Постанова від 25.06.2025 по справі 904/3064/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3064/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024

у справі № 904/3064/23

за позовом ОСОБА_1

до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі"

про визнання недійсними пунктів статуту та рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом і просить суд:

- визнати недійсним абзац 1 п. 10 розділу III “Допускається проведення Загальних зборів членів АСОЦІАЦІЇ шляхом заочного голосування (опитування). Таке опитування власників проводиться протягом 15 календарних днів з дати прийняття рішення про проведення заочного голосування (опитування)» Статуту Асоціації “ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ “ЗОЛОТІ КЛЮЧІ», який затверджений Протоколом №1 від 31.03.2018 року Загальних зборів Асоціації “Власників житлових будинків “Золоті ключі»;

- визнати протиправним та скасувати рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 06/01/2020 загальних зборів членів Асоціації від 06.01.2020 року та протоколом № 27/12/21 загальних зборів членів Асоціації від 27.12.2021 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 у справі № 904/3064/23 позов ОСОБА_1 до Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі» - задоволено частково.

Визнано недійсним абзац 1 п. 10 розділу III Статуту Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" “Допускається проведення Загальних зборів членів АСОЦІАЦІЇ шляхом заочного голосування (опитування). Таке опитування власників проводиться протягом 15 календарних днів з дати прийняття рішення про проведення заочного голосування (опитування)» Статуту Асоціації “ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ “ЗОЛОТІ КЛЮЧІ», який затверджений Протоколом №1 від 31.03.2018 року Загальних зборів Асоціації “Власників житлових будинків «Золоті ключі».

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн. Судовий збір у розмірі 5 368, 00 залишено за позивачем. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн залишено за відповідачем.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 у справі № 904/3064/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову у визнанні протиправним та скасуванні рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 27/15/21 загальних зборів членів Асоціації від 27.12.2021 року та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, при неправильному застосуванні норма матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- висновок суду першої інстанції, що процедура голосування під час загальних зборів згідно протоколу № 27/12/21 від 27.12.2021 р. відповідає вимогам статті 10 Закону щодо порядку проведення письмового опитування не відповідає встановленим обставинам справи і суперечить наявним в справі доказам;

- до переліку «власників», що мають право голосу і становлять 100% голосів, всупереч положенням закону і Статуту включені особи (96- «будівництво»; 46- «консервація»), так звані власники об'єктів не завершених будівництвом та не введених в експлуатацію, отже тих, які не є власниками, які мають право голосу в розумінні закону;

- реєстри домоволодінь, є недопустимим доказом визначення кількості голосів власників;

- в матеріалах справі відсутні належні та допустимі докази, що визначають межі «ареалу компактного проживання «Золоті ключі», а також докази наявності права власності у власників житлових будинків та власників нежитлових приміщень, що мають право брати участь у голосуванні згідно положень Статут Асоціації, що становить 100% голосів, отже неможливо визначити достатність голосів «ЗА» прийняття рішень з усіх питань порядку денного, що в свою чергу є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів з усіх питань порядку денного.

- судом не враховано, що відшкодування витрат на правову допомогу відповідно до ст. 126 ГПКУ можливе лише у випадку понесення стороною таких витрат на оплату правової допомоги адвоката, а не ФОП та за умови надання необхідних доказів підтверджуючих надання такої допомоги.

Крім того, не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 року у справі №904/3064/23 та виключити з мотивувальної частини рішення наступний текст: «Відтак, вказуючи у позові про те, що ОСОБА_1 є власницею будинку в межах житлового масиву «Золоті ключі» та є співвласницею спільного майна Асоціації, позивачка визнає свою приналежність до асоціації. Матеріалами справи також підтверджується, що позивачка з 05.02.2021 є власницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що входить до житлового масиву «Золоті ключі». Тобто позивачка має усі права та обов'язки, які визначені Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом відповідача». В іншій частині залишити рішення без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- суд першої інстанції приходить до помилкових висновків з приводу того, що ОСОБА_1 має приналежність до Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі», як учасник, член чи співвласник даної Асоціації. На момент створення Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі», житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 не існувало, відповідно ОСОБА_1 не могла набути статус члена Асоціації як власник майна в момент створення Асоціації. ОСОБА_1 , як власник житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 з письмовою заявою про вступ до Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» не зверталась;

- на території смт. Слобожанське така адміністративно-територіальна одиниця з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відсутня;

- Асоціація не має із ОСОБА_1 у спільній власності жодного майна, що притаманно Асоціації згідно положень закону. ОСОБА_1 не може вважатись членом Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі», ані в силу Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ані в силу статуту Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі», оскільки житловий будинок, належний їй на праві приватної власності і не має відношення до майна Асоціації;

- згідно з відомостями наявними в державному реєстрі кількість членів Асоціації не може перебільшувати 83 особи. ОСОБА_1 ніяким чином не пов'язана з Асоціацією, не набула та не могла набути статус члена (учасника). ОСОБА_1 не має ніякої приналежності до Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі», як учасник, член чи співвласник даної Асоціації.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 у справі № 904/3064/23. Об'єднано апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 у справі № 904/3064/23 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 у справі №904/3064/23.

Щодо права ОСОБА_2 на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 року у справі № 904/3064/23, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 знаходиться в шлюбі з ОСОБА_1 з 14.11.2008 року.

ОСОБА_1 є власницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Державна реєстрація права власності на житловий будинок була здійснена 05.02.2021 р.

Згідно вимог ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вимогами статті 61 Сімейного кодексу України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя

Відповідно, оскільки право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 було набуте під час шлюбу та такий належить на право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За приписами ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Отже, положення Статуту Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" та рішень їх загальних зборів, які оскаржуються ОСОБА_1 , також впливають і на права та інтереси ОСОБА_2 як її чоловіка та співвласника житлового будинку.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду та результат їх вирішення судом.

31.07.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

08.08.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій вона підтримала доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, наголосила на наявності підстав для її задоволенні.

04.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в якому просить скаргу залишити без задоволення, а судове рішення в оскаржуваній частині - без змін.

27.05.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшли додаткові письмові пояснення, в яких він підтримав доводи своєї апеляційної скарги, наполягав на необхідності її задоволення.

20.06.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він заперечив проти задоволення апеляційних скарг та просив приєднати до матеріалів цієї справи в якості доказу: - лист арбітражного керуючого Горба Володимира Андрійовича - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна-Канада» від 06.05.2025 року вих.№01-20/15; - дозвіл Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна-Канада» на приєднання до розподільних мереж водопроводу та господарсько-побутової каналізації мкр “Золоті Ключі» від 14.04.2024 вих.№149.

25.06.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від позивачки надійшли додаткові письмові пояснення у справі, в яких вона підтримала доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, заперечивши проти залучення поданих Асоціацією «Власників житлових будинків «Золоті Ключі» доказів.

Апеляційний суд зауважує, що згідно ч. 2 та 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду, в постановах від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 24.11.2021 у справі № 915/954/20, сформувалася стала судова практика при вирішенні подібних питань, відповідно до якої: «така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Враховуючи вищевикладене, Асоціацією фактично подано до суду новий доказ - лист арбітражного керуючого Горба Володимира Андрійовича - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна-Канада» вих.№01-20/15, який датований 06.05.2025, тобто після прийняття рішення судом першої інстанції (14.05.2024), що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки такому доказу. Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення судом першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 918/329/18, від 18.06.2019 у справі № 904/3582/18, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 26.09.2023 у справі №910/4490/22).

Щодо поданого заявником додаткового доказу - дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна-Канада» на приєднання до розподільних мереж водопроводу та господарсько-побутової каналізації мкр “Золоті Ключі» від 14.04.2024 вих.№149, слід зазначити, що як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема: подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Учасники справи зобов'язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).

Згідно ч. 5 ст. 80 ГПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

За ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Наведені положення передбачаються наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об'єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) (правовий висновок, наведений в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14).

Відповідно до правового висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - позивача).

Отже, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції. В той же час, процесуальне законодавство допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак, є неприйнятною ситуація, коли сторона просить долучити до матеріалів справи нові докази лише з підстав її необізнаності щодо необхідності подання усіх наявних в неї доказів чи її суб'єктивної позиції щодо недоречності їх подання. Тим більше не може вважатися поважною причиною те, що суд не вимагав подання певних доказів, оскільки господарський процес побудований на принципах диспозитивності та змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому останні повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та надавати суду усі наявні у них докази, якими обґрунтовуються їх вимоги та заперечення, разом із першими заявами по суті справи, повідомляти про їх відсутність, неможливість надання, вживати всіх заходів щодо їх отримання, в тому числі через суд.

Прийняття судом до розгляду несвоєчасно поданих доказів без поважних на те причин, а лише через неналежну підготовку сторони щодо судового розгляду справи та недобросовісне здійснення нею своїх процесуальних прав та обов'язків, порушує імперативні норми Господарського процесуального кодексу України та унеможливлює дотримання принципу рівності учасників справи і неупередженості суду.

До того ж, як передбачено ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, (яким відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів), яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У даній справі заявником не обґрунтовано належним чином неможливість надання згаданого доказу в суді першої інстанції в межах процесуальних строків, що свідчить про відсутність об'єктивних перешкод для вчинення відповідної процесуальної дії на певному етапі та винятковість такого випадку.

Поміж іншого, за приписами ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зважаючи на викладене, не є аргументованою необхідність подання доказів на спростування обставин, які не були та не є предметом судового розгляду, не стосуються предмету даного спору та підстав позову, тому колегією суддів відхиляється клопотання про долучення нових доказів.

В судовому засіданні 25.06.2025 приймали участь представники позивача (апелянта), Ісаєва Д.О. (апелянта) та відповідача.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Представник позивача (апелянта) просив суд апеляційну скаргу задовольнити, судове рішення в оскаржуваній частині щодо відмови у позові скасувати та прийняти нове - про повне задоволення позовних вимог та відмову у стягненні з позивача витрат на правничу допомогу.

