вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"04" серпня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/779/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., розглянувши матеріали справи
за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород Закарпатської області, в інтересах держави
до відповідача-1 Мукачівської міської ради, м. Мукачево, Закарпатська область,
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-облік-прилад", м.Мукачево Закарпатської області,
відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавки парк", м. Мукачево Закарпатської області,
відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатія інвест", м.Мукачево Закарпатської області,
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування земельних ділянок
Закарпатська обласна прокуратура в інтересах держави звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Мукачівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-облік-прилад", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавки парк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатія інвест", в якому просить:
- визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення шляхом аукціонів № 2370, № 2377, № 2373 від 10.10.2019 та № 2596, № 2600, № 2603, № 2606 від 19.11.2019, які укладені між Мукачівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ-облік-прилад";
- витребувати на користь Мукачівської територіальної громади в особі Мукачівської міської ради з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавки парк" земельні ділянки з кадастровими номерами 2110400000:01:015:0181 площею 0,7670 га, 2110400000:01:015:0182 площею 3,7423 га, 2110400000:01:015:0184 площею 0,1724 га, 2110400000:01:015:0185 площею 0,3826 га, 2110400000:01:015:0231 площею 0,2979 га, 2110400000:01:015:0232 площею 1,0471 га, 2110400000:01:014:0433 площею 0,7634 га, 2110400000:01:014:0434 площею 0,50 га та 2110400000:01:015:0206 площею 1,4693 га;
- витребувати на користь Мукачівської територіальної громади в особі Мукачівської міської ради з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатія інвест" земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:015:0207 площею 1 га.
Позовні вимоги обґрунтовуються обставинами щодо порушення вимог законодавства при відчуженні вказаних земельних ділянок, зокрема вимог частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини 8 статті 128 та частини 1 статті 136 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки стартова ціна їх продажу, а відтак і ціна продажу не відповідали ринковій вартості земельних ділянок.
Прокурор наголошує, що внаслідок продажу зазначених вище земельних ділянок за заниженою вартістю, бюджет територіальної громади міста Мукачево недоотримав грошові кошти у розмірі 89 283 844,14 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/779/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2025 суд постановив залишити позовну заяву Закарпатської обласної прокуратури без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків із наданням експертно-грошової оцінки спірних земельних ділянок, чинної на дату подання позовної заяви, та доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
29.07.2025 за вх.№ 02.3.1-02/6744/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява прокурора на виконання вимог ухвали від 21.07.2025, відповідно до якої прокурор наголошує на недобросовісності відповідачів-3, -4, у зв'язку з чим обов'язок внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна відсутній в разі звернення до суду з позовом на підставі статті 387 ЦК України про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння.
31.07.2025 за вх.№ 02.3.1-02/6822/25 через канцелярію суду надійшла заява представника відповідача-3, в якій останній просить суд у зв'язку з невиконанням прокурором вимог ухвали суду від 21.07.2025 про залишення позовної заяви без руху вважати позовну заяву неподаною та повернути особі, яка її подала.
Так, зі змісту вказаної заяви прокурора вбачається, що прокурором не виконано вимоги ухвали Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2025 про залишення позовної заяви без руху.
Суд розцінює вказану заяву прокурора як заперечення на ухвалу суду від 21.07.2025 про залишення позовної заяви без руху та зазначає наступне.
09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" (далі - Закон № 4292-ІХ), абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до ГПК України, зокрема, до статей 164, 174 ГПК України.
Також, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 ЦК України частиною 5 наступного змісту:
"Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
При цьому Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Даним законом також було доповнено статтю 164 ГПК України частиною 6, згідно з якою у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
З системного аналізу вказаних норм закону, які мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, вбачається, що за наслідками розгляду справи про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд виносить рішення про витребування майна виключно за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. При цьому, приймаючи рішення про витребування майна, суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Перерахування грошових коштів здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Таким чином, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості спірного майна на депозитний рахунок суду є обов'язковою умовою для подальшого розгляду справи про витребування майна у добросовісного набувача. Невчинення таких дій унеможливлює винесення позитивного рішення у справі та, як наслідок, поновлення порушеного права держави або територіальної громади, за захистом якого звернувся прокурор.
Вказані норми є також обов'язковими для застосування у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом № 4292-ІХ.
Фактично, норми, що зобов'язують вносити вартість спірного нерухомого майна на депозитний рахунок суду, мають компенсаційний та забезпечувальний характер, оскільки їхньою метою є захист порушених прав усіх учасників спірних правовідносин, зокрема й добросовісного набувача.
Так, компенсація вартості витребуваного майна матиме місце у випадку задоволення позову та вилучення майна з володіння набувача, який є добросовісним, а позивач (держава або територіальна громада) отримує право зворотної вимоги до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.
Водночас, з метою забезпечення захисту прав добросовісного набувача, закон передбачає, що грошові кошти у розмірі вартості спірного майна мають бути внесені на депозитний рахунок суду, що здійснює розгляд справи, що створює умови для справедливої компенсації при прийнятті судом рішення у справі про задоволення позову.
У рішенні ЄСПЛ у справі "МПП "Фортеця" проти України" зазначено, що необхідність виправити стару "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій органу державної влади. Ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб. У контексті скасування помилково наданого права власності принцип належного урядування може не лише покладати на органи державної влади обов'язок діяти невідкладно при виправленні своєї помилки, але й може також вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або іншого виду відповідного відшкодування.
Відтак суд, відповідно до приписів Закону № 4292-ІХ, очікує від учасників справи, в тому числі й від прокурора, вчинення обов'язкових дій, спрямованих виключно на забезпечення дотримання порядку розгляду справи та захист прав інших учасників справи за наслідками її розгляду.
Суд також враховує, що статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Стаття 1 Першого протоколу містить три чітких норми: "перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.... Ці норми не є окремими, а є пов'язаними між собою. Друга та третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, отже їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі" (див. рішення у справі "Ян та інші проти Німеччини" (Jahn and Others v. Germany).
У разі задоволення позову в цій справі право власності відповідачів-3, -4, які набули спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку, зазнає втручання, яке прирівнюється до "позбавлення" власності в розумінні другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Водночас, принцип законності вимагає від держави створювати такі судові процедури, які б забезпечували необхідні процесуальні гарантії та, відповідно, дозволяли б національним судовим органам ефективно та справедливо вирішувати спори між приватними особами (див. рішення у справі "Совтрансавто Холдінг проти України").
Втручання у право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (див. рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції").
Враховуючи, що за наслідками розгляду цієї справи можливе прийняття судом рішення про витребування спірного майна у набувачів, які можуть бути визнані судом добросовісними, суд обґрунтовано зобов'язав прокурора здійснити передбачені Законом № 4292-ІХ дії з метою забезпечення розгляду справи судом та дотримання балансу інтересів сторін, зокрема шляхом реалізації визначеного новою редакцією статті 390 ЦК України порядку.
Водночас, прокурор зазначає, що обов'язок внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна виникає лише у разі звернення до суду з позовом на підставі статті 388 ЦК України про витребування майна від добросовісного набувача. При цьому, відповідний обов'язок відсутній в разі звернення до суду з позовом на підставі статті 387 ЦК України про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння, яка і визначена підставою заявленого позову.
Однак суд позбавлений можливості встановити добросовісність набувачів на цій стадії розгляду справи, а відтак, оскільки зазначена обставина залишатиметься невизначеною до закінчення розгляду справи та ухвалення судом рішення по суті спору, суд має вжити всіх заходів з метою захисту прав відповідачів-3, - 4, як потенційно добросовісних набувачів.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено відсутність підстав для покладення на нього обов'язку надання суду експертно-грошової оцінки вартості спірного нерухомого майна, здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви, документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Таким чином, прокурором не усунуто недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали від 21.07.2025.
Частиною 4 статті 174 ГПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до частини 6 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Проте, суд звертає увагу, що згідно з частиною 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі наведеного вище, враховуючи неусунення прокурором недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, суд доходить висновку про повернення такої позовної заяви з доданими до неї документами заявнику.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовну заяву Закарпатської обласної прокуратури за вх.№ 02.3.1-05/849/25 від 14.07.2025 вважати неподаною та повернути.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д. Є. Мірошниченко