майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"29" липня 2025 р. Справа № 906/502/25.
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Мухтарова Расіма Ілхамовича (вх.№01-19/86/25 від 11.07.2025) про розстрочку виконання рішення суду
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"
до Фізичної особи - підприємця Мухтарова Расіма Ілхамовича
про стягнення 200 362,44грн
за участю представників сторін:
від позивача (стягувача): Глуховецький О.С., дов. від 01.10.2024 (в режимі відеоконфереції);
від відповідача (боржника): не з'явився;
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.06.2025 по справі №906/502/25 позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Мухтарова Расіма Ілхамовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 50 000,00грн заборгованості за тілом кредиту, 145 070,59грн заборгованості за процентами, 5 291,85грн заборгованості за комісією, 2 422,40грн судового збору, 9 780,00грн витрат на правову допомогу.
11.07.2025 за вх.№01-19/86/25 через систему "Електронний суд" надійшла заява Фізичної особи - підприємця Мухтарова Расіма Ілхамовича про розстрочку виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 24.06.2025 по справі №906/502/25.
Ухвалою від 14.07.2025 суд постановив прийняти до розгляду заяву Фізичної особи - підприємця Мухтарова Расіма Ілхамовича про розстрочку виконання рішення суду (вх.№01-19/86/25 від 11.07.2025); призначити судове засідання для розгляду заяви на 29.07.2025 о 09:30.
14.07.2025 за вх.№8877 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення ТОВ "Бізнес Позика" на заяву про розстрочку виконання рішення суду.
28.07.2025 за вх.№9575 до суду повернулася неврученою ухвала від 14.07.2025, яку суд надсилав відповідачу (боржнику) на адресу, вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з довідкою поштового відділення щодо причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
В судовому засіданні 29.07.2025 представник позивача (стягувача) заперечив проти заяви про розстрочку виконання рішення суду. Повідомив, що останній платіж відповідача був 20 місяців тому.
Відповідач (боржник) в судове засідання не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце засідання суду повідомлявся судом своєчасно та належним чином шляхом надсилання на його адресу ухвали суду від 14.07.2025, яка повернулася до суду неврученою, про що зазначено вище.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду в справі №906/502/25.
Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення у справі №906/502/25, суд встановив наступне.
Відповідно до п.7 ч.3 ст.2, ч.1 ст.18, ст.326 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є принцип обов'язковості судового рішення.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст. 327 ГПК кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст.33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
В обґрунтування поданої заяви відповідач (боржник) посилається на те, що має намір повністю та добровільно погасити борг перед позивачем, проте на даний час не має достатньо грошових коштів для виконання рішення суду шляхом перерахування суми боргу одним платежем. На підтвердження складного фінансового становища надав суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит в електронному вигляді від 09.07.2025). За наведеного, просить суд розстрочити виконання рішення суду від 24.06.2025 по справі №906/502/25 терміном на один рік, зі сплатою одинадцять місяців рівними платежами по 17 724,65грн та зі сплатою дванадцятий місяць 17 724,69грн, починаючи з першого числа першого місяця, який настає за місяцем, у якому винесено судом рішення про розстрочку виконання рішення.
Позивач (стягувач) проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду заперечив, зауваживши у своїх запереченнях від 14.07.2025 на тому, що відповідач протягом 20 місяців (останній платіж і єдиний платіж - 14.11.2023) не здійснює жодних платежів на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором. Термін дії договору закінчився 16.04.2024, і вже 15 місяців відповідачу не нараховуються проценти, а також взагалі не нараховувались жодні штрафні санкції, а відповідач продовжує користуватися кредитними коштами та жодним чином не виконує свої зобов'язання, за весь цей час не здійснив жодного платежу та жодного разу не звернувся до позивача та/або його представника щодо можливості врегулювати заборгованість, що виникла, зокрема і підчас розгляду судової справи №906/502/25. На думку позивача, дії відповідача є недобросовісними та розстрочення виконання судового рішення приведе до затягування його виконання та порушення прав позивача. За наведених обставин, просить відмовити в задоволенні заяви.
Із системного аналізу положень ГПК України вбачається, що задоволення заяв, зокрема, про відстрочку або розстрочку виконання рішення, можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення, враховуючи, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Крім того, наведеними вище нормами ГПК України встановлено, що розстрочка або відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки або відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Оскільки, ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм ГПК України.
Зокрема, за приписами ч.1, 3 ст.13, ст.73, ч.1 ст.74, ст.76-79, ч.1, 2 ст.86 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 24.06.2025 по справі №906/502/25, заявник долучив до заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2024 року по 1 квартал 2025 року (відповідь на запит в електронному вигляді від 09.07.2025).
На думку суду, наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочки виконання рішення суду в розумінні ст.73, 74, 76, 77, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.
Суд зауважує, що сплата відповідачем заборгованості на користь позивача за рішенням суду у даній справі не може ставитись в залежність від фінансових результатів господарської діяльності відповідача, зокрема, скрутне фінансове становище фізичної особи в будь-якому разі не є тією обставиною, яка б давала підстави для розстрочення виконання судового рішення.
Також, вирішуючи питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, суд повинен враховувати інтереси позивача (стягувача), зокрема й категоричну незгоду останнього на надання відповідачу такої відстрочки або розстрочки.
Судом враховано, що позивач (стягувач) у своїх письмових запереченнях заперечив щодо задоволення заяви відповідача (боржника).
Крім того, суд звертає увагу заявника, що останнім не надано жодних гарантій, що рішення суду буде ним виконуватись, зокрема, не обґрунтовано яким чином та за рахунок яких коштів; не надано доказів, які б підтверджували його дійсні наміри щодо вжиття заходів, спрямованих на фактичне виконання рішення протягом зазначеного часу тощо.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Мухтарова Расіма Ілхамовича (вх.№01-19/86/25 від 11.07.2025) про розстрочку виконання рішення суду по справі №906/502/25.
Водночас, зазначене не перешкоджає повторно звернутись до суду із заявою в порядку ст. 331 ГПК України, надавши відповідні докази.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Мухтарова Расіма Ілхамовича (вх.№01-19/86/25 від 11.07.2025) про розстрочку виконання рішення суду у справі №906/502/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено: 04.08.2025.
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1- позивачу в Електронний кабінет
2- представнику позивача - адвокату Глуховецькому О. С. в Електронний кабінет
3- відповідачу (реком. з повід.) РНОКПП НОМЕР_1 та на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2