ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2025Справа № 910/1409/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Глиняної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/1409/25
за позовом
позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), яка діє в інтересах малолітньої особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 2; код ЄДРПОУ: 40990612)
про визнання недійсним рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
та представника відповідача - Кобзаренко Ю.В.,
1. Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи: ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» (далі - «Об'єднання») про визнання недійсним рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
У поданому позові позивач просить суд:
- визнати недійсними рішення загальних зборів Об'єднання, оформлене протоколом загальних зборів від 28.05.2024 в частині: обрання правління Об'єднання (у складі: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ); затвердження нової редакції Статуту Об'єднання;
- зобов'язати ініціативну групу організувати нові загальні збори Об'єднання з аналогічним переліком питань, що були внесені на збори від 28.05.2024 із допуском до участі у конкурсі на обрання членів правління ОСББ всіх бажаючих, що висловили бажання бути обраними до правління ОСББ відповідно до прав співвласників згідно закону;
- на період до проведення нових загальних зборів визнати недійсними та застосувати наслідки недійсності всіх право чинів (рішень) правління ОСББ, що були прийняті в період від 28.05.2024 до дати проведення нових загальних зборів на підставі того, що такі правочини вчинено під впливом помилки.
Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані тим, що під час скликання та проведення загальних зборів Об'єднання 28.05.2024 були допущені порушення вимог чинного законодавства та прав співвласників, оскільки не було враховано факт висування інших кандидатів у члени правління, зокрема і ОСОБА_1 . Крім того, під час прийняття рішення про затвердження нової редакції Статуту ОСББ було допущено порушення приписів Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та вимог типової форми статуту ОСББ.
2. Стислий виклад заперечень відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на таке.
Для задоволення позову про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ позивач має довести, що його власні права або законні інтереси були порушені. В той же час, позивач зазначає про ігнорування кандидатур у члени правління ОСББ, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , жоден з яких не є позивачем у даній справі, що свідчить про відсутність порушеного права позивача.
Так, ОСОБА_1 не обмежена законом у створенні власної ініціативної групи та проведення загальних зборів ОСББ з метою прийняття рішень, в тому числі, щодо складу правління та затвердження нової редакції Статуту.
Щодо невідповідності затвердженої на загальних зборах від 28.05.2024 редакції Статуту нормам чинного законодавства відповідач зазначає, що ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» дозволяє мати відмінності статутів ОСББ від типового статуту, затвердженої наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства №2141 від 27.08.2023.
На думку відповідача, порушення вказаного закону у новій редакції статуту, прийнятого на загальних зборах Об'єднання 28.05.2024, відсутні.
Також відповідач зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не є співвласницею будинку АДРЕСА_2 , відповідно увійти до складу ревізійної комісії Об'єднання вона не має права.
Щодо вимоги про зобов'язання ініціативної групи організувати нові загальні збори з відповідними умовами відповідач також заперечує з огляду на те, що визначення порядку проведення зборів у будинку є дискреційними повноваженнями ініціативної групи в силу закону.
3. Стислий виклад заперечень позивача на відзив відповідача.
25.03.2024 позивачем до суду були подані заперечення на відзив на позовну заяву, в яких позивач не погоджується із викладеними твердженнями відповідача з огляду на таке.
Так, саме ОСОБА_1 є позавачем позову у даній справі та являється позивачем, а у позовній заяві викладено обставини, що свідчать про порушення її права як законного представника співвласника ОСОБА_2 на те, щоб бути обраною до складу статутних органів ОСББ.
Також під час підготовки загальних зборів ОСББ ОСОБА_1 діяла як законний представник, про що було відомо як ініціативній групі, так і іншим кандидатам у члени правління.
Відповідач не спростував тезис позивача про те, що ініціативною групою до проведення зборів та головою зборів було прийнято редакцію статуту, що прямо порушує вимоги Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і вимоги типової форми статуту.
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, шляхом: подання до суду заяви із зазначення наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
18.02.2025 до канцелярії суду від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.04.2025.
14.03.2025 через систему "Електронний суд" від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» надійшов відзив на позовну заяву.
24.03.2025 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про залучення свідків.
25.03.2025 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на Відзив.
26.03.2025 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, також подано аналогічну заяву через систему "Електронний суд".
26.03.2025 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь позивача ОСОБА_1 у розгляді справи № 910/1409/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для - ІНФОРМАЦІЯ_1
У судове засідання 02.04.2025 з'явився позивач та представники відповідача.
02.04.2025 позивач просив задовольнити його клопотання про залучення свідків та витребовування доказів. Представник відповідача заперечував щодо задоволення поданих позивачем клопотань.
02.04.2025 судом у задоволені клопотання позивача про залучення свідків відмовлено з підстав недотриманням останнім приписів ст. 80, 88, 89 ГПК України.
02.04.2025 судом у задоволені клопотання позивача про витребування доказів відмовлено з підстав недотриманням останнім приписів ст. 81 ГПК України
02.04.2025 позивач просив надати час для звернення до відповідача про надання додаткових доказів по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 відкладено підготовче засідання у даній справі на 30.04.2025.
21.04.2025 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи.
21.04.2025 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про залучення свідків.
21.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
23.04.2025 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2025 заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь позивача ОСОБА_1 у розгляді справи № 910/1409/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для - ІНФОРМАЦІЯ_1
У судове засідання 30.04.2025 з'явився позивач та представник відповідача.
У судовому засіданні 30.04.2025 позивач зазначив про клопотання, яке було подано через канцелярію суду 21.04.2025 про залучення свідків та клопотання, яке було подане через канцелярію 23.04.2025 про витребування доказів.
Позивач надав пояснення та підтримав зазначене клопотання про витребування доказів від 23.04.2025.
Представник відповідач щодо клопотання про витребування доказів заперечив.
Розгляд клопотання про витребування доказів судом відкладено до наступного засідання.
Позивач надав пояснення та підтримав зазначене клопотання про залучення (виклик) свідків від 21.04.2025.
Представник відповідач щодо клопотання про залучення (виклик) свідків заперечив.
Судом у задоволенні клопотання про залучення свідків відмовлено з підстав недотриманням останнім приписів ст. 80, 88, 89 ГПК України.
Суд з'ясовує чи не впливає даний спір на права та інтереси третіх осіб та з'ясовує щодо залучення/не залучення третьої особи.
Позивачем та відповідачем висловлено позицію щодо залучення третьої особи.
Представником позивача заявлено усне клопотання про відмову у прийнятті відзиву від 14.03.2025 на позовну заяву.
Представником відповідачем виказано пояснення та заперечення щодо задоволення такого клопотання.
Заслухавши позицію сторін, судом відмолено у задоволенні усного клопотання про відмову у прийнятті відзиву з підстав необґрунтованості та невідповідності приписів ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги доводи, які викладені у позовній заяві, пояснення представників сторін, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин, господарський суд дійшов висновку про доцільність виклику у підготовче засідання голову правління ОСББ «Сонячний гай» ОСОБА_20.
Також суд зазначає, що Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.05.2025, з 30.11.2016 керівником ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» є Ладжун Вікторія Володимирівна, місцезнаходження юридичної особи: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 2. Відповідно до матеріалів справи адреса проживання керівника ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» ОСОБА_8 : АДРЕСА_3 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 28.05.2025. У судове засідання викликали керівника ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» ОСОБА_20, місцезнаходження юридичної особи: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 2, та адреса проживання відповідно до матеріалів справи: АДРЕСА_3 . Явку визнано обов'язково.
01.05.2025 від представника відповідача надійшло повідомлення №14904 про надання доступу до запису судового засідання.
12.05.2025 від представника відповідача надійшло повідомлення №15291 про надання доступу до запису судового засідання.
14.05.2025 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_8 надійшла заява, в якій просить забезпечити їй, керівнику ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ», проведення судового засідання, призначеного на 28.05.2025 о 10:30 та всіх наступних судових засіданнях по цій справи, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку через Електронний кабінет Електронного суду.
21.05.2025 від позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів разом з додатками, а саме копія запиту-звернення №5 від 30.04.2025 на адресу Відповідача - ОСББ 03148, місто Київ, вул. Ернста Федора, 2; копію квитанції, повідомлення, опису Укрпошти про відправлення листа Відповідачу - ОСББ 30.04.2025; копію квитанції та повідомлення Укрпошти про повернення зазначеного листа як неотриманого Відповідачем за завершенням терміну зберігання листа на пошті.
21.05.2025 від позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення свідків.
21.05.2025 від позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 заяву ОСОБА_8 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника ОСОБА_8 у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судове засідання, призначене на 28.05.2025 о 10:30 та всіх наступних судових засіданнях по цій справі проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 28.05.2025 з'явилися представник позивача та відповідача.
28.05.2025 у судовому засіданні представник позивача підтримала заявлене клопотання про витребування доказів від 23.04.2025, надала пояснення щодо клопотань та зазначила щодо надсилання кореспонденції.
28.05.2025 у судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо заявлених клопотань про витребування доказів та зазначив підстави відхилення.
28.05.2025 у судовому засіданні голова ОСББ «Сонячний гай» підтримала позицію представника відповідача.
28.05.2025 у судовому засіданні суд дійшов висновку про залишення без задоволення заявлене клопотання представника позивача про витребування доказів від 23.04.2025.
28.05.2025 у судовому засіданні представник позивача надала пояснення щодо клопотання та підтримала клопотання про залучення свідків, подане через канцелярію суду 21.05.2025, зазначила, що воно подане з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України та просила задовольнити. Також зазначила, що засобами поштового відправлення на адресу ОСББ «Сонячний гай» було направлено клопотання про залучення свідків.
28.05.2025 у судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо клопотання представника позивача про залучення свідків, зазначив, що воно подане з порушенням приписів Господарського процесуального кодексу України.
28.05.2025 у судовому засіданні голова ОСББ «Сонячний гай» підтримала думку представника відповідача та зазначила, що кореспонденцію від представника позивача щодо надсилання клопотання про залучення свідків не отримувала.
28.05.2025 у судовому засіданні суд дійшов висновку про залишення без задоволення клопотання представника позивача про залучення свідків від 21.05.2025.
28.05.2025 у судовому засіданні представник позивача підтримала клопотання про приєднання документів до матеріалів справи від 21.05.2025, а саме копію звернення до відповідача ОСББ «Сонячний гай» від 30.04.2025 та підтвердження направлення такого звернення.
28.05.2025 у судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо поданого клопотання представником позивача про приєднання документів до матеріалів справи та зазначив, що представником позивача не дотримано вимог ч.ч. 2, 4 ст. 80 ГПК України.
Представник позивача зазначає, що вказане клопотання було подано 21.05.2025 зважаючи на строки, оскільки лист до відповідача направлено 30.04.2025.
28.05.2025 у судовому засіданні голова ОСББ «Сонячний гай» підтримала думку представника відповідача та зазначила, що кореспонденцію від представника позивача щодо надсилання запиту-звернення від 30.04.2025 не отримувала.
Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення без задоволення клопотання представника позивача про приєднання документів до матеріалів справи від 21.05.2025.
У судовому засіданні 28.05.2025 представник позивача та відповідач не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 25.06.2025.
30.05.2025 через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшло повідомлення № 16344 про сплату судового збору та надання доступу до запису судового засідання за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
30.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача Кобзаренка Ю.В. повідомлення № 16360 про сплату судового збору та надання доступу до запису судового засідання за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
03.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про долучення доказів у справі №910/1409/25.
16.06.2025 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про поновлення строку для подання клопотання про долучення заяв свідків.
24.06.2025 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 23.07.2025.
Судове засідання призначене на 25.06.2025 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відрядженні.
04.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи №910/1409/25.
У судове засідання 23.07.2025 з'явилися позивач та представник відповідача.
23.07.2025 у судовому засіданні позивач надала усні пояснення та підтримала заяву від 16.06.2025 про поновлення строку для подання клопотання про долучення заяв свідків.
23.07.2025 у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення та заперечив щодо задоволення заяви від 16.06.2025 позивача про поновлення строку для подання клопотання про долучення заяв свідків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 про поновлення строку для подання клопотання про долучення заяв свідків від 16.06.2025 відмовлено.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
23.07.2025 у судове засідання з'явилася позивача, яка діє в інтересах малолітньої особи та представник відповідача.
23.07.2025 у судовому засіданні розглянуто заяву про поновлення строку для подання клопотання про долучення заяв свідків та клопотання про долучення заяв свідків від 16.06.2025 до початку розгляду справи по суті. Заслухано позиції позивача, яка діє в інтересах малолітньої особи та представника відповідача. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 про поновлення строку для подання клопотання про долучення заяв свідків від 16.06.2025 відмовлено. Відповідно до приписів ст. 207 ГПК України (ч. 1 Головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи; ч. 2. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом) клопотання про долучення заяв свідків від 16.06.2025 залишено без розгляду.
З'ясовувалося питання представництво інтереси малолітньої особи ( ОСОБА_2 ) ОСОБА_1 , яка є її матір'ю відповідно до свідоцтв про народження дитини серія НОМЕР_3 відповідно до приписів ст. 56, 57, 58 параграфу 2 (Представники) Глави IV (Учасники судового процесу).
23.07.2025 у судовому засіданні судом з'ясовано чи потребує позивач, яка діє в інтересах малолітньої особи часу та чи бажає звернутися до центру з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
23.07.2025 у судовому засіданні позивач, яка діє в інтересах малолітньої дитини повідомила, що не бажає звернутися до центру з надання безоплатної правничої допомоги.
23.07.2025 у судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
23.07.2025 у судовому засідання представник відповідача заперечував щодо позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.
23.07.2025 у судовому засіданні було заслухано вступне слово учасників справи, з'ясовано обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджено докази, які містяться у справі та заслухано в судових дебатах виступи з промовами (заключними словами) учасників справи.
23.07.2025 у судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_4 за договором дарування квартири від 22.01.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., про що внесено запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 , на підтвердження чого надано свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_3 .
30.11.2016 проведено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ», створеного власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .
22.01.2024 відбулося засідання ініціативної групи зі скликання і проведення загальних зборів Об'єднання, результати якого оформлені протоколом №1/24. На засіданні вказаної ініціативної групи прийняли участь співвласники квартир ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , якими було вирішено підготувати та провести загальні збори Об'єднання.
Позивач вказує, що ініціативною групою було поінформовано мешканців та співвласників будинку, що питаннями, які плануються до розгляду на зборах, є:
- обрання нового складу Правління Об'єднання;
- затвердження Статуту Об'єднання у новій редакції;
- визначення способу повідомлення про прийняті зборами рішення.
28.05.2024 були проведені загальні збори Об'єднання, результати яких оформлені протоколом №1/2024 від 13.06.2024. На вказаних загальних зборах були прийняті наступні рішення:
- затвердити нову редакцію Статуту Об'єднання у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками»;
- припинити повноваження (відкликати) всіх членів Правління Обєднання: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Обрати членами Правління Об'єднання: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- повідомлення про прийняті загальними зборами рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання не пізніше 15 календарних днів з дня проведення загальних зборів або завершення строку, встановленого для проведення письмового опитування оприлюднюються шляхом: розміщення на дошках оголошень; інформування в загально будинковому месенжері; відправлення повідомлення на електронну адресу власника.
Позивач вказує, що під час підготовки загальних зборів в електронному часті будинку месенжера «Вайбер» представники ініціативної групи закликали всіх бажаючих висувати кандидатури для обрання у члени правління, у зв'язку з чим висунули свої кандидатури 11 осіб, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
В той же час, 4 кандидатури ( ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ) були безпідставно проігноровані та не включені до переліку кандидатів і не внесені до порядку денного зборів.
На думку позивача, таке вибіркове визначення допущених до виборів кандидатів є необґрунтованим та таким, що не може забезпечити рівні права всіх кандидатів у реалізації права на те, щоб бути обраними до складу статутних органів ОСББ, що суперечить ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Також, на думку позивача, запропонована ініціативною групою і прийнята зборами редакція п. 15 Статуту Об'єднання порушує вимоги ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки не відповідає вимогам п. 15 типової форми статуту, затвердженої наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства №2141 від 27.08.2023.
Зокрема, запропонована редакція передбачає право члена правління на передоручення права брати участь у засіданнях та голосувати, в той час як попередня редакція та затверджена редакція типового статуту забороняє таке право члена правління.
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду із даним позовом про визнання недійсними рішення загальних зборів Об'єднання, оформлене протоколом загальних зборів від 28.05.2024 в частині обрання правління Об'єднання та затвердження нової редакції Статуту Об'єднання.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими учасники справи обґрунтовували свої доводи та заперечення, а саме копії: свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ; договору дарування квартири від 22.01.2013; витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно №94458; статуту Об'єднання в редакції від 18.10.2016; скрін-шотів з месенджеру «Вайбер», електронний носій (USB флеш-накопучувач), судом оглянуто флеш-накопичувач; порівняльної таблиці внесення змін до статуту; протоколу загальних зборів №1/2024 від 28.05.2024; листа №27 від 01.05.2024; звернення (запиту) від 09.09.2024; колективних звернень (запитів) від 11.09.2024 та 30.09.2024; протоколу засідання ініціативної групи №1/24 від 22.01.2024; протоколу засідання ініціативної групи №2/24 від 28.05.2024; листка-опитування від 09.09.2024; запиту (звернення) від 02.04.2025; запиту (звернення) від 30.04.2025; заяв свідків; статуту Об'єднання в редакції від 28.05.2024; протоколу установчих зборів №1 від 18.10.2016; протоколу засідання правління №1 від 17.11.2016, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно із частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Стаття 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлює, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Таким законом є Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.
Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Отже, створення в будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та передача йому функцій з управління багатоквартирним будинком є однією із форми управління багатоквартирним будинком.
30.11.2016 проведено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ», створеного власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Статуту Об'єднання метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Частиною 9 згаданої статті передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься:
затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього;
обрання членів правління об'єднання;
питання про використання спільного майна;
затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;
попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;
визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;
прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;
визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;
визначення обмежень на користування спільним майном;
обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації;
прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Відповідно до частин 13, 14 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (частина 15 статті 10 Закону).
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими (частина 16 статті 10 Закону).
Частиною 17 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Згідно з частинами 18-20, 22, 23 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об'єднання на загальних зборах обирається з числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
За частиною 2 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:
1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;
2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;
3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;
5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;
6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;
7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;
8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону.
Збори співвласників у прийнятих в експлуатацію новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку (частина 4 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах (частина 5 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Частиною 3 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
22.01.2024 відбулося засідання ініціативної групи зі скликання і проведення загальних зборів Об'єднання, результати якого оформлені протоколом №1/24. На засіданні вказаної ініціативної групи прийняли участь співвласники квартир ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , якими було вирішено підготувати та провести загальні збори Об'єднання.
Позивач вказує, що ініціативною групою було поінформовано мешканців та співвласників будинку, що питаннями, які плануються до розгляду на зборах, є:
- обрання нового складу Правління Об'єднання;
- затвердження Статуту Об'єднання у новій редакції;
- визначення способу повідомлення про прийняті зборами рішення.
13.05.2024 на адресу ОСОБА_2 як власника квартири на виконання вимог частини 4 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" було відправлено повідомлення ініціативної групи про проведення загальних зборів будинку, що не заперечується позивачем.
Таким чином суд приходить до висновку, що порушень чинного законодавства України в частині порядку скликання ініціативною групою та проведення загальних зборів Об'єднання 28.05.2024 не відбулося.
Позивач вказує, що внаслідок невключення чотирьох запропонованих кандидатів у члени правління до голосування на зборах відбулося порушення прав власників квартир на обрання до складу статутних органів Об'єднання, передбачене приписами ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Вказані твердження не приймаються судом як обґрунтовані з огляду на наступне.
Так, ініціативна група в розумінні приписів Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» створюється з мешканців будинку з метою скликання загальних зборів та складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
Як було встановлено судом раніше, 22.01.2024 відбулося засідання ініціативної групи зі скликання і проведення загальних зборів Об'єднання, до складу якої увійшли 4 власника квартир у будинку.
Тобто, вказана ініціативна група була утворена з метою підготовки та проведення загальних зборів співвласників.
Питання, які ініціативна група пропонувала включити до порядку денного загальних зборів, були доведені до відома мешканців, що не заперечується учасниками справи.
ОСОБА_1 вказує, що вона висунула свою кандидатуру до переліку осіб, які мають намір бути обраними до складу правління Об'єднання, в загально будинковому чаті месенджера «Вайбер», проте її кандидатуру відхилили без наведення будь-яких причин.
Так, надані на підтвердження викладених обставин скрін-шоти з месенджеру «Вайбер» не можуть бути прийняті в якості належних та допустимих доказів в розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України, оскільки з таких скрін-шотів неможливо встановити дату направлення відповідних повідомлень, а також ідентифікувати осіб, які брали участь у обговоренні.
Також, наданий та долучений до позовної заяви на підтвердження викладених обставин USB флеш-накопичував не можуть бути прийнятий в якості належних та допустимих доказів в розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України, оскільки неможливо встановити автентичність даного відеозапису та відсутності в ньому монтажу.
Інших доказів на підтвердження факту звернення до ініціативної групи щодо висування власної кандидатури на посаду члена правління позивачем суду не надано.
Щодо наданих до суду скрін-шотів з месенджеру «Вайбер» та електронного носія (USB флеш-накопучувач), як доказу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону № 851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).
Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.
Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.
При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.
Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21
Подібна правова позиція також викладена у постановах Касаційного господарського суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19, від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19, від 15.04.2021 у справі № 910/8554/20.
З наявного в матеріалах справи скріншот з застосунку «Viber» неможливо встановити авторів цього листування та кому належать дані телефонні номери, так само як не можливо встановити якого саме змісту накладні, файли яких зазначені у вкладеннях під час листування, та чи вони є автентичними.
Такі обставини унеможливлюють ідентифікацію відправників відповідних повідомлень, а зміст таких документів не захищений від внесення правок та викривлення.
З огляду на такі обставини суд дійшов висновку, що скріншоти із застосунку «Viber», а також електронний носій (USB флеш-накопучувач), надані позивачем, не є належними та допустимими доказами в розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України
Тобто, суд вважає недоведеним факт висування ОСОБА_1 своєї кандидатури на посаду члена правління Об'єднання шляхом доведення до відома такої кандидатури як ініціативної групи, так і інших співвласників будинку
Більш того суд звертає увагу, що згідно приписів чинного законодавства України, ініціативна група утворюється з метою підготовки та проведення загальних зборів, а відтак сама по собі не є органом управління ОСББ, і, відповідно, не може порушити своїми діями чи бездіяльністю прав співвласників (в тому числі, щодо включення чи невключення кандидатів на посади органів управління).
Посилання ОСОБА_1 на порушення її права щодо обрання до складу ревізійної комісії ОСББ не приймаються судом до уваги, оскільки питання обрання членів ревізійної комісії Об'єднання не було предметом розгляду на загальних зборах 28.05.2024.
По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має право:
брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання;
обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання;
знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі;
одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання;
вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства;
одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.
Відповідно до пункту 1 розділу V «Права і обов'язки співвласників» статуту співвласник, зокрема, має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом про ОСББ і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
Тобто, приписами чинного законодавства України та Статуту відповідача кожному співвласнику гарантовано право обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання.
Із письмових заяв по суті позивача вбачається, що ОСОБА_1 під час підготовки та проведення спірних загальних зборів діяла як законний представник співвласниці ОСОБА_2 (її доньки), в тому числі висувала свою кандидатуру на обрання у члени правління і в ревізійну комісію, саме як представник. При цьому, безпідставно не прийнявши кандидатуру ОСОБА_1 ініціативна група відмовила ОСОБА_2 у реалізації права бути обраною до керівних органів ОСББ.
Частиною 1 статті 242 ЦК України передбачено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2021 у справі № № 755/12052/19 виснувала, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (частина друга статті 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - СК України).
Щодо представників та представлення малолітньої особи передбачено приписами глави IV параграфу 2 із зазначенням хто може бути представником малолітньої особи в силу закону.
ОСОБА_1 в силу приписів чинного законодавства України є законним представником ОСОБА_2 , якій на праві власності належить квартира АДРЕСА_4 за договором дарування квартири від 22.01.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В.
Таким чином, як співвласником у багатоквартирному будинку, де створено Об'єднання, так і позивачем у даній справі є саме ОСОБА_2 , а відтак саме їх і належить безумовне право обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання, гарантоване Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом Об'єднання.
В свою чергу, доказів того, що саме ОСОБА_2 як співвласник мала намір реалізувати своє право на обрання до складу правління Об'єднання під час проведення загальних зборів 28.05.2024 матеріали справи не містять і позивачем не надано.
Відтак, твердження ОСОБА_1 про те, що невключення її до складу кандидатів у члени правління ОСББ під час проведення спірних загальних зборів порушило права ОСОБА_2 на обрання до складу статутних органів є безпідставними, оскільки остання жодним чином не довела існування у неї наміру скористатися відповідними правами.
Частиною 6 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників.
Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
У протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника) (частина 7 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Частиною 8 цієї ж статті передбачено, що якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.
Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.
Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.
Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.
Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.
За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.
Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 як співвласник, який не брав участі у голосуванні під час проведення загальних зборів Об'єднання, взяла участь в опитуванні через свого представника - ОСОБА_1 шляхом заповнення листка опитування.
Рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення (частина 11 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Правовідносини у сфері корпоративного управління, що виникають між учасниками юридичних осіб та юридичними особами різних організаційно-правових форм є в цілому подібними, про що додатково свідчить наявність у Цивільному кодексі України загальних норм, що регулюють порядок управління товариством, в тому числі шляхом ухвалення загальними зборами відповідних рішень (статті 97, 98 Цивільного кодексу України). Ці норми поширюються на всі юридичні особи - як підприємницькі, так і непідприємницькі товариства. Подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №922/80/18, від 21.04.2021 у справі №902/1051/19, від 28.07.2021 у справі №918/456/20 (про визнання недійсними рішень загальних зборів).
Отже, за змістом наведених норм вбачається, що, обираючи орган правління (що є виконавчим органом об'єднання) для здійснення керівництва поточної діяльності об'єднання, загальні збори ОСББ реалізують свої права з корпоративного управління об'єднанням.
Тобто обрання складу/припинення повноважень члена/членів правління є виключною компетенцією/правом загальних зборів, яким співвласники багатоквартирного будинку розпоряджаються на власний розсуд з урахуванням вимог статуту та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Така форма захисту фактично є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління об'єднанням. При цьому рішення загальних зборів є остаточними та обов'язками до виконання.
Із протоколу загальних зборів Об'єднання №1/2024, яким затверджено результати зборів від 28.05.2024, вбачається наступне:
- загальна кількість співвласників будинку: 296 осіб;
- загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 15 449,7 кв.м;
- у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 78 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 4 276,79 кв.м;
- у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 93 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 4 799,57 кв.м;
- всього на зборах (з урахуванням опитування) взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 171 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 9 076,36 кв.м.
За питання 2 порядку денного про припинення повноваження (відкликання) всіх членів Правління Обєднання: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та обрання членами Правління Об'єднання: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 голосували:
- «за» - 74 співвласники, що були присутні на зборах та проголосували, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4 083,22 кв.м;
- «проти» - 4 співвласники, що були присутні на зборах та проголосували, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 193,57 кв.м;
- «за» - 90 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4 643,17 кв.м;
- «проти» - 3 співвласники, що проголосували шляхом опитування, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 156,4 кв.м.
Таким чином, «за» проголосували співвласники, яким належать 55 % голосів на загальних зборах, і рішення загальних зборів з даного питання є прийнятим.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Частина 1 ст.16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
Оскільки за результатами голосування на загальних зборах за 2 питання проголосували 55% співвласників ОСББ, то визнання в даному випадку вказаного рішення недійсним може порушити баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ.
Оскільки права одного співвласника ОСББ не можуть превалювати над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, а суд при вирішенні спору повинен уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень позивача про існування підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання від 28.05.2024 щодо обрання складу правління.
Також суд вважає безпідставними твердження позивача про існування підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів щодо затвердження нової редакції Статуту ОСББ з огляду на таке.
На виконання пункту 4 статті 30 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 N 141 було затверджено Типовий статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, в який згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.09.2011 N 180 та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 N 238 були внесені зміни.
Пунктом 15 розділу ІІІ Типового статуту визначено, що кожен член правління має на засіданні правління один голос та не має права передоручати своє право брати участь у засіданнях та голосувати іншим особам.
Аналогічні положення закріплені в п. 15 розділу ІІІ Статуту Об'єднання в редакції від 18.10.2016.
В той же час, в запропонованій та затвердженій новій редакції Статуту Обєднання передбачено положення, що член правління має право передоручати своє право брати участь у засіданнях та голосувати іншим способом.
На думку позивача, даний пункт прямо суперечить типовій формі статуту ОСББ, а відтак, і приписам статті 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об'єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов'язковим.
Тобто, статут не повинен суперечити вимогам законодавства та може містити інші положення, зокрема, щодо порядку участі членів правління в його засіданнях.
В свою чергу, типовий статут є рекомендаційним актом та не має прямої дії, в той час, як Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не заборонено право членів правління ОСББ передоручати своє право брати участь в засіданнях та голосувати іншим способом.
Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №910/6009/22.
З огляду на те, що співвласники можуть конкретизувати умови Типового статуту, суд вважає, що загальні збори, як вищий орган управління об'єднання, мали право вирішувати всі питання, в тому числі і порядок участі членів правління ОСББ у його засіданнях.
За таких обставин, розглянувши позовні вимоги та надані сторонами докази в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів Об'єднання, оформлене протоколом загальних зборів від 28.05.2024 в частині: обрання правління Об'єднання (у складі: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ); затвердження нової редакції Статуту Об'єднання.
Також суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов'язання ініціативної групи організувати нові загальні збори Об'єднання з аналогічним переліком питань, що були внесені на збори від 28.05.2024 із допуском до участі у конкурсі на обрання членів правління ОСББ всіх бажаючих, що висловили бажання бути обраними до правління ОСББ відповідно до прав співвласників згідно закону та визнання недійсними та застосування наслідків недійсності всіх право чинів (рішень) правління ОСББ, що були прийняті в період від 28.05.2024 до дати проведення нових загальних зборів на підставі того, що такі правочини вчинено під впливом помилки, оскільки дані вимоги є похідними від основної вимоги (визнання недійсним рішення), у задоволенні якої судом було відмовлено з викладених підстав.
Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надаючи оцінку іншим доводам позивача судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування заявника, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не впливають на висновки суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 - відмовити повністю.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів ст. ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 04.08.2025, з урахуванням з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА