79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" серпня 2025 р. Справа № 909/27/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури №15-523вих-25 від 27.06.2025 (вх. суду від 01.07.2025 № 01-05/2028/25)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2025 (повне рішення складено 05.05.2025, суддя В.В. Михайлишин)
у справі № 909/27/25
за позовом: Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м. Івано-Франківськ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО", м. Івано-Франківськ
про: визнання недійсним п. 3.1. Договору купівлі - продажу № 42 від 20.12.2023 та стягнення коштів в сумі 50 000, 00 гривень,
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2025 у справі № 909/27/25 у позові Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО" про визнання недійсним п. 3.1. Договору купівлі - продажу № 42 від 20.12.2023 та стягнення коштів в сумі 50 000, 00 гривень відмовлено.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури оскаржив рішення суду першої інстанції.
Ухвалою від 07.07.2025 апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури №15-523вих-25 від 27.06.2025 (вх. суду від 01.07.2025 № 01-05/2028/25) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2025 у справі № 909/27/25 залишено без руху та встановлено скаржнику 10 - денний строк з дня отримання цієї ухвали для надання апеляційному суду інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2025 у справі № 909/27/25.
Ухвала Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 доставлена до електронного кабінету Івано-Франківської обласної прокуратури 08.07.2025 о 21:54 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскільки датою вручення відповідачу ухвали суду від 07.07.2025 у справі № 909/27/25 про залишення апеляційної скарги без руху є 09.07.2025, останнім днем десятиденного строку на усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого судом було 21.07.2025 (з урахуванням положень ст.116 ГПК України).
14.07.2025 до суду надійшла заява Івано-Франківської обласної прокуратури про усунення недоліків апеляційної скарги із клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження.
В заяві скаржник вказує, що апеляційним судом при реєстрації первісно поданої апеляційної скарги у цій справі не було додано Івано-Франківську обласну прокуратуру як учасника справи, у зв'язку з чим прокуратура не отримала вчасно ухвалу суду про залишення без руху первісно поданої апеляційної скарги та не змогла вчасно відреагувати (усунути недоліки) первісно поданої апеляційної скарги.
Крім цього, прокурор вказує, що в прохальній частині апеляційної скарги він просив суд повідомити про дату та час судового розгляду Івано-Франківську обласну прокуратуру.
16.07.2025 до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО" щодо поновлення процесуального строку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІГО" вважає, що наведені прокурором факти не підтверджують поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, колегія суддів зазначає таке.
Слід зазначити, що у період з 14.07.2025 по 03.08.2025 колегія суддів у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г. перебували у щорічній відпустці.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2 вказаної статті).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до абз. 2 п. 5 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як встановлено судом повний текст оскаржуваного рішення було складено 05.05.2025 та доставлено до електронного кабінету скаржника 07.05.2025 о 15:39 (відповідно до відомостей з Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду").
Отже, з урахуванням ст. 242, 256 ГПК України, останнім днем двадцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення у цій справі було 26.05.2025. В той час, як скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою 27.06.2025 (відповідно до поштового штемпеля).
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Поряд з цим, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України.
В силу приписів частин першої, другої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною 2 ст. 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Частиною третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен:
1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги;
2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (позиція Верховного Суду у постанові від 20.04.2023 у справі № 9/41)
У постановах від 24 липня 2023 року (справа № 200/3692/21) та від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Слід зазначити, що 21.05.2025 заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звертався до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2025 у справі №909/27/25.
Ухвалою суду від 26.05.2025 апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури б/н від 21.05.2025 (вх. суду від 21.05.2025 № 01-05/1534/25) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2025 у справі № 909/27/25 залишено без руху.
Відповідно до ч.7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно ч. 7 ст. 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Вказана ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету представника Івано-Франківської обласної прокуратури - прокурора Стефанця Василя Михайловича 27.05.2025 о 18:14 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Враховуючи те, що апелянт вимоги ухвали про без руху не виконав, ухвалою апеляційного суду від 24.06.2025 апеляційну скаргу Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури б/н від 21.05.2025 (вх. суду від 21.05.2025 № 01-05/1534/25) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2025 у справі № 909/27/25 повернуто скаржнику на підставі частини 2 статті 260 ГПК України.
При цьому, судом було зазначено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).
Колегія суддів погоджується з доводами скаржника стосовно гарантованого права на доступ до суду, уникаючи при цьому як надмірного формалізму так і надмірної гнучкості, водночас зауважує, що звернення до суду ставиться в залежність до норм процесуального закону.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2024 у справі 910/12561/23 звернув увагу, що суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Варто зауважити, що первісно подану апеляційну скаргу було подано до суду через систему «Електронний суд», а саме з використанням електронного кабінету представника Івано-Франківської обласної прокуратури - прокурора Стефанця Василя Михайловича.
Колегія суддів наголошує, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (ч. 1 ст. 61 ГПК України).
Скаржник вказує, що при реєстрації апеляційної скарги судом не було додано інформацію про юридичну особу - Івано-Франківську обласну прокуратуру.
Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 передбачено: засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету (пункт 42).
Суд звертає увагу скаржника на положення Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затвердженого Наказом ДП «Інформаційні судові системи» від 29.12.2023 № 230/02 (далі- Інструкція).
Відповідно до п. 12.14.2- 12.14.4 Інструкції для оскарження рішення необхідно перейти до розділу «Мої справи» або «Документи, що надійшли від суду». Після обрання процесуального документу, який необхідно оскаржити, необхідно натиснути кнопку «Оскаржити». Після обрання потрібного способу подачі заяви: «Особисто» або «Як представник (захисник)», необхідно обрати шаблон апеляційної або касаційної скарги (в залежності від інстанції суду в якому було виготовлено оскаржуваний процесуальний документ).
Пунктом 13.1.6. Інструкції передбачено, що на закладці «Учасники процесу» відображається інформація про учасників процесу, які були вказані особою, яка подала заяву.
Згідно з пункт 13.2.3. Інструкції при виборі зареєструвати «Справу» відбувається реєстрація справи разом з учасниками процесу. Користувачу буде запропоновано внести до справи учасників процесу, які були вказані в заяві, що надійшла з ЕС.
Отже, особа, яка подає заяву (апеляційну скаргу) самостійно обирає спосіб подання такої заяви (апеляційної скарги) та визначає перелік осіб, для реєстрації в картці справи, в тому числі на стадії апеляційного розгляду справи.
Відтак прокурор Стефанець Василь Михайлович, що станом на дату подання первісної апеляційної скарги був заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою як представник Івано-Франківської обласної прокуратури, при цьому не вказав код юридичної особи, представником якої він був.
Водночас судова кореспонденція, доставлена до зареєстрованого електронного кабінету представника сторони вважається належно врученою такій стороні.
У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Також у постанові Верховного Суду від 1 травня 2023 року у справі № 260/925/21 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого у разі, якщо апеляційну скаргу подає заступник керівника прокуратури, діючи у статусі прокурора, якому надані такі повноваження для здійснення участі у судовому процесі у формі представництва інтересів держави в особі державного органу, то такий заступник уповноважений підписувати апеляційну скаргу, незалежно від відсутності чи присутності на дату її підписання керівника або першого заступника керівника прокуратури відповідного рівня.
Частиною 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд у постанові від 12.10.2023 у справі № 921/56/23 зазначає, що надсилання копії судових рішень через «Електронний кабінет» в системі ЄСІТС відповідає приписам частин п'ятої, шостої статті 6 ГПК України та статті 242 ГПК України.
Разом з тим, апелянт як особа, яка ініціювала перегляд судового рішення з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду. Ініціювавши судовий розгляд справи, сторона насамперед повинна активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 9901/471/21.
Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
На підставі вищевикладеного, враховуючи заперечення проти відкриття провадження позивача у даній справі, відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про неповажність, наведених скаржником підстав для поновлення строку, так як надсилання процесуальних документів до електронного кабінету прокурора, якому надані повноваження для здійснення участі у судовому процесі у формі представництва інтересів держави в особі державного органу є належним повідомленням сторони у справі - Івано-Франківської обласної прокуратури та відповідальність за організацію доступу та моніторинг електронної кореспонденції, отриманої в електронному кабінеті уповноважених осіб покладається на такого учасника справи.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч.4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 234, 256, 260, 261 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури №15-523вих-25 від 27.06.2025 (вх. суду від 01.07.2025 № 01-05/2028/25) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2025 у справі № 909/27/25.
2. Надіслати ухвалу учасникам справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 Господарського процесуального кодексу України.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець