партію поставки Товару в рахунках-фактурах Постачальника, які є невід'ємною частиною цього Договору та включає в себе ПДВ.
Загальна ціна Договору складається із суми цін всіх партій Товару (зазначених в рахунках-фактурах Постачальника), поставленого протягом строку дії Договору.
Сторони домовились, що оплата Товару здійснюється Покупцем на умовах попередньої оплати, у розмірі 100% (відсотків) ціни партії товару протягом 1 (одного) банківського дня на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури. Сторони можуть змінити умови та порядок розрахунків Додатковою угодою до цього Договору.
Покупець здійснює оплату Товару на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника з зазначенням в платіжному документі призначення платежу, найменування Покупця, його коду ЄДРПОУ, найменування Товару, номер і дату цього Договору та/або номер і дату виписки рахунку - фактури.
Відповідно до п. 4.7 Договору якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума грошових коштів яка надійшла за Товар:
а) недостатня для оплати повної вартості відвантаженого Товару - Покупець протягом 2 (двох) банківських днів після Сторонами акту звірки взаєморозрахунків сплачує Постачальнику суму грошових коштів, що не вистачає для повного розрахунку;
б) перевищує вартість відвантаженого Товару-Постачальник повертає Покупцю протягом 2 (двох) банківських днів з надлишкові грошові кошти.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором винна Сторона відшкодовує завдані цим збитки у повному обсязі (п. 5.1 Договору).
Пунктом 9.1-9.2 Договору сторони визначили, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками уповноваженими представниками Сторін та діє до « 31» грудня 2022р. з дати його підписання, а в частині взаєморозрахунків-до повного виконання обов'язків з оплати поставлений Товар. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє винну Сторону від відповідальності за його невиконання.
Строк дії Договору автоматично продовжується на наступний період в один календарний рік (щорічно) умовах, якщо жодна з Сторін не повідомить іншу Сторону за тридцять днів до закінчення кожного однорічного періоду дії цього Договору про намір припинити його дію.
15.11.2022 на підстав видаткової накладної №3207, позивачем поставлено, а відповідачем отримано паливо дизельне на загальну суму 126 406,50 грн з ПДВ та 21.11.2022 на підстав видаткової накладної №3258, позивачем поставлено, а відповідачем отримано паливо дизельне на загальну суму 128 362,50 грн з ПДВ.
Вищеозначені накладні підписані з боку позивача та відповідача без зауважень.
Окрім того позивачем долучено ТТН №15/01 від 15.11.2022 та № 21/02 від 21.11.2022 на підтвердження постачання товару.
Таким чином позивачем поставлено дизельного палива на 254 769,00 грн.
Як зазначає позивач, відповідачем заборгованість оплачено частково на суму 36 176,00 грн у підтвердження чого представником долучено копії платіжних інструкцій, а також актів звірки у тому числі долучено акт звірки за період з 15.11.2022 - 07.04.2025 у відповідності до якого за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 218 593,00 грн.
Вищеозначений акт підписаний з боку сторін без зауважень.
28.01.2025 за вих. № 28/01-2025юр позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості у розмірі 218 593,00 грн у 7 денний строк. В якості доказів надіслання останньої представник надав опис вкладення до цінного листа, фіскальний чек та поштову накладну.
07.04.2025 за вих. № 07/04-2025юр позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості у розмірі 279 802,02 грн у 7 денний строк. В якості доказів надіслання останньої представник надав опис вкладення до цінного листа, фіскальний чек та поштову накладну.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару відповідачу за договором поставки нафтопродуктів № НП-69-06-2022 на загальну суму 254 769,00 грн. згідно з відповідними підписаними обома сторонами видатковими накладними.
Водночас, відповідач оплату товару в повному обсязі не здійснив.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 218 593,00 грн з урахуванням часткових оплат, що підтверджено належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 15954,29 грн. - 3% річних, 49601,48 грн - інфляційні нарахування.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення суми 3% річних (з 21.11.2022 по 27.04.2025), суд дійшов висновку, що він здійснений невірно з огляду на наступне.
Позивачем нараховано 3% річних на заборгованість у розмірі 218 593,00 грн, яка складається з поставки за 15.11.2022 та з поставки за 21.11.2022, а відтак нараховувати 3% річних за поставлений товар 21.11.2022 слід з 22.11.2022. Таким чином за перерахунком суду до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 15936,33 грн. В іншій частині слід відмовити.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат (з грудня 2022 по березень 2025), судом встановлено, що він арифметично вірний, а відтак підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС" (03124, місто Київ, провулок Юрія Матущака, будинок 6, код ЄДРПОУ 34750848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК ТРАНС" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 4, офіс 407, код ЄДРПОУ 42586042) основну заборгованість у розмірі 218 593 (двісті вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 15936 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 33 коп., інфляційні втрати у розмірі 49 601 (сорок дев'ять тисяч шістсот одна) грн. 48 коп та судовий збір у розмірі 4262 (чотири тисячі двісті шістдесят дві) грн. 23 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