Представники Ісаєва Д.О. (апелянта) підтримали доводи та вимоги його апеляційної скарги, наголосили на наявності підстав для її задоволення - зміни мотивувальної частини судового рішення.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційних скарг, в тому числі з підстав, викладених у відзивах, наполягав на необхідності залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Асоціація «Власників житлових будинків «Золоті Ключі» зареєстрована 04.06.2009 за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Бульварна, буд 1\1, має організаційно - правову форму 510 - асоціація, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т. 1, арк.с. 28).

31.03.2018 Загальними зборами Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі» відповідно до Протоколу №1 затверджено Статут Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі» у новій редакції (т. 1, арк.с. 29).

Пунктом 1 розділу І статуту передбачено, що Асоціація "Власників житлових будинків "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ", є об'єднанням власників житлових будинків та власників нежитлових приміщень, які розташовані в межах вулиць ареалу компактного проживання "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" на території смт Слобожанське Дніпропетровської області, яке створено відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Асоціація є юридичною особою. Асоціація є непідприємницьким товариством і не має на меті отримання прибутку.

Асоціація діє відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та статуту (п. 2 розділу І статуту).

Асоціація у своїй діяльності користується правами, визначеними статтями 16, 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", та має обов'язки, передбачені статтею 18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (п. 3 розділу І статуту).

Асоціація набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (п. 4 розділу І статуту).

У п.1 розділу ІІ статуту встановлено, що основною метою створення Асоціації є:

- забезпечення і захист прав власників житлових будинків та власників нежитлових приміщень ареалу компактного проживання "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, дотримання ними своїх обов'язків;

- обслуговування об'єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання елементів благоустрою, обладнання, інженерної інфраструктури;

- належне утримання та використання інженерних систем, обладнання, об'єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, об'єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання;

- справедливий розподіл між власниками житлових будинків та власниками нежитлових приміщень ареалу компактного проживання "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області витрат на обслуговування, утримання, використання та ремонт інженерних систем, обладнання, об'єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, об'єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання;

-забезпечення комфортних та безпечних умов проживання на території ареалу компактного проживання;

-реалізація принципів самоорганізації (саморегулювання) і відповідальності Асоціації;

- належне утримання та використання спільного майна власників житлових будинків та власниками нежитлових приміщень;

- забезпечення дотримання власниками житлових будинків та власниками нежитлових приміщень ареалу компактного проживання своїх обов'язків (зокрема обов'язків щодо своєчасної та повної оплати внесків і платежів в розмірах, установлених загальними зборами Асоціації);

- забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Асоціація є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між власниками житлових будинків та власниками нежитлових приміщень. Господарче забезпечення діяльності асоціації може здійснюватися власними силами асоціації (шляхом самозабезпечення) або залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання (п.2 розділу ІІ статуту).

У п. 2 розділу ІІІ статуту вказано, що вищим органом управління Асоціації є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності Асоціації.

Загальні збори скликаються і проводяться правлінням АСОЦІАЦІЇ або ініціативною групою з не менш як трьох власників житлових будинків, власників нежитлових приміщень.

Правління (ініціативна група) не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів здійснює письмове повідомлення про проведення загальних зборів вручає кожному власнику під розписку або направляє засобами електронного зв'язку або засобами телефонного зв'язку (в тому числі шляхом надсилання SMS повідомлень) або рекомендованим листом на адресу належного йому будинку або нежитлового приміщення, розташованого в ареалі компактного проживання «Золоті ключі» смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області.

У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце, дата і час проведення зборів, проект порядку денного.

Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. (п.5 розділу ІІІ статуту)

На загальних зборах від одного домоволодіння з правом голосу може брати участь одна особа (власник/співвласник житлового або нежитлового будинку), яка має один голос незалежно від кількості проживаючих в цьому домоволодінні чи кількості власників/співвласників цього володіння. У разі, якщо в одному домоволодінні є кілька окремих квартир - то від однієї квартири на загальних зборах з правом голосу може брати участь одна особа, яка має один голос незалежно від кількості проживаючих в цій квартирі чи кількості власників/співвласників цієї квартири.

Представник від домоволодіння (квартири) під час голосування має один голос незалежно від площі земельної ділянки домоволодіння чи площі будинку (квартири, нежитлового приміщення), що перебувають у його власності.

Одна особа може бути представником від кількох домоволодінь (квартир) (п.7 статуту).

Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів власників.

Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти») (п.8 розділу ІІІ статуту).

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрана кількість голосів «за» або «проти», встановлена пунктом 8 цього розділу ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед власників, які не голосували на загальних зборах.

Письмове опитування власників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідна кількість голосів «за» не набрана, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані власниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п.9 розділу ІІІ статуту).

Допускається проведення Загальних зборів членів АСОЦІАЦІЇ шляхом заочного голосування (опитування). Таке опитування власників проводиться протягом 15 календарних днів з дати прийняття рішення про проведення заочного голосування (опитування).

Рішення про проведення письмового опитування власників приймає Правління АСОЦІАЦІЇ, яке затверджує перелік питань для розгляду в порядку опитування та проекти рішень з цих питань. Протягом десяти календарних днів зазначене рішення Правління, перелік питань зборів та проекти рішень з цих питань вручаються гід розпис уповноваженим особам виконавчих органів управління членів Асоціації, а також розміщуються на дошці оголошень за місцем знаходження виконавчого органу управління Асоціації. (п.10 розділу ІІІ статуту)

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх власників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (п.11 розділу ІІІ статуту).

Рішення правління приймається більшістю голосів від загальної кількості членів правління, обраних на Зборах в порядку п. 13 Статуту цього розділу (за виключенням членів які вийшли із складу Правління), якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів АСОЦІАЦІ.

Кожен член правління має на засіданні правління один голос та не має права передоручати своє право брати участь у засіданнях та голосувати іншим особам.

Веде засідання правління голова правління, а в разі відсутності голови - його заступник, У разі відсутності голови правління та його заступника, засідання правління веде один із членів правління, обраний головуючим простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів правління.

Рішення правління викладаються у протоколі засідання правління із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування («за» або «проти»), засвідченого власноручним підписом. Протокол засідання Правління Асоціації оформляється та підписується Головою Правління в строк не більше 7 діб (п.16 розділу ІІІ статуту).

ОСОБА_1 є власником житлового будинку на праві власності з 05.02.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 арк.с. 16).

16 грудня 2019 року відбулось засідання правління Асоціації "ВЖБ Золоті Ключі".

Протоколом №18 засідання Правління Асоціації "ВЖБ Золоті Ключі" від 16 грудня 2019 року було вирішено визначити наступний порядок денний, за який усі проголосували одностайно:

Питання порядку денного:

1. Питання бюджету на 2020-2021 рік.

2. Прийняття рішення щодо організації голосування за бюджет на 2020-2021 рік та положення про ревізійну комісію. Затвердження складу комісії, з підрахунку голосів та затвердження опитувального листа.

На засіданні правління присутні члени Правління у кількості 8 (вісім) осіб, у відповідності до пункту 15 розділу III Статуту Асоціації, Правління є правомочним та кількість присутніх є достатньою для прийняття рішень з порядку денного.

По першому питанню голосували «за» - 8 осіб, «проти» - 0, «утримався» - 0.

Вирішили:

Затвердити наступний запропонований робочою групою варіант проекту Бюджету на 2020-2021 рік із передачею його на остаточне затвердження Загальним зборам:

Затвердити Кошторис витрат, його складові на 2020-2021 р.р. в сумі: 5'449'800,00 грн.

Затвердити Порядок нарахування та сплати щомісячного обов'язкового внеску до Кошторису витрат 2020-2021 р.р.

Затвердити розмір внеску для категорії' будинків "житловий" і "будівництво" - 1'038,00 грн./міс.;

Категорії будинків "консервація будівництва" внесок нараховується з урахуванням коефіцієнта 0,5 та складає - 520,00 грн. щомісячно;

Категорії будинків "Таунхаус" внесок нараховується з урахуванням коефіцієнта 0,75 та складає - 780,00 грн. щомісячно.

По другому питанню голосували «за» - 8 осіб, «проти» - 0, «утримався» - 0.

Вирішили:

1. Провести Загальні збори власників шляхом заочного голосування (опитування)

2. Поставити на голосування в опитувальному листі наступне запитання:

Затвердити Кошторис витрат, його складові на 2020-2021 р.р. в сумі: 5'449'800,00 грн.

Затвердити Порядок нарахування та сплати щомісячного обов'язкового внеску до

Кошторису витрат 2020-2021 р.р.

Затвердити розмір внеску для категорії будинків "житловий" і "будівництво" -1'038,00

грн./міс;

Категорії будинків "консервація будівництва" внесок нараховується з урахуванням

коефіцієнта 0,5 та складає - 520,00 грн. щомісячно;

Категорії будинків "Таунхаус" внесок нараховується з урахуванням коефіцієнта 0,75 та

складає - 780,00 грн. щомісячно.

3. Включити до опитувального листа проект Положення про ревізійну комісію для затвердження його Загальними зборами

4. Затвердити опитувальний лист (додається).

5. Обрати лічильну комісію з письмового опитування у складі трьох осіб, із наступним персональним складом: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

6. Опублікувати дане рішення протягом 10-и днів відповідно до вимог Статуту Асоціації, а опитування провести протягом 15-ти днів з дня прийняття цього рішення.

7. Доручити Керуючій справами Асоціації організувати проведення заочного голосування (опитування) з вищезазначених питань.

05.01.2020 Протоколом № 2 Лічильної комісії про підсумки голосування на Загальних зборах членів АСОЦІАЦІЇ "ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ", проведених шляхом заочного голосування (опитування) затверджено кошторис та порядок нарахування та сплати щомісячного обов'язкового внеску та затверджено запропонований проект положення про ревізійну комісію.

Голосування відбувалось у відповідності до пункту 10 розділу III Статуту Асоціації - заочне голосування (опитування) шляхом письмового опитування Власників.

Члени комісії встановили, що всього в голосуванні можуть прийняти участь 404 власників домоволодінь, а всього в письмовому опитуванні прийняли участь 299 власників, було опрацьовано 299 бюлетенів (листів опитування).

Відповідно до п. 8 розділу III Статуту АВЖБ «Золоті ключі»: Рішення про визначення переліку та розмір внесків і платежів власників вважаться прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх власників. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості власників.

В результаті письмового опитування були встановлено такі результати голосування:

По першому питанню:

Затвердити Кошторис витрат, його складові на 2020-2021 р.р. в сумі: 5'449'800,00 грн. Затвердити

Порядок нарахування та сплати щомісячного обов'язкового внеску до Кошторису витрат 2020-2021 р.р.

Затвердити розмір внеску для категорії будинків "житловий" і "будівництво" - 1'038,00 грн./міс; категорії будинків "консервація будівництва" внесок нараховується з урахуванням коефіцієнта 0,5 та складає - 520,00 грн. щомісячно; категорії будинків "Таунхаус" внесок нараховується з урахуванням коефіцієнта 0,75 та складає - 780,00 грн, щомісячно.

За - 282 Проти - 11 Утримались - 6.

По другому питанню:

Затверджено запропонований проект положення про ревізійну комісію.

За - 287 Проти - 4 Утримались - 8.

Додатки:

1. Бюлетені у кількості - 299 шт.

06.01.2020 загальними зборами членів Асоціації "Власників житлових будинків "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" прийнято рішення, оформлене протоколом №06/01/2020 від 06.01.2020. (арк.с.43).

На вирішення членів Асоціації було поставлено такі питання:

1. БЮДЖЕТ. ЗАТВЕРДЖЕННЯ РОЗМІРУ ВНЕСКУ ДЛЯ ЖИТЕЛІВ.

Затвердити наступний запропонований робочою групою варіант проекту Бюджету на 2020-2021 р.р. із передачею його на остаточне затвердження Загальним зборам:

Затвердити Кошторис витрат, його складові на 2020-2021 р.р. в сумі: 5'449'800,00 грн.

Затвердити Порядок нарахування та сплати щомісячного обов?язкового внеску до Кошторису витрат 2020-2021 р.р.

Затвердити розмір внеску для категорії будинків "житловий" і "будівництво" - 1'038,00 грн./ мс.;

Категорії будинків "консервація будівництва" внесок нараховується з урахування коефіцієнта 0,5 та складає - 520,00 грн. щомісячно;

2. ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕВІЗІЙНУ КОМІСІЮ.

З 16 по 30 грудня 2019 року (15 днів) у відповідності до положень пункту 10, Розділу III Статуту Асоціації проводилося голосування членів Асоціації, шляхом заочного голосування (опитування).

Після проведення голосування до роботи приступила лічильна комісія, якою після підрахунку голосів з опитувальних листів, було складено Протокол Nє2 від 05.01.2020 року про підрахунок голосів. Даний протокол, разом із оригіналами бюлетенів (листів опитування) 06 січня 2020 року було передано Секретарю Асоціації Василенку О.В.

Так лічильною комісією було встановлено наступні результати голосування.

Так згідно протоколу лічильної комісії Nє2 по пункту 1 бюлетеню письмового опитування

«Затвердження бюджету (кошторису) на 2020-2021 роки. Затвердження розміру щомісячного внеску» встановлено такі результати:

За 282 Проти 11 Утримались 6.

Рішення прийнято.

ВИРІШИЛИ:

Затвердити Кошторис витрат, його складові на 2020-2021 р.р. в сумі: 5'449 800,00 грн.

Затвердити Порядок нарахування та сплати щомісячного обов?язкового внеску до Кошторису витрат 2020-2021 р.р.

Затвердити розмір внеску для категорії будинків "житловий" і "будівництво" - 1'038,00 грн./ міс.;

категорії будинків "консервація будівництва" внесок нараховується з урахуванням коефіцієнта 0,5 та складає -520,00 грн. щомісячно;

категорії будинків "таунхаус" внесок нараховується з урахуванням коефіцієнта 0,75 та складає - 780,00 грн. щомісячно.

Згідно протоколу лічильної комісії Nє2 по пункту 2 бюлетеню письмового опитування

«Затвердження положення про ревізійну комісію» встановлено такі результати:

За 287 Проти 4 Утримались 8.

Рішення прийнято.

ВИРІШИЛИ:

Затвердити положення про ревізійну комісію (додається).

Додатки до протоколу:

1. Протокол лічильної комісії № 2 від 05.01.2020 р. з додатками.

2. Кошторис витрат на 2020-2021 р.р.

3. Порядок нарахування та сплати щомісячного обов?язкового внеску до Кошторису

витрат 2020-2021 р.р.

4. Положення про ревізійну комісію.

Протокол №06/01/2020 від 06.01.2020 підписано головою правління - ОСОБА_6 та секретарем правління - Василенком О.В.

До протоколу №06/01/2020 від 06.01.2020 надано опитувальні листи до письмового опитування (арк.с.128-137).

07 грудня 2021 року відбулось засідання Правління Асоціації "ВЖБ Золоті Ключі", оформлене Протоколом №47, де було вирішено визначити наступний порядок денний, за який усі проголосували одностайно:

Питання порядку денного:

1. Призначення загальних Зборів шляхом опитування.

2. Затвердження переліку питань для проведення Загальних зборів шляхом опитування опитувального листа.

3. Організація голосування.

4. Обрання членів лічильної комісії.

По першому питанню вирішено провести Загальні збори членів Асоціації шляхом заочного голосування (опитування) протягом 15-ти днів з дня прийняття цього рішення.

По другому питанню затверджено перелік питань для голосування на Загальних зборах шляхом опитування.

По третьому питанню вирішено вручити дане рішення Правління Керуючій справами ОСОБА_7 під розписку та не пізніше 10-ти днів оприлюднити його на дошці оголошень, в загальних чатах з мешканцями містечка та на сайті Асоціації на ресурсі www.idom.ua Протягом 15-ти днів, тобто по 21 грудня 2021 року провести письмове опитування та передати під розписку усі опитувальні листи лічильній комісії для проведення підрахунку голосів.

З наданих позивачкою до матеріалів справи скрін-шотів убачається, що інформаційні повідомлення про заочне голосування публікувалися у додатку «Телеграм» з назвою каналу «Золотые ключи» опубліковано 7 грудня 2021 року, в якому вказано, що протягом 15 днів, тобто по 21 грудня 2021 року буде проведено письмове опитування. Загальні збори членів Асоціації призначені шляхом заочного голосування (опитування) (т.1 арк.с.71-73).

22.12.2021 протоколом №1 Лічильної комісії про підсумки голосування на Загальних зборах членів АСОЦІАЦІЇ "ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ", проведених шляхом заочного голосування (опитування) встановлено таке.

Голосування відбувалось у відповідності до пункту 10 розділу Ш Статуту Асоціації - заочне голосування (опитування) шляхом письмового опитування Власників.

Члени комісії встановили, що всього в голосуванні можуть прийняти участь 542 власників домоволодінь, а всього в письмовому опитуванні прийняли участь 446 власників, було опрацьовано 446 бюлетенів (листів опитування).

Відповідно до п. 8 розділу III Статуту АВЖБ «Золоті ключі»: Рішення про визначення переліку та розмір внесків і платежів власників вважаться прийнятим, якщо за нього проголосував не менш як дві третини загальної кількості усіх власників. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості власників.

В результаті письмового опитування були встановлено такі результати голосування:

По першому питанню:

Затвердити кошторис витрат, його складових на 2022 рік у сумі 10 814 160,00 грн; затвердження порядку нарахування та сплати щомісячного обов'язкового внеску до кошторису витрат 2022 року; затвердження щомісячного обов'язкового внеску, який є фіксованим згідно із категоріями, а саме "житловий" - 1537,00 грн; "будівництво" - 1538,00 грн; "консервація" внесок нараховується з урахуванням коефіцієнта - 0,5 та складає - 769,00 грн; "таунхаус" внесок нараховується з урахуванням коефіцієнта - 0,75 та складає - 1153,00 грн щомісячно.

За - 386 Проти - 45 Утримались - 15.

По другому питанню:

Чи згодні ви з тим що СК «Максимус» під час будівництва нового спорткомплексу нас забезпечити будівництво окремого в?їзду із своїм окремим паркінгом для клієнтів/ відвідувачів/ працівників з тим, щоб останні не мати змоги безперешкодного неконтрольованого в?їзду/виїзду на/з території Золотих ключів через наші КПП та вільно пересуватись по території.

Так - 430 Ні - 5 Утримались - 10.

По третьому питанню:

Чи згодні ви з тим що СК «Максимус» після будівництва нового спорткомплексу не повинен мати входу/виходу з спорткомплексу на територію Золотих ключів для своїх клієнтів/ відвідувачів/ працівників через вулицю Київську.

Так - 310 Ні - 87 Утримались - 46.

По четвертому питанню:

Містечку «Золоті ключі» потрібна станція для підвищення тиску води в мережі у зв?язку із збільшенням кількості домоволодінь. Станція фінансується переважно (80%) за кошти нових забудовники.

Затвердити розмір одноразового обов?язкового цільового внеску у розмірі 400 (чотириста) гривень на фінансування ставні, що підвищує тиск води. Встановити строк оплати такого цільового внеску - до 1 квітня 2022 року.

За - 6 Проти - 45 Утримались - 15.

27.12.2021 загальними зборами членів Асоціації "Власників житлових будинків "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" прийнято рішення, оформлене протоколом №27/12/21 від 27.12.2021 (т. 1 арк.с. 45).

Даний протокол складений у відповідності до рішення Правління № 17 від 07.12.2021р., яким було прийнято рішення про проведення заочного голосування (опитування).

1 ПИТАННЯ

Затвердження бюджету (кошторису) на 2022 рік.

встановлено такі результати:

За -386; проти- 45; утримались- 15.

РІШЕННЯ ПРИЙНЯТО

ВИРІШИЛИ:

Затвердити Кошторис витрат, його складові на 2022р. в сумі: 10'814'160,00 грн. Затвердити Порядок нарахування та сплати щомісячного обов?язкового внеску до Кошторису витрат 2022р.

Затвердити щомісячний обов?язковий внесок, який є фіксованим згідно категоріям, а саме:

"Житловий" - 1537,0 грн.;

"Будівництво" - 1538,0 грн.;

"Консервація" - 769,0 грн. (коефіцієнт 0,5 від категорії "будівництво" );

"Таунхаус" - 1153,0 грн. (коефіцієнт 0,75 від категорії "житловий");

ФОП «Петровська» (СК «Максимус») - 10759 грн.. (коефіцієнт 7 від категорії "житловий").

Компенсація за водопостачання нараховується відповідно до приборів обліку кожного домоволодіння.

Обов'язковий платіж за вивезення ТБВ нараховується будинкам категорії «житловий», «таунхаус» та залежить від площі ділянок. Розмір платежу встановлюється у додатку: «Порядок нарахування та сплати щомісячного обов'язкового внеску до Кошторису витрат 2022

2 ПИТАННЯ

Питання по СК «МАКСИМУС»

встановлено такі результати:

ПИТАННЯ ПО СК «МАКСИМУС» встановлено такі результати:

Так 430; Ні 5; Утримались 10.

Рішення прийнято.

ВИРІШИЛИ: СК «Максимус» під час будівництва нового спорткомплексу має забезпечити будівництво окремим в?їздом із своїм окремим паркінгом для клієнтів/ відвідувачів/ працівників з тим, щоб останні не мати змоги безперешкодного неконтрольованого в?їзду/виїзду на/з території Золотих ключів через наші КПП та вільно пересуватись по території.

3 ПИТАННЯ

Питання по СК «МАКСИМУС»

Згідно протоколу лічильної комісії №1 по пункту 3 бюлетеню письмового опитування ПИТАННЯ ПО СК «МАКСИМУС» встановлено такі результати:

Так - 310; Ні - 87; Утримались 46

Рішення прийнято.

ВИРІШИЛИ:

СК «Максимус» після будівництва нового спорткомплексу не повинен мати входу/виходу з спорткомплексу на територію Золотих ключів для своїх клієнтів/ відвідувачів/ працівників через вулицю Київську.

4 ПИТАННЯ

Питання модернізації мережі водопостачання

Згідно протоколу лічильної комісії №1 по пункту 4 бюлетеню письмового опитування ПИТАННЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ МЕРЕЖІ ВОДОПОСТАЧАННЯ встановлено такі результати:

За - 408; проти - 25; Утримались 11

Рішення прийнято.

ВИРІШИЛИ:

5 ПИТАННЯ

Питання внеску на розвиток містечка

Затвердити розмір обов?язкового цільового внеску для нових членів (осіб що купують нерухомість на первинному чи вторинному ринку на території містечка «Золоті ключі») Асоціації власників житлових будинків Золоті ключі на розвиток інфраструктури містечка у розмірі 3 500 гривень.

Згідно протоколу лічильної комісії №1 по пункту 5 бюлетеню письмового опитування ПИТАННЯ ВНЕСКУ НА РОЗВИТОК МІСТЕЧКА встановлено такі результати:

За - 410; проти - 14; Утримались 20

Рішення прийнято.

ВИРІШИЛИ:

6 ПИТАННЯ

Обрання Ревізійної комісії

Обрати ревізійну комісію у складі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на термін, поки не буде обраний новий кількісний та персональний склад або члени комісії не складуть свої повноваження.

Згідно протоколу лічильної комісії №1 по пункту 5 бюлетеню письмового опитування ОБРАННЯ РЕВІЗІЙНОЇ КОМІСІЇ встановлено такі результати:

За - 400; проти - 3; Утримались 42

Рішення прийнято.

ВИРІШИЛИ:

7 ПИТАННЯ

Питання оренди землі

Дозволити Керуючій справами від імені Асоціації здійснити весь комплекс процедур (в тому чисті розробку проектної документації, участь у земельному аукціоні, надання та отримання заяв, витягів, рішень та ін.) з оформлення права постійного користування або довгострокової оренди земельної ділянки площею приблизно 0,2 га, яку сьогодні фактично використовує СК «Максимус» на паркувальний майданчик, для організації на ній спортивного дитячого майданчика та зони відпочинку.

Згідно протоколу лічильної комісії №1 по пункту 7 бюлетеню письмового опитування ОБРАННЯ РЕВІЗІЙНОЇ КОМІСІЇ встановлено такі результати:

За - 391; проти - 13; Утримались 40

Рішення прийнято.

ВИРІШИЛИ:

Дозволити Керуючій справами від імені Асоціації здійснити весь комплекс процедур (в тому чисті розробку проектної документації, участь у земельному аукціоні, надання та отримання заяв, витягів, рішень та ін.) з оформлення права постійного користування або довгострокової оренди земельної ділянки площею приблизно 0,2 га, яку сьогодні фактично використовує СК «Максимус» ну паркувальний майданчик, для організації на ній спортивного дитячого майданчика та зони відпочинку.

3 08 по 22 грудня 2021 року (15 днів) проводилося голосування членів Асоціації.

Члени лічильної комісії встановили, що всього в голосуванні можуть прийняти участь 542 власників домоволодінь, а всього в письмовому опитуванні прийняти участь 446 власників, було опрацьовано 446 бюлетенів (листів опитування).

Після проведення голосування до роботи приступила лічильна комісія, якою після підрахунку голосів з опитувальних листів, було складено Протокол №1 від 24.11.2021 року про підрахунок голосів. Даний протокол, разом із оригіналами бюлетенів (листів опитування) 26.13.2021 року було передано відповідальним особам за підписання протоколу загальних зборів шляхом опитування - готові Правління - ОСОБА_11 та секретарю Правління Василенку»

До матеріалів справи надано опитувальні листи до письмового опитування (заочне голосування п.10 розділ ІІІ Статуту Асоціації) власників (співвласників) житлових будинків мікрорайону «Золоті Ключі» (т. 1 арк.с. 125-173; 202-250; т. 2 арк.с. 1-250; т. 3 арк.с. 1-250; т. 4 арк.с. 1-250; т. 5 арк.с. 1-250; т. 6 арк.с. 1-55).

Опитувальні листи мають такий зміст: наведено усі питання порядку денного, які ставляться на голосування загальних зборів з викладенням проектів запропонованих рішень; до кожного питання пропонується вказати результат голосування, а саме визначити «за», «проти» чи «утримався»; вказано про надання кожному власнику перед здійсненням його волевиявлення додатків для ознайомлення; зазначені додатки, які надаються для ознайомлення; міститься графа для заповнення персональних відомостей власника (співвласника) житлового будинку «Золоті ключі», а саме: ПІБ, адреса, дату підписання опитувального листа; проставлено підпис особи, що голосує, а також підпис та ПІБ особи, яка здійснює письмове опитування.

Щодо території ареалу компактного проживання «Золоті Ключі» відповідачем подано до матеріалів справи Генеральний план селища Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, затвердженого у 2015 р. (далі Генплан), район “Золоті ключі» де одним з районів цього селища (зараз селище Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області перейменовано в селище Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області). Про це зазначено на листі 6 цього Генплану. На листі 7 плану зазначено межі цього району та додано довідки про населення (т.6 арк.с.99-141).

Відповідно до реєстру домоволодінь, до ареалу входять такі вулиці: Бульварна, Василькова, Вишнева, Джерельна, Зелена, Київська, Коралова, Лазурна, Луганская, Лебедина, Мелітопольська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рябінова, Севастопольська, Соборна, Соснова, Феодосіївська, Харківська, Ясна. Станом на 30.11.2019 418 домоволодінь, та 552 домоволодінь станом на 01.12.2021 (арк.с. 202-203). Вказані реєстри підписані керуючою справами та головою правління Асоціації.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним абзацу 1 п. 10 розділу III Статуту Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" підлягають задоволенню.

Водночас, суд виснував, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування протоколу № 06/01/2020 загальних зборів членів Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" від 06.01.2020 задоволенню не підлягають, а також у задоволенні позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 27/12/21 від 27.12.2021 слід відмовити.

Крім того, господарський суд дійшов висновку про покладення на позивача судових витрат у сумі 20 000 грн, залишивши в решті судові витрати за відповідачем.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом і просить суд:

Позивачка уважає, що на діяльність відповідача не розповсюджується дія Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», а законом не передбачено заочного голосування, тому абзац 1 п. 10 розділу III Статуту Асоціації “ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ “ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про проведення Загальних зборів членів АСОЦІАЦІЇ шляхом заочного голосування (опитування) підлягає визнанню недійсними.

Так, позивачка стверджує, що рішення загальних зборів, оформлені протоколом № 06/01/2020 загальних зборів членів Асоціації від 06.01.2020 року та протоколом № 27/12/21 загальних зборів членів Асоціації від 27.12.2021 року підлягають визнанню протиправними, оскільки ці протоколи членів Асоціації складені за результатами заочного голосування (опитування), яке не є тотожнім письмовому опитуванню, яке передбачено ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

19.10.2023 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову.

У цій заяві позивач вказала, що змінює підстави позову шляхом доповнення переліку обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача у даній справі.

Позивач вказує, що рішення загальних зборів, оформлених Протоколом №06/01/2020 загальних зборів членів Асоціації від 06.01.2020 року та Протоколом №27/12/21, загальна зборів членів Асоціації від 27.12.2021 року не відповідають формі протоколу, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.08.2015 № 203, не зазначено в тому числі відомості про документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, будинок.

Листки опитування для заочного голосування також не містять відомостей про документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, будинок.

Так, доповнюючи позов позивач вказала, що порядок і спосіб повідомлення співвласників ОСББ має здійснюватися відповідно до положень Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та відповідати вимогам ст. 6 цього Закону.

Відповідач повністю не погодився з позовом позивачки з огляду на таке.

Абзац 1 п.10 Розділу ІІІ Статуту Асоціації не суперечить закону "Про ОСББ", закону "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", він дублює норми закону "Про ОСББ" (ст. 10) щодо голосування (п.9 Розділу І Статуту) та розширює їх у п.10 Розділу ІІ Статуту.

Така можливість надана ст.7 Закону "Про ОСББ" в редакції від 19.07.2017 р., яка діяла станом на затвердження Статуту у редакції від 31.03.2018 р. У ст.7 Закону "Про ОСББ" крім посилання на те, що "статут об?єднання складається відповідно до типового статуту", встановлено, що у статуті має бути визначено, в тому числі, порядок скликання та проведення загальних зборів. А це означає, що об?єднання має на власний розсуд встановлювати порядок скликання та проведення загальних зборів.

Встановлення заочної форми голосування є істотною для діяльності Асоціації та не суперечить вимогам законодавства.

Асоціація розширила можливості щодо порядку скликання та проведення загальних зборів, що стало актуальним під час дії карантину (обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19), воєнного стану. Саме під час розповсюдження інфекційної хвороби Covid-19, під час введення карантину були прийняті рішення загальних зборів, які просить скасувати позивач (за Протоколами Загальних зборів Асоціації від 06.01.2020 року N 06/01/2020 та від 27.12.2021 року N 27/12/21).

Також відповідач зауважив, що дійсним мотивом скасування цих рішень є той факт, що Асоціація звернулась до суду з позовом (справа № 175/2878/22) про стягнення заборгованості за внесками. Саме у тих рішеннях загальних зборів, що просить визнати недійсними позивач, встановлено розміри внесків на періоди, за які Асоціація просить суд у цивільній справі стягнути з ОСОБА_12 заборгованість за внесками.

Відповідач у відзиві на заяву про зміну предмета позову вказав, що з огляду на викладені сумніви позивача щодо опитувальних листів, відповідач надає до матеріалів справи опитувальні листки до голосування, за результатами яких були складені Протоколи.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Відповідно до частини 9 статті 11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини, в тому числі за участю іноземної особи, не врегульовані законодавством, суд застосовує звичаї, які є вживаними у діловому обороті.

Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права) (частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, виходячи із змісту зазначених статей, використання аналогії можливе за наявності достатніх умов, а саме: відносини, до яких застосовується аналогія охоплюється предметом цивільно-правового регулювання; наявність прогалин в їх регулюванні (прогалини в праві); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

Відтак, однією із умов застосування аналогії закону є наявність подібних за змістом відносин, урегульованих нормами права, що означає, що відносини не є тотожними, а лише схожі за певною кількістю істотних ознак.

Статутом відповідача визначено, що асоціація діє відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та статуту (п. 2 розділу І статуту).

Судом встановлено, що на розгляді у господарському суді Дніпропетровської області перебувала справа № 904/260/23 за позовом ОСОБА_13 (далі - позивач) до Асоціації "ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" (далі - відповідач), у якій позивачка просила суд визнати недійсними:

абзац 1 пункту 2 розділу IV Статуту АСОЦІАЦІЯ "ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ", який затверджений Протоколом №1 від 31.03.2018 Загальних зборів АСОЦІАЦІЇ "ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ", яким визначено таке: "Сплата встановлених загальними зборами АСОЦІАЦІЇ внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами АСОЦІАЦІЇ, є обов'язковою для всіх власників";

абзац 9 пункту 2 розділу V Статуту АСОЦІАЦІЯ "ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ", який затверджений Протоколом №1 від 31.03.2018 Загальних зборів АСОЦІАЦІЇ "ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ", яким визначено таке: "Власник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі".

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що на діяльність відповідача не розповсюджується дія Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 у даній справі №904/2607/23, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2024, та Постановою Касаційного господарського суду Верховного суду від 11.04.2024 у задоволенні позову відмовлено.

У постанові від 11.04.2024 у справі № 904/2607/23 Верховним Судом зроблено такі висновки:

«Відмовляючи в задоволенні позовних вимог господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на момент створення Асоціації, об'єднання власників квартир (житла) могло бути створено також власниками житлових будинків, а до складу асоціації могли входити об'єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди).

Оскільки на даний час положеннями чинного законодавства України не врегульовано спільне використання майна власниками садиб, застосовуючи аналогію закону (ст. 8 ЦК України) при вирішенні даного спору, суди дійшли висновку, що спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", положенням якого спірні пункти статуту не суперечать...

…Верховний Суд враховує, що відповідно до статті 8 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в редакції, чинній на момент створення Асоціації, до складу асоціації можуть входити об'єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди).

За приписами частини 1 статті 381 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент створення Асоціації, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що станом на 2009 рік до складу асоціації могли входити об'єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди), і доводи скаржника про неправильне застосування судами ст. 8 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не знайшли свого підтвердження.»

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, у цій справі, як й у справі № 904/2607/23, наявні підстави для застосування до спірних правовідносин сторін за аналогією закону Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених прав і охоронюваних законом інтересів, відтак захисту підлягає порушене право особи.

Позивачка звертаючись з цим позовом до суду, вказує про те, що вона є власницею будинку, розташованого на території жилого масиву «Золоті ключі», а спір стосується захисту її прав як співвласника майна на цій території.

Водночас, у цивільній справі № 175/2878/22, (ухвала від 10.10.2023), яка перебуває в провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , яка є відповідачем у цивільній справі за позовом Асоціації «Золоті ключі» про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, заявлено клопотання, яке частково задоволено судом про витребування від Асоціації «Золоті ключі» доказів - копій документів (заяви, протоколи, рішення загальних зборів Асоціації), якими підтверджується факт, що ОСОБА_1 , являється членом Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі», за наявності таких.

В свою чергу, ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції приходить до помилкових висновків з приводу того, що ОСОБА_1 має приналежність до Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі», як учасник, член чи співвласник даної Асоціації. На момент створення Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі», житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 не існувало, відповідно ОСОБА_1 не могла набути статус члена Асоціації як власник майна в момент створення Асоціації. ОСОБА_1 , як власник житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 з письмовою заявою про вступ до Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» не зверталась. Вказує на те, що ОСОБА_1 не може вважатись членом Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі», ані в силу Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ані в силу статуту Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі». На його думку, ОСОБА_1 ніяким чином не пов'язана з Асоціацією, не набула та не могла набути статус члена (учасника). ОСОБА_1 не має ніякої приналежності до Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі», як учасник, член чи співвласник даної Асоціації.

Щодо цього колегія суддів звертає увагу, що у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 викладений такий висновок щодо застосування норми пункту 6 статті 3 ЦК України: "Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".

Водночас, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №754/5841/17 сформульовано такий висновок: "Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) "використовувала/використовували право на зло".

Про заборону суперечливої поведінки (принцип - venire contra factum proprium) Верховний суд вкотре наголошував у постановах від 12.12.2022 у справі № 126/2200/20, від 14.12.2022, від 25.01.2023 у справі № 760/34680/19.

За таких умов, вбачається суперечлива поведінка позивачки, оскільки у двох судових справах, які слухались одночасно, нею було зайнято взаємовиключні позиції - у цивільній справі правова позиція ОСОБА_1 ґрунтується на тому, що Асоціація повинна довести, що вона є членом асоціації (саме на це було спрямовано клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів).

Крім того, у цій справі позивачка ґрунтує свої вимоги на тому, що вона є власницею будинку та співвласницею майна, яке знаходиться на території житлового масиву «Золоті ключі», відповідно Статут та рішення загальних зборів порушують її права.

Пунктом 1 розділу І Статуту передбачено, що Асоціація "Власників житлових будинків "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ", є об'єднанням власників житлових будинків та власників нежитлових приміщень, які розташовані в межах вулиць ареалу компактного проживання "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" на території смт Слобожанське Дніпропетровської області, яке створено відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Асоціація є юридичною особою.

Слід зазначити, що відповідно до Статуту у Асоціацію входять усі без виключення власники житлових будинків та нежитлових приміщень і Статут не передбачає окремої процедури прийняття у члени Асоціації, як зокрема і не містить такого поняття як «член асоціації», що повністю узгоджується з нормами Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до якого існують поняття «співвласники багатоквартирного будинку», «власники квартир та нежитлових приміщень» тощо.

Також, у Законі відсутнє поняття «член об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» та відсутня окрема процедура прийняття у об?єднання, та виключення з нього, що обумовлено самою природою правовідносин. Так, правовідносини між співвласником та об?єднанням (у разі, коли особа стає власником квартири або нежитлового приміщення після створення об?єднання співвласників) виникають з моменту, коли особа стає власником та припиняються з моменту, коли право власності особи припинено (внаслідок відчуження права власності, смерті тощо).

Більше того, за оновленою редакцією Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" терміни член і інститут членства в ОСББ взагалі відмінені й усі власники квартири або нежитлового приміщення є співвласниками об'єднання й мають відповідні права і обов'язки з моменту набуття нерухомості у власність.

Зокрема, внесенням змін до Закону “Про ОСББ» у 2015 році було усунено термін “член об'єднання». Так, у тексті Закону слова "член об'єднання" в усіх відмінках і числах замінено словом "співвласник" у відповідному відмінку і числі, слова "його членів" - словом "співвласників" згідно із Законом N 417-VIII (417-19) від 14.05.2015.

У Пояснювальній записці до проекту закону, яким було внесено вищезазначені зміни зазначено: “Внесення змін до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», зокрема, передбачають: усунення штучного поділу співвласників на повноправних членів і неповноправних «не членів» ОСББ».

Згідно з висновками Верховного Суду України у постанові від 27.01.2016 у справі №3-1028гс15 “особа, яка є власником приміщення у ж/к, в якому створено ОСББ (асоціацію), зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об'єднанні (асоціації)». Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13, від 11.11.2015 у справі №914/189/14.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 набула у власність житловий будинок у “Золотих ключах» 05.02.2021 року, коли вже термін “член об'єднання» з Закону було виключено, шляхом заміни його на “співвласник». Враховуючи зміни у законодавстві, у Статут Асоціації було внесено відповідні зміни, та, станом на час набуття у власність ОСОБА_1 будинку, у Статуті у відповідній редакції немає поняття член, як і порядку вступу у члени. Тому обов'язки особи, яка входить до Асоціації, породжуються автоматично по факту придбання нею у власність будинку на території району “Золоті ключі», а не по факту складання заяви про вступ (яка вже не була передбачена діючим на час придбання позивачкою будинку у власність законодавством). Сам факт наявності у неї у власності житлового будинку на території району “Золоті ключі» автоматично породжує обов'язки особи, яка входить до Асоціації.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що вказуючи у позові про те, що ОСОБА_1 є власницею будинку в межах житлового масиву «Золоті ключі» та є співвласницею спільного майна Асоціації, позивачка визнає свою приналежність до асоціації.

Матеріалами справи також підтверджується, що позивачка з 05.02.2021 є власницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що входить до житлового масиву «Золоті ключі».

Тобто ОСОБА_1 має усі права та обов?язки, які визначені Законом України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом відповідача з моменту набуття нерухомого майна у власність, що вказує на помилковість доводів скаржників про зворотнє.

Щодо посилання ОСОБА_2 про те, що Асоціація не має із ОСОБА_1 у спільній власності жодного майна, що притаманно Асоціації, то такі є безпідставними, адже необхідно зважати на те, що на момент державної реєстрації Асоціації (04.06.2009 р.) стаття 8 закону “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» діяла у наступній редакції: “До складу асоціації можуть входити об'єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди)». Відповідно до наведеної норми закону до Асоціації “ВЖБ “Золоті ключі» входять власники житлових будинків, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди). На підставі договору на закріплення майна на праві оперативного управління від 04.03.2011р. власником майна (ТОВ "Міжнародна Будівельна Компанія "Україна-Канада") було передано Асоціації внутрішньоквартальні мережі водопостачання та водовідведення мікрорайону «Золоті ключі».

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним абзацу 1 п. 10 розділу III Статуту Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі", то як слідує з матеріалів справи, 31.03.2018 Загальними зборами Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі» відповідно до Протоколу №1 затверджено у новій редакції Статут Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі» (т. 1, арк.с. 29).

Позивач вважає, що абзац 1 п. 10 розділу III Статуту відповідача не відповідає законодавству України.

У абзаці 1 пункту 10 Статуту встановлено: «Допускається проведення Загальних зборів членів АСОЦІАЦІЇ шляхом заочного голосування (опитування). Таке опитування власників проводиться протягом 15 календарних днів з дати прийняття рішення про проведення заочного голосування (опитування).

Слід зазначити, що станом на дату винесення Рішення у справі №904/3064/23 пункт Статуту такого змісту, який позивач просить визнати недійсним, відсутній у новій редакції Статуту, яка затверджена рішенням загальних зборів від 15.12.2023 (т. 6 арк.с. 73-79).

Водночас, господарський суд правильно виснував про відсутність підстав для закриття провадження у справі в цій частині, оскільки оскаржуваний позивачем пункт Статуту діяв з моменту затвердження редакції Статуту в 2018 році і до моменту, затвердження Статуту у новій редакції у 2023 році.

Відповідно, відповідач керувався оскаржуваним пунктом Статуту у своїй діяльності, зокрема й під час скликання та проведення загальних зборів, рішення яких оскаржуються позивачем у цій справі.

Вирішуючи питання про відповідність чинному законодавству України пункту Статуту, який позивач просить визнати недійсним, судом застосовано відповідні норми, які діяли на час затвердження Статуту, тобто на 31.03.2018.

Частина 2 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників (частина 3 статті 10 Закону).

Проведення установчих зборів врегульовано статтею 6 Закону.

Частиною 5 статті 6 Закону визначено, що час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників (частина 6 статті 10 Закону)

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев'ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим (частина 10 статті 6 Закону).

Частиною 14 статті 10 Закону унормовано, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Згідно з частиною 15 статті 10 Закону рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що закон передбачає можливість проведення загальних зборів у два етапи: спочатку призначається дата зборів, у яку проводиться голосування по питанням порядку денного. Участь у голосуванні приймають ті співвласники, які безпосередньо з?явились на загальні збори (перший етап). У разі, якщо в результаті голосування для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників (2 етап).

Водночас, закон не містить порядку голосування у формі «заочного» голосування. Законом передбачено, що загальні збори скликаються на певну дату. Якщо в цю дату на загальні збори з'явились та проголосували учасники, голосів яких не вистачає для прийняття рішень, проводиться письмове опитування.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що «заочна» форма голосування не є тотожною письмовому опитуванню, і такий спосіб голосування не передбачений Законом, а тому абзац 1 п. 10 розділу III Статуту Асоціації “ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ “ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про проведення Загальних зборів членів АСОЦІАЦІЇ шляхом заочного голосування (опитування) підлягає визнанню недійсними, як такий, що не відповідає ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Мотиви та висновки господарського суду в цій частині рішення учасниками справи не оскаржуються.

Щодо протоколу № 06/01/2020 загальних зборів членів Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" від 06.01.2020, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку на праві власності з 05.02.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 арк.с. 16).

На думку позивачки, рішення загальних зборів, оформлені Протоколом № 06/01/2020 загальних зборів членів Асоціації, підлягають визнанню протиправними та скасуванню. За її твердженнями, вказані рішення порушують її права як співвласника майна ж/к «Золоті ключі».

Натомість як правильно зауважив господарський суд, ОСОБА_1 є власником житлового будинку на праві власності лише з 05.02.2021 року.

При цьому позивачка оскаржує рішення загальних зборів членів Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі", які містяться у протоколі № 06/01/2020 від 06.01.2020.

Таким чином, оскаржувані рішення було прийнято до набуття позивачкою права власності на житловий будинок.

При цьому підставами позову були недотримання відповідачем порядку скликання та проведення загальних зборів.

Жодних інших підстав позову, які б стосувались змісту прийнятих рішень, позивачкою не заявлялось.

З огляду на викладене, рішення, які були прийняті на загальних зборах, що проводились 06.01.2020, не є такими, що порушують права ОСОБА_1 .

Схожої за змістом правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 18.04.2018 у справі № 910/7847/17, від 03.04.2024 у справі № 904/7274/17, зокрема, щодо неможливості оскарження рішень органів юридичної особи, прийнятих до вступу особи до складу її учасників.

Так, у постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 904/7274/17 вказано:

« 5.2.Згідно з частиною першою статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №916/2164/20: "Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин". Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 918/456/20: "Порушення порядку скликання та проведення загальних зборів можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними лише за позовами учасників товариства, а не третіх осіб, адже у таких випадках йдеться про порушення права на управління товариством, яким треті особи - не учасники товариства не наділені.

Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи.»

Зважаючи на те, що на момент проведення загальних зборів та прийняття відповідних рішень, позивачка не була власницею будинку, відтак на момент прийняття спірних рішень вона не входила до об?єднання власників житлових будинків та нежитлових приміщень Асоціації.

Тому слід погодитися з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування протоколу № 06/01/2020 загальних зборів членів Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" від 06.01.2020 задоволенню не підлягають.

Щодо протоколу № 27/12/21 загальних зборів членів Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" від 27.12.2021, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції, яка діяла на час скликання загальних зборів) загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників (частина 3 статті 10 Закону).

Матеріалами справи підтверджується, що рішення про проведення загальних зборів було прийнято правлінням асоціації (протокол №47 від 07 грудня 2021), було затверджено порядок денний загальних зборів з проектами рішень, за які пропонується проголосувати, вирішено провести голосування протягом 15 днів. Відтак вимоги частини 3 статті 10 Закону відповідачем було дотримано.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачкою, що про проведення загальних зборів було зроблено інформаційне повідомлення у телеграм каналі «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» 07.12.2021. Такі докази позивачка до матеріалів справи з клопотанням про приєднання доказів (т. 1 арк.с. 70 - 73).

У зазначеному повідомленні було вказано, що призначені Загальні збори членів Асоціації шляхом заочного голосування (опитування). В зв'язку з чим, кожному власнику необхідно роздрукувати, заповнити та передати в адміністрацію Асоціації «опитувальний лист», який буде направлений на електронну адресу, на які надходять рахунки, або особисто звернутись до адміністрації, де вам роздрукують та допоможуть заповнити вказаний опитувальний лист». Також у цьому повідомлені були прикріплені такі файли: «Порядок нарахування внеску»; «кошторис витрат»; «опитувальний лист»; «згода на обробку персональних даних». Також було вказано про період для голосування - протягом 15 днів, до 21 грудня 2021 року.

З наведеного вбачається, що позивачка не заперечує про повідомлення її про призначені загальні збори, порядок денний цих зборів, період, протягом якого буде проведено опитування.

Відтак, позивачка не була позбавлена можливості прийняти участь у загальних зборах.

Щодо повідомлення про загальні збори за допомогою телеграм каналу, то варто звернути увагу на те, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК України (див. постанову Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17).

Обмін сторонами інформацією при виконанні договірних зобов'язань шляхом надіслання електронних листів уже давно став частиною ділових звичаїв в Україні. Відповідно до статей 3, 5, 8 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" електронні документи вже давно стали частиною ділового обороту та юридична сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (п. 84 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20).

При цьому Статут Асоціації (Розділ III п.5) в тому числі, передбачає такий спосіб повідомлення власників як "засобами електронного зв'язку або засобами телефонного зв'язку (в тому числі шляхом надсилання SMS повідомлень)".

Протокол загальних зборів було складено 27.12.2021, тобто через 20 днів, з моменту оголошення про скликання загальних зборів, розміщеного у Телеграм каналі «Золоті ключі». Голосування відбувалось в період з 08.12.2021 до 21.12.2021, що слідує з листків опитування та протоколу лічильної комісії.

Відтак, є доречним посилання суд першої інстанції на те, що хоча вимоги частини 4 статті 6 Закону та Статуту щодо строків повідомлення про проведення загальних зборів не було дотримано відповідачем у повній мірі, однак це порушення не призвело до обмеження прав власників на участь у голосуванні, оскільки голосування відбувалось протягом 15 календарних днів.

Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів (частина 5 статті 6 Закону).

Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів (п.5 розділу ІІІ статуту).

В порушення вказаної статті та 5 Розділу 3 Статуту правління, відповідач не призначив час і місце проведення загальних зборів. Натомість було вирішено проводити загальні збори у вигляді (заочного) письмового опитування протягом 15 календарних днів з 08.12.2021 по 21.12.2021.

Як вже зазначалось вище, на підтвердження проведення голосування на загальних зборах відповідачем до матеріалів справи було надано усі опитувальні листи.

Відповідно до частини 12 статті 10 Закону кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (частина 13 статті 10 Закону)

Статутом відповідача визначено, що на загальних зборах від одного домоволодіння з правом голосу може брати участь одна особа (власник/співвласник житлового або нежитлового будинку), яка має один голос незалежно від кількості проживаючих в цьому домоволодінні чи кількості власників/співвласників цього володіння. У разі, якщо в одному домоволодінні є кілька окремих квартир - то від однієї квартири на загальних зборах з правом голосу може брати участь одна особа, яка має один голос незалежно від кількості проживаючих в цій квартирі чи кількості власників/співвласників цієї квартири.

Одна особа може бути представником від кількох домоволодінь (квартир) (п.7 статуту).

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (частина 14 статті 10 Закону).

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. (частина 15 статті 10 Закону)

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Згідно із п.8 Розділу ІІІ Статуту Асоціації: “Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування (“за» чи “проти»).

Вивчивши опитувальні листи, протоколи лічильної комісії, протоколи загальних зборів, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що загальні збори було проведено у вигляді письмового опитування, а не заочного голосування, як про те вказує позивачка.

Такий висновок просліджується з того, що письмове опитування було проведено протягом 15 днів, як це передбачено статтею 10 Закону; опитувальні листи мають підпис не тільки власника будинку або власника нежитлового приміщення, а й особи, яка проводила письмове опитування; з листків опитування вбачається що рішення по кожному питанню порядку денного викладено письмово та засвідчено підписом кожного з власників, що приймали участь у письмовому опитуванні.

При цьому апеляційним судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у п.96 постанови від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22, що незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів не повинні і не можуть слугувати підставою для скасування рішень ОСББ.

За таких умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в цілому процедура голосування під час загальних зборів відповідає вимогам статті 10 Закону щодо порядку проведення письмового опитування.

Щодо вимог до письмового опитування, необхідно звернутися до висновків Верховного Суду (п.72, п.73) у подібній справі, викладених у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 де, зокрема вказано:

"Чинне законодавство України, а також статут ОСББ не визначають порядку проведення письмового опитування, передбаченого статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Зазначений Закон та статут ОСББ не вимагають фіксації факту отримання або надсилання бюлетенів власникам квартир та нежитлових приміщень. Отже, єдиним доказом проведеною опитування є заповнені співвласниками бюлетені з результатами голосування".

Відтак, доводи апелянта (позивачки) про те, що було проведено заочне голосування, яке не дозволяє встановити особу тих, хто прийняв у ньому участь, спростовуються матеріалами справи.

Щодо аргументів скаржниці про те, що в матеріалах справі відсутні належні та допустимі докази, що визначають межі «ареалу компактного проживання «Золоті ключі», а також докази наявності права власності у власників житлових будинків та власників нежитлових приміщень, що мають право брати участь у голосуванні згідно положень Статут Асоціації, що становить 100% голосів, отже неможливо визначити достатність голосів «ЗА» прийняття рішень з усіх питань порядку денного, що в свою чергу є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів з усіх питань порядку денного.

Дійсно, визначення «ареал компактного проживання» у Законі відсутнє, водночас, Статутом Асоціації передбачено, що Асоціація об?єднує власників житлових будинків та власників нежитлових приміщень, які розташовані в межах вулиць ареалу компактного проживання «Золоті ключі» на території села Слобожанське, що не суперечить чинному законодавству.

Позивачка іменує таке об'єднання житловим масивом «Золоті ключі», що фактично за своєю суттю є тим же самим, що й «ареал компактного проживання».

Термін “ареал компактного проживання “Золоті ключі» згадується у п.1 Розділу І Статуту Асоціації.

Тобто “ареал компактного проживання “Золоті ключі» є тотожним поняттю район “Золоті ключі», житловий масив “Золоті ключі».

Межі території «ареалу компактного проживання» «Золоті Ключі» підтверджуються поданою відповідачем копією Генерального плану селища Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, затвердженого у 2015 р., де район “Золоті ключі» визначено одним з районів цього селища (зараз селище Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області).

Про це зазначено на листі 6 цього Генплану.

На листі 7 плану зазначено межі цього району та додано довідки про населення (т. 6 арк.с. 99-141).

Генплан затверджено Рішенням Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 17.09.2015р. №1844-45/VI.

Частиною Генплану є Схема інженерної підготовки та захисту території, на ній позначено район "Золоті ключі".

При цьому судом також враховуються висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 11.04.2024 у справі № 904/2607/23 (з тим же відповідачем), де зазначено, що: “Судами встановлено, що основна діяльність Асоціації полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном власників житлових будинків та нежитлових приміщень, належне утримання, використання, обслуговування та ремонт інженерних систем, обладнання, об'єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, об'єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання, сприяння власникам житлових будинків та нежитлових приміщень в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання».

В свою чергу, кількість власників, які мають право приймати участь у загальних зборах встановлювалась на підставі даних Реєстру домоволодінь, які підписувались керуючою справами та головою правління Асоціації та була зазначена в протоколі лічильної комісії та протоколі загальних зборів.

Суд перевіривши опитувальні листи встановив, що кількість голосів «за» по кожному питанню порядку денного була достатньою для прийняття відповідних рішень.

Крім того, судом прийнято до уваги, що доказів того, що результати загальних зборів були спотворені, або що деякі власники були позбавлені права проголосувати, або що голоси власників не було враховано, позивачкою до матеріалів справи не надано.

З моменту прийняття спірних рішень загальних зборів минуло більше ніж 2 роки, протягом яких власники житлових будинків та нежитлових приміщень Асоціації не оскаржували рішення, які прийняті на загальних зборах з питань порушення їх прав на участь у загальних зборах, не повідомлення про скликання та проведення загальних зборів, не погодження з суттю прийнятих рішень загальних зборів тощо.

Щодо тверджень апелянта ОСОБА_2 , що згідно з відомостями наявними в державному реєстрі кількість членів Асоціації не може перебільшувати 83 особи, судом звертається увага на те, що станом на дату державної реєстрації Асоціації до неї входило 83 члени. Разом з тим, кількість членів Асоціації в подальшому зазнавала змін.

Закон України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», на підставі якого дії Асоціація, не містить вимог про реєстрацію кількості осіб, що входять до ОСББ, як і не встановлює обов'язку Асоціації має реєструвати у державному реєстрі зміни у кількості осіб, що входять до Асоціації.

Більше того, запис у реєстрі про кількість членів не може бути належним, допустимим та достовірним доказом того чи є конкретна особа членом чи ні, оскільки у реєстрі не зазначаються конкретні особи, що входять до ОСББ, до Асоціації, а Закон не вимагає такого зазначення.

Щодо посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що реєстри домоволодінь, є недопустимим доказом визначення кількості голосів власників.

У розумінні статті 77 ГПК України допустимими доказами є: 1) певні засоби доказування, які відповідно до законодавства повинні підтверджувати обставини, тобто ці обставини не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; 2) докази, одержані без порушення закону, які в такому випадку приймаються судом.

Таким чином, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування, бо не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Висновок про недопустимість доказу можна зробити виключно із застосуванням норми матеріального права, яка містить пряму заборону використання відповідного засобу доказування на підтвердження певної фактичної обставини справи (див. постанову Верховного Суду від 20.05.2025 у справі № 904/8753/21).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з передбачених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (схожий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 903/34/22).

Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Тягар доведення недопустимості доказу покладено на особу, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 757/230/20, від 25.04.2023 у справі № 916/3625/16, від 20.09.2022 у справі № 910/3493/21, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19, від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17).

Судом встановлено, що кількість власників, які мають право приймати участь у загальних зборах встановлювалась на підставі даних Реєстру домоволодінь, які підписувались керуючою справами та головою правління Асоціації та була зазначена в протоколі лічильної комісії та протоколі загальних зборів.

Реєстр домоволодінь у “Золотих ключах» було складено Асоціацією напередодні загальних зборів.

При складанні цього Реєстру домоволодінь враховувалися, в тому числі, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі відомостей Реєстру домоволодінь встановлювалася актуальна кількість власників, які можуть прийняти участь у зборах та голосувати.

ОСОБА_1 цих висновків суду не спростовано, як і не обґрунтовано в апеляційній скарзі того, в чому ж саме проявилося недотримання судом положень статті 77 ГПК України, зокрема, щодо закону, з порушенням якого відповідачем отримано оцінений судом Реєстр домоволодінь у “Золотих ключах», та/або підтвердження обставин іншими засобами доказування, а не певними засобами доказування, які відповідно до законодавства повинні підтверджувати фактичні обставини справи.

Крім того, скаржниця стверджує про те, що до переліку «власників», що мають право голосу і становлять 100% голосів, всупереч положенням закону і Статуту включені особи (96- «будівництво»; 46- «консервація»), так звані власники об'єктів не завершених будівництвом та не введених в експлуатацію, отже тих, які не є власниками, які мають право голосу в розумінні закону.

Водночас, за приписами ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи те, що позовна заява не містила обґрунтування про порушення щодо визначення кількості голосуючих - власників домоволодінь зі статусом “консервація», “будівництво», тобто такі не охоплювалися підставами заявленого позову, виходячи з меж диспозитивності судового процесу, визначені ст. 14 ГПК України, суд не приймає та не розглядає дані підстави при перегляді рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024, оскільки такі не досліджувалися судом першої інстанції.

Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відтак, докази надані відповідачем на підтвердження того, що участь у загальних зборах прийняли власники, кількість голосів яких є достатньою для прийняття рішень, вказаних у протоколі загальних зборів, а також докази надані відповідачем, які свідчать про дотримання прав власників при скликанні та проведенні загальних зборів є більш вірогідними, ніж ті, які позивач надав на підтвердження своєї правової позиції з цих питань.

Як вже було зазначено, встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов?язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Так, у постановах Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 902/1413/15, Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 925/973/17, від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19 міститься висновок що не всі порушення законодавства, допущені під час проведення загальних зборів, слугують підставами для визнання прийнятих рішень недійсними.

Порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Відповідні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 (п.43), від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 21.03.2023 у справі №914/2565/21.

Натомість безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: відсутність більше половини загальної кількості усіх співласників, які голосували за рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26.10.2022 у справі №916/1010/21, від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21.

У спорах про визнання недійсним рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити, порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, при вирішення спорів про визнання недійсними рішень, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21, від 02.11.2023 у справі № 902/45/20 вбачається, що визнаватися недійсними мають лише ті рішення загальних зборів, якими безпосередньо порушено конкретні права позивача, про які ним зазначено, також слід враховувати, що визнання недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені права одного співвласника, зачіпає права інших співвласників та, відповідно, порушує баланс інтересів, має наслідком непропорційність втручання у правовідносини загальної більшості співвласників та створеного ними об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та фактично є втручанням у діяльність останнього.

Враховуючи обставини цієї справи, зокрема, що усі питання, які були прийняті на загальних зборах, були пов'язані із метою статутної діяльності Асоціації та спрямовані на виконання її цілей та завдань, тобто відповідали інтересам її членів, які власне й об'єдналися для задоволення своїх соціальних, побутових та інших потреб та здійснення діяльності з управління, утримання, користування і розпорядження спільним майном, а також баланс інтересів усіх співвласників, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відсутність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів, в тому числі з огляду на те, що права одного власника не можуть превалювати над правами та інтересами інших власників, нівелювати дійсне волевиявлення їх переважної більшості, що проголосувала «за».

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18).

Зважаючи на викладене, позивачем не конкретизовано та не деталізовано в достатній мірі, в чому саме безпосередньо полягає порушення його прав оскаржуваними рішеннями загальних зборів, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог про скасування цих рішень.

Така правова позиція збігається з висновками Верховного Суду у подібній справі з тим же відповідачем, що містяться у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22

З огляду на викладене, апелянтом не спростовано правильності висновку суду щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 27/12/21 від 27.12.2021.

Щодо правничої допомоги, колегія суддів зважає на те, що відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

01 листопада 2019 року між Асоціацією "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" та фізичною особою - підприємцем Курячим Андрієм Миколайовичем укладено договір про надання правової допомоги.

Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, за обумовлену плату юридичні (правничу допомогу) послуги (п.1.1 договору).

Вартість послуг, зазначених у п. 1.2 даного Договору, складає суму вартості всіх видів юридичних послуг, що вказується в щомісячних Актах наданих послуг, які підписується Сторонами (п.2.1 договору).

Замовник здійснює оплату послуг Виконавця, зазначених у п.1.2 даного Договору, щомісячно, протягом 5 банківських днів з дня підписання Сторонами даного Договору Акту про надані послуги за п, 1.2 даного Договору (п.2.2 договору).

Акт про надані послуги за п.1.3 підписується Замовником та Виконавцем до 5-го числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги (п.2.3 договору).

Замовник зобов'язаний перерахувати Виконавцю суму оплати, зазначену в акті про надані послуги за п.1.3 даного Договору, протягом 5 банківських днів з моменту підписання такого Акту (п.2.4 договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами або їх уповноваженими представниками та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п.7.2 договору).

Відповідно до акту про надання юридичних послуг від 30.04.2024 ФОП Курячий А.М. надав Асоціації юридичні послуги на суму 30 000 грн.

Акт про надання юридичних послуг від 30.04.2024 підписано замовником - Асоціацією "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" та фізичною особою - підприємцем Курячим Андрієм Миколайовичем.

Відповідно до платіжної інструкції №3143 від 30.04.2024, замовник перерахував на рахунок виконавця 30 000 грн за юридичні послуги, згідно договору та акту за квітень 2024.

Позивачка заперечила щодо суми наданих адвокатом послуг та вказала, що кількість годин, витрачених на виконання послуг Виконавцем, не відповідає критеріям реальності і є явно завищеним, а тому не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 30 000,00 грн.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом першої інстанції враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатом у справі були подані такі документи: відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив, клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, відзив на заяву Ісаєвої К.О. про зміну підстав позову, заперечення на відповідь позивача, пояснення по справі.

Також, з протоколів судових засідань вбачається, що адвокатом прийнято участь в судових засіданнях що відбулись: 10.08.2023, 31.08.2023, 14.12.2023, 18.01.2024, 22.02.2024, 13.03.2024, 09.04.2024, 14.05.2024.

Крім того, судом прийнято до уваги, що справа налічує 6 томів, є складною, слухалась тривалий час в межах розумних строків.

Відповідно господарським судом обґрунтовано відхилено заперечення позивачки щодо щодо неспівмірності розміру витрат на правову допомогу по таким критеріям як складність справи та адекватність затраченого часу на надання правничої допомоги її обсягу.

При цьому зважаючи на те, що позов у справі № 904/3064/23 задоволено частково, судом застосовано приписи ч. 4 ст. 129 ГПК України щодо пропорційності розподілу судових витрат та покладено їх на позивача у сумі 20 000 грн, відмовивши в іншій їх частині.

В той же час, Ісаєва К.О. у своїй апеляційній скарзі вказує на те, що судом не враховано, що відшкодування витрат на правову допомогу відповідно до ст. 126 ГПКУ можливе лише у випадку понесення стороною таких витрат на оплату правової допомоги адвоката, а не ФОП та за умови надання необхідних доказів підтверджуючих надання такої допомоги.

Щодо цих тверджень, апеляційний суд наголошує на тому, що ФОП Курячий А.М. одночасно має статус адвоката, і надавав правничу допомогу відповідачу у цій справі саме в якості адвоката. В свою чергу, у справі № 904/2607/23 за позовом Зеленової О.Р. до Асоціації судами досліджувалося аналогічне питання, і Верховний Суд дав однозначну відповідь щодо можливості відшкодування відповідачу його витрат на оплату професійної правової допомоги. Зокрема, як зазначено у постанові Верховного Суду від 11.04.2024: «Як вбачається з рішення місцевого господарського суду, аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, вже були розглянуті господарським судом першої інстанції. Суд встановив, що відповідачу правову допомогу було надано саме адвокатом Курячим Андрієм Миколайовичем, статус якого підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №1702 від 18.06.2007, а тому відповідач має право на відшкодування витрат на оплату професійної правової допомоги».

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст.ст.74-80, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 200 000 грн.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їм належну правову оцінку.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та процесуального питання щодо розподілу судових витрат, апеляційним судом не виявлено.

З огляду на усе вищевказане, апеляційний суд відхиляє аргументи апелянтів, наведені ними у апеляційних скаргах, як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024, яке ухвалено з дотриманням вимог ст. 236 ГПК України.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на її заявників.

Керуючись статтями 123, 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 у справі №904/3064/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 у справі №904/3064/23 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 05.08.2025

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд

Попередній документ

129311167

Наступний документ

129311169

Інформація про рішення:

№ рішення:	129311168
№ справи:	904/3064/23
Дата рішення:	25.06.2025
Дата публікації:	06.08.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; визнання недійсними установчих документів, внесення змін до них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (16.01.2025)
Дата надходження:	16.01.2025
Предмет позову:	визнання недійсними пунктів статуту та рішень загальних зборів

Розклад засідань:

Минулі засідання (14)

10.08.2023 11:50	Господарський суд Дніпропетровської області
19.10.2023 10:50	Господарський суд Дніпропетровської області
14.12.2023 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
18.01.2024 15:30	Господарський суд Дніпропетровської області
22.02.2024 09:30	Господарський суд Дніпропетровської області
13.03.2024 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
31.10.2024 15:00	Центральний апеляційний господарський суд
20.01.2025 14:45	Центральний апеляційний господарський суд
19.03.2025 09:30	Центральний апеляційний господарський суд
28.05.2025 12:00	Центральний апеляційний господарський суд
25.06.2025 15:20	Центральний апеляційний господарський суд
06.11.2025 11:15	Касаційний господарський суд
20.11.2025 11:45	Касаційний господарський суд
27.11.2025 11:45	Касаційний господарський суд