79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
04 серпня 2025 року Справа № 914/3246/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.
Суддів Бойко С.М.
Якімець Г.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 бн від 24.06.2025 (вх. суду від 24.06.2025 № 01-05/1938/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 (повне рішення складено 16.06.2025, суддя Мазовіта А.Б.)
у справі № 914/3246/24
за позовом: Акціонерного товариства «Сенс Банк», м. Київ
до відповідача 1: Приватного підприємства «Річойл», м. Львів
відповідача 2: ОСОБА_1 , с. Раковець, Львівська обл.
відповідача 3: ОСОБА_2 , м. Винники
відповідача 4: ОСОБА_3 , м. Алмата, Республіка Казахстан
про: солідарне стягнення 7 963 435,08 грн,
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 у справі № 914/3246/24 позов задоволено. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства «Річойл», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість по кредиту в розмірі 3 042 565,72 грн. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства «Річойл», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість по кредиту в розмірі 1 957 434,28 грн заборгованість по процентам в розмірі 2 963 435,08 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач-2 оскаржив рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі №914/3246/24; апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику 10-ти денний строк з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки надавши апеляційному суду докази сплати судового збору в сумі 53 341,83 грн в порядку, встановленому Законом України "Про судовий збір".
09.07.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.
Слід зазначити, що у період з 14.07.2025 по 03.08.2025 колегія суддів у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г. перебувала у відпустці.
У заяві про усунення недоліків скаржник просить суд відстрочити сплату судового збору до завершення розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Скаржник вказує, що сума судового збору, що підлягає сплаті перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік, а відтак підлягає застосуванню п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження неможливості сплати судового збору скаржником до клопотання додано довідку форми ОК-5.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Верховний Суд вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші).
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 незастосування до фізичної особи положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» з тих підстав, що така особа є відповідачем, може порушити право особи на справедливий суд (стаття 6 Конвенції). Зазначене також не відповідає ряду конституційних засад та основних засад господарського процесу: принципам рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункти 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України); рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках (пункти 2, 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України).
Враховуючи оскарження апелянтом рішення суду першої інстанції в частині присуджених до стягнення процентів в розмірі 2 963 435,08 грн, то за подання апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір в розмірі 53 341,83 грн (2 963 435,08х1,5%х150%х0,8).
Як встановлено судом, апелянтом додано довідку з Пенсійного фонду України форми ОК-5, яка підтверджують відсутність доходів у скаржника за період з 2023 по липень 2025, отже сума судового збору за подання апеляційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, відтак, наявні підстави для задоволення клопотання про відстрочення апелянту сплати судового збору.
Розглянувши подані матеріали апеляційної скарги та заяви про усунення недоліків, апеляційний суд встановив, що такі відповідають вимогам ст.ст.258-259 ГПК України та є достатніми для відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до частин 1, 4 ст.263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи.
Відповідачем-4 у даній справі є іноземна особа - ОСОБА_3, місцезнаходженням якого є АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 .
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як передбачено частинами першою та другою статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до статті 7 цього ж Кодексу правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
За приписами частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В силу частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Згідно з частиною першою статті 365 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 367 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини другої статті 367 Господарського процесуального кодексу України, судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Згідно з частиною першою статті 368 Господарського процесуального кодексу України, зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
Оскільки відповідач є громадянин іноземної країни, що зареєстрований на території Республіки Казахстан, то для його повідомлення необхідно застосовувати Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 року (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася згідно із Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах" від 19.10.2000 та учасником якої є Республіка Казахстан.
Згідно зі статтею 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Згідно із статтею 2 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3-6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Відповідно до статті 3 Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Згідно із статтею 7 Конвенції типові умови формуляра, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов'язково мають бути складені французькою або англійською мовами. Вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави.
Статтею 15 Конвенції, зокрема, встановлено, що кожна договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
З інформації, розміщеної на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права https://www.hcch.net/, вбачається, що Центральним органом Республіки Казахстан згідно Конвенції є Судова адміністрація Республіки Казахстан (Республіка Казахстан, Z05H9F3 (010017) м. Астана, вул. Д. Кунаєва, 39).
Відповідно до частини третьої статті 5 Конвенції, якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
З аналізу інформації на сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права https://www.hcch.net/ суд встановив, що Республікою Казахстан зроблено застереження щодо положень Конвенції. Зокрема зазначено, що відповідно до пункту третього статті 5 Конвенції документи для вручення приймаються тільки в тому випадку, якщо вони складені казахською (або) російською мовами або супроводжуються перекладом на вказані мови.
Частиною першою статті 7 Конституції Республіки Казахстан унормовано, що в Республіці Казахстан державною є казахська мова.
За таких обставин, з метою належного повідомлення відповідача-4 про дату, час та місце розгляду даної справи, суд вважає за необхідне звернутися до уповноваженого Республікою Казахстан Центрального органу з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів.
При цьому, для належного повідомлення відповідача-4 про час і місце судового засідання, відповідно до розділу ІХ Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням положень Гаазької конвенції, суд вважає за необхідне зобов'язати скаржника надати суду три примірники нотаріально засвідчених перекладів на казахську мову ухвали Західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 про відкриття апеляційного провадження у справі № 914/3246/24, апеляційної скарги з додатками, судового доручення про вручення документів, підтвердження про вручення та Прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з Коротким викладом документів, що підлягають врученню.
Для виконання такого прохання необхідний значний час, в межах строків, передбачених частиною 2 статті 15 Конвенції.
У випадку ухвалення рішення судом у шестимісячний термін з дати направлення документа за умови відсутності доказів про вручення або безпосередню доставку документа нерезиденту, таке рішення може бути скасоване у зв'язку з недотриманням вимог пункту "b" частини 2 статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах.
Таким чином, до отримання відповіді від компетентного органу іноземної держави неможливо прийняти законне рішення у цій справі.
При цьому, суд зазначає, що перелік обов'язків учасника справи визначений, зокрема, статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, в силу пункту 7 частини другої якої, учасники справи, зобов'язані виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, суд покладає на скаржника обов'язок надати суду в трьох примірниках нотаріально засвідчений переклад на казахську мову копії ухвали Західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 про відкриття апеляційного провадження у справі № 914/3246/24, апеляційної скарги з додатками, судового доручення про вручення документів, підтвердження про вручення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд з власної ініціативи зупиняє провадження у справі, в зв'язку з звернення із судовим дорученням про вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Відповідно до частини першої статті 117 Господарського процесуального кодексу України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 ГПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
Таким чином, з огляду на необхідність належного повідомлення відповідача-4 про дату, час та місце розгляду справи в порядку, встановленому Конвенцією, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання у строк, достатній для належного повідомлення відповідача - 4 про розгляд даної справи, та зупинення провадження у справі до дати призначеного засідання.
Керуючись ст.ст. 234, 262, 268 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 бн від 24.06.2025 (вх. суду від 24.06.2025 № 01-05/1938/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 у справі № 914/3246/24.
2. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 бн від 24.06.2025 (вх. суду від 24.06.2025 № 01-05/1938/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 у справі № 914/3246/24.
3. Призначити справу №914/3246/24 до розгляду у судовому засіданні на 27.01.2026 об 11 год 00 хв. у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81 в залі судового засідання.
4. Господарському суду Львівської області невідкладно надіслати матеріали справи № 914/3246/24.
5. Зобов'язати ОСОБА_1 у строк до 01.09.2025 надати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на казахську мову (в трьох примірниках): ухвали Західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 про відкриття апеляційного провадження у справі № 914/3246/24, апеляційної скарги з додатками, судового доручення про вручення документів, підтвердження про вручення.
6. Після отримання від ОСОБА_1 документів, вказаних в п. 5 даної ухвали, звернутися до Центрального органу Республіки Казахстан - Судової адміністрації Республіки Казахстан (Республіка Казахстан, Z05H9F3 (010017) м. Астана, вул. Д. Кунаєва, 39) з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, відповідачу - 4 ОСОБА_3 ухвали Західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 про відкриття апеляційного провадження у справі № 914/3246/24 та апеляційної скарги з додатками.
7. Учасникам справи подати відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання скаржнику (надання) копії відзиву та доданих до нього документів протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
8. Зупинити провадження у справі № 914/3246/24 до надходження відповіді від компетентного органу Республіки Казахстан на судове доручення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець