07.07.2025 року м.Дніпро Справа № 912/1190/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: Макарчук Л.Л., представник;
від відповідача: Ямковий В.І., представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" на додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2024 року у справі №912/1190/24 (суддя Бестаченко О.Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг"
до Фермерського господарства "АСК"
про стягнення 978 312,99 грн,-
До господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" (з врахуванням уточненої позовної заяви), яка містить вимоги до Фермерського господарство "АСК" про стягнення пені за прострочення поставки товару, штрафу, інфляційних та 3% річних, з покладення на відповідача судових витрат.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2024 року у даній справі позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Фермерського господарства "АСК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" 6 115, 66 грн інфляційного збільшення та 2 490, 46 грн - 3% річних, а також 103,31 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
Представник відповідача в судовому засіданні повідомив суд про подання доказів про понесені судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат відповідача витрати на професійну правничу допомогу складають 97 500,00 грн.
26.09.2024 року до господарського суду від Фермерського господарства "АСК" надійшло клопотання від 25.09.2024 року № б/н про стягнення судових витрат, в якому відповідач просив стягнути з позивача 96 642,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2024 року у даній справі клопотання Фермерського господарства "АСК" від 25.09.2024 року про стягнення судових витрат задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" на користь Фермерського господарства "АСК" судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 32 214,00 грн; у задоволенні іншої частини клопотання Фермерського господарства "АСК" від 25.09.2024 року про стягнення судових витрат відмовлено.
Не погоджуючись з додатковим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати в частині стягнення з ТОВ "Явкино Холдинг" на користь ФГ "АСК" витрат на правничу (правову) допомогу адвоката в розмірі 32 241,00 грн і прийняти в цій частині нове рішення, яким повністю відмовити ФГ "АСК" у задоволенні вимог про стягнення з ТОВ "Явкино Холдинг" судових витрат на правничу (правову) допомогу адвоката. В іншій частині додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2024 у справі №912/1190/24 скаржник просить залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що представником ФГ "АСК" адвокатом Ямковим В.І. не подано до суду першої інстанції належного розрахунку правової допомоги, з якого можна було б визначити час і вартість наданої правової допомоги відповідачу.
При цьому, адвокатом не подано до суду доказів (обґрунтування) не аби якого значення справи для ФГ "АСК", у тому числі, що результат вирішення даної справи якимось чином впливає/може вплинути на репутацію ФГ "АСК" або щодо публічного інтересу до даної справи.
На переконання скаржника, визначені адвокатом витрати є явно надуманими, непропорційними до предмета спору, неспівмірними зі складністю виконаної адвокатом роботи (наданими послугами) та не відповідають критерію розумності, що вказує на необґрунтованість цих витрат, їх невідповідність ст. 129 ГПК України.
На думку ТОВ "Явкино Холдинг", наведені обставини вказують, що розмір витрат ФГ "АСК" на оплату правничих послуг представника (адвоката) у даній справі (32 214,00 грн) є значно перебільшеним (нерозумним), непропорційним до предмета спору, необґрунтованим та неспівмірним до критеріїв, визначених частиною четвертою статті 126 ГПК України.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Відповідно до частини третьої статті 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.05.2025 року на 16:50 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2025 року розгляд справи відкладено на 19.05.2025 року о 9:40 год., у зв'язку з запланованою відпусткою доповідача по даній справі та неможливістю розгляду справи у раніше визначену дату.
У судовому засіданні 19.05.2025 року оголошено перерву на 29.05.2025 року на 17:30 год.
Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2025 року призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 912/1190/24 (41742) у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Паруснікова Ю.Б. та визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Чередко А.Є.
У судовому засіданні 19.05.2025 року оголошено перерву на 12.06.2025 року на 11:30 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2025 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.07.2025 року о 09:45 год у зв'язку з відпусткою судді Верхогляд Т.А
У судовому засіданні 07.07.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій та другій статті 126 цього ж Кодексу визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту першого частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову па (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Згідно із частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частин четвертої та шостої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Застосовуючи цю норму, Верховний Суд неодноразово зазначав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Принцип у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Колегія суддів виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частини четверта-шоста, сьома та дев'ята статті 129 ГПК України також визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Як зазначалося вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою- сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись вказаними нормами права відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити й оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру й обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, згідно із статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 року у справі № 927/153/22).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі №910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 року у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 року у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 року у справі № 910/19865/21 зазначено, що Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Судом встановлено, що Фермерське господарство "АСК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про розподіл судових витрат, згідно якої просило стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 96 642,00 грн.
До матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 10.06.2024 року, підписаний адвокатом, фізичною особою-підприємцем Ямковим В.І. (адвокат/виконавець) та Фермерським господарством "АСК" (а.с. 196-197 том 1).
За змістом вказаного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, в свою чергу замовник зобов'язується оплатити зазначені юридичні послуги на умовах договору.
Розділом 2 договору передбачено, що виконавець бере на себе виконання наступної правничої допомоги:
а) підготовка відзиву, інших заяв по суті та з процесуальних питань, клопотань, апеляційних та касаційних скарг до судів усіх інстанцій у зв'язку з розглядом справи № 912/1190/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино холдинг" до Фермерського господарства "АСК" про стягнення 978 312,99 грн;
б) вивчення документів та інших доказів, збір доказів, надання правових консультацій з питань, що стосуються розгляду вказаної справи;
в) представництво у встановленому порядку інтересів замовника в усіх судах усіх інстанцій при розгляді вищевказаної справи.
За умовами розділу 3 договору замовник зобов'язується:
а) своєчасно забезпечувати виконавця всім необхідним для виконання даних їй доручень, передбачених даним договором, у тому числі документами в потрібній кількості примірників, нормативними актами, що регулюють діяльність замовника, канцелярським приладдям, транспортними засобами тощо;
б) оплачувати витрати виконавця, необхідні для виконання доручень замовника;
г) оплачувати послуги виконавця у розмірі і в термін, передбачені розділом 4 цього договору.
Відповідно до умов розділу 4 договору за виконану виконавцем роботу замовник перераховує на поточний рахунок виконавця гонорар за правничу допомогу та надані юридичні послуги в наступному порядку та розмірах:
- за збирання доказів, вивчення документів, складання відзиву на позов, заперечень - в сумі 50 000,00 грн без ПДВ;
- за підготовку інших заяв з процесуальних питань та участь у розгляді справи в суді першої інстанції - в сумі 45 00,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 24.09.2024 року за договором про надання правничої допомоги від 10.06.2024 року№ 10/06-24 виконавець надав замовнику, а замовник прийняв наступну професійну правничу допомогу (юридичні послуги) за період з 10.06.2024 по 24.09.2024 у господарській справі № 912/1190/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" до Фермерського господарства "АСК" про стягнення 978 312,99 грн, яка перебуває в провадженні господарського суду Кіровоградської області, в обсязі та на умовах, передбачених договором про надання правничої допомоги № 10/06-24 від 10.06.2020, а саме:
- ознайомлення з електронними копіями матеріалів справи, вивчення позовної заяви;
- збирання та вивчення доказів щодо спростування позовних вимог та інших документів про взаємовідносини сторін у справі;
- вивчення судової практики, консультування замовника та погодження правової позиції по справі;
- складання відзиву на позов на 17 арк;
- ознайомлення з відповіддю на відзив;
- складання заперечень на відповідь на відзив на позов на 13 арк;
на суму 50 000,00 грн без ПДВ.
- підготовка клопотання про участь представника відповідача в судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;
- ознайомлення з додатковими поясненнями позивача на заперечення відповідача;
- складання пояснень на додаткові пояснення позивача на заперечення відповідача на 13 арк.;
- підготовка заяви про стягнення (розподіл) судових витрат;
- участь у розгляді справи в суді першої інстанції у підготовчих судових засіданнях 26.06.2024, 15.07.2024;
- участь у розгляді справи в суді першої інстанції у судових засіданнях з розгляду справи по суті 26.08.2024, 11.09.2024, 23.09.2024, на суму 47 500,00 грн без ПДВ.
Разом надано професійну правничу допомогу (юридичні послуги) на загальну суму 97 500,00 грн без ПДВ (а.с. 195 том 1).
Вказані в п. 1 цього акта послуги надані виконавцем належним чином та прийняті замовником без зауважень в повному обсязі. Жодна зі сторін не має одна до одної претензій щодо якості та обсягу наданих послуг.
Також судом першої інстанції було враховано участь представника відповідача, адвоката Ямкового В.І., у чотирьох засіданнях суду - 26.06.2024 року, 15.07.2024 року, 11.09.2024 року та 23.09.2024. року Судове засідання 26.08.2024 року у справі № 912/1190/24 не відбулось, оскільки протягом часу, визначеного судом для його проведення, зокрема, починаючи з 11:39 год у Кіровоградській області тривала повітряна тривога.
Крім того, в матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги від 10.06.2024 року серія АЕ № 1283577.
Фермерське господарство "АСК" відповідно до платіжної інструкції від 12.06.2024 року № 1927 сплатило адвокату Ямковому В.І. 97 500,00 грн (а.с. 73 том 1).
Вирішуючи, чи є розмір стягнутих судом першої інстанції витрат на правову (правничу) допомогу обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, з урахуванням складності та значення справи для сторін, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Позовна заява у справі не охоплює значного обсягу дослідження нормативно-правової бази; вивчення широкого обсягу документів; не вимагає дослідження значного обсягу судової практики. За своєю суттю та змістом дана справа є не складною, є типовою, розмір заявлених вимог не є значним.
Отже, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правову (правничу) допомогу у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених вищезгаданими приписами Господарського процесуального кодексу України, враховуючи заперечення відповідача, обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, враховуючи критерій розумності розміру витрат, з огляду на конкретні обставини справи та фактичності і неминучості (необхідності), колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді першої інстанції, у розмірі 32 214, 00 грн.
Доводи скаржника щодо відсутності належно розрахунку правової допомоги не приймаються судом до уваги, оскільки такий розрахунок міститься в самому клопотанні відповідача про стягнення судових витрат.
Щодо доводів скаржника про неспівмірність понесених витрат колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції врахував заперечення відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат і вказав суму до стягнення з урахуванням пропорційності задоволених вимог.
Отже, апеляційна скарга не спростовує висновки оскаржуваного додаткового рішення та не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 269 ГПК України).
Враховуючи наведене, додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2024 року у справі №912/1190/24 не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2024 року у справі №912/1190/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена у повному обсязі 05.08.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко