05 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 573/573/25
провадження № 51-3017впс25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання голови Сумського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 573/573/25) за апеляційною скаргою прокурора на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 24 червня 2025 року стосовно ОСОБА_5 з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
до Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України надійшло подання голови Сумського апеляційного суду про направлення кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 24 червня 2025 року стосовно ОСОБА_5 до іншого суду апеляційної інстанції для розгляду.
Подання мотивовано тим, що в Сумському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для перегляду вироку суду першої інстанції у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів у цьому суді.
Учасники судового провадження повідомлені про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явились, що відповідно до ч. 4 ст. 34 КПК України не перешкоджає його розгляду.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали провадження та перевіривши наведені у поданні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо, зокрема, після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Положеннями частини 3 статті 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Частиною 1 ст. 76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Як убачається з подання та наявних у розпорядженні Суду матеріалів, до Сумського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 . Проте 30 липня 2025 року автоматизований розподіл справи між суддями не відбувся через неможливість утворення складу суду.
Так, на цей час у Сумському апеляційному суді до основного складу колегії з розгляду кримінальних справ входять судді ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та основного складу колегії суддів з розгляду цивільних справ - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Судді ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 вже брали участь у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування (ухвала Сумського апеляційного суду від 17 лютого 2025 року), тому відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України вони не можуть здійснювати апеляційний перегляд судового рішення стосовно ОСОБА_5 .
Частиною 4 статті 31 КПК України визначено, що кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
Згідно з абз. 1-3 п. 4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Сумському апеляційному суді (затверджених рішенням зборів суддів
№ 10 від 12 грудня 2018 року зі змінами), визначення судді-доповідача у справі здійснюється автоматизованою системою за принципом випадковості з урахуванням визначеної зборами суддів спеціалізації. Склад інших суддів при колегіальному розгляді справи визначається автоматизованою системою з основного складу колегії без урахування спеціалізації та складу судових палат, а у разі якщо для визначення складу колегії автоматизованою системою не вистачає суддів із основного складу, склад колегії визначається з числа всіх суддів суду. Також пунктом 4.6 Засад визначено, що для забезпечення визначення складу колегії та зміни судді-члена колегії в апеляційному суді утворюються колегії суддів з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Проте із загальної чисельності суддів Сумського апеляційного суду, які можуть брати участь у апеляційному перегляді вироку Білопільського районного суду Сумської області від 24 червня 2025 року стосовно ОСОБА_5 , неможливо утворити колегію суддів.
За таких обставин та з урахуванням положень ст. 34 КПК України Суд уважає за необхідне подання голови Сумського апеляційного суду задовольнити і направити матеріали провадження стосовно ОСОБА_5 до Полтавського апеляційного суду як найбільш територіально наближеного для його розгляду.
Керуючись ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
подання голови Сумського апеляційного суду задовольнити.
Матеріали кримінального провадження (справа № 573/573/25) за апеляційною скаргою прокурора на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 24 червня 2025 року стосовно ОСОБА_5 направити з Сумського апеляційного суду до Полтавського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3