04 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 405/4518/25
провадження № 51 - 2970 впс 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_8 ,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про направлення кримінального провадження (справа №405/4518/25), за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК); ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 - за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшли клопотання від захисника ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 із Подільського районного суду м. Кропивницького до іншого місцевого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Клопотання захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10 мотивовано тим, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025121010000149 від 22 січня 2025 року направлено до Подільського районного суду м. Кропивницького з порушенням правил територіальної підсудності. На думку захисника місцем вчинення найтяжчого із інкримінованих злочинів, а саме за ч. 5 ст. 191 КК - є місцезнаходження ТОВ «Арматок» (просп. П. Григоренка, 39Б, м. Київ), що відноситься до територіальної юрисдикції Дарницького районного суду м. Києва. Саме там ОСОБА_11 здійснював свою господарську діяльність. У зв'язку з цим захисник просить направити кримінальне провадження на розгляд вказаного суду.
У своєму клопотанні захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зазначає, що в обвинувальному акті, направленому прокурором до Подільського районного суду м. Кропивницького, відсутні належні обґрунтування, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченими саме на території м. Кропивницького. На його думку, місцем вчинення інкримінованих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочинів є місто Київ, оскільки саме на території цього міста вони здійснювали протиправну діяльність, спрямовану на привласнення бюджетних коштів, що підтверджується неодноразовими згадками у тексті обвинувального акта.
Окрім цього, захисник вказує, що на початковому етапі органом досудового розслідування у цьому провадженні було Бюро економічної безпеки України, а отже, розгляд матеріалів кримінального провадження має здійснювати один із районних судів міста Києва.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_11 , його захисники та більшість свідків у цьому кримінальному провадженні проживають та працюють в м. Києві, що в свою чергу унеможливлює їх прибуття у судове засідання до Подільського районного суду м. Кропивницького через територіальну віддаленість зазначеного суду від місця їх проживання, а тому з метою забезпечення оперативності й ефективності судового розгляду, просить направити дане кримінальне провадження до Святошинського районного суду м. Києва за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_11 .
Перевіривши доводи наведені у клопотаннях, заслухавши думку захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , дослідивши заперечення прокурора та матеріали провадження, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Положеннями ч. 1ст. 34 КПК передбачено, що кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушеннями правил територіальної підсудності.
Відповідно до матеріалів провадження за клопотанням, до Подільського районного суду м. Кропивницького надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025121010000149 від 22 січня 2025 стосовно ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .
У відповідь на запит Верховного Суду, Подільський районний суд м. Кропивницького повідомив, що вказане провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК; ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 - за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК.
Згідно з положеннями ст. 12 КК, більш тяжким злочином, інкримінованим у межах цього провадження, є діяння, передбачене ч. 5 ст. 191 КК, яке полягає у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, організованою групою осіб, в особливо великому розмірі.
Склад злочину, передбачений у ст. 191 КК визначений законодавцем як матеріальний і вважається закінченим за ознакою «заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем» (що в цьому випадку і інкримінується обвинуваченим) з моменту отримання можливості винною особою розпорядитися ним на власний розсуд.
Разом з тим, зі змісту обвинувального акту не вбачається конкретного адміністративно-територіального місця, де саме, за версією сторони обвинувачення, відбулося безпосереднє заволодіння майном або отримання можливості розпоряджатися ним. Відтак, встановити точне місце вчинення відповідного злочину неможливо.
Згідно вказаних матеріалів обвинувальний акт складено слідчим слідчого відділу Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (вул. Вокзальна, 58, м. Кропивницький) і затверджено прокурором Кропивницької окружної прокуратури, що територіально розташована в м. Кропивницький на вул. Є. Чикаленка, 11.
Таким чином досудове розслідування в цьому провадженні було закінчено в межах територіальної юрисдикції Подільського районного суду м. Кропивницького.
Що стосується посилань захисника ОСОБА_7 на місце проживання обвинуваченого ОСОБА_11 як на підставу направлення кримінального провадження до Святошинського районного суду м. Києва, то таке не можна визнати прийнятним.
Факт перебування учасників кримінального провадження на території іншої області сам собою не є винятковим випадком у розумінні положень ст. 34 КПК і не зумовлює обов'язкового направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Крім того у кожному конкретному випадку, суд який розглядає вказане кримінальне провадження, не позбавлений можливості здійснювати судове провадження в режимі відеоконференції в порядку, передбаченому ст. 336 КПК.
З огляду на викладене, підстав для направлення зазначеного кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 32, 34 КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження (справа №405/4518/25), за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК; ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 - за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3