вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2593/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.
та представників:
від позивача: Гурський В.С. - адвокат
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Іванково", с. Теплівка Кам'янського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод", м. Верхівцеве Дніпропетровської області
про стягнення 379 421,77 грн.
Селянське (фермерське) господарство "Іванково" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Іванково" заборгованості в сумі 379421,77 грн, з яких: 362850,06 грн - основний борг, 3727,75 грн - 3% річних, 12843,96 грн - інфляційні втрати.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань з оплати послуг перевезення, наданих йому у жовтні-листопаді 2024 року за договором на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом № ВПАТ-035-ВОЕЗ від 11.09.2023.
Ухвалою суду від 23.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом представників сторін у підготовче засідання, призначене на 19.06.2025; сторонам встановлені процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
За результатом підготовчого засідання останнє було відкладено на 08.07.2025.
08.07.2025 позивач подав через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС додаткові пояснення по суті спору.
У підготовче засідання, призначене на 08.07.2025, представник відповідача не з'явився, відзиву на позов не подав, про дату, час і місце засідання суду був повідомлений належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету, що підтверджується наявною у справі довідкою (а.с. 64).
Ухвалою суду від 08.07.2025 закрито підготовче провадження у справі й призначено справу до судового розгляду по суті на 22.07.2025 о 15:00 год.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив (а.с. 77).
За вказаних обставин та відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у засідання суду представника відповідача не перешкоджає подальшому руху справи за його відсутності.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 22.07.2025 представник позивача надав пояснення по суті спору.
За наслідком судового засідання 22.07.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Селянським (фермерським) господарством "Іванково" (далі - перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (далі - замовник, відповідач) укладено договір від 11.09.2023 № ВПАТ-035-ВОЕЗ на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору перевізник зобов'язується протягом усього строку дії цього договору за завданнями замовника в обумовлені сторонами строки приймати довірений йому замовником вантаж, доставляти цей вантаж власним автомобільним транспортом до пункту призначення та видавати його визначеній замовником особі, яка має право на одержання такого вантажу, а замовник зобов'язується оплачувати належним чином надані перевізником послуги.
Перевізник здійснює перевезення вантажів на підставі письмової або усної заявки замовника, в якій визначається вся необхідна для виконання умов цього договору інформація, а саме: найменування замовника; найменування та реквізити вантажовідправника; найменування та реквізити вантажоодержувача; інформація про вантаж (найменування, характеристика, кількість, об'єм, пакування тощо); адреса, дата та час (години) місць завантаження і розвантаження вантажу; вартість послуги (п. 2.1 договору).
Надання послуг за цим договором фіксується двостороннім актом виконаних робіт (послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, підписується уповноваженими представниками перевізника й замовника, засвідчується печатками сторін та повинен містити наступну інформацію: найменування перевізника та замовника; вантажовідправника та вантажоодержувача; інформація про перевезений вантаж; дата і маршрут перевезення; інформація про транспортний засіб; вартість перевезення (п. 4.1 договору).
Загальна сума цього договору складається із сум вартостей підписаних обома сторонами актів виконаних робіт (послуг) (п. 4.2 договору).
Вартість послуг з перевезення узгоджується сторонами при оформленні заявки на перевезення до початку перевезення вантажів. Якщо вартість перевезення, визначена перевізником під час оформлення заявки не влаштовує замовника, останній має право відмовитися від погодженої заявки до початку перевезення (п. 4.3 договору).
Послуги вважаються виконаними належним чином, якщо вантаж доставлено відповідно до умов, узгоджених сторонами у відповідній заявці (п. 4.4 договору).
Факт надання послуги з перевезення підтверджується: документами, що підтверджують передавання вантажу від вантажовідправника перевізнику, передавання вантажу перевізником вантажоодержувачу згідно з чинним законодавством України, товарно-транспортною накладною, актом виконаних робіт (послуг) (п. 4.5 договору).
Замовник оплачує вартість послуг з перевезення на підставі виставленого перевізником рахунка-фактури протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання замовником від перевізника належним чином оформлених документів згідно з пунктом 4.5 цього договору. При здійсненні оплати замовник має право вартість послуг за рахунком-фактурою зменшити на суми заборгованості перевізника перед замовником відповідно до пунктів 5.3, 5.4.1 цього договору (п. 4.6 договору).
Підставою для виставлення рахунка-фактури є дані підписаного сторонами акта виконаних робіт (послуг), відмітки замовника у супровідних документах, а також акти, складені для підтвердження фактів, які можуть бути підставою для покладення на перевізника матеріальної відповідальності (п. 4.7 договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до договору, а у випадках не врегульованих умовами договору - згідно з чинним законодавством України. Сторони відшкодовують одна одній збитки, заподіяні неналежним виконанням своїх зобов'язань за цим договором (п. 5.1 договору).
Укладений сторонами договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2024 року. Строк дії цього договору автоматично продовжується до 31 числа грудня наступного календарного року, якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення (п. 9.1 договору).
На виконання зобов'язань за договором позивач протягом жовтня-листопада 2024 року (далі - спірний період) надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 363531,18 грн, що підтверджується належним чином підписаними й скріпленими печатками сторін актами надання послуг: № 225 від 23.10.2024 на суму 93955,62 грн; № 226 від 26.10.2024 на суму 48215,04 грн; № 227 від 27.10.2024 на суму 47216,40 грн; № 228 від 29.10.2024 на суму 22565,76 грн; № 230 від 04.11.2024 на суму 22513,20 грн; № 238 від 06.11.2024 на суму 49283,76 грн; № 239 від 10.11.2024 на суму 49721,76 грн; № 240 від 13.11.2024 на суму 8742,72 грн; № 241 від 14.11.2024 на суму 21316,92 грн (а.с. 12 - 14, 16, 19 - 21, 23-24; далі - спірні акти).
Фактичне перевезення вантажу й доставка його відповідачу підтверджується товарно-транспортними накладними, наявними у справі (а.с. 12 - 15, 17 - 25).
Для оплати наданих послуг позивачем були виставлені відповідачу рахунки на відповідні суми (а.с. 26 - 30).
Відповідач рахунків не оплатив, що й стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з виконанням сторонами своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За змістом частини першої статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Частиною першою статті 919 цього Кодексу передбачено, що доставка вантажу до пункту призначення здійснюється перевізником у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків у розумний строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Позивач свої зобов'язання з перевезення вантажу за договором у спірний період виконав належним чином, що підтверджується підписаними сторонами актами, товарно-транспортними накладними на загальну суму 363531,18 грн. Однак, із вказаної суми позивачем заявлено до стягнення 362850,06 грн, що менше на 681,12 грн за рахунок стягнення за актом № 239 від 10.11.2024 не повної суми послуг - 49721,76 грн, а її частини - 49040,64 грн, що є правом позивача (49721,76 - 49040,64 = 681,12; 363531,18 - 362850,06 = 681,12).
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З 1 квітня 2023 року в Україні система переказів функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022, що означає - здійснювати міжбанківські платіжні операції можна в будь-який час, не чекаючи ранку чи закінчення вихідних (четверта версія Системи електронних платежів НБУ - СЕП-4). Після запровадження СЕП-4 (після 01.04.2023) в Україні скасовано поняття "банківський день", тобто міжбанківські перекази можуть бути отримані навіть у вихідні чи святкові дні, ввечері та вночі. Попередня версія СЕП надсилала банківські платежі, здійснені ввечері, на ранок наступного дня, а у вихідні - в перший робочий день.
Тож з урахуванням наведеного та положень статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків, оплата відповідачем отриманих протягом спірного періоду послуг із перевезення вантажу мала бути виконана в такі строки: за актом № 225 від 23.10.2024 на суму 93955,62 грн - не пізніше 30.10.2024; за актом № 226 від 26.10.2024 на суму 48215,04 грн - не пізніше 02.11.2024; за актом № 227 від 27.10.2024 на суму 47216,40 грн - не пізніше 03.11.2024; за актом № 228 від 29.10.2024 на суму 22565,76 грн - не пізніше 05.11.2024; за актом № 230 від 04.11.2024 на суму 22513,20 грн - не пізніше 11.11.2024; за актом № 238 від 06.11.2024 на суму 49283,76 грн - не пізніше 13.11.2024; за актом № 239 від 10.11.2024 на суму 49040,64 грн - не пізніше 17.11.2024; за актом № 240 від 13.11.2024 на суму 8742,72 грн - не пізніше 20.11.2024; за актом № 241 від 14.11.2024 на суму 21316,92 грн - не пізніше 21.11.2024.
Докази оплати відсутні. Строк оплати є таким, що настав.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
За таких обставин заявлені позивачем вимоги про стягнення основного боргу в сумі 362850,06 грн є законними й обґрунтованими.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписом статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 3727,75 грн розраховані за період з 30.12.2024 по 03.05.2025 із заборгованості в сумі 362850,06 грн.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку помилок не виявлено.
Розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат у загальній сумі 12843,96 грн здійснений із заборгованості в сумі 362850,06 грн за період з грудня 2024 року по лютий 2025 року.
Щодо порядку розрахунку інфляційних втрат суд зазначає таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
За результатом перевірки розрахунку інфляційні втрати із заборгованості в сумі 362850,06 грн за період з грудня 2024 року по лютий 2025 року, з урахуванням індексів інфляції: грудень 2024 року - 101,4%, січень 2025 року - 101,2%, лютий 2025 року - 100,8%, становлять 12473,82 грн.
Відтак законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 379051,63 грн, з яких: 362850,06 грн - основний борг, 3727,75 грн - 3% річних, 12473,82 грн - інфляційні втрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору в сумі 4548,62 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (379051,63х4553,06/379421,77 = 4548,62).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд
Позов Селянського (фермерського) господарства "Іванково" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" про стягнення 379 421,77 грн, з яких: 362850,06 грн - основний борг, 3727,75 грн - 3% річних, 12843,96 грн - інфляційні втрати - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (ідентифікаційний код 36933660; місцезнаходження: 51660, Дніпропетровська обл., Кам'янський р-н, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50-А) на користь Селянського (фермерського) господарства "Іванково" (ідентифікаційний код 21901641; місцезнаходження: 52323, Дніпропетровська обл., Кам'янський р-н, с. Теплівка, вул. Благодатна, буд. 4) основний борг у сумі 362850,06 грн, 3% річних у сумі 3727,75 грн, інфляційні втрати в сумі 12473,82 грн, судовий збір у сумі 4548,62 грн.
У решті позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05.08.2025.
Суддя І.І. Колісник