вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.08.2025м. ДніпроСправа № 904/2798/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Новатек-Україна» м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барнат» Криворізький район, смт. Радушне(з)
про стягнення 3% річних у розмірі 22250грн17коп, інфляційних нарахувань у розмірі 86936грн88коп.
без участі представників сторін
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Новатек-Україна» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барнат» з позовом про стягнення 3% річних у розмірі 16360грн42коп, інфляційних нарахувань у розмірі 60276грн55коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язань з оплати поставленої продукції на підстави договору поставки від 28.06.2024 №28/06-24, укладеного між відповідачем та ТОВ «Торговий Дім «Біоіл»; отримання позивачем права вимоги до відповідача на підставі договору відступлення права вимоги від 02.12.2024 №1/12-24, укладеного між позивачем та ТОВ «Торговий Дім «Біоіл»; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 у справі №904/5368/24.
Позивач вказав, що на підставі договору поставки від 28.06.2024 №28/06-24 (у редакції додаткової угоди від 23.11.224) та специфікацій від 28.06.2024 №1, від 06.07.2024 №2, від 14.08.2024 №3, від 17.08.2024 №4, укладених між відповідачем та ТОВ «Торговий Дім «Біоіл», відповідач отримав продукцію вартістю 2976038грн відповідно до видаткових накладних від 28.06.2024 №4, від 06.07.2024 №9, від 14.08.2024 №42, від 17.08.2024 №44 та товарно-транспортних накладних від 28.06.2024 №Р28/06/24, від 05.07.2024 №Р05/07/24, від 13.08.2024 №Р13/08/24-1, від 17.08.2024 №Р17/08/24-1. Платіжними інструкціями від 11.08.2024 №380 на суму 511911грн, від 12.08.2024 №381 на суму 173229грн, від 16.08.2024 №383 на суму 300380грн відповідач сплатив на користь постачальника (ТОВ «Торговий Дім «Біоіл») суму в розмірі 985520грн. Розмір суми боргу становив 1990518грн.
Позивач повідомив про укладення між ТОВ «Торговий Дім «Біоіл» та ТОВ «Торговий дім «Новатек-Україна» договору відступлення права вимоги від 02.12.2024 №1/12-24, згідно з яким первісний кредитор (ТОВ «Торговий Дім «Біоіл») повністю відступив, а новий кредитор (ТОВ «Торговий дім «Новатек-Україна») повністю набув усі без виключення права вимоги та інші права, що належать первісному кредитору на момент укладення цього договору та/або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору поставки від 28.06.2024 №28/06-24, специфікацій до нього, укладеним між первісним кредитором та ТОВ «Барнат».
Позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 у справі №904/5368/24 суд задовольнив позовні вимоги ТОВ Торговий дім «Новатек-Україна» до ТОВ «Барнат» та присудив до стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 1990518грн, пеню у розмірі 279836грн22коп за період 08.07.2024 по 17.02.2025, 3% річних у розмірі 33721грн91коп за період з 08.07.2024 по 17.02.2025, інфляційні втрати у розмірі 160812грн31коп за період липень 2024року - січень 2025року.
Позивач повідомив, що станом на момент звернення до суду сума боргу з оплати вартості поставленого товару за видатковими накладними від 28.06.2024 №4, від 06.07.2024 №9, від 14.08.2024 №42, від 17.08.2024 №44 не сплачена.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 16360грн42коп за період 01.02.2025 - 28.05.2025 та інфляційні нарахування у розмірі 60276грн55коп за період лютий - квітень 2025року.
Позивач повідомив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 суд залишив позов без руху та запропонував позивачу усунути недоліки.
На адресу суду 02.06.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 05.06.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 05.06.20255 о 21:14. Відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 23.06.205 включно.
Станом на момент вирішення спору відзив на адресу суду не надходив.
На адресу суду 03.07.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Позивач повідомив про нарахування на підставі статті 625 Цивільного кодексу України до стягнення 3% річних у розмірі 22250грн17коп. за період 18.02.2025 - 03.07.2025 та інфляційних нарахувань у розмірі 86936грн88коп. за період лютий - травень 2025року.
Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою від 05.06.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог від 03.07.2025 надійшла в межах встановленого процесуального строку, суд приймає її до розгляду. Таким чином предметом розгляду є позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 22250грн17коп, інфляційних нарахувань у розмірі 86936грн88коп.
На адресу суду 03.07.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про повернення судового збору у розмірі 605грн60коп у зв'язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На адресу суду 03.07.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про нову адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Новатек-Україна» (ідентифікаційний код: 42234439; місцезнаходження: 61009, Харківська область, м. Харків, вул. Силікатна, буд. 5).
На адресу суду 04.07.2025 надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання позивача в порядку ч.10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач просив суд при ухваленні рішення по справі №904/2798/25, зазначити в ньому про нарахування 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України до моменту фактичного (повного) виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Барнат» рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 у справі №904/5368/24 та у справі №904/2798/25.
На адресу суду 04.07.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000грн.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач відзив на позовну заяву до суду не надавав, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Біоіл» (далі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барнат» (далі - покупець) укладено договір поставки від 28.06.2024 №28/06-24 (далі - договір від 28.06.2024).
Пунктами 1.1, 1.2 договору від 28.06.2024 встановлено, що в порядку і на умовах визначених договором, постачальник зобов'язується поставити покупцеві нафтопродукти (далі - продукція), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити продукцію згідно умов договору.
Номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки постачання, умови та строки оплати продукції визначаються в Специфікаціях, котрі після їх підписання сторонами, стають невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору від 28.06.2024 продукція постачається постачальником покупцеві партіями. Умови, базис, строки постачання кожної партії продукції узгоджуються сторонами додатково у специфікаціях до договору. Під партією продукції розуміється найменування та кількість продукції, яка поставляється по одній товарно-транспортній накладній.
Підпунктами 3.4.3, 3.4.6 пункту 3.4 договору від 28.06.2024 визначено, що датою виконання зобов'язання по постачанню продукції автомобільним транспортом постачальника (датою постачання) вважається дата проставляння штампу і підпису представника покупця (вантажоодержувача) на екземплярах товарно-транспортної накладної, підтверджуючої прийом продукції в пункті призначення.
При постачанні продукції автомобільним транспортом право власності, а також ризики випадкової загибелі та/або псування продукції переходять від постачальника до покупця у момент виконання постачальником зобов'язання по передачі продукції покупцеві (вантажоодержувачеві) в залежності від базису постачання.
Згідно з пунктом 4.1 договору від 28.06.2024 ціна за одиницю виміру продукції, загальна вартість, строки та порядок оплати кожної партії продукції, що поставляється за договором, погоджується сторонами в окремих специфікація до договору.
Відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1 договору від 28.06.2024, якщо сторонами обрано 100% передплату як форму розрахунку за продукцію, то відвантаження продукції відбувається лише в повністю оплаченому, на день відвантаження, обсязі. У випадку недостатності коштів на розрахунковому рахунку постачальника для відвантаження продукції в повному обсязі відповідно до відвантажувальної заявки покупця, відвантаження продукції відбувається у 100% оплачених обсягах. При цьому претензії покупця щодо обсягу поставки не приймаються.
Пунктом 4.6 договору від 28.06.2024 передбачено, що покупець проводить оплату продукції шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або за іншими вказаними ним реквізитами на умовах та в строки, передбачені відповідною специфікацією, однак у будь-якому разі не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної на продукцію. Датою перерахування коштів вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника
У пункті 10.1. договору від 28.06.2024 (у редакції додаткової угоди від 23.11.2024 №1) зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.03.2024, а в частині розрахунків між сторонами - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. У випадку, якщо жодна із сторін, не менш як за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору, не повідомить іншу сторону про свій намір припинити його дію, договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік. Кількість таких подовжень необмежена.
У специфікації №1 від 28.06.2024 постачальник та покупець узгодили поставку бітуму дорожнього марки 70/100 у кількості 24,040 тон, за ціною 1 тонна вартістю - 32775грн з ПДВ. Умови оплати продукції: 100% оплата, яка здійснюється покупцем протягом 5 днів з моменту тримання рахунку від постачальника.
На виконання договору від 28.06.2024 постачальник 28.06.2024 поставив покупцеві товар на суму 787911грн, що підтверджується видатковою накладною №4 від 28.06.2024, ТТН №Р28/06/24 від 28.06.2024 та виставив рахунок на оплату №6 від 28.06.2024.
У специфікації №2 від 06.07.2024 постачальник та покупець узгодили поставку бітуму дорожнього марки 70/100 у кількості 24,680 тон, за ціною 1 тонна вартістю - 32775грн з ПДВ. Умови оплати продукції: 100% оплата, яка здійснюється покупцем протягом 5 днів з моменту тримання рахунку від постачальника.
На виконання договору від 28.06.2024 постачальник 06.07.2024 поставив покупцеві товар на суму 808887грн, що підтверджується видатковою накладною №9 від 06.07.2024, ТТН №Р05/07/24 від 05.07.2024 та виставив рахунок на оплату №4 від 06.07.2024.
У специфікації №3 від 14.08.2024 постачальник та покупець узгодили поставку бітуму дорожнього марки 70/100 у кількості 23,180тон, за ціною 1 тонна вартістю - 29000грн з ПДВ. Умови оплати продукції: 100% оплата, яка здійснюється покупцем протягом 5 днів з моменту тримання рахунку від постачальника.
На виконання договору від 28.06.2024 постачальник 14.08.2024 поставив покупцеві товар на суму 672220грн, що підтверджується видатковою накладною №42 від 14.08.2024, ТТН №Р13/08/24-1 від 13.08.2024 та виставив рахунок на оплату №36 від 14.08.2024.
У специфікації №4 від 17.08.2024 постачальник та покупець узгодили поставку бітуму дорожнього марки 70/100 у кількості 24,380 тон, за ціною 1 тонна вартістю - 29000грн з ПДВ. Умови оплати продукції: 100% оплата, яка здійснюється покупцем протягом 5 днів з моменту тримання рахунку від постачальника.
На виконання договору від 28.06.2024 постачальник 17.08.2024 поставив покупцеві товар на суму 707020грн, що підтверджується видатковою накладною №44 від 17.08.2024, ТТН №Р17/08/24-1 від 17.08.2024 та виставив рахунок на оплату №38 від 17.08.2024.
У свою чергу, покупець перерахував постачальнику кошти на загальну суму 985520грн, що підтверджується платіжними інструкціями:
- від 11.08.2024 №380 на суму 511911грн з призначенням платежу: за бітум, згідно рахунку №4 від 28.06.2024 , у т.ч. ПДВ 20% - 85318грн50коп;
- від 12.08.2024 №381 на суму 173229грн з призначенням платежу: за бітум, згідно рахунку №4 від 28.06.2024, у т.ч. ПДВ 20% - 28871грн50коп;
- від 16.08.2024 №383 на суму 300380грн з призначенням платежу: за бітум, згідно рахунку №9 від 06.07.2024, у т.ч. ПДВ 20% - 50063грн33коп.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Біоіл» (далі первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Новатек-Україна» (далі - новий кредитор) укладений договір відступлення права вимоги від 02.12.2024 №1/12-24 (далі - договір від 02.12.2024).
Відповідно до п. 1 договору від 02.12.2024, в порядку та на умовах визначених договором, первісний кредитор повністю відступив, а новий кредитор повністю набув усі без виключення права вимоги та інші права, що належать первісному кредитору на момент укладення договору та/або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору поставки №28/06-24 від 28.06.2024, специфікацій до нього (далі - основне зобов'язання), укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю “Барнат» (далі - боржник).
Пунктом 4 договору від 02.12.2024 визначено, що сторони з урахуванням умов викладених в пункті 1 договору погодили право вимоги всіх без винятку сум право на отримання яких виникло або може виникнути в майбутньому на підставі основного зобов'язання, рішення суду, виконавчих проваджень (зокрема, витрати в межах виконавчих проваджень, витрати на професійну правничу допомогу, тощо), які виникли або можуть виникнути в майбутньому та які так чи інакше стосуються основного зобов'язання.
Зазначене право вимоги також включає в себе право вимоги (стягнення) всіх без винятку сум за основним зобов'язанням у тому числі основну заборгованість, неустойку (штраф/пеня), інфляційні витрати та 3% річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та/чи іншого роду матеріальної та моральної відповідальності, та/чи компенсацій, та/чи збитків за невиконання або неналежне виконання боржником своїх зобов'язань перед первісним кредитором за основним зобов'язанням.
Пунктом 6 договору від 02.12.2024 передбачено, що сторони дійшли взаємної згоди про те, що права вимоги первісного кредитора переходить до нового кредитора з моменту підписання договору та отримання оригіналів всіх документів, визначених у пункті 1 договору за актом приймання-передачі.
Згідно з пунктом 8 договору від 02.12.2024 первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору.
Пунктом 11 договору від 02.12.2024 встановлено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Між первісним кредитором та новим кредитором підписаний акт від 02.12.2024 №1 приймання-передачі документів. Відповідно до пункту 1 цього акту первісний кредитор повністю передав, а новий кредитор повністю прийняв оригінали усіх документів, що стосуються основного зобов'язання за переліком, наведеним в акті.
Первісний кредитор направив на адресу боржника засобами поштового зв'язку 03.12.2024 повідомлення про відступлення права вимоги.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 у справі №904/5368/24, яке набрало законної сили 01.04.2025, суд задовольнив позовні вимоги та присудив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барнат» на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Новатек-Україна» основний борг у розмірі 1990518грн, пеню у розмірі 279836грн22коп за період 08.07.2024-17.02.2025, 3% річних у розмірі 33721грн91коп за період 08.07.2024 - 17.02.2025, інфляційні втрати у розмірі 160812грн31коп за період липень 2024року - січень 2025року та судовий збір у розмірі 29578грн66коп.
На виконання рішення Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/5368/24 був виданий 02.04.2025 наказ про примусове виконання.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною відкрито виконавче провадження №77706123 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2025 №904/5368/24 про стягнення з ТОВ «Барнат» на користь ТОВ «Торговий дім «Новатек-Україна» основного боргу у розмірі 1990518грн, пені у розмірі 279836грн22коп, 3% річних у розмірі 33721грн91коп, інфляційних втрат у розмірі 160812грн31коп. та судового збору у розмірі 29578грн66коп.
Позивач повідомив, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 у справі №904/5368/24 відповідачем (боржником) не виконане.
Посилаючись на те, що відповідач не сплатив вартість товару на загальну суму 1990518грн за договором від 28.06.2024, встановлену рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 у справі №904/5368/24, позивач заявив до стягнення:
- 3% річних у розмірі 22250грн17коп за період 18.02.2025 - 03.07.2025;
- інфляційні втрати у розмірі 86936грн88коп. за період лютий - травень 2025року.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем не виконане зобов'язання з погашення суми боргу в розмірі 1990518грн за договором договору поставки від 28.06.2024 №28/06-24, укладеного між відповідачем та ТОВ “Торговий Дім “Біоіл», у зв'язку з отриманням позивачем права вимоги до відповідача на підставі договору відступлення права вимоги від 02.12.2024 №1/12-24, укладеного між позивачем та ТОВ “Торговий Дім “Біоіл», присудженої до стягнення рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 04.03.2025 у справі №904/5368/24.
Відповідач до матеріалів справи не надав докази припинення відповідного зобов'язання перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб.
Суд перевірив складені позивачем розрахунок 3% річних та розрахунок інфляційної складової. Розрахунки є арифметично правильним та відповідають вимогам чинного законодавства.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 22250грн17коп. та інфляційних втрат в розмірі 86936грн88коп, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
Позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 22250грн17коп. за період 18.02.2025 - 03.07.2025 та інфляційних втрат у розмірі 86936грн88коп. за період лютий - травень 2025року є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про нарахування 3% річних на залишок боргу у відповідності до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України до моменту фактичного (повного) виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Барнат» рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 у справі №904/5368/24 та у справі №904/2798/25, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Тобто суд, який приймає рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Предметом розгляду у справі №904/2798/25 є вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 22250грн17коп. та інфляційних втрат у розмірі 86936грн88коп.
Вимоги про стягнення суми боргу, за порушення строків сплати якої нараховані та заявлені вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрату у цій справі, були предметом розгляду у справі №904/5368/24.
Норми частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України не передбачають підстав зазначення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання іншого рішення суду про стягнення суми боргу.
Тому суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про застосування положень частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При розгляді питання щодо наявності підстав для застосування коефіцієнту 0,8 суд враховує правову позицією, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Позов був сформований в системі “Електронний суд», тому наявні підстави для застосування положень частини 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) при розрахунку суми судового збору.
Платіжною інструкцією від 02.06.2025 №294 позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028грн.
З огляду на заявлений розмір позовних вимог, належний розмір судового збору дорівнює 2422грн40коп. (3028грн х 0,8).
Таким чином при зверненні до суду з позовом позивач сплатив надлишково суму судового збору у розмірі 605грн60коп.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На адресу суду 03.07.2025 надійшло клопотання позивача про повернення судового збору з Державного бюджету.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 2422грн40коп.
Позивач заявив про стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 12000грн.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач додав до матеріалів справи копії: договору про надання правничої допомоги від 06.12.2024 №06/12; додаткової угоди №1 від 26.05.2025 до договору про надання правничої допомоги від 06.12.2024 №06/12; рахунку на оплату від 04.07.2025 №1/7 на суму 12000грн; акту від 04.07.20256 №2 приймання-передачі правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги від 06.12.2024 №06/12; детального опису наданої правничої допомоги та розрахунок її витрат.
Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Новатек-Україна» у справі здійснював адвокат Каблучко Дмитро Олегович на підставі ордеру серія ВІ №1263911 від 09.12.2024.
Між адвокатом Каблучком Дмитром Олеговичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Новатек-Україна» (далі - клієнт) укладений договір про надання правничої допомоги №06/12 від 06.12.2024 (далі - договір від 06.12.2024).
Відповідно до пункту 1.1 договору від 06.12.2024 адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту щодо стягнення заборгованості (у тому числі неустойки, інфляційних та 3% річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України) за договором поставки №28/06-24 від 28.06.2024, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Барнат», включаючи підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості, усіх інших необхідних процесуальних документів в процесі розгляду позовної заяви та участі в судових засіданнях.
Згідно з пунктом 5.1 договору від 06.12.2024 сторони погодили фіксований розмір гонорару адвокату за підготовку позовної заяви та її розгляд в суді першої інстанції у розмірі 218000грн, який оплачується клієнтом протягом 30 робочих днів з дня ухвалення рішення суду.
Пунктом 6.3 договору від 06.12.2024 передбачено, що надання правничої допомоги підтверджується актом приймання-передачі наданої правничої допомоги, підписаної сторонами протягом 3 календарних днів від дня фактичного надання адвокатом правничої допомоги клієнту та оплати клієнтом гонорару.
У пункті 8.1 договору від 06.12.2024 зазначено, що договір укладений строком на 1 календарний рік, який набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 06.12.2025 включно.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 26.05.2025 №1 до договору від 06.12.2024 сторони домовились про те, що адвокат бере на себе зобов'язання надати необхідну правничу допомогу клієнту щодо нарахування та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барнат» в судовому порядку індексу інфляції та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, у зв'язку з неналежним виконанням ним своїх зобов'язань в частині погашення (сплати) заборгованості, що присуджена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 по справі №904/5368/24, а також складання інших процесуальних документів по судовій справі.
Згідно з пунктом 2 додаткової угоди від 26.05.2025 №1 до договору від 06.12.2024 сторони домовились про те, що розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги визначеної в п.1 додаткової угоди від 26.05.2025 №1 є фіксованим та становить 12000грн, який оплачується клієнтом протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня ухвалення рішення судом.
У підписаному акті від 04.07.2025 №2 приймання-передачі наданої правничої допомоги зазначено, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правничу допомогу:
- складання позовної заяви (разом із деталізованим розрахунком сум нарахування інфляційних та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України) та подання її через Електронний суд до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення із Товариства і обмеженою відповідальністю «Барнат» на користь клієнта інфляційних нарахувань та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України;
- складання та подання через Електронний сул по справі №904/2798/25 заяви про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог;
- складання та подання через Електронний суд по справі №904/2798/25, заяви про повернення судового збору;
- складання та подання через Електронний суд по справі №904/2798/25 повідомлення в порядку ч. 7 ст. 120 ГПК України;
- складання та подання через Електронний суд по справі №904/2798/25 клопотання в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України;
- складання та подання через Електронний суд по справі №904/2798/25 заяви про стягнення з Товариства і обмеженою відповідальністю «Барнат» на користь клієнта витрат на професійну правничу допомогу разом із доказами її обґрунтування.
Пунктом 2 акту від 04.07.2025 №2 приймання-передачі наданої правничої допомоги визначено, що гонорар адвоката за актом, зважаючи при цьому на положення п. 2 Додаткової угоди №1, є фіксованим та становить 12000грн, який сплачується клієнтом протягом 30 робочих днів з дня ухвалення рішення судом.
Відповідно до Детального опису наданої правничої допомоги та розрахунок її витрат адвокатом Каблучком Дмитром Олеговичем надана Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Новатек-Україна» наступна професійна правнича допомога:
- складання позовної заяви (разом із деталізованим розрахунком сум нарахування інфляційних та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України) та подання її через Електронний суд до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення із Товариства і обмеженою відповідальністю «Барнат» на користь клієнта інфляційних нарахувань та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України - 3 год;
- складання та подання через Електронний сул по справі №904/2798/25 заяви про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог- 1год.30хв;
- складання та подання через Електронний суд по справі №904/2798/25, заяви про повернення судового збору-30хв;
- складання та подання через Електронний суд по справі №904/2798/25 повідомлення в порядку ч. 7 ст. 120 ГПК України-20хв;
- складання та подання через Електронний суд по справі №904/2798/25 клопотання в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України-40хв;
- складання та подання через Електронний суд по справі №904/2798/25 заяви про стягнення з Товариства і обмеженою відповідальністю «Барнат» на користь клієнта витрат на професійну правничу допомогу разом із доказами її обґрунтування-1год.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі “Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з “гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Також суд виходить з того, що ЄСПЛ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)) присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України так і у частинах п'ятій-сьомій статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, Верховний Суд дійшов висновків, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме - пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень під час розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/5368/24 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Новатек-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барнат» про стягнення суми боргу у розмірі 1990518грн, пені у розмірі 279836грн22коп за період 08.07.2024-17.02.2025, 3% річних у розмірі 33721грн91коп за період 08.07.2024 - 17.02.2025, інфляційних втрат у розмірі 160812грн31коп за період липень 2024року - січень 2025року представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Новатек-Україна» також здійснював адвокат Каблучко Дмитро Олегович. Таким чином правова позиція позивача у спірних правовідносинах вже є сформованою.
Категорія справ про стягнення донарахованих сум 3% річних та інфляційних втрат не є складною та не потребує додаткового часу на ознайомлення з судовою практикою та підготовку відповідних процесуальних рішень.
Врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, враховуючи розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов до висновку не розподіляти витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 2000грн. Суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10000грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу залишається на позивачеві.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Новатек-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Барнат» про 3% річних в розмірі 22250грн17коп. та інфляційних втрат в розмірі 86936грн88коп. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Барнат» (ідентифікаційний код: 37272378; місцезнаходження: 53081, Дніпропетровська область, смт. Радушне(з), Нікопольське шосе, буд. 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Новатек-Україна» (ідентифікаційний код: 42234439; місцезнаходження: 61009, Харківська область, м. Харків, вул. Силікатна, буд. 5) 3% річних в розмірі 22250грн17коп, інфляційні втрати в розмірі 86936грн88коп, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422грн40коп.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Новатек-Україна» (ідентифікаційний код: 42234439; місцезнаходження: 61009, Харківська область, м. Харків, вул. Силікатна, буд. 5) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 605грн60коп, сплаченого платіжною інструкцією від 02.06.2025 №294.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова