ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2025Справа № 910/4286/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІТРЕЙД»
про стягнення 561780,67 грн
Без виклику представників сторін
Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІТРЕЙД» про стягнення 561780,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна відповідач, як власник такого майна, став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно. Втім, відповідач у період з 06.04.2021 по 12.12.2022 не сплачував плату за землю. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за період з 06.04.2021 по 12.12.2022 у розмірі 561780,67 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвал, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.04.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно даних відстеження поштового відправлення №0610245578230 вищевказану ухвалу суду відповідачем отримано 17.04.2025.
Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду 08.04.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Втім, відповідач в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з інформаційною довідкою від 03.04.2025 № 420935968 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на Земельній ділянці розташований нежитловий будинок «літ. В» загальною площею 184,9 кв.м, який перебуває у власності ТОВ «ВІДІТРЕЙД» на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку від 05.02.2010 № 91, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.12.2018, номер запису про право власності 44774519 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1729284880000).
Як вбачається з матеріалів справи, Київська міська рада ухвалила рішення від 18.11.2021 № 3652/3693 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІДІТРЕЙД» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування офісної будівлі на вул. Михайлівській, 12 у Шевченківському районі міста Києва».
Згідно з вказаним рішенням вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІДІТРЕЙД» за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0242 га (кадастровий номер 8000000000:82:013:0002) для експлуатації та обслуговування офісної будівлі (код КВЦПЗ - 03.10, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) на вул. Михайлівській, 12 у Шевченківському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 грудня 2018 року, номер запису про право власності 29599958 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), заява ДЦ від 15 червня 2021 року № 72045-005877143-031-03, справа № 714823415).
На підставі цього рішення між Київською міською радою та ТОВ «ВІДІТРЕЙД» укладено договір оренди Земельної ділянки від 13.12.2022 № 568.
Як вбачається з інформаційної довідки від 03.04.2025 № 420934937 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договір оренди Земельної ділянки зареєстровано 13.12.2022, орендодавець - Київська міська рада, орендар - ТОВ «ВІДІТРЕЙД».
Згідно з інформаційною довідкою від 03.04.2025 № 420934937 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником земельної ділянки площею 0,0242 га (кадастровий номер 8000000000:82:013:0002) на вул. Михайлівській, 12 у Шевченківському районі міста Києва.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0007087242021 від 30.06.2021 державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:013:0002 площею 0,0242 га за адресою: вул. Михайлівська, 12 у Шевченківському районі міста Києва, цільове призначення: 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку), проведена 06.04.2021 Відділом в Чуднівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 06.06.2017.
За даними Головного управління ДПС у місті Києві (лист від 15.01.2025 № 1069/5/26-15-04-15-03) відповідач не сплачував плату за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 - 2022 роки стосовно спірної земельної ділянки.
Так, позивачем здійснено та надано суду розрахунок безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельної ділянки у період з 06.04.2021 по 12.12.2022 на суму 561780,67 грн.
Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави майно відшкодовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За приписами статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, адже набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України (тут і надалі - ЗК України у редакції, чинній у період виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Частинами 1 та 2 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам..
Відповідно до пункту в) частини 1 статті 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
За частиною 1 статті 120 ЗК України у разі набуття на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об'єктів до набувача таких об'єктів, без зміни її цільового призначення.
Згідно з абзацом 1 частини 9 статті 120 ЗК України якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Статтею 125 ЗК України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем сформованої земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшує свої доходи, а власник земельної ділянки (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим відповідачем, між сторонами до 13.12.2022 не укладалося жодних договорів оренди зазначеної земельної ділянки та не було зареєстровано відповідне право користування.
Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування (оренди) вказаною земельною ділянкою Товариством у спірний період.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази існування на спірній земельній ділянці нерухомого майна, що перебуває у власності інших осіб.
Так, суд дійшов висновку про те, що відповідач у спірний період користувався земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:82:013:0002, площею 0,0242 га за адресою: вул. Михайлівська, 12 у Шевченківському районі міста Києва), на якій розташоване нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності, без оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.
Спір у справі стосується сформованої земельної ділянки, що має конкретну площу, грошову оцінку.
Суд зазначає, що відповідач здійснюючи фактичне користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,0242 га (кадастровий номер 8000000000:82:013:0002) за адресою: вул. Михайлівська, 12 у Шевченківському районі міста Києва без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відтак, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки - територіальної громади міста Києва в особі Ради, фактично зберіг в себе кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, а тому, відповідно до положень статті 1212 ЦК України, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.
Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.12.2021 № 10927/86-21 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:013:0002 на 2021 рік становить 6303410,60 грн.
Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.02.2022 №1392/86-22 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:013:0002 на 2022 рік становить 6933751,66 грн.
Ставка орендної плати визначається за період 06.04.2021 - 31.12.2021 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 № 24/24; 01.01.2022 - 12.12.2022 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» від 09.12.2021 № 3704/3745, де визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки). До земель з видом цільового призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку), застосовується ставка орендної плати - 5%.
Крім того, суд зазначає, що Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності з 17.03.2022, пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено підпунктом 69.14 такого змісту (у редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023), відповідно до якого за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
На виконання постанови КМУ № 1364 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 22.12.2022 № 309 (набрав чинності з 27.12.2022) затвердило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, з якого вбачається, що в період з 24.02.2022 по 30.04.2022 вся територія міста Києва визначалася як територія активних бойових дій.
З аналізу викладених положень податкового законодавства вбачається, що вони передбачають звільнення від нарахування та сплати юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року.
Отже, у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 відповідач на законодавчій основі був звільнений від обов'язку сплачувати орендну плату за земельну ділянку комунальної форми власності.
Таким чином, позивачем неправомірно заявлено до стягнення безпідставно збережені кошти за період з 01.03.2022 по 12.12.2022.
Отже, вірний розмір безпідставно збережених коштів у формі орендної плати становить 289179,75 грн, з яких: 233139,84 грн нарахованих за період з 06.04.2021 по 31.12.2021 та 56039,91 грн нарахованих за період з 01.01.2022 по 28.02.2022.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Київської міської ради та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 289179,75 грн.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.
З урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІТРЕЙД» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 12-В; ідентифікаційний код 35031870) на користь Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 289179 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч сто сімдесят дев'ять) грн 75 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3470 (три тисячі чотириста сімдесят) грн 16 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 04.08.2025
Суддя Я.В. Маринченко